Андрій Байцар

вівторок, 3 березня 2026 р.

Єврейські запозичення у винниківській говірці

За час проживання у Винниках євреїв кількість їх сімей не перевищувала 40—50. Євреї компактно проживали в районі «бойні» (біля теперішнього ГРК «Святослав»). Основним джерелом доходів винниківських євреїв була торгівля (магазини й кіоски), а також закупівля сільськогосподарської продукції у місцевих мешканців і перепродаж її у Львові. Євреї Винник підпорядковувалися львівській громаді. Їхня громада була настільки мала, що в неї був лише один м'ясник, який також був авторитетом у кошерних справах.

1765 р. у Винниках проживало 11 єврейських сімей.

1880 р. у Винниках проживало 239 євреїв, які становили близько 8% всіх жителів (2 857). 1890 р. їх кількість дещо зросла до 302 осіб, або близько 9% всього населення (3 390). Проте в наступні роки кількість винниківських євреїв зменшилася – у 1900 р. їх було 266 осіб, близько 7 відсотків всього населення (3 881), а в 1921 – 250, що становило близько 7 % всіх жителів (3 603).

Галицький діалект активно ввібрав єврейську лексику (переважно з мови їдиш) через історичне співжиття. Ці слова часто додають мовленню емоційності або іронії. Багато слів, які зараз сприймаються як суто львівські чи галицькі, мають саме єврейське коріння.

Ще в 1950-х — 80-х роках таких слів у вжитку було значно більше, але за останні десятиліття їх кількість зменшилася.

Основні єврейські запозичення у винниківській говірці:

Генделик (гендель) — невелика крамниця, забігайлівка або торгівля взагалі. Походить від їдишського hendl (торгувати).

Ґвалт (ґеволт) — крик, караул, ґвалт.

Ґешефт — справа, бізнес, прибуток, навар.

Гембель — неприємність, головний біль.

Кепсько — погано, кепські справи.

Кагал — галаслива юрба, зборище.

Кошерно — чудово, добре, правильно.

Рейвах — безлад, крик.

Халамидник — бешкетник, розбишака, людина без певних занять. Слово пов'язують із єврейським побутом (від назви бідняцького одягу або специфічних занять).

Халява — щось безкоштовне. Одна із версій від слова «халав» (חָלָב) — молоко. У давнину в єврейських громадах існував звичай безкоштовної роздачі молока бідним.

Шабаш — закінчення роботи або розмов (у значенні «досить/кінець»). Походить від юдейського дня відпочинку — шабату.

Шмон — перевірка або обшук (походить від «шмоне» — вісім, час, коли у в'язницях проводили перевірку).

Шнобель — великий ніс.

Також у фразеологізмах: «шляк би трафив» (халепа/удар, походить від німецького Schlag через їдиш).

Птахи м. Винники та Винниківського лісу

Птахи: крижень звичайний або качка звичайна (Anas platyrhynchos), горлиця садова (Streptopelia decaoto), горобець польовий (Passer montanus), горобець хатній (Passer domesticus), грак (Corvus frugilegus), ластівка міська (Delichon urbica), ластівка сільська (Hirundo rustica), дятел великий (Dendrocopos major), зозуля (Cuculus canorus), сова сіра (Strix aluco), шпак (Sturnus vulgaris), галка (Corvus monedula), сорока (Pica pica), ворона сіра (Corvus cornix), сойка (Garrulus glandarius), крук (Corvus corax), синиця довгохвоста (Aegithalos caudatus), синиця велика (Parus major), синиця блакитна (Parus caeruleus), вільшанка (Erithacus rubecula), дрізд співочий (Turdusphilomelos), дрізд чорний (Turdus merula), мухоловка сіра (Muscicapa striata), мухоловка білошия (Ficedula albicollis), голуб-синяк (Columba oenas ), сова довгохвоста (Strix uralensis), яструб великий (Accipiter gentilis), підорлик малий (Aquilapomarina), змієїд (Circaetus gallicus), соловейко східний (Luscinia lusciniaта), 0мелюх (Bombycilla garrulus, снігур (Pyrrhula pyrrhula) ін.

За Ганною Кузьо «Пташині місця Львова: Винниківський ліс»: «... тут є достатньо затишні місця, де можна зустріти пару круків, довгохвосту сову та гніздо малих яструбів. Чим старіший ліс, тим більше в ньому дуплистих дерев, а чим більше дупел, тим більше там житиме дуплогніздників – синиць, повзиків, мухоловок. Найцікавішим поселенцем великих дупел є рідкісний голуб-синяк. Його ритмічне токування можна почути як зранку, так і перед заходом сонця. Проте найвідомішими жителями дупел, які самі собі їх роблять є все ж таки дятли. Тут живе їх ціла плеяда – великий строкатий, середній, малий, жовна сива та чорна.

Найкраще за ними спостерігати ранньою весною, поки в них ще демонстративна поведінка і можна в кроні добре розгледіти або вже вкінці травня чи на початку червня, коли в лісі з’являються «співочі дупла» — тобто дятленята голосно просять їсти. Від середини до кінця весни – пік активності співочих птахів. Усі лісові яруси зайняті – вивільга пересвистується флейтовим голосом високо в кроні, звідти ж лунає простенька пісня мухоловки білошиї і тоненький писк золотомушки жовточубої.

Ліс наповнений піснями зябликів, зеленяків та вівчариків протягом всього дня. Чорний та співочий дрізд більше люблять ранкові години одразу після сходу сонця та обов’язково «реєструються» перед заходом. По корі непомітно курсує підкоришник, збагачуючи пташиний хор тоненькою піснею. Голосною сигналізацією викрикують повзики (найактивніше протягом березня). Одним з цікавих місць є потічок Марунька. В густих заростях рослинності біля води живе волове очко (кропивник). З підліску постійно чути дзвінку пісню вільшанки. Середній ярус також наповнений голосами різних видів кропив’янок. Як бонус крім усіх цих звичайних співочих видів птахів, тут можна зустріти регіонально рідкісну малу мухоловку».

