вівторок, 31 липня 2018 р.

УКРАЇНА - не окраїна. Окраїна (московсько-татарське, або українсько-татарське прикордоння) на картах XVII та XVIII ст.

Назва окраі(ї)на на картах починає з’являтися на поч. XVII ст. Це територія у верхів’ї Оки та Дону (Рязанщина), інколи "окраїна" на картах це - українсько-татарське прикордоння.  Московська «окраїна» не має жодного відношення до України.

Московити стали пояснювати назву нашого краю Україна як «окраїна Росії», тобто вклали в це слово принизливий і невластивий йому зміст. Картографічні джерела це все добре спростовують, де на одній карті містяться дві назви: «Україна» та «окраі(ї)на».

Аргументовано походження цих термінів подає видатний український мовознавець, етимолог, доктор філологічних наук Григорій Півторак (Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов: Міфи і правда про трьох братів слов'янських зі «спільної колиски». — К.: Академія, 2001. — 152 с. (2-ге вид., доп. — К.: Арістей, 2004. — 180 с.): "Найвірогіднішою й найпереконливішою слід вважати версію, яка пов'язує назву Україна зі словами край, країна, хоч зв'язок цей не прямий, а значно складніший. Як дослідив український учений В. Скляренко (Скляренко В. Звідки походить назва Україна? // «Україна». — 1991. — № 1. — С. 20, 39.), процес становлення поняття «Україна» був досить тривалим і мав декілька етапів.

Іменник край із значенням «відрізок, шматок; шматок землі» був ще у спільнослов'янській мові (*krajь) і нині відомий багатьом слов'янським мовам. Оскільки слов'янські племена споконвіку мали свої території, які здебільшого відділялися природними рубежами — річками, лісами, болотами, солончаками (отже, ніякої мішанини племен не було), давньослов'янське слово край «відрізок, шматок землі» набуло нового значення — «територія, що належить племені», а згодом також і значення «крайня межа території племені, початок (або кінець) території племені, берег». На означення простору в праслов'янській мові вживався спеціальний суфікс -іна (dol + ina = dolina «долина», niz + ina = nizina «низина»). За цим самим зразком ще в праслов'янський період утворилося і слово країна (kraj + ina) у значенні «територія, яка належить племені».

Разом з іменником край у праслов'янській мові був також іменник украй (*ukrajь), що означав «відрізок від шматка; відділений шматок землі; відділена частина території племені; крайня межа відділеної частини території племені».

Уже після розпаду праслов'янської етномовної спільності (можливо, в антський період) у східних слов'ян від слова украй за допомогою того самого суфікса -ін-а виникло слово україна (*ukraina) із значенням «відділений шматок землі; відділена частина території племені». Коли протягом VI-VIII ст. східнослов'янські племена або союзи племен переросли у феодальні князівства, відомі в історичній літературі під назвою «літописні племена» або «племінні князівства», а згодом утворилася ранньоукраїнська держава Русь, змінилося значення і слів країна та україна. Слово країна від значення «територія племені» поступово набуло значення «територія феодального князівства», а потім — «територія Русі». Відповідно до цього змінилося значення й слова україна: замість первісного значення «відділена частина території племені» воно стало означати «відділена частина території феодального князівства», а потім — «відділена частина території Русі»...

 Отже, окраі(ї)на – прикордонна земля, крайня частина етнічних земель.

      Тлумачення цього терміну Григорієм Півтораком (член-кореспондент Національної Академії наук України, доктор філологічних наук, професор, зав. Відділу загальнославістичної проблематики й східнослов'янських мов Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України): "поряд зі словом україна у східнослов'янських діалектах здавна існувало і слово окраїна «порубіжна територія племені», утворене від окрай «обріз, край» за допомогою суфікса -ина (-іна, -їна). Ці слова чітко розрізнялися між собою: україна — це вся відділена частина території племені (згодом — уся територія феодального князівства), окраїна — лише погранична територія племені (згодом — погранична територія феодального князівства) [ПОХОДЖЕННЯ УКРАЇНЦІВ, РОСІЯН, БІЛОРУСІВ ТА ЇХНІХ МОВ, 2001].

