Липа Іван Львович (літературні псевдоніми — Петро Шелест, Іван Степовик; 24 лютого 1865 р., м. Керч – 13 листопада 1923 р., м. Винники) — громадський і політичний діяч, письменник, лікар, співзасновник таємного товариства «Братство тарасівців» (1891 р.), перший український комісар Одеси від ЦР УНР (1917 р.), член ЦК Української партії соціалістів-самостійників, міністр управління культів (26 грудня 1918 — 13 лютого 1919), міністр віровизнання УНР (13 лютого 1919 — 9 квітня 1919). Воєнно-політичні обставини в Україні змусили І. Липу разом з сином Юрієм залишити Київ і емігрувати спочатку до Вінниці, потім у Кам’янець – Подільський, Станіслав. Деякий час жив в еміграції в Тарнові (Польща).
На початку 1922 р. І. Липа переїжджає до Львова. 1 березня 1922 р. прибуває до Винник, про що свідчить запис в особистому записнику. Проживав у Винниках до смерті.
Огієнко Іван Іванович (Митрополит Іларіон) (2 січня 1882 р., м. Брусилів, Житомирщина — 29 березня 1972 р., м. Вінніпег, Канада) — український вчений, науковець-енциклопедист, перекладач Святого Письма, міністр освіти й віросповідань Української Народної Республіки (УНР), митрополит Вінніпезький і всієї Канади, мовознавець, історик церкви, педагог, дійсний член Наукового Товариства імені Тараса Шевченка (від 1922 р.). 1911 р. зарахований професорським стипендіатом по кафедрі російської літератури університету св. Володимира. 1915—1917 рр. — приват-доцент цього університету, 1917—1918 рр. – професор Українського народного університету, що існував паралельно з університетом св. Володимира (згодом — Київський державний український університет). 1918 р. І. Огієнко — уже засновник і ректор Кам’янець-Подільського державного українського університету.
За час періоду Директорії Української Народної Республіки під головуванням Симона Петлюри проф. І. Огієнко став міністром освіти (5 січня — 9 квітня 1919 рр.), а пізніше — міністром віросповідань (1919—1924 рр.). Він займав цей пост навіть тоді, коли вже уряд Української Народної Республіки опинився в еміграції.
З вересня 1922 р. по 22 квітня 1924 р. Іван Огієнко, разом з дружиною Домінікою і трьома дітьми – Анатолієм, Юрієм і Лесею, проживав у Винниках.
Крушельницький Антін (23 липня 1878 р., Ланьцут, нині Підкарпатського воєводства, Польща — 3 листопада 1937 р., Сандармох, Карелія) — український письменник, літературний критик і літературознавець, педагог, міністр освіти УНР (27 квітня 1919 — 25 липня 1919), редактор шкільних хрестоматій з української літератури (Відень, 1919—1922), видавець-редактор громадсько-літературних журналів совєтофільського напрямку «Нові шляхи» (1929—1933 у Львові) і «Критика» (1933, там само), автор біографічного нарису «Іван Франко» та ін.
Понад 30 років працював на педагогічній ниві. Викладав у гімназіях Львова, Бережан, Коломиї, Рогатина, Городенка і Відня. Близький приятель В. Стефаника, О. Кобилянської, Н. Кобринської. Міністр освіти в уряді Симона Петлюри. Після падіння УНР емігрував з родиною до Відня, де заснував видавництво ‘’Чайка’’.
У 1925 році повернув з Відня до Львова й активно включається у політично-громадську працю (проживав у Винниках з 1925 р. по 1934 р.).
ДЖЕРЕЛА
*Байцар Андрій. Видатні винниківчани: Науково-краєзнавче видання. Львів-Винники, 2012. — 88 с.
*Байцар Андрій. Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання. Винники : ТзОВ ВТФ «Друксервіс», 2016. — 312 с.
*Байцар Андрій. Історія Винник в особах: Науково-краєзнавче видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017. — 180 с.
Будинок в якому проживав Іван Липа (тепер вул. Лесі Українки (колишня Маркіяна Шашкевича).