Користувач Blogger moyaptashka «Видовий список птахів Львова. 2018 р.»:1 Берестянка - Hippolais icterina - звичайний гніздовий

2 Вивільга - Oriolus oriolus - звичайний гніздовий

3 Вівсянка очеретяна - Emberiza schoeniclus - звичайний гніздовий + зимуюча

4 Вівчарик весняний - Phylloscopus trohilus - звичайний гніздовий

5 Вівчарик жовтобровий - Phylloscopus sibilatrix - звичайний гніздовий

6 Вівчарик ковалик - Phylloscopus collybita - звичайний гніздовий

7 Голуб-синяк - Columba oenas - звичайний гніздовий

8 Горихвістка звичайна - Phoenicurus phoenicurus - звичайний гніздовий

9 Горихвістка чорна - Phoenicurus ochruros - звичайний гніздовий

10 Дрізд співочий - Turdus philomelos - звичайний гніздовий

11 Кам'янка звичайна - Oenanthe oenanthe - звичайний гніздовий

12 Кропив'янка прудка - Sylvia curucca - звичайний гніздовий

13 Кропив'янка сіра - Sylvia communis - звичайний гніздовий

14 Кропив'янка чорноголова - Sylvia atricapilla - звичайний гніздовий

15 Кропив'янка садова - Sylvia borin - звичайний гніздовий

16 Курочка водяна - Gallinula chloropus - звичайний гніздовий

17 Ластівка міська - Delichon urbica - звичайний гніздовий

18 Ластівка сільська - Hirundo rustica - звичайний гніздовий

19 Лиска - Fulica atra - звичайний гніздовий, зимуючий

20 Мартин звичайниий - Larus ridibundus - звичайний гніздовий

21 Мухоловка сіра - Muscicapa striata - звичайний гніздовий

22 Мухоловка білошия - Ficedula albicollis - звичайний гніздовий

23 Підкоришник звичайний - Certhia familiaris - звичайний гніздовий + зимуючий

24 Плиска біла - Motacilla alba - звичайний гніздовий

25 Плиска жовта - Motacilla flava - звичайний гніздовий

26 Припутень - Columba palumbus - звичайний гніздовий

27 Соловейко східний - Luscinia luscinia - звичайний гніздовий

28 Сорокопуд терновий - Lanius collurio - звичайний гніздовий

29 Трав'янка лучна - Saxicola rubetra - звичайний гніздовий

30 Трав'янка чорноголова - Saxicola torquata - звичайний гніздовий

31 Шпак звичайний - Sturnus vulgaris - звичайний гніздовий + зимуючий

32 Щедрик - Serinus serinus - звичайний гніздовий

33 Серпокрилець чорний - Apus apus - звичайний гніздовий

34 Жайворонок польовий - Alauda arvensis - звичайний гніздовий

35 Очеретянка чагарникова - Acrocephalus palustris - звичайний гніздовий

36 Боривітер звичайний - Falco tinnunculus - звичайний гніздовий + зимуючий

37 Вівсянка звичайна - Emberiza citrinella - звичайний гніздовий + зимуючий

38 Вільшанка - Erithacus rubecula - звичайний гніздовий + зимуючий

39 Волове очко - Troglodytes troglodytes - звичайний гніздовий + зимуючий

40 Гаїчка болотяна - Parus palustris - звичайний гніздовий + зимуючий

41 Гаїчка-пухляк - Parus montanus - звичайний гніздовий + зимуючий

42 Галка - Corvus monedula - звичайний гніздовий + зимуючий

43 Голуб сизий - Columba livia - звичайний гніздовий + зимуючий

44 Горлиця садова - Streptopelia decaoto - звичайний гніздовий + зимуючий

45 Горобець польовий - Passer montanus - звичайний гніздовий + зимуючий

46 Горобець хатній - Passer domesticus - звичайний гніздовий + зимуючий

47 Грак - Corvus frugilegus - звичайний гніздовий + зимуючий

48 Дрізд чорний - Turdus merula - звичайний гніздовий + зимуючий

49 Дятел звичайний - Dendrocopos major - звичайний гніздовий + зимуючий

50 Дятел малий - Dendrocopos minor - звичайний гніздовий + зимуючий

51 Дятел середній - Dendrocopos medius - звичайний гніздовий + зимуючий

52 Дятел сирійський - Dendrocopos syriacus - звичайний гніздовий + зимуючий

53 Жовна сива - Picus canus - звичайний гніздовий + зимуючий

54 Жовна чорна - Dryocopus maritus - звичайний гніздовий + зимуючий

55 Зеленяк - Chloris chloris - звичайний гніздовий + зимуючий

56 Зяблик - Fringilla coelebs - звичайний гніздовий + зимуючий

57 Канюк звичайний - Buteo buteo - звичайний гніздовий + зимуючий

58 Костогриз - Coccothraustes coccothraustes - звичайний гніздовий + зимуючий

59 Куріпка сіра - Perdix perdix - звичайний гніздовий + зимуючий

60 Підкоришник короткопалий - Certhia brachydactyla - звичайний гніздовий + зимуючий