З твору анонімного автора «Фальшивий Петро ІІІ» (1775) про відмінність понять «Україна» й «Окраїна»: «Треба розуміти відмінність між Україною (l’Ukraine), яку географи також називають «країною козаків», та Україною чи Окраїною (l’Okraina), про яку йде мова тут. Перша, розташована між Росією та Польщею, є країною дуже родючою, яку перетинає багато річок. Окраїна, навпаки – це країна, що вся вкрита лісами, майже необроблена й заселена татарами, котрі сплачують данину, не мають ні міст, ні містечок, ні сіл. Вона розташована між південною Московією та Малою Татарією». Хоча на титульній сторінці ім’я автора книги було позначене як F. S. G. W. D. B., сам твір оголошувався перекладом з англійської, а в якості місця видання фігурував Лондон, такий дослідник як Володимир Юхимович Січинський вважав, що, насправді, його було видано в Парижі і автором є Франсуа-Мішель Дюран де Дістроф (1714-1778), французький посол у Петербурзі в 1772-1775 рр. [Луняк Є. Козацька Україна ХVІ-ХVІІІ ст. очима французьких сучасників. – Ніжин: 2013 р., с. 351].

Окраїна – крайня частина якої-небудь території; край (Академічний тлумачний словник (1970—1980).

В тій же Бібл. (Париж. – А. Б.) є знаменитий глобус Корнеліуса, зроблений в 1660-1670 р. На цім глобусі територія по обидва боки Дніпра має надпис великими літерами «Ukrania» (Україна), включаючи в себе Волинь і Подолію. Московію названо Московією. Сумежжя між Московією і Нагайською Татарією має надпис невеликими літерами: «ocraina» — се окраїна Московської Держави на схід і північ од Слободської України, що нині зветься Харківщиною. З цих надписів видно, що географи ясно уявляли собі ріжницю між словами: Україна і окраїна [Сергій Шелухін. Назва України: з картами. 1921].

1620 р. Ісаак Абрахамсон Масса (Isaac Abrahamszoon Massa; 1586—1643), голландський картограф, дипломат, посол у Московії, торговець зерном, мандрівник, відомий як автор мемуарів, карт Східної Європи та Сибіру видав карту “Russiae, vulgo Moscovia. Pars Australis. Auctore Isaaco Massa” (Росія, в просторіччі Московія). Видавець карти – Віллем Янсзон Блау (Амстердам). На мапі міститься назва «OCRAINA», на південь від якої знаходиться Dikoia Pole (Дике Поле). Так з легкої руки Ісаака Масси до європейської науки увійшли: українська назва південних придніпровських степів “Дике поле”, яку на картах почали позначати як “Dikoia Pole” та назва «Окраїна» для московського Наддоння.  На мапі Масси ми бачимо московську «Окраїну», яка не має жодного відношення до подальшої «України». «Окраїна» поміщена у верхів’ї Оки, Дону (Рязанщина).

1620 р. Карта “Moscoviae Pars Avstralis. Auctore Isaaco Masa” (Московія). Автори: Ісаак Масса та Йоганн Янсоніус (Ян Янсон). Видавництво Амстердам. Формат карти – 383 x 505 мм. На мапі московська Рязанщина показана як OСRAINA (Окраїна), на південь від якої знаходиться Dikoia Pole (Дике Поле).

1633 р. Карта “Novissima Russiae Tabula. Authore Isaaco Massa”. Мапа була опублікована в «Доповненнях до Атласу Меркатора» (Амстердам). На мапі московська Рязанщина показана як OСRAINA (Окраїна),, на південь від якої знаходиться Dikoia Pole (Дике Поле). Гравюра на міді. Текст – латинська мова, формат карти – 470 x 550 мм, масштаб –  1:6 250 000.

Мапа Ісаака Масси «Novissima Russia tabula» нагадує карту Г. Ґеррітса, видану в 1613 р. (обидва автори в різний час користувалися одним і тим же джерелом). 1640 р., в Амстердамі, карту видав голландський картограф та гравер Генріх Гондіус (Henricvs Hondivs; 1573—1650). Відомі видання 1638, 1642, 1680 рр. та ін.

1680 р. Юстус Данкертс (Justus Danckerts; 1635-1701), голландський гравер, картограф та  видавець.

1680 р. Карта «NOVISSIMA ET ACCURATISSIMA TOTIUS RUSSIÆ VULGO MOSCOVITE TABULA AIUSTO DANCKERTS» (Новітня докладна карта всієї Росії, яку по-народному називають Московією, Юстуса Данкертса). Видавець: Ніколас Вісшер II (Nicolaes Visscher II). Масштаб бл. 1:5 000 000, мова латинська.

