Максиміліан Марія Кольбе (8 січня 1894 р., Здунська Воля, Польща — 14 серпня 1941 р., Аушвіц, Польща) — польський святий францисканець новітнього періоду, загинув у концтаборі, добровільно пішовши на смерть заради незнайомої йому людини.
1907 р. Кольбе і його старший брат Франтішек вирішили вступити до Францисканського ордену. Вони звернулися у францисканську канцелярію, що знаходилася у Львові на вул. Францисканській (теперішня вул. Просвіти, що знаходиться між вул. В. Винниченка та вул. В. Короленка). У 1910 р. Раймунд отримав чернече вбрання, роком пізніше дав перші обітниці, прийнявши при цьому ім'я Максиміліан.
Навчаючись у францисканській семінарії у Львові, а пізніше бувши послушником у монастирі в отців францисканців, Максиміліан Кольбе протягом 1907—1912 рр. неодноразово перебував у Винниках та Чишках. У Чишках в цей час знаходився францисканський монастир (ще 15 травня 1456 р. львівський хорунжий Ю. Струмило з Димошина записав монахам-францисканцям у Львові своє с. Чишки зі солтиством та монастирем).
У 1912 р. Максиміліана Марію Кольбе відрядили на навчання до Риму. У 1914 р. він приніс довічні обітниці та обрав ім'я Максиміліан Марія,.
В Римі, 17 лютого 1917 року, він побачив велику масонську демонстрацію, про яку так прокоментував: «У роки, що передували війні... мафія масонів, яку неодноразово засуджували папи, все більш зухвало панувала.
Вона навіть не відмовилася вивішувати на вулицях міста під час святкування Джордано Бруно чорний прапор із зображенням Архангела Михаїла під ногами Люцифера... це була систематична дія, що випливала з принципу масонства:
Знищіть будь-яку релігію, особливо християнську». ... «Ми не переможемо релігію розумними аргументами, а лише спотворюючи звичаї». І вони топлять душі в потоці літератури та мистецтва, спрямованих на ослаблення моральних почуттів: навала морального бруду тече всюди, несена широкою річкою. Особистості знесилюються, домашні вогнища розпадаються, а смуток сильно зростає в глибині забруднених сердець». Це схоже на хроніку наших днів, але написано 100 років тому.
Максиміліан розуміє, що масонство організоване як армія для знищення християнської віри, і вирішує протистояти йому... Міліцією Непорочної, яку він засновує разом з іншими 6 ченцями.
У 1918 році він повернувся до Польщі, де захворів на туберкульоз, провів 8 місяців у санаторії й втратив функцію одного легені. Таким знесиленим, бідним у бідній країні, він у 1922 році розпочинає свою пригоду в галузі масової комунікації з тижневиком Rycerz Niepokalanej (Лицар Непорочної).
Розповсюдження є добровільним. Тираж зростає. Журнали були недорогі, зрозумілі за змістом і популярні за формою. У монастирі було мало місця, а волонтерів багато. У 1927 році на ділянці землі за 40 км від Варшави, яку він отримав провидінням і безплатно, він заснував монастир/видавництво, мешканці якого в абсолютній бідності (аж до голоду) започаткували низку видавничих ініціатив. Без скла у вікнах, з парою сандалів на двох ченців, дерев'яними бараками і найдорожчими друкарськими машинами. Вони отримають залізничну лінію для транспортування матеріалів і друкованої продукції.
Кольбе також встановив радіо, щоб зв'язуватися з іншими радіоаматорами, передаючи під позивним SP3RN. Деякі пишуть, інші друкують, інші... прибирають туалети або готують їжу, копають землю або розводять бджіл; один працює стоматологом. Є навіть корпус ченців-пожежників (існує досі) для надзвичайних ситуацій у їхньому та сусідніх селах.
Ще інші читали книги масонів і марксистів, слухали платівки з легкою музикою, а потім писали широкі й обґрунтовані критичні статті.
У розквіті своєї могутності (1939 рік, рік війни) це місто друкувало 3 тижневики (для дітей, підлітків і дорослих тиражем 1,2 мільйона примірників), щоденну газету тиражем 200 000 примірників, 15 000 примірників щоквартального видання для священників латиною та безліч інших публікацій. на той час він прийняв до ордену 762 ченців, майже всі з яких були дуже молодими, організованими, з військовою дисципліною та підприємницькою ефективністю чоловіками. Святий Максиміліан майже ніколи не спав.
Велика увага приділялася політиці; чіткі судження без викручувань; формування громадської думки. Секрет успіху: бідність, близька до злиднів, послух, молитва, Непорочність. Він писав: «Кожен засіб, кожний останнїй винахід у галузі машин або систем роботи повинні бути насамперед поставлені на службу справі освячення душ.
Дійсно, максимально обмежуючи особисті потреби, ведучи життя в крайній бідності, ми матимемо можливість використовувати найсучасніші засоби: одягатися в латаний одяг, носити залатане взуття, літати на найновіших літаках, якщо це буде необхідно для порятунку і освячення якомога більшої кількості душ. … Це залишається нашим ідеалом».
У 1939 році вибухнула світова війна. 21 листопада 1940 року о. Кольбе знову отримав від німців дозвіл на видання 120 000 примірників журналу «Кавалер». 28 травня його заарештували і депортували до концтабору Аушвіц. Один в'язень втік, а десятьох засудили до смерті від голоду. Серед них був батько сімейства: Максиміліан запропонував себе замість нього. Так він був ув'язнений разом з іншими засудженими в камері смерті і після двох тижнів голоду і спраги, голі, в темряві, ведучи в молитві і прощенні інших 9 засуджених... він був ще живий.
Його добили ін'єкцією фенолу. Потім спалили його тіло і розвіяли його прах. У минулому він пророкував:
«Я хотів би бути пилом і бути рознесеним вітром по всьому світу, щоб проголошувати Добру Новину».
1971 р. Папа Римський Павло VI зарахував Максиміліана Марію Кольбе до лику блаженних. 10 жовтня 1982 р. Папа Іван-Павло II у присутності Франтішека Гаєвнічека в урочистій обстановці під оплески 200 000 вірян офіційно зарахував Максиміліана Кольбе до лику святих мучеників. Святий Максиміліан — один з десяти святих мучеників XX ст., на честь яких у Вестмінстерському абатстві в Лондоні були споруджені статуї. У літургійному календарі Римо-Католицької Церкви 14 серпня є днем пам'яті святого Максиміліана Марії Кольбе.
Використано матеріали: Олег Гнятюк (ФБ. 2025). «СВЯТИЙ МАКСИМІЛІАН КОЛЬБЕ ЗРОЗУМІВ, ЩО МАСОНЕРІЯ – ЦЕ ОРГАНІЗОВАНА АРМІЯ, ЯКА ХОЧЕ ЗНИЩИТИ КАТОЛИЦИЗМ».
Немає коментарів:
Дописати коментар