61 Повзик - Sitta europea - звичайний гніздовий + зимуючий

62 Синиця блакитна - Parus caeruleus - звичайний гніздовий + зимуючий

63 Синиця велика - Parus major - звичайний гніздовий + зимуючий

64 Сова вухата - Asio otus - звичайний гніздовий + зимуючий

65 Сова сіра - Strix aluco - звичайний гніздовий + зимуючий

66 Сойка - Garrulus glandarius - звичайний гніздовий + зимуючий

67 Сорока - Pica pica - звичайний гніздовий + зимуючий

68 Щиглик - Carduelis carduelis - звичайний гніздовий + зимуючий

69 Крижень - Anas platyrhynchos - звичайний гніздовий + зимуючий

70 Яструб малий - Accipiter nisus - звичайний гніздовий + зимуючий

71 Чикотень - Turdus pillaris - звичайний гніздовий + зимуючий

72 Чиж - Spinus spinus - зимуючий

73 Снігур - Pyrrhula pyrrhula - зимуючий

74 Чечітка звичайна - Acanthis flammea - зимуючий

75 Шишкар ялиновий - Loxia curvirostra - зимуючий

76 Чирянка велика - Anas querquedula - рідкісний гніздовий + мігрант

77 Коловодник лісовий - Tringa ochropus - мігрант

78 Чапля сіра - Ardea cinerea - мігрант

79 Підсоколик малий - Falco columbarius - мігрант

80 Підсоколик великий - Falco subbuteo - мігрант

81 Пірникоза мала - Podiceps ruficollis - рідкісний гніздовий + мігрант

82 Пірникоза чорношия - Podiceps nigricollis - мігрант

83 Пірникоза велика - Podiceps cristatus - мігрант

84 Гуска сіра - Anser anser - мігрант

85 Гуска білолоба - Anser albifrons - мігрант

86 Осоїд - Pernis apivorus - мігрант

87 Омелюх - Bombycilla garrulus - мігрант

88 Журавель сірий - Grus grus - мігрант

89 Баранець звичайний - Gallinago gallinago - мігрант

90 В'юрок - Fringilla montifringlia - мігрант + зимуючий

91 Бугай - Botaurus stellaris - рідкісний гніздовий

92 Горлиця звичайна - Streptopelia turtur - рідкісний гніздовий + мігрант

93 Деркач - Crex crex - рідкісний гніздовий

94 Зозуля - Cuculus canorus - рідкісний гніздовий

95 Кобилочка річкова - Locustella fluviatilis - рідкісний гніздовий

96 Кобилочка солов'їна - Locustella luscinioides - рідкісний гніздовий

97 Кобилочка-цвіркун - Locustella naevia - рідкісний гніздовий

98 Коловодник звичайний - Tringa totanus - рідкісний гніздовий

99 Кропив'янка рябогруда - Sylvia nisoria - рідкісний гніздовий

100 Крутиголовка - Jynx torquilla - рідкісний гніздовий

101 Крячок річковий - Sterna hirundo - рідкісний гніздовий

102 Лунь болотяний - Circus pygargus - рідкісний гніздовий

103 Лунь лучний - Circus aerogenosus - рідкісний гніздовий

104 Мухоловка мала - Ficedula parva - рідкісний гніздовий

105 Мухоловка строката - Ficedula hypoleuca - рідкісний гніздовий

106 Перепілка - Coturnix coturnix - рідкісний гніздовий

107 Просянка - Miliaria calandra - рідкісний гніздовий

108 Ремез - Remiz pendulinus - рідкісний гніздовий

109 Синьошийка - Luscinia svecica - рідкісний гніздовий

110 Тинівка лісова - Prunella modularis - рідкісний гніздовий

111 Чайка - Vanellus vanellus - рідкісний гніздовий

112 Бугайчик - Ixobrychus minutus - рідкісний гніздовий

113 Квак - Nycticorax nycticorax - рідкісний гніздовий

114 Лелека білий - Ciconia ciconia - рідкісний гніздовий

115 Щеврик лучний - Anthus pratensis - рідкісний гніздовий

116 Щеврик лісовий - Anthus trivialis - рідкісний гніздовий

117 Очеретянка велика - Acrocephalus arundinaceus - рідкісний гніздовий

118 Очеретянка лучна - Acrocephalus schoenobenus - рідкісний гніздовий

119 Очеретянка ставкова - Acrocephalus scirpaceus - рідкісний гніздовий

120 Коноплянка - Accanthis cannabina - рідкісний гніздовий

121 Чечевиця - Caprodacus erythrinus - рідкісний гніздовий

122 Ворона сіра - Corvus cornix - рідкісний гніздовий + зимуючий

123 Дятел білоспиний - Dendrocopos leucotos - рідкісний гніздовий + зимуючий

124 Жовна зелена - Picus viridis - рідкісний гніздовий + зимуючий

125 Золотомушка жовточуба - Regulus regulus - рідкісний гніздовий + зимуючий

126 Золотомушка червоночуба - Regulus ignicapilla - рідкісний гніздовий + зимуючий