Пунктирними лініями з кольоровими кантами на карті зображені межі князівств та колишніх ханств, які автор називав королівствами, зокрема Сибірське (Siberia Regnum), Астраханське (Regnum Astrachan) та Казанське (Regnum Casan) ханства, що входили до складу Росії, а також кордони суміжних країн. Як окрема адміністративно-територіальна одиниця виділена Окраїна (Ograina), що простягається від східної межі Воротинського князівства (Duc. Worotin) на північний схід і межує з Малою Тартарією (Tartaria Minor), Рязанським князівством (Duc. Rezemiz) та незаселеними землями (Pole).

1681 р.  Ніколас Вісшер молодший (Nicolaes Visscher II; 1649-1702) голландський картограф, син Ніколаса Вісхера старшого (Nicolaes Visscher I; 1618–1679), видав карту "MOSCOVIAE seu RUSSIAE MAGNAE Generalis Tabula..." (Карта Московiї або Великої Русі...). На карті позначено українські історичні землі RUSSIA (Західна Україна), PODOLIA (Поділля) та ін. Правобержна Україна (Придніпров’я) позначене як UKRANIA (Україна), Подоння – як OKRAINA (Окраїна).

1685 р. Юбер Жайо у Парижі видав мапу “La Russie Blanche ou Moscovie divisee suivant l’Estendue des Royaumes, Duches, Principautes, Provinces et Peuples: qui sont presentement sous la Domination du Czar de la Russie, cognu sous le Nom de Grand Duc de Moscovie” (Біла Русь, або Московія…). Наддніпрянщина (Правобережна та Лівобережна) показана як VKRAINE PAYS DES COSAQUES (Україна Земля (Країна) Козаків). Написи VKRAINE та Volhynie на карті розміщені паралельно і займають одну територію. На півночі Лівобережжя подано межі Чернігівського (Duc de Czernihow) та Новгород-Сіверського (Duché de Novogorod Sewieski) князівств.

На схід від VKRAINE, між Воронезьким (Worotin) і Рязанським (Rezan) князівствами, вказана Okraina (Окраіна), що відповідає землям донських козаків.

1688 р. Джакомо Кантеллі да Віньола (Giacomo Cantelli da Vignola; 1643-1695), італійський картограф та географ видав карту «Russia Bianca o Moscovia ...». Мапа видана у Римі, формат – 21,5 × 17,5 дюйма. Середня Наддніпрянщина показана як Vcraina o Paese de Cosacchj (Україна або Земля (Країна) Козаків). На схід від Воронежчини виділена  Оcraina (Окраїна). Землі Південної України – Piccola Tartaria (Мала Тартарія). На схід від Каспійського моря – Велика Тартарія (Parte Della Gran Tartaria).

1689 р. Жерард ван Шаген (Gerard van Schagen; 1642-1724 ?) гравер та картограф з Амстердама опублікував карту “Europa”. Верхів'я р. Ока – OGRAINA (Окраїна). Приазов’я позначено як Дике Поле (Dikoia Pole). Українські землі в складі Речі Посполитої – Червона Русь (Russia Rubra), Волинь (Volinia), Поділля (Podolia). 

1690 р. Петер Шенк старший (Petrus Schenck; 1660–1711), німецький картограф, гравер та видавець видав карту  “La Russie Blanche ou Moscovie Divisee Suivant l'Estendue Des Royaumes, Duches, Principautes, Provin.ces et Peuples qui sont Presentement soubs la Domination Du Czar de La Russie Cogneu Soubs le Nom de Grand Duc de Moscovie” (Русь Біла, або Московія…), Амстердам. Частина Слобожанщини (Бєлгородщина й аж до верхів’я Дону) позначена як Ocraina (Окраїна). Pole (Поле) виділено в окремий регіон. На карті містяться написи – Siberie (Сибір), Grande Tartaria (Велика Тартарія) – землі на схід від Каспійського моря, Мала Тартарія (Південь України), тартари мордовські, тартари черкескі (на Кубані).

1690 р. Вінченцо Марія Коронеллі (Vencenzo Maria Coronelli; 1650-1718) венеціанський історик та географ, генерал ордену міноритів видав карту «L'Asie selon les memoires les plus nouveaux dressée». Правобережжя  і Лівобережжя з Києвом позначені як VKRAINE ou PAYS DES COSAQUES (Україна або Земля (Країна) Козаків). Назва OKRAINA (Окраїна) вжита стосовно Задоння і Рязанщини — московського порубіжжя. Московська (MOSCOVIE) Окраїна до України не має жодного відношення, і, навпаки, Козацька Україна не визначається як чиясь окраїна чи креси (KRESY).

