Карта Вальдземюлера – одна із перших карт з точно
нанесеними координатами (широти та довготи). Це була перша карта на якій з'явилася назва “Америка”. На карті зображено Амеріго Веспуччі. На карті вперше позначено “Атлантику”. На карті позначено м. Львів (Lemburg).
1507 р. німецький
географ та картограф Мартін Вальдземюллер (Martin Waldseemüller;
бл. 1470-1522), видав свою класичну працю «Вступ до космографії»
(Cosmographiae introductio cum quibusdam geometriae ac astronomiae principiis
ad eam rem necessariis. Insuper quatuor Americi Vespucii navigationes.
Universalis Cosmographiae descriptio tam in solido quam plano, eis etiam
insertis, quae Ptholomaeo ignota a nuperis reperta sunt).
Сен-Дьє взагалі був незвичайним містечком. Невелика
група його жителів, в тому числі й М. Вальдземюллер, створила літературний
салон, спрямований на вивчення філософії, космографії та картографії, так звану
вогезьку гімназію. Покровителем групи був канонік Вотрен
Люд (Vautrin Lud Prize), секретар герцога Лотарингзького. Люд
встановив в Сен-Дьє друкований прес – спеціально для того, щоб публікувати
власні твори, а заодно й праці інших членів гімназії. Безпосередньо друком
займалися Мартін Вальдземюллер і Матіас Рінгманн
(Matthias Ringmann).
Рінгманн і Вальдземюллер готували видання Птолемеєвої
«Географії», а тому проводили багато часу в бібліотеках Страсбурга й Базеля в
пошуках і порівнянні різних манускриптів і карт. Однак вони не могли залишити
без уваги нові відкриття іспанців і португальців. М. Вальдземюлера дуже
зацікавила постать Амеріго Веспуччі. В результаті Птолемей був відсунутий в
бік, і замість його «Географії» була написана й видана «Космографія».
Слід зазначити, що в 1505 р. в Страсбурзі Матіас
Рінгман опублікував лист Веспуччі (Mundus Novus) під назвою "De Ora antarctica per regem
Portugallie pridem inventa" (Про
узбережжя Антарктики (узбережжя в Антарктиці), яке було нещодавно
відкрито, завдяки королю Португалії) зі своєю віршованою передмовою. Мабуть, це послужило
поштовхом до того, що Вальдземюллер і Рінгман, не чекаючи закінчення роботи над
Географією Птолемея, ще на етапі збору матеріалів, вирішили першими
проілюструвати революційну ідею Веспуччі і видати карту світу, що складається
не з трьох, як передбачалося раніше, а чотирьох частин світу. На додаток до
карти, вони підготували брошуру з коротким вступом в картографію і листом
самого Веспуччі про новий світ. 25 квітня 1507 р. була надруковано їх творіння:
"Вступ до космографії з необхідними основами геометрії і астрономії. А
також чотири плавання Амеріго Веспуччі". Невелика книжечка «Вступ до
космографії» (Cosmographiae Introductio) складалася з чотирьох частин. У першій
М. Вальдземюллер коротко та в кращих традиціях виклав принципи космографії,
розбирав геометричні теореми, подав визначення сфер, кіл, осей та кліматів. У
праці розповідалося про частини Землі, головні вітри, моря та острови і про
різні відстані між пунктами. Крім рутинних фактів, він включив у текст власну
пропозицію, і це була свіжа ідея. Розповідаючи про нові території, що були
описані Веспуччі в його «Quatour Navigationes» як четверта частина світу
(quarta orbis pars), М. Вальдземюллер запропонував назвати їх Америкою на честь
першовідкривача. Більш того, він помістив назву «Америка» на двох картах, які
додавалися до «Вступу до космографії».