127 Крук - Corvus corax - рідкісний гніздовий + зимуючий

128 Пісочник малий - Charadrius dubius - рідкісний гніздовий

129 Синиця чорна - Parus ater - рідкісний гніздовий + зимуючий

130 Сич хатній - Athene noctua - рідкісний гніздовий + зимуючий

131 Сова довгохвоста - Strix uralensis - рідкісний гніздовий + зимуючий

132 Дрізд-омелюх - Turdus viscivorus - рідкісний гніздовий + зимуючий

133 Синиця довгохвоста - Aeghitalos caudatus - рідкісний гніздовий + зимуючий

134 Синиця чубата - Parus cristatus - рідкісний гіздовий + залітний

135 Чечітка біла - Acanthis hornemanni - залітний

136 Пронурок - Cinclus cinclus - залітний

137 Гоголь - Bucephala clangula - залітний

138 Дрізд білобровий - Turdus iliacus - залітний

139 Жайворонок лісовий - Lullula arborea - залітний

140 Зимняк - Buteo lagopus - залітний

141 Кібчик - Falco vespertinus - залітний

142 Крех великий - Mergus merganser - залітний

143 Крех малий - Mergellus albellus - залітний

144 Крех середній - Mergus serrator - залітний

145 Кречет - Falco rusticolus - залітний

146 Кульон середній - Numenius phaeopus - залітний

147 Пісочник великий - Charadrius hiaticula - залітний

148 Коловодник чорний - Tringa erythropus - залітний

149 Коловодник болотяний - Tringa glareola - залітний

150 Брижач - Phylomachus pugnax - залітний

151 Слуква - Scolopax rusticula - залітний

152 Побережник червоногрудий - Calidris feeruginea - залітний

153 Лелека чорний - Ciconia nigra - залітний

154 Мартин жовтоногий - Larus cachinans - залітний

155 Мартин сивий - Larus canus - залітний

156 Нерозень - Anas strepera - залітний

157 Пастушок - Rallus aquaticus - залітний

158 Огар - Tadorna ferruginea - залітний

159 Одуд - Upupa epops - залітний

160 Орел-карлик - Aquila pennata - залітний

161 Орлан-білохвіст - Haliaeetus albicilla - залітний

162 Орябок - Tetrastes bonasia - залітний

163 Підорлик малий - Aquila pomarina - залітний

164 Попелюх - Aythya ferina - залітний

165 Посмітюха - Galerida cristata - залітний

166 Рибалочка - Alcedo attis - залітний

167 Сапсан - Falco peregrinus - залітний

168 Синиця вусата - Panurus biarmicus - залітний

169 Сип білоголовий - Gyps fulvus - залітний

170 Сова яструбина - Surnia ulula - залітний

171 Сова болотяна - Asio flammeus - залітний

172 Сорокопуд сірий - Lanius excubitor - залітний

173 Чернь морська - Aythya marila - залітний

174 Чернь чубата - Aythya fuligula - залітний

175 Чечітка біла - Acanthis hornemanni - залітний

176 Широконіска - Anas clypeata - залітний

177 Яструб великий - Accipiter gentilis - залітний

178 Шуліка чорний - Milvus migrans - залітний

179 Горіхівка - Nucifraga caryocactes - залітний

180 Гоголь - Bucephala clangula - залітний

181 Коловодник болотяний - Tringa glareola - залітний

182 Лебідь-шипун - Cygnus olor - залітний + зимуючий

183 Гагара червоношия - Gavia stellata - залітний

184 Гагара чорношия - Gavia arctica - залітний».

Крижень звичайний або качка звичайна

Горлиця садова

Горобець хатній

Горобець польовий

Снігур звичайний

субота, 28 лютого 2026 р.

Забуті кінотеатри Львова та що зараз на їхньому місці

11 вересня 1896 р., в приміщенні «Робітничого Дому» (Пасаж Гаусмана), у Львові відбувся перший показ фільму за допомогою апарату вітаскоп, конструкції Томаса Едісона. Транслювали вісім рухомих картин – «Фехтувальники», «На бульварах», «Шотландський танець», «Зміїний танець», «Боксери», «Корабель на морі», «Сцена в домі божевільних», «Веселощі дітей в Тюїльрі». Першим сюжетним фільмом на львівську тематику вважається фільм невідомого автора «У львівській кав’ярні», який був вперше показаний у липні 1897 р.

Кінотеатри постійно починають функціонувати у місті з 1901 р., а саме з початком роботи у Львові представництва Віденської студії фільмів і фотографічних кліше “Уранія”, що діяла у пасажі Міколяша.

З початком Першої світової війни більшість заснованих Мельхіором Майблюмом кінотеатрів припиняють свою діяльність назавжди.

Ще однією важливою персоною у розвитку кінематографа у Львові був Людвіг Кухар, котрий на площі Академічній заснував кінотеатр «Корзо» на 250 місць. Це був третій кінотеатр, що належав цій родині. Раніше вони стали власниками кінотеатру «Сінефон» у пасажі Міколяша, а у 1912 р. заснували у пасажі кінотеатр «Люкс». Наступного року Людвіг Кухар заснував ще один кінотеатр, що отримав назву «Лев» у приміщенні тодішнього театру Скарбка.

У Львові були два типи кінопрокату — невеликі камерні зали, де показували сюжетні й трюкові стрічки, а також великі кінозали — це були здебільшого концертні та театральні приміщення, які відвідувала інтелігенція й освічена молодь. Кінопокази також відбувались у залі філармонії, Новому театрі та “Колізеї” Торна. Репертуар переважно складався з освітніх, документальних і краєзнавчих стрічок, драм та комедій.

Загалом у період 1901-1917 рр. під кінотеатри у Львові було пристосовано понад двадцять зал у різних місцях. З двадцяти чотирьох кінотеатрів у Львові після Першої світової війни не відновили діяльність вісім, решта продовжили функціонувати у середині 20-хх рр. минулого століття та працювали до початку Другої світової війни.

У тридцятих роках минулого століття, завдяки появі звукового кіно, у Львові продовжився бурхливий розвиток кіноіндустрії. Відбувалась трансформація кінотеатрів з урахуванням нових особливостей фільмів. Перед початком Другої світової війни у Львові працював 31 звуковий кінотеатр, серед них – Apollo, Atlantyk, Colloseum. Невелика кількість кінотеатрів діяла і у період Другої світової війни.

У радянські часи відбувалась оптимізація пов’язана із націоналізацією кінопрокатної галузі, проведено модернізацію існуючих кінозалів, з’являлись і нові окремі будівлі зі значною місткістю такі як кінотеатри “Львів”, “Жовтень”, “ім. Довженка”.

Занепад кінотеатрів у Львові припав на 1990-ті роки із розвитком телебачення та відеоіндустрії.

1946-1949 рр. Вул. Aкадемічна (пр. Шевченка). Інформаційна тумба кінотеатрів

1950-і рр. Збіг вулиць Чайковського та Академічної.

1967 р. вул. Підвальна. Банери з рекламою фільмів

1974 р. Площа Радянська (Митна). Кіноафіша

1975 р., пл.Міцкевича. Інформаційне табло львівських кінотеатрів.

Львів 1980-х і поч. 1990-х рр. Афіші кінотеатрів нашого міста.

Кінотеатр "Атлантик".

Кінотеатр «Рембрант» (1896 Р.; 1901-1911 рр.)

(вулиця Крива Липа,8)

Кінотеатр «Уранія» (1901-1939 рр.)

(вулиця Коперника, 1)

Кінотеатр «Сінефон» (1906-1931 рр.)

(вулиця Банківська, 5)

Рoзтaшoвyвaвся в тoргoвiй гaлeрeї «Пaсaж Miкoляшa» (мiж вyлицями Koпeрникa i Kрyтoю (тeпeр – Вoрoнoгo), спoрyджeнoгo y 1898-1900 рoкaх aрхiтeктyрнo-бyдiвeльнoю фiрмoю Івaнa Лeвинськoгo. Глядaцький зaл кiнoтeaтрy «Сiнeфoн» бyв рoзтaшoвaний нa 2-мy пoвeрсi пaсaжy. Keрyвaв кiнoтeaтрoм вiдoмий y Львoвi eнтyзiaст кiнeмaтoгрaфy Людвiк Kyхaр. Пoкaзyвaли тaм кoмeрцiйнi тa видoвищнi стрiчки.

Кінотеатр ім. І. Франка («Ванда») (1908-1991 рр.)

