Згідно
з даними історичної метеорології, зима
1940–1941 років була значно холоднішою за
кліматичну норму, хоча й дещо поступалася
рекордним морозам попередньої зими
1939–1940 років та наступної 1941–1942 років.
Найсуворіші
погодні умови зафіксували у грудні 1940
року та січні 1941 року. У Північній Європі
та Скандинавії (зокрема на півдні
Норвегії та у Швеції) спостерігалися
екстремально низькі температури та
замерзання акваторій.
У
Західній та Центральній Європі погода
в лютому 1941 наблизилася до середніх
сезонних показників, що дещо пом'якшило
загальний кліматичний підсумок сезону.
Львів.
Зима 1940 року почалася 30 листопада
(мінімальна температура— -3,0° C;).
Мінімальні температури у Львові в грудні
1940 року: 17 грудня — -22,4° C; 18 грудня —
-23,9° C; 19 грудня — -21,7° C. 12 і 13 грудня падав
сильний сніг.
Мінімальні
температури у Львові в січні 1941 року:
28 січня — -20,0° C; 29 січня — -21,0° C; 30 січня
— -21,9° C. Найбільше опадів у вигляді
снігу випало 1 січня - 13.6 мм.
Лютий
був відносно теплим. Лише 1 лютого
стовпчик термометра показував — -16,8°
C.
СРСР.
Протягом зими 1940-1941 років екстремальні
морозні температури в Центральних
районах Радянського Союзу досягали
40-45 градусів нижче нуля. Навіть великі
річки, такі як Ока і Москва, були замерзлі
до дна, у багатьох місцях (включаючи
великі підприємства) вийшли з ладу
водопровідні труби та системи опалення,
були численні людські жертви. Люди
замерзли на смерть по дорозі на роботу
і навіть коли їхали верхи", - пишуть
Дмитро Дегтов і Дмитро Зубов у своїй
книзі "Тайные полёты Третьего рейха.
Неизвестные подразделения люфтваффе.
1933-1945".
Засніжений Львів січня 1941 року в об’єктиві Сергія Шиманського
Засніжений Львів 1941 року в об’єктиві Сергія Шиманського
1941 р. Дрогобич. Фотограф Сергій Шиманський.
Хата Олексія Комара. Село Нагуєвичі, 1941 р. Фотограф Сергій Шиманський. Локальна історія.
Вулиця біля колишньої садиби Івана Франка. Село Нагуєвичі, 1941 р. Фотограф Сергій Шиманський. Локальна історія.
Церква Св. Миколая, в якій був охрещений Іван Франко. Село Нагуєвичі, 1941 р. Фотограф Сергій Шиманський. Локальна історія.
Місточок через річку за селом, де у дитинстві грався Іван Франко. Село Нагуєвичі, 1941 р. Фотограф Сергій Шиманський. Локальна історія.
Сільський клуб. Село Нагуєвичі, 1941 р. Фотограф Сергій Шиманський. Локальна історія.
«Градусник»
- прямокутний стовп з великим вертикальним
термометром на одній з граней і глобусом
на вершині, увінчаним флюгером і
анемометром.
Наприкінці
XIX в містах Австро-Угорської імперії
(Відні, Празі, Кракові, Львові) поширилася
практика встановлення публічних
метеорологічних колон (нім. Wettersäule або
пол. słup meteorologiczny). Метеорологічні стовпи
(колони) слугували популярним громадським
орієнтиром і частиною міського
благоустрою. Вони поєднували
науково-просвітницьку функцію з
декоративною архітектурою малих форм.
Зазвичай це були вишукані чавунні,
кам'яні або різьблені дерев'яні
колони-кіоски у стилі історизму, увінчані
декоративним дашком, флюгером або
годинником.
У
засклених нішах стовпа монтувалися
основні вимірювальні прилади: термометр
(часто зі шкалами Цельсія та Реомюра),
барометр (для вимірювання атмосферного
тиску) та анемометр (для визначення
швидкості вітру). Багато колон мали
вбудовані годинники, флюгери на шпилі,
а також таблички з географічними
координатами міста, висотою над рівнем
моря та щоденними метеорологічними
зведеннями з інших міст монархії.
У
Львові неперервні метеорологічні
спостереження велись із середини XIX
століття (зокрема, з 1851 року працювала
офіційна станція при університеті та
політехніці), а вуличні стовпи дозволяли
звичайним містянам бачити актуальні
показники погоди безпосередньо під час
прогулянок.