Гравер карти – француз Жан-Батист Нолен (Jean-Baptiste Nolin; 1657-1708).

1704 р. Жан-Батист Нолен (Jean-Baptiste Nolin; 1657-1708), французький видавець, гравер та картограф у Лондоні видав мапу “L'Europe Dressee Sur les Nouvelles observations faites en toutes les parties de la Terre Rectifiee…” (Європа…). Серед українських регіонів позначено Поділля (Podolie) та Волинь (Volhinie). Напис Поділля (Podolie) міститься на мапі два рази: перший – біля Кам’янця, другий – вздовж Дністра (на Правобережжі, майже до гирла річки). Середня Наддніпрянщина (Правобережна та Лівобережна) позначена як Vkranie ou Pays des Cosaqyes (Україна або Земля (Країна) Козаків). Задоння і Рязанщини  позначені як OCRAINA (Окраїна).

Карта неодноразово перевидавалася, зокрема, в 1740 р. його сином, Жаном-Батистом Ноленом II у Парижі. Мапа Жана-Батиста Нолена II є витвором мистецтва.

1708 р. Гійом Сансон, Юбер Жайо, П'єр Мортьє. Карта «L'Europe…». Опублікована в «Atlas Nouveau...». Перше видання карти – 1681 р. (автор Гійом Сансон). Центральна Україна (Правобережна та Лівобережна) позначена як Ukraine Pays des Cosaques (Україна земля Козаків), Західна Україна – Чорна Русь (Russie Noire), Південна Україна – Мала Тартарія. Між Воронежчиною, Рязанщиною та Малою Тартарією – Okraina (Окраїна). В карті 1681 р. видання назва Україна відсутня.

1708 р. Гійом Сансон, Юбер Жайо, П'єр Мортьє. Карта «L'Asie…». Опублікована в «Atlas Nouveau...». Між Воронежчиною, Рязанщиною та Малою Тартарією – Okraina (Окраїна).

1716 р. Йоганн-Баптист Гоманн у Нюрнберзі видав свій шедевр “Grosser Atlas ueber die ganze Welt” (Великий Атлас усього світу). В атласі поміщена карта “IMPERIUM TURCICUM in EUROPA, ASIA, ET AFRICA, REGIONES PROPRIAS, TRIBUTARIS, CLIENTELARES et omens ejusdem” (Імперія Турецька в Європі…). Карта неодноразово перевидавалася, зокрема у 1720, 1730, 1737, 1740, 1750 рр. і т. д. На картах 1716 р. і 1720 р. міститься назва Ucrania (Україна). Напис розміщений південніше Києва й охоплює Правобережну та Лівобережну Україну. На карті 1737 р. вже замість напису Ucrania (Україна) – напис Russia Rubra (Червона Русь), а Південна Україна позначена як “Ocrainia” (північніше Кодака, охоплює Правобережжя і Лівобережжя, в межах Кримського ханства та Російської імперії). Північніше напису Ocrainia – напис Cosaki Zaporowski (Козаки Запорозькі); східніше – напис Dzikia Pole (Дике поле).

На карті також позначено: Tartaria Minor (Мала Татарія), Tartaria Budziacensis (Татарія Буджак), Territorium Cosacorum Donnensium (Територія Донських Козаків), Palatinatus Belgradiensis (Бєлгородське воєводство), князівства Московське та Смоленське, а також країни Причорномор’я (Черкесія, Грузія, Туреччина, Болгарія, Румунія).

1716 р. Габріель Боденер (Gabriel Bodenehr; 1664—1758), німецький картограф, гравер та видавець, в Аугсбургу, видав атлас. В ньому поміщено карти, які містять інформацію про територію України. Атлас складається з 99 карт та 3 таблиць. Більшість карт розфарбовані вручну. Тут поміщені карти світу, півкуль, гідрографічні карти, карти материків. Багато карт з декоративним картушем. Деякі карти латинською мовою.

Карта «Assoph, Azow oder Azak, mit der Kleinen Tartarey, dem Schwarzen Meer ...». Масштаб 1:12 000 000.  Правобережжя  та Лівобережжя з Києвом позначені як «UKRAYNE COSACKISCHE LANDER» (Україна козацька земля). Назва «OKRAІNA» (Окраїна) вжита стосовно Наддоння. Назва «UKRAYNE» накладається на назву "VOLHYNIEN" (Волинь).