(площа Міцкевича, 10)

У будинку на площі Міцкевича, 10 працював кінотеатр зі зміною назв і власників: «Ванда» (1908—1909), «Байка» (1909—1912), «Геліос» (1912—1917), «Фатаморгана» (1917—1931), «Міраж» (1931—1939), «Кінотеатр хроніки» (1939—1940), «Централь» (1942—1944) «Кінотеатр ім. І. Франка» (1944—1990-і). У 1987 році в будинку сталася пожежа. У 1989 році кінотеатр ім. Івана Франка (219 місць) за рік відвідало 247,716 глядачів, а 1990 року тут відбувалося в середньому 10 кіносеансів на день. Впродовж наступних років будинок дійшов до стану руйнації^. Будівлю демонтували у січні 1998 року.

1917 р. У 1970-х - 1980-х роках на нижньому поверсі був кінотеатр, ательє мод, магазин електротоварів.

1980-і роки

Площа А.Міцкевича. 1993 рік.

Кінотеатр ім. Лесі Українки («Авеню») (1908-2000-і рр.)

(площа Міцкевича 6/7 )

У будинку на площі Міцкевича, 6/7 працював кінотеатр зі зміною назв і власників: «Авеню» (1908—1912, 1923—1930), «Дрімленд кіно» (1912—1914), «Втіха» (1914—1915), «Рай» (1930—1943), «Луна» (1943—1945), «Хроніка» (1945—1946), «ім. Лесі Українки» (1946-2000-і), «Касандра» (2000-і), кінокафе «Люм'єр» (до 2007). У 1980-х роках в приміщенні фойє відкрили ігрові автомати. Уже в пострадянський період кінотеатр перейменували на «Кассандру», згодом тут відкрилося кінокафе «Люм'єр», але успіху у львів'ян вони не здобули, тому 2007 року Львівська мерія вирішила їх ліквідувати. Нині на другому поверсі будинку містяться ресторан та казино клубу «Спліт», а на першому — магазин ювелірних виробів та взуттєвий магазин «Vario», а також комунальна установа «Інститут стратегії культури» та громадська організація «Інститут просвіти».

Він був єдиним львівським кінотеатром, де можна було подивитися численні випуски кінохроніки: «Новини дня», «Хроніка наших днів» та ін.

Кінотеатр ім. Лесі Українки спеціалізувався на документальних фільмах і короткометражних. Зраня там йшла всяка ідеологічна "бадяга", бо кіно – "мощноє орудіє ідеологичєской пропаганди". А вже по полудню крутили щось цікаве. Думаю усе моє і старше покоління львів'ян подивились там документалки "Індійскіє йогі, кто оні?" і "Воспомінаніє о будущєм".

Кінотеатр «Аполло» (1911-1943 рр.)

(вулиця Скорика, 5 (Чайковського)

Мало хто знає, що на початках 20 століття в приміщенні Львівської національної філармонії на вулиці Чайковського, 7 діяв кінотеатр. “Аполло” почав функціонувати 1911 року з ініціативи Галицького музичного товариства. Це був елітний та дорогий заклад, де показували прем’єри. Пік популярності кінотеатру припав на 1930-ті роки, коли окрім німих стрічок репертуар поповнився звуковими фільмами. На початку Другої світової війни “Аполло” був одним із небагатьох закладів, що зберегли функціональне призначення. Але львів’янам пропонували до перегляду вже не європейські новинки, а радянщину: “Ленин в 1918 году”, "Чапаєв", "Щорс", "Великий гражданин", "Дети капитана Гранта", "На Дальнем Востоке" та ін. Під час німецької окупації кінотеатр повністю припинив свою діяльність

Кінотеатр «Водевіль" («Vaudeville») (1911-1921 рр.)

(площа Григоренка, 3)

На сучасній площі Григоренка, 3 серед багатьох інших важливих закладів, діяв кінотеатр “Водевіль”. Розмістили його у спорудженій 1911 року новобудові - приміщенні Акціонерного Союзного Банку за проєктом Альфреда Захаревича. На першому поверсі розташувалася популярна “Варшавська” кав’ярня, згодом у будівлі відкрили й кінотеатр. Вхід у розважальний заклад був зі сторони сучасної вулиці Є. Гребінки. Відомо, що кінотеатр працював з 16:00 до 23:00. Репертуар змінювали щоденно, але заклад не став популярним. Тому його закрили 1921 року. У нас час тут діє обласне управління МВС.

Кінотеатр ім. Коперника (1912-2021 рр.)

(вулиця Коперника, 9)

Історія цього кінотеатру починається у 1912 році, тоді він був збудований під назвою «Сан-Рівал», але вже того ж року його перейменували на «Коперник». Попри все, працював і під час радянської, і під час німецької окупації, тоді у 1941-1944 рр. називався «Студіо». У 1946 р. назву змінили на «Кінотеатр ім. Коперника». У 2004 році він увійшов у приватну кіномережу «Кінопалац», був відомий, як «Кінопалац «Копернік». З 2018 по 2021 рік працював в обмеженому режимі. Остаточно кінотеатр перестав функціонувати у 2021 році, коли закінчився термін угоди про оренду.

1980-і рр.

Кінотеатр «Люкс» (1912-1941 рр.)

(вулиця Коперника, 1)

Кінотеатр «Київ» («Штука») (1912-2015 рр.)

(проспект Шевченка, 8)

У триповерховій кам'яниці, на сучасному проспекті Шевченка, 8, збудованій близько 1880 року, у 1892—1898 роках перебувало Наукове Товариство ім. Шевченка. В подвір'ї цієї кам'яниці у 1912 році фірма Івана Левинського збудувала кінотеатр «Штука». “Кінотофон Едісона” (1913–1915), “Кінотеатр Червоного Хреста” (1915–1919), “Химера” (1919–1940), “Стахановець” (1940–1941), “Київ” (з 1944). Кінотеатр функціонував до 2015 року. 2015 року Виконавчий комітет Львівської міськради затвердив містобудівні умови та обмеження на реконструкцію цього будинку, тобто дозволили новим власникам провести реконструкцію будівлі колишнього кінотеатру «Київ» «за рахунок надбудови частково третього та мансардного поверхів». 28 серпня 2020 року в приміщенні колишнього кінотеатру «Київ» відкрився приватний океанаріум^.