Перший
подібний погодний будиночок з’явився
у Женеві в 1838 році, а в Німеччині першу
колону встановили в Бад-Годесберзі у
1876 році.
Найвідоміші
метеорологічні будки та стовпи
розташовувалися у людних прогулянкових
зонах: на площі Ринок, на Гетьманських
Валах (нині проспект Свободи), біля входу
до Єзуїтського саду (парк ім. Івана
Франка) та на території Стрийського
парку (зокрема, один із павільйонів був
облаштований до Галицької крайової
виставки 1894 року).
Більшість
австрійських метеорологічних стовпів
у Львові не пережили Першу та Другу
світові війни або були демонтовані в
радянський період як застарілі вуличні
конструкції. Сьогодні побачити їхній
первісний вигляд можна переважно на
старих світлинах та поштівках Львова.
Львів
1942/43 рр. Перетин Фюрстенштрассе та
Зіґфрідштрассе (сучасні вул. С. Бандери
та Генерала Чупринки).
Цей
район Кастелівки та Нового Світу, де
розташоване перехрестя, нацисти визначили
як престижну арійську дільницю для
проживання німецьких військових,
чиновників та фольксдойче. Місцевих
мешканців примусово виселяли з найкращих
квартир, а в закладах діяли обмеження
"тільки для німців". Поруч, у
головному корпусі Львівської політехніки,
нацисти облаштували великий військовий
шпиталь, в інших будівлях казарми та
військові установи. На початку вулиці
було головне управління гестапо та СД
дистрикту Галичина, а також в'язниця на
Лонцького. А в центрі цього перехрестя
, як бачимо, стояла совєцька інсталяція
- так званий "градусник" - прямокутний
стовп з великим вертикальним термометром
на одній з граней і глобусом на вершині,
увінчаним флюгером і анемометром.
Аналогічний стовп існував до 1960-х на
центральному проспекті міста (Гриць
Совків, ФБ, 2026).
Дефіцит,
черги в магазинах, поява перших банків,
купони, «варені» джинси, перші вертепи,
демонстрації й протести. Що об'єднує ці
слова і чим вони є для вас - цікавинками
з розповідей батьків, чи, може, тільки
в пункті з підручника історії?
Усі
ці слова об'єднує епоха розпаду СРСР та
перші роки незалежності України (кінець
1980-х — початок 1990-х років). Це був період
глибокої економічної кризи та водночас
стрімких суспільних і політичних змін.
Дефіцит
та черги в магазинах.
Полиці радянських магазинів порожніли
через занепад планової економіки, а
купівля базових продуктів перетворювалася
на багатогодинне випробування.
Демонстрації
і протести.
Масові мітинги, шахтарські страйки та
студентська Революція на граніті, що
наближали падіння комуністичного режиму
та відновлення незалежності.
«Варені»
джинси.
Культовий елемент молодіжної моди того
часу, який діставали через фарцовщиків
або виварювали вдома у відбілювачі
через брак західного одягу.
1989
р.
*
Учасники молодіжної
організації Товариство Лева почали
колядувати на вулицях ще на Різдво 1988
року. Тоді це відбувалося без офіційних
дозволів і супроводжувалося ризиком
переслідувань. Напередодні Різдва 1989
року активісти домоглися від комуністичної
влади дозволу на виступ у центрі міста.
Основні дійства розгорнулися 8 січня
1989 року на РІЗДВО на площі Ринок, біля
головної ялинки (на проспекті Свободи)
та перед входом до Парку культури імені
Богдана Хмельницького. Виступ біля
парку відбувався за сотню метрів від
тодішньої будівлі обласного управління
КДБ.
*
26 квітня 1989 року Юрко Волощак, активіст
Товариства Лева, вперше в Україні підняв
національний прапор на мітингу на честь
річниці Чорнобильської катастрофи на
пл. Ринок у Львові; пошила його художниця
Галя Дмитришин, він був із нашитим
золотим тризубом. Відразу після цього
підняв прапор і хтось із членів
Українського християнсько-демократичного
фронту, керованого Петром Січком. Це
був перший за радянських часів прецедент
публічного підняття українського
національного прапора в УРСР.
*
Навесні 1989 р. виник Народний Рух України
за перебудову.