У «Космографії» була поміщена карта «Universalis
Cosmographia Secundum Ptholomaei Traditionem et Americi Vespucii Alioru [m] que
Lustrationes» (Карта світу, побудована відповідно до методу Птолемея і
доповнена новими землями від Амеріго Веспуччі). Це була перша карта на якій
з'явилася назва “Америка”. Ця карта повинна була скласти третю частину
«Космографії», але навряд чи її екземпляри оправляли разом з книгою. Маленька
книжечка і велика карта набули популярності. У перший же рік (1507) вийшли два
видання - у квітні й в серпні. У 1508 р. М. Вальдземюллер писав своєму
компаньйону Рінгманну, що книга широко розійшлася, а пізніше стверджував, що
було продано 1000 примірників. І текст, і карту багаторазово перевидавали і
«адаптували», кожне видання зайвий раз підтверджувало, що Новий Світ слід
називати Америкою.
Карта Вальдземюлера – одна із перших карт з точно
нанесеними координатами (широти та довготи). Карта була надрукована на 12
дерев'яних секціях, її розміри – 46 × 62 см. Вона містить нові географічні
відкриття кінця XV — початку XVI ст. Мартін Вальдземюллер працював у той
час у місті Сен-Дьє-де-Вож (герцогство Лотарингія Священної Римської імперії). На карті зображено Амеріго Веспуччі.
Створюючи нову географічну карту, М. Вальдземюллер
назвав спершу “Америкою” лише північно-східну частину Бразилії, яка у
португальців уже мала назву Санта-Круш (Земля Святого Хреста), в Іспанії ще
довгий час на картах вживалися назви “Індія”, “Вест-Індія”, а потім “Новий
Світ”. М. Вальдземюллер, запропонувавши в 1507 р. назвати четверту частину
світу “країною Америго або Америкою” (тоді вважалося, що материкам слід давати
жіночі імена), не мав на увазі применшити таким чином славу вже померлого
Колумба, оскільки географи того часу не мали сумнівів, що генуезець і
флорентієць відкрили різні землі (щоправда, сам Веспуччі ніколи не стверджував,
ніби відкрив новий материк, але захоплююче описав його у листах про свої
плавання до банкіра Медичі в 1503 р. та гонфалоньєра Флоренції Садеріні в 1504
р., що передруковувалися в багатьох країнах Європи).
Острова Вест-Індії, берега Флориди та Південної
Америки вже відзначалися на двох більш ранніх картах – Кантіно (до 1502 р.) і
карті Кавері (близько 1505 р.). Північна та Південна Америка на карті
Вальдземюллера зображені як два великі континенти, що з'єднані перешийком.
Цікаво, що на карті Америка відокремлена від Азії великим океаном, хоча Тихий
океан того часу ще не був відомий європейцям. Перші європейські історичні
свідчення про Тихий океан з'явилися завдяки експедиції конкістадора Васко
Нуньєсу де Бальбоа (1513 р.) яка показала, що ширина Південної Америки на
певних широтах відповідає карті Вальдземюллера з точністю до 70 миль.
На карті вперше позначено “Атлантику”. Води на захід
від Європи в різний час називали по-різному: “Море за Геракловими стовпами”,
“Атлантик”, “Західний океан”, “Море мряки”. Але назва “Атлантичний океан”
вперше з'явилася в 1507 р. на карті М. Вальдземюллера, і з того часу це
позначення закріпилося в географії.
Нова частина світу відділена від Азії океаном (Oceanus
Orientalis Indicus (Східний Індійський Океан). Через шість років європейці
перетнуть Панамський перешийок і побачать його з берегів Америки. Ще через сім
років цей океан побачить Магеллан, попливе через нього далі на захід, назустріч
своїй фізичній смерті і історичному безсмертю, і назве його Тихим. Ідею назвати
четверту частину світу Америкою приписують і автору карти Мартіну
Вальдземюллер, і ймовірному автору тексту "Cosmographiae Introductio"
Матіасу Рінгманну, і самому Вотрену Люду. У всякому разі, заснована в 1991 році
міжнародна премія з географії (неофіційно «Нобелівська премія з географії») має
ім'я Вотрена Люда і присуджується щорічно під час Міжнародного
географічного фестивалю в Сен-Дьє.
На карті позначено м. Львів (Lemburg).
Зображення Амеріго Веспуччі на Карті Вальдземюлера 1507 р.
1507 р.
1516 р. (без зображення Амеріго Веспуччі)
Карта подорожей Амеріго Веспуччі
Немає коментарів:
Дописати коментар