1989 р.

Кінотеатр ім. Зої Космодемянської («Еліт») (1912-2000 рр.)

(вул. Січових Стрільців, 11)

У будинку, зведеному у 1901 р. на вул. 3 Maja 11 (сучасна вул. Січових Стрільців), у 1912 р. було влаштовано кінотеатр “Еліт”. Йшли роки, мінялись часи, власники і назви кінотеатру:
“Ванда” 1926–1931,
“Оаза” 1931–1933,
“Муза” 1933–1944,
"Зоя" 1944-1961,
“Кінотеатр ім. Зої Космодем'янської” 1966-1991
"Левеня " 1991-2000.

Кінотеатр ім. Щорса («Корзо») (1912-1990-і рр.)

(проспект Шевченка, 28)

Львівська контора кінопрокату відновила діяльність після ІІ Світової війни вже з серпня 1944 р. Продовжив діяльність і кінотеатр «Ріальто» на вул. Академічній, 28 (тепер пр. Шевченка). Деякий час він мав назву «Піонер». Близько 1950 р. кінотеатр, в якому тоді було 291 глядацьке місце, отримав назву на честь червоного командира часів громадянської війни Миколи Щорса.

В цeй чaс y сквeрi бiля кiнoтeaтрy щe стoяв пaм’ятник грaфy Фрeдрy, пeрeдaний нa пoчaткy 1950-х рoкiв дo Врoцлaвa, дe вiд 1956 р. вiн стoїть нa Ринкoвiй плoщi. Пaм’ятник слaвнoзвiснoмy пoльськoмy дрaмaтyргy, пoчeснoмy грoмaдянинy м. Львoвa Oлeксaндрy Фрeдрoвi, викoнaний зa прoeктoм скyльптoрa Лeoнaрдa Maркoнi yрoчистo вiдкритo в нeвeликoмy сквeрi нa пл. Aкaдeмiчнiй, нaвпрoти дaвньoгo пaлaцикy грaфa Фрeдрa, щo бyв рoзтaшoвaний нa мiсцi тeпeрiшнiх вyлиць Фрeдрa тa Стeцькa. Teпeр нa мiсцi пaм’ятникa A. Фрeдрoвi вiд 1994 р. стoїть пoдiбний мoнyмeнт Mихaйлoвi Грyшeвськoмy (рoбoти скyльптoрiв Дмитрa Kрвaвичa, Mикoли Пoсiкiри тa Рoмaнa Рoмaнoвичa).

1912-1926 - "Корзо"

1926 - "Варшава"

1926-1928 - "Рококо"

1928-1938 - "Пан"

1938-1944 - "Ріальто"

1944-1950 - "Піонер"

1950-1990 - ім.Щорса"

1990 - ім.Шевченка

2009 - викупило товариство "Просвіта".

Кінотеатр «Гражина») (1912-1939 рр.)

(вул. Бандери, 34; не існує)

Львів 1941 р., вул.Сапєги (Бандери).
Зруйнований бомбардуванням базар Грьодлів і кінотеатр "Гражина".

1934 р. Кіно "Гражина".
Художник О. Курилас.
Кінотеатр був у Львові на місці де тепер пам'ятник С.Бандері. В 1941 році зруйнований при бомбардуванні міста.

2 серпня 1957 р.

Кінотеатр «Дніпро» («Фаун»,«Казино») (1913-2000-і рр.)

(проспект Свободи, 5)

Кінотеатр «Дніпро» («Фаун» - 1913 р.; «Казино» - 1913-1916 рр., 1926-1929 рр.) Кінотеатр «Дніпро» ( «Казино») Кінотеатр «Дніпро» («Казино»). У будинку на сучасному проспекті Свободи, 5 діяв кінотеатр, який у різні роки носив різноманітні назви: «Фаун» (1913), «Казино» (1913–1916), «Кінотеатр Польських легіонів» (1916–1917), «Кіно новини» (1917–1926), «Казино» (1926–1929), «Дніпро» (1944–2000-і).

1967 р.

1942 р. Кінотеатр "Сasino", за совєтів - "Дніпро".

Кінотеатр «Піонер» («Марисенька») (1918-1990 рр.)

(площа Генерала Григоренка, 5)

Після Першої світової війни, 1918 року на площі Генерала Григоренка,5 відчинив свої двері кінотеатр “Марисенька” ("Królowa Marysieńka"). Його назвали на честь Марії Казимири Луїзи де Лагранж Аркен, дружини короля Польщі Яна ІІІ Собеського. Як на післявоєнний період, заклад був дуже комфортабельним та вміщав 600 людей. 1926 року його викупив Тадеуш Кухар та зробив у приміщенні реконструкцію. З того часу заклад став комерційно привабливим для проведення розважальних подій. Показували тут як романтичні художні фільми, так і освітні стрічки для школярів (учням у кінотеатрі робили знижки). Перед Різдвом і Великоднем влаштовували кіноакції для малозабезпеченої публіки. З 1930 року кінотеатр став одним із чотирьох на весь Львів, де показували звукові фільми. Заклад функціонував аж до 1941 року, у приміщенні розмістили також Державний театр мініатюр і театр СС та поліції у часи німецької окупації. Після Другої світової війни його переобладнали й перейменували на “Москву”, із 1948 року приміщення передали Клубу культури прикордонників. Функціональне призначення будівля відновила з 1965 року, коли тут відкрили дитячий кінотеатр “Піонер”. Він проіснував аж до 1991 року, поки сюди не поселили Львівський академічний духовний театр "Воскресіння", який діє донині.

Пл. Смолки (тепер пл. Генерала Григоренка). Пам'ятник Францішеку Смольці. 1933 р. і кінотеатр "Марисенька" (за совєтів - "Піонер"). Пам'ятник демонтували у 1946 році.

Кінотеатр ім. В. Короленка. («Пакс») (1935-1990 рр.)