*
1 травня 1989 р., на Великдень — демонстрація
з синьо-жовтими прапорами. Відтоді наш
прапор замайорів у містах області,
селищах і селах, а далі помандрував
сусідніми областями.
*
1 жовтня 1989 – у Львові ввечері, після
завершення святкування дня міста, загін
міліції особливого призначення жорстоко,
без попередження, побив мирний похід
львів’ян, які рухались приблизно
5-тисячною колоною від головної пошти
вгору по вул. Коперника до міськвідділу
внутрішніх справ з метою з’ясувати
долю затриманих на стадіоні «Дружба».
Били без розбору – жінок, дітей, стариків,
вривались навіть до зупинених трамваїв
і там катували пасажирів. 3 жовтня
відбувся двогодинний попереджувальний
страйк на підприємствах і в установах
міста та створено загальноміський
страйковий комітет. В народі цей день
прозвали «кривавою неділею».
З
черги це було третє масове і криваве
побиття радянською міліцією львів’ян
після 4.08.1988 та 12.03.1989. Виправдовуючись,
влада звинуватила в побоїщах мешканців
міста, які нібито «жорстоко били
безборонних міліціонерів та омонівців».
Головні
події та віхи 1990 року у Львові
«Живий
ланцюг» (21 січня 1990 року):
Масштабна акція «Українська хвиля»,
організована Народним рухом України.
Сотні тисяч людей утворили безперервний
живий ланцюг, що з'єднав Львів, Київ та
інші міста, символізуючи соборність і
єдність українців.
Можливо, когось цікавить питання, чому ж ланцюг був 21 січня, а не 22-го. Причина була цілком практична. 22 січня припадало на понеділок, а ось 21-го була неділя. Задіяти таку велику кількість людей у будній день було б неможливо, тож подію і змістили на день. Саме завдяки такій зміні організаторам вдалося залучити, за різними підрахунками, від 500 тисяч до 3 млн українців.
Демонтаж
пам’ятника Леніну (14 вересня 1990 року):
Львів став одним із перших великих міст
України, де офіційно демонтували
пам'ятник Володимиру Леніну на площі
перед Оперним театром.
Культурне
та молодіжне життя:
У травні 1990 року у Львові відбувся
перший легендарний авантюрно-молодіжний
фестиваль «Вивих», що став маніфестацією
свободи та нової української культури.
Купони. У
листопаді 1990 року у Львові, як і по всій
Українській РСР, запровадили картки
споживача з одноразовими відрізними
купонами для захисту внутрішнього
ринку від дефіциту. Вони не замінювали
гроші, а діяли як обов’язковий додаток
до радянських карбованців під час
купівлі продуктів та товарів першої
необхідності.
Поява
перших банків.
З переходом до ринкової економіки
почали виникати перші комерційні банки,
які прийшли на зміну радянській монополії
Ощадбанку.«Банк
Львів» був заснований у 1990 році.
.
1990 рік. Фото Тадеуша Рольке
1990 рік. Знаменита львівська "клумба".
1989 р. 8 СІЧНЯ. Перший парад вертепів у Львові. Старі фотографії від Михайла Курила
Купити карти
1989 р. 8 СІЧНЯ. Перший парад вертепів у Львові. Старі фотографії від Михайла Курила. Фото відскановано зі слайдів.
1989 р. 8 СІЧНЯ. Перший парад вертепів у Львові. Старі фотографії від Михайла Курила.
1989 р. 8 СІЧНЯ. Перший парад вертепів у Львові. Старі фотографії від Михайла Курила.
1989 р. 8 СІЧНЯ. Перший парад вертепів у Львові.Старі фотографії від Михайла Курила.
1989 р. 8 СІЧНЯ. Перший парад вертепів у Львові. Старі фотографії від Михайла Курила.
1989 р. 8 СІЧНЯ. Перший парад вертепів у Львові. Старі фотографії від Михайла Курила
7 січня 1990 р. Львів (ФБ. Андрій Гречило)
7 січня 1990 р. Львів (ФБ. Андрій Гречило)
1989 р. Вул. Підвальна. Мітинг
1989 р. квітень. Молодіжна організація Пласт біля пам'ятника Іванові Підкові. З прапором – Богдан Гарбар, під знаменом – Іван Скорняк, пластунки: Світлана, Оля, Леся.