«Градусники» Львова (кінець XIX ст. - 1960-ті роки)

«Градусник» - прямокутний стовп з великим вертикальним термометром на одній з граней і глобусом на вершині, увінчаним флюгером і анемометром.

Наприкінці XIX в містах Австро-Угорської імперії (Відні, Празі, Кракові, Львові) поширилася практика встановлення публічних метеорологічних колон (нім. Wettersäule або пол. słup meteorologiczny). Метеорологічні стовпи (колони) слугували популярним громадським орієнтиром і частиною міського благоустрою. Вони поєднували науково-просвітницьку функцію з декоративною архітектурою малих форм. Зазвичай це були вишукані чавунні, кам'яні або різьблені дерев'яні колони-кіоски у стилі історизму, увінчані декоративним дашком, флюгером або годинником.

У засклених нішах стовпа монтувалися основні вимірювальні прилади: термометр (часто зі шкалами Цельсія та Реомюра), барометр (для вимірювання атмосферного тиску) та анемометр (для визначення швидкості вітру). Багато колон мали вбудовані годинники, флюгери на шпилі, а також таблички з географічними координатами міста, висотою над рівнем моря та щоденними метеорологічними зведеннями з інших міст монархії.

У Львові неперервні метеорологічні спостереження велись із середини XIX століття (зокрема, з 1851 року працювала офіційна станція при університеті та політехніці), а вуличні стовпи дозволяли звичайним містянам бачити актуальні показники погоди безпосередньо під час прогулянок.

Перший подібний погодний будиночок з’явився у Женеві в 1838 році, а в Німеччині першу колону встановили в Бад-Годесберзі у 1876 році.

Найвідоміші метеорологічні будки та стовпи розташовувалися у людних прогулянкових зонах: на площі Ринок, на Гетьманських Валах (нині проспект Свободи), біля входу до Єзуїтського саду (парк ім. Івана Франка) та на території Стрийського парку (зокрема, один із павільйонів був облаштований до Галицької крайової виставки 1894 року).

Більшість австрійських метеорологічних стовпів у Львові не пережили Першу та Другу світові війни або були демонтовані в радянський період як застарілі вуличні конструкції. Сьогодні побачити їхній первісний вигляд можна переважно на старих світлинах та поштівках Львова.

 

Львів 1942/43 рр. Перетин Фюрстенштрассе та Зіґфрідштрассе (сучасні вул. С. Бандери та Генерала Чупринки).

Цей район Кастелівки та Нового Світу, де розташоване перехрестя, нацисти визначили як престижну арійську дільницю для проживання німецьких військових, чиновників та фольксдойче. Місцевих мешканців примусово виселяли з найкращих квартир, а в закладах діяли обмеження "тільки для німців". Поруч, у головному корпусі Львівської політехніки, нацисти облаштували великий військовий шпиталь, в інших будівлях казарми та військові установи. На початку вулиці було головне управління гестапо та СД дистрикту Галичина, а також в'язниця на Лонцького. А в центрі цього перехрестя , як бачимо, стояла совєцька інсталяція - так званий "градусник" - прямокутний стовп з великим вертикальним термометром на одній з граней і глобусом на вершині, увінчаним флюгером і анемометром. Аналогічний стовп існував до 1960-х на центральному проспекті міста (Гриць Совків, ФБ, 2026).

1962 р.  Проспект Леніна (Свободи).

Дефіцит, черги, купони, "варені" джинси та демонстрації й протести – як виглядав Львів у 1990 р. та 1991 р.

 

Дефіцит, черги в магазинах, поява перших банків, купони, "варені" джинси, демонстрації і протести. Що об'єднує ці слова і чим вони є для вас - цікавинками з розповідей батьків, чи, може, тільки в пункті з підручника історії?

Усі ці слова об'єднує епоха розпаду СРСР та перші роки незалежності України (кінець 1980-х — початок 1990-х років). Це був період глибокої економічної кризи та водночас стрімких суспільних і політичних змін.

А, може, ви, як ніхто, розумієте значення цих слів, адже пережили буремні 90-ті і пам'ятаєте Львів 36-річної давності.

• Дефіцит та черги в магазинах. Полиці радянських магазинів порожніли через занепад планової економіки, а купівля базових продуктів перетворювалася на багатогодинне випробування.
• Купони. У листопаді 1990 року у Львові, як і по всій Українській РСР, запровадили картки споживача з одноразовими відрізними купонами для захисту внутрішнього ринку від дефіциту. Вони не замінювали гроші, а діяли як обов’язковий додаток до радянських карбованців під час купівлі продуктів та товарів першої необхідності.  
• Поява перших банків. З переходом до ринкової економіки почали виникати перші комерційні банки, які прийшли на зміну радянській монополії Ощадбанку. «Банк Львів» був заснований у 1990 році. 
• «Варені» джинси. Культовий елемент молодіжної моди того часу, який діставали через фарцовщиків або виварювали вдома у відбілювачі через брак західного одягу.
• Демонстрації і протести. Масові мітинги, шахтарські страйки та студентська Революція на граніті, що наближали падіння комуністичного режиму та відновлення незалежності.

.

1990 рік. Фото Тадеуша Рольке

1990 рік. Знаменита львівська "клумба".

Дефіцит, черги, купони, "варені" джинси та демонстрації й протести – як виглядав Львів у 1990 р.

Знімки були зроблені польським фотографом Тадеушем Рольке. У 1990 році на замовлення німецького журналу "GEO" він почав документувати події у Львові, проте редакція так і не опублікувала ці матеріали. Причина відмови від публікації так і залишиться невідомою.

Дефіцит, черги в магазинах, поява перших банків, купони, "варені" джинси, демонстрації і протести. Що об'єднує ці слова і чим вони є для вас - цікавинками з розповідей батьків, чи, може, тільки в пункті з підручника історії?

Усі ці слова об'єднує епоха розпаду СРСР та перші роки незалежності України (кінець 1980-х — початок 1990-х років). Це був період глибокої економічної кризи та водночас стрімких суспільних і політичних змін.

А, може, ви, як ніхто, розумієте значення цих слів, адже пережили буремні 90-ті і пам'ятаєте Львів 36-річної давності.

• Дефіцит та черги в магазинах. Полиці радянських магазинів порожніли через занепад планової економіки, а купівля базових продуктів перетворювалася на багатогодинне випробування.
• Купони. У листопаді 1990 року у Львові, як і по всій Українській РСР, запровадили картки споживача з одноразовими відрізними купонами для захисту внутрішнього ринку від дефіциту. Вони не замінювали гроші, а діяли як обов’язковий додаток до радянських карбованців під час купівлі продуктів та товарів першої необхідності.  
• Поява перших банків. З переходом до ринкової економіки почали виникати перші комерційні банки, які прийшли на зміну радянській монополії Ощадбанку. «Банк Львів» був заснований у 1990 році. 
• «Варені» джинси. Культовий елемент молодіжної моди того часу, який діставали через фарцовщиків або виварювали вдома у відбілювачі через брак західного одягу.
• Демонстрації і протести. Масові мітинги, шахтарські страйки та студентська Революція на граніті, що наближали падіння комуністичного режиму та відновлення незалежності.

.