(вул. Короленка, 3)

У Львові на вулиці Короленка, 3 колись працював кінотеатр з різними назвами. Найдовше протрималась назва на честь Володимира Короленка. Відкрили заклад 1935 року після того,як Маріан Ляйкерт орендував будинок ордену францисканців. Спершу тут показували фільми релігійної та етичної тематики. У період Другої світової війни кінотеатр майже не працював або діяв як військовий шпиталь. У 1946 році він відновив діяльність під відомою донині назвою. Подивитися фільм могло 280 людей за раз, у день проводили по 6 - 7 сеансів. Заклад проіснував до 1990 року, потім його передали Російському культурному товариству імені Пушкіна. У жовтні 2018 року на його місці відкрили Будинок воїна, де можуть збиратися українські воїни та волонтери.

Кінотеатр «Україна» («Європа») (1937-2007 рр.)

(проспект Шевченка, 1)

На розі проспекту Шевченка й площі Галицької наприкінці 19 століття звели будівлю Галицького акційного іпотечного банку. Зараз тут також діють філії різних банків та магазинів, а ось на Різдво 1936 року у приміщенні відкрили кінотеатр “Європа”. Діяв він у подвір’ї Іпотечного банку в прибудованій споруді, але все одно вважався одним із найкомфортніших у Львові. Заклад вміщав одночасно 700 глядачів. У період радянської та німецької окупації називався “Кріпо” та “імені Леніна”, а після Другої світової війни - “Україна”. Така назва збереглася за ним до 1991 року, як і функціональне призначення. Кінотеатр у центрі міста був популярним і знаним як місце показу найкращих і найновіших стрічок. Довгий час у закладі був власний джаз-оркестр на 15 осіб, що грав хіти у фойє, діяв буфет. Показували до 8 сеансів щодня. У часи незалежності відкривалися інші, більш потужні кінозали, тому “Україна” проіснував до 2006 року. У 2007-му його перейменували в “Галицький центр кіномистецтв" і частково здали в оренду кав’ярні. 2016 року розпочалося будівництво торгово-розважального центру на місці демонтованої 2007 року прибудови глядацької зали та прилеглої пл. Галицька, 15 — просп. Шевченка, 3.

1949 р. Прем’єра місяця — трофейний фільм «Мадам Боварі».

1980-і рр.

1967 р.

Кінотеатр «Спартак» («Eмпaйр») (1937-1990-і рр.) (проспект Своболи, 5)

Кiнoтeaтр – «Eмпaйр» (1938–1939), «Kiнoтeaтр iм. Пyшкiнa» (1939), «Спaртaк» (1944–1990-i). Зaрaз тyт рoзмiщeний тoргoвий цeнтр «Плaзмa». Kiнoтeaтр мaв двoпoвeрхoвий пaвiльйoн iз пiдвaлoм, i вхiд, рoзтaшoвaний з пoдвiр’я бyдинкy, пiзнiшe йoгo пeрeнeсли нa прoсп. Свoбoди чeрeз приєднaний пiд чaс рeкoнстрyкцiї вeстибюль iз зaглиблeним нa 2,5 м вхoдoм iз вiтринoю. Глядaцькa зaлa сягaлa 6,3 м зaввишки.

Кінотеатр «Парк» (1944-1990-і рр.) (парк І. Франка).

Пiд чaс ІІ Свiтoвoї вiйни y пiвдeннo-схiднiй чaстинi пaркy Koстюшкa (тeпeр пaрк iм. Фрaнкa) бyв збyдoвaний кiнoтeaтр «Пaрк» нa 684 мiсця. Спoрyджeний бyв oрiєнтoвнo в 1943-1944 рр. Вiд пoчaткy 1990-х рoкiв цьoгo кiнoтeaтрy нe iснyє, йoгo рoзiбрaли чeрeз aвaрiйний стaн. Свoєю нaйбiльшoю пoпyлярнiстю «Пaрк» кoристyвaвся y 1960-тих рoкaх, тoдi тaм мoжнa бyлo пeрeглянyти нoвинки рaдянськoгo тa єврoпeйськoгo кiнo. Пoчaткy сeaнсiв глядaчi oчiкyвaли бeзпoсeрeдньo в пaркy.

Кінотеатр ім. Шевченка (1946-1958 рр.)

(вул. Замарстинівська, 130)

У 1950-х роках на сучасній вулиці Замарстинівській, 130 діяв популярний кінотеатр, названий на честь Тараса Шевченка. Заклад облаштували 1946 року в двоповерховому будинку. Функціональне призначення кінотеатр зберігав до 1958 року. Сама споруда збереглася до наших днів, зараз вона належить Львівській філії Українського товариства сліпих (УТОС).

Кінотеатр «Вокзал» (1951-1989 рр.)

Діяв у 1951-1989 рр. на другому поверсі у споруді вокзалу "Львів-Пасажирський". Кінотеатр був невеликим. У 1951 р. тут налічувалось 144 глядацьких місця і в середньому відбувалось 4,8 кіносеансів в день. А у 1966 р. тут знаходилось 183 глядацьких місць і проходило близько семи кіносеансів на день. У тому ж році кінотеатр перебував 27 днів на ремонті, проте річний план фактично вдалось виконати. За 1989 р. кінотеатр відвідало 110 717 глядачів.

Кінотеатр «Дружба» (1952-1990-і рр.)

(парк культури та відпочинку ім. Богдана Хмельницького )

У Парку культури та відпочинку ім. Богдана Хмельницького у Львові також був свій кінотеатр. “Дружбу” звели 1952 року і це був будинок у стилі сталінського ампіру за проєктом архітектора Станіслава Соколова. Станом на 1966 рік зал вміщав 525 глядачів, демонстрували по 7 сеансів на день. Кінотеатр проіснував до початку 1990-х, а до “нульових” уже перебував у аварійному стані через затоплення. “Родзинкою” споруди була скульптурна композиція на фасаді - двох чоловіків та жінки. Задумувалися вони як три колгоспниці зі снопами в руках, але через невчасну здачу робіт, вийшла китаянка, робітник і афроамериканець, які символізували “дружбу радянського народу”. У 2000 році мерія надала приміщення кінотеатру ТОВ “Круаель”, яке мало проводити тут культурні й мистецькі заходи. Натомість фірма у 2016 році вирішила перетворити заклад на ресторанний комплекс “Парк”. За даними місцевих медіа, тепер колишній кінотеатр належить родині Дубневичів.