1716 р. Нікола де Фер видав карту “L'Europe suivant les nouvelles observations de Mrs de l'Académie royale des sciences” (Європа…). На карті (південь України) напис – Pays des Cosaques (Країна (земля) Козаків). Напис Russie Rouge (Червона Русь) охоплює все Середнє Придніпров'я  (Правобережне та Лівобережне). Позначено Поділля (Podolie), Волинь (Volhinie) та інші українські землі. Напис Волинь (Volhinie) зустрічається на мапі два рази: перший – на Поліссі, другий – в гирлі Дніпра (на землях Запорозької Січі). Назва «OKRAІNA» (Окраїна) вжита стосовно Наддоння.

1728 р. Матеус Зойтер (George Matthäus Seutter; 1678 —1757), німецький видавець та географ, видав мапу «Europe», яка була опублікована в атласі «Atlas Novus» (Відень). UCRANIA (Україна) охоплює Наддніпрянщину. Довкола неї розташовано топоніми VOLHINIA (Волинь), PODOLIA (Поділля) і POLESIA (Полісся). Західна Україна - Червона Русь (Russia Rubra), Наддоння – OGRANIA (Окраіна).

1740 р. Матеус Зойтер видав мапу “Asia Cum Omnibus Imperiis Provinciis, Statibus Et Insulis Iuxta Observationes Recentissimas Et Accuratissimas Correcta Et Adornata Per Matthaeum Seutter” (Азія). Середня Наддніпрянщина (Правобережна та Лівобережна) – Ucrania (Україна). Наддоння позначене як Ograina (Ограіна, Окраїна).

1769 p. “Спадкоємці Гоманна (Homanianos Heredes; Homann Erben (1724-1780). Карта – «TABULA GEOGRAPHICA CONTINENS DESPOTATUS WALLACHIÆ ATQUE MOLDAVIÆ PROVINCIAM BESSARABIÆ SUВ CLIENTELA TURCICA, ITEMQUE PROVINCIAM POLONICAM PODOLIÆ, TANQUAM REGIONES, IN QUIBUS BELLUM PRÆSENS GERITUR, EX HASIANIS ALIISQUE NOVISSIMIS SUBSIDIIS SECUNDUM STATUM POLITICUM RECENTISSIMUM DELINEATA, IN LUCEM EDITA AB HOMANNIANIS HEREDIBUS. 1769. C.P.S.C.M» (Географічна карта, що охоплює Господарство Валахію, а також Молдавію з провінцією Бессарабією під турецьким володінням, а також польську провінцію Поділля, як і краї, у яких точиться нинішня війна, укладена за останніми відомостями щодо політичної ситуації, видана у світ Спадкоємцями Гоманна 1769 р. 3[а] п[ривілеєм] С[вященної] королівської] м[илості]). Амстердам. Мова: латинська. Основою для створення карти стала карта Королівства Польського Й. Б. Гоманна «Regni Poloniae Magnique Ducatus Lithuaniae», опублікована у Нюрнберзі 1712 p., на основі якої його спадкоємці створювали більшість своїх карт [Вавричин, 2009].

Землі центральної частини Поділля (Podolia) та Брацлавське воєводство (Palatinatus Braclawiensis) названі Україною (Okrainia).

ДЖЕРЕЛА

*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання / А. Л. Байцар. – Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020. – 640 с.

*Байцар Андрій. УКРАЇНА ТА УКРАЇНЦІ НА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЕТНОГРАФІЧНИХ КАРТАХ. Монографія / А. Л. Байцар. – Львів: ЗУКЦ, 2022. – 328 с. 



1620 р. (1640 р.) Ісаак Абрахамсон Масса 

1633 р. (1638 р.) Ісаак Абрахамсон Масса


1620 р. (1659 р.) Ісаак Абрахамсон Масса
1680 р. Юстус Данкерс 


1681 р.  Ніколас Вісшер молодший



1688 р. Джакомо Кантеллі да Віньола 


1690 р. Петер Шенк старший 


1690 р. Вінченцо Марія Коронеллі (Азія)

1704 р. Жан-Батист Нулен 

 1708 р. Гійом Сансон, Юбер Жайо, П'єр Мортьє. Карта – «L'Europe…».
1716 р. Габріель Боденер  
1728 р. Матеус Зойтер 
1740 р. Матеус Зойтер. Фрагмент карти "Азія"  
1769 p. “Спадкоємці Гоманна