четвер, 6 серпня 2026 р.
Українське православ'я в діаспорі
Обміління Дунаю. Літо 2026 року
Дунай має довжину 2 857 км і протікає територією 19 країн. Тривала спека та гострий дефіцит опадів у Центральній і Південно-Східній Європі спричинили катастрофічне падіння рівня води в Дунаї. За даними гідрологів та міжнародних моніторингових служб, у липні 2026 року судноплавна артерія Європи опинилася на межі критичних показників за останні 50–100 років. Причиною стали не лише нинішні екстремальні температури, а й дефіцит опадів навесні.
Для України ця ситуація має особливе значення. Нижня течія Дунаю, українська дельта, порти та природні екосистеми є частиною спільного європейського простору.
Верхній Дунай простягається від Німеччини до столиці Словаччини Братислави, середня течія — від Братислави до кордону Сербії та Румунії, а нижня — через Румунію та Болгарію до дельти Дунаю, яка впадає в Чорне море.
🇷🇸 Сербія. Біля водомірного поста Бездан рівень води впав до -120 см, наблизившись до абсолютного історичного мінімуму 1909 року (-143 см). У Новому Саді та Апатині на місці глибокої води утворилися кілометрові піщані коси, а катери й баржі опинилися на суходолі.
🇭🇷 Хорватія. Поблизу населеного пункту Батина зафіксовано рівень води на 17 см нижчий, ніж під час попередньої рекордної посухи 2022 року. У Хорватії знову стала видимою затонула угорська вантажна баржа.
Зі зниженням води поблизу хорватського селища Батина на поверхню почали масово виходити боєприпаси часів Другої світової війни. Лише за один тиждень липня сапери регіонального підрозділу вибухотехнічної служби Осієка виявили та контрольовано знищили три радянські авіабомби. Останньою виявилася 101-кілограмова авіабомба з 46 кг вибухівки та бойовим підривачем. Через високу детонаційну небезпеку її знешкодили вибухом безпосередньо на місці знахідки.
🇷🇴 Румунія. У румунському секторі Дунаю показники впали до мінімуму з 1996 року. Це призвело до вимушеного обмеження забору води для зрошення сільгоспугідь та затримок експорту зерна баржами. У Румунії на АЕС «Чернаводе», яка забезпечує близько 20% виробництва електроенергії в країні, вже зупинили один із двох ядерних реакторів потужністю 706 МВт.
Угорщина. Через різке обміління Дунаю в центрі Будапешта оголилися великі ділянки річкового дна. У Будапешті 30 липня рівень Дунаю опустився до 23 сантиметрів, побивши попередній антирекорд 2018 року. Станом на 4 серпня вода впала приблизно до 10 сантиметрів. Вантажне судноплавство майже зупинилося на окремих ділянках, а туристичні кораблі змушені змінювати маршрути.
Угорщина та Румунія були змушені зупинити атомні енергоблоки. Збудована ще за радянських часів угорська АЕС «Пакш» використовує воду Дунаю для охолодження реакторів. Однак нині рівень води настільки знизився, що водозабірні споруди більше не можуть забирати достатню кількість води.
🇧🇬 У Болгарії через рекордне обміління Дунаю повністю заблоковано рух великотоннажних барж біля міст Видин та Русе, де річка розпалася на численні мілини й острівці. Ситуація настільки критична, що поблизу села Антимово місцеві жителі дістаються пішки до піщаних кос, які раніше були глибоко під водою.
У Болгарії, неподалік села Ряхово, на оголеному дні Дунаю знайшли кістки шерстистого мамонта. Дослідники вже виявили нижню щелепу, бивні, лопатку, ребра та інші фрагменти. Частина скелета, ймовірно, досі залишається під ґрунтом.
Обміління Дунаю на межі Румунії та Болгарії. 3 серпня 2026 р.
середа, 5 серпня 2026 р.
Окупація Львова москалями. 1914-1915 рр. Фотоальбом
Івасюк Микола (1865-1937). Дерево,
олія. Формат 18 х 14 см. Внизу підпис і дата праворуч. Івасюк Микола Іванович
(1865-1937) - український живописець. 1884-1889 - навчався у Віденській АМ,
1890-1897 - в Мюнхенському АМ. 1899-1908 - організатор і керівник першої на
Буковині художньої школи. 1926-1937 - жив і працював у Києві. Значна кількість
робіт автора, написана на побутові та історичні теми, зокрема козацтва. Твори
майстра зберігаються в музеях України і Європи.
понеділок, 3 серпня 2026 р.
Християнська Європа летить у прірву
Ця інформація стосується в першу чергу так званих «великих» реформаторів-модерністів; для тих хто «хоче з більшістю», «хоче святкувати з «цілим світом». Після завершення Другого Ватиканського собору 1965 р., коли в Римо-Католицькій Церкві були запроваджені масштабні літургійні та пастирські «реформи», у католицькій церкві розпочався тривалий період спаду. Саме з другої половини 1960-х років почала зменшуватися участь у недільних богослужіннях, скорочувалася кількість священничих покликань, а згодом почалося масове об'єднання та закриття парафій.