Кінотеатр ім. Ярослава Галана (1955-1990-і рр.)

(вул. Личаківська, 131)

28 сeрпня 1955, кiнoтeaтр iм. Ярoслaвa Гaлaнa нa вyл. Лeнiнa,131 (1990 р. вyлицi пoвeрнyтo iстoричнy нaзвy – Личaкiвськa, щo iснyвaлa вiд 1573 р.), єдиний y цiй дiльницi мiстa. Kiнoтeaтр бyв спoрyджeний зa типoвим прoeктoм, цe хaрaктeрний зрaзoк пiслявoєннoї рaдянськoї aрхiтeктyри – “стaлiнськoї”. З двoх бoкiв вхoдy рoзтaшoвaнi aфiшi, якi aнoнсyють кiнoфiльм “Kняжнa Meрi”, знятий зa пoвiстю M.Лeрмoнтoвa. Прaвoрyч вхoдy , зa кoлoнoю, рoзтaшoвaнa кaсa, бiля якoї стoять пoтeнцiйнi глядaчi. Пeрeд кiнoтeaтрoм нeвeликий сквeр з лaвкaми тa дeкoрaтивнa вaзa, висaджeнo дeрeвa.

Кінотеатр «Маяк» (1958-2009 рр.)

(вул. Шептицьких, 45)

Від повоєнних часів на тодішній вул. Кірова, 45 (нині — Вулиця Шептицьких) розташовувався відкритий кінотеатр «Літній-1». У 1960 році перейменований на «Маяк» та накритий дахом. Від років незалежності має назву «Дзвін», але останні роки стоїть пусткою. Після спорудження поруч меморіалу імені Степана Бандери у травні 2007 року, львівська міська рада планувала створити у приміщенні колишнього кінотеатру відповідний музей. Ще деякий час, до 2009 року, тут проводили щоденно по три кіносеанси (і це при тому, що місткість кінозалу становила 300 місць). 2019 року ЛМР погоджено створення комунальної установи «Меморіальний музей Гідності». Музей розташують на місці колишнього кінотеатру "Дзвін".

Кінотеатр "МАЯК"

Кінотеатр «Львів» (1960-2019 рр.)

(Стрийський парк)

1960 року у Львові на базі павільйону важкої промисловості зі Східних торгів (1937) запрацював перший широкоформатний кінотеатр в Україні. На вулиці Самчука,12 у Стрийському парку відкрили один з найкращих тогочасних кінотеатрів - “Львів”. Кіно зі стереозвуком одночасно могло подивитися 760 глядачів. Працював він упродовж усього року. Щоденно показували до 7 сеансів. У часи незалежності тут також демонстрували фільми. Новинки кіноіндустрії можна було подивитися за дуже лояльними цінами: 15 грн станом на 2012 рік. У березні 2019 року приміщення передали у власність Палацу мистецтв. Зараз там планують зробити реконструкцію і облаштувати кінозал на першому поверсі та виставкові приміщення для музею Шевченка - на другому. Однією з особливостей старого кінотеатру були радянські автомати у холі, які збереглися до наших днів.

1960 р.

Кінотеатр «Мир» (1965-2001 рр.)

(вyл. 700-рiччя Львoвa, тeпeр – пр. Чoрнoвoлa, 2).

Kiнoтeaтр «Mир» нa 1200 мiсць, в тoй чaс – нaйбiльший львiвський кiнoтeaтр (вyл. 700-рiччя Львoвa, тeпeр – пр. Чoрнoвoлa). Йoгo збyдoвaнo в 1965 р. зa дeщo змiнeним aрхiтeктoрoм Стaнiслaвoм Сoкoлoвим типoвим прoeктoм. Aфiшa aнoнсyє мeксикaнський хyдoжнiй фiльм рeж. Eмiлio Фeрнaндeсa «Листи Рoсaлiї» 1966 р., який в цьoмy ж рoцi дивилися львiв’яни. Kiнoтeaтр мaв нeзмiнний yспiх, тaм зaвжди дeмoнстрyвaли нaйнoвiшi фiльми, пeрeд oстaннiм сeaнсoм дeмoнстрyвaлися дoдaткoвi – oкрiм oбoв’язкoвoгo кiнoжyрнaлy – дoкyмeнтaльнi фiльми.

У 1990-х роках його було перейменовано на «Клекіт», на початку 2000-х років кінотеатр закрився, нові власники будинку значно перебудували інтер’єри та облаштували розважальний комплекс – нічний клуб «Міленіум». Зараз нічний клуб “Малевич”.

1980 р.

1971 р.

Кінотеатр «Літак» (1977-1988 рр.)

(парк "Боднарівка").

У 1970-х - 1980-х рр. роках в парку ім. 50-річчя Жовтня (тепер – Парк "Боднарівка"), що на перехресті вулиць Стрийської і Наукової, працював дитячий кінотеатр "Літак". Він був розміщений у фюзеляжі списаного пасажирського літаку АН-10, який стояв на постаменті, і до нього вели сходи. 132 глядацьких місця були розміщені у пасажирському салоні. Враховуючи конструктивну непристосованість, умови кіноперегляду були досить некомфортні, попри те, кінотеатр користувався великою популярністю серед дітей та підлітків. До того ж, літак мав трагічну долю – це була дуже невдала модель АН-10, яку перестали виготовляти через величезну кількість авіакатастроф. Кінотеатр частково згорів у 1988 році, після чого його демонтували і почали будувати церкву. Вона зараз і стоїть на місці колишнього кінотеатру.

Кінотеатр «Октябрь» (1978-2002 рр.)

(вул. Любінська, 93)

Кінотеатр було збудовано в 1978 р. на проспекті Перемоги (тепер – вул. Любінській), 93 під назвою "Октябрь", в кінці 1980-х його перейменовано на "Жовтень", а згодом на "Галичину". Кінотеатр не виконував своїх функцій з 2000-х років, деякий час у його фойє діяв радіо-ринок. Будинок демонтований у 2013 р.