На відміну від багатьох країн Західної Європи та Пн. Америки, де за останні десятиліття закрито, продано або перепрофільовано тисячі храмів через зменшення кількості вірян і секуляризацію суспільства, в Україні спостерігається інша тенденція. Після відновлення незалежності кількість релігійних громад і храмів загалом зросла, було збудовано тисячі нових церков, а масового продажу чи закриття храмів через відсутність парафіян НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ. Не зважаючи на величезну кількість людей за кордоном, на війні - Храми в Україні не закриваються !!!
Європа.
Нідерланди.
За 2013–2025: понад 600 церков закрито.
Прогноз на найближчі 6–10 років: ще 1000–1800.
Очікується закриття 2/3 католицьких храмів.
Німеччина.
2000–2024: 611 католицьких + 300–350 протестантських = майже 1000.
Прогноз: до 10 000 можуть втратити релігійну функцію.
Велика Британія.
За останні 10 років: понад 3500, близько 20 на рік.
За 50 років: близько 8500.
Шотландія.
Планують закрити до 30–40 %.
Бельгія (Фландрія).
З 2013: 171–192 десакралізовано (~11 %).
21 % уже змінили призначення.
До 60 % розглядають для перепрофілювання.
Франція.
З 1905: 326 публічних + 411 дієцезіальних десакралізовано.
З 2000: 72 знесені.
Зараз 1679 закриті цілий рік.
Відсоток низький (~1–2 %), але зростає.
Швеція.
З 2000: 132–133 продано або знесено (~4 %).
Данія.
За 150 років: лише 17 закритих (дуже мало).
Загалом по Європі: за останні десятиліття закрито/перепрофільовано 15–20 тисяч храмів. Найгірше — Нідерланди, Велика Британія, Німеччина.
США.
За офіційною статистикою, кількість католицьких парафій у США скоротилася з приблизно 19–20 тисяч наприкінці XX століття до близько 16,7 тисячі у 2020 році, тобто було втрачено майже 3 000 парафій.
Післясоборні реформи 1965-го р. стали головною причиною цього спаду.
Недільна участь у Месі:
* понад 55% католиків у 1970-х;
* близько 17% у 2022 році.
Хрещення:
* близько 1,2 млн на рік у середині 1960-х;
* близько 440 тис. у 2021 році.
Католицькі шлюби:
* скоротилися більш ніж на дві третини порівняно з 1965 роком.
За матеріалами о. Ярослава Гонтара.
неділя, 2 серпня 2026 р.
Святкування зустрічі Старого Нового року. Винники. 2004 рік.
На ковзанах. Львів поч. 1900-их років. Став Панянський
Став Панянський знаходився на земельній ділянці, яку нині займають будинки № 9-21 сучасної вулиці Вітовського.
У Старому Львові дуже любили катання на ковзанах, і так вже склалося, що у багатьох районах міста на водоймах облаштовували ковзанки. Відомими були ковзанки на старому Панянському (Панєнському) ставі, ковзанка на Пелчинському ставі, на ставку “Світязь” та багатьох інших.
Панянський став згадується у міських записах 1608 року. На той час там працював млин католицького монастиря. Став був одним із улюблених місць відпочинку львів’ян. Влітку панове брали човни для ранкової прогулянки озером з пані, а взимку сюди приходили кататися на ковзанах. Після війни 1914 став був осушений, а земельну ділянку було забудовано.
четвер, 30 липня 2026 р.
Старий Львів. Привокзальна у фотографіях
1919 р. Період польсько-української війни. Наслідки вибуху складу боєприпасів на товарній станції. 5 березня 1919 року записався в історію Львова завдяки потужному вибуху, що зруйнував Чернівецький залізничний вокзал, налякав усіх мешканців міста та посіяв паніку. В часі польсько-української війни на початок березня 1919 року, бої за Львів точилися на околицях міста. В той день артилерія УГА з лінії Сокільники-Наварія-Оброшин розпочала обстріл товарної станції Львів. Один із снарядів влучив у дерев’яний склад військового майна та амуніції (ФБ, Гриць Совків).
Чернівецький залізничний двірець розташовувався між Головним вокзалом та вулицею Городоцькою приблизно на місці сучасного Приміського вокзалу. Двірець споруджено на кошти Львівсько-Чернівецької залізниці для обслуговування лінії Львів — Чернівці і відкрито 1 вересня 1866 р. 1919 р. внаслідок вибуху амуніції будівля руйнується, після чого її не відновлюють.
1919 р. Період польсько-української війни. Зруйнований вибухом військової амуніції товарний залізничний двірець (колишній Чернівецький) (ФБ, Гриць Совків).
Початок 30-х років ХХ-го століття.
Підвищення цін на продукти в 1962 р.: пропоганда фантастичних обіцянок «світлого майбутнього» невпинного реформатора і утопіста, лідера КПРС і прем'єр-міністра СРСР Микити Хрущова.
1961-1964 рр. - унікальний, більш ніж своєрідний період в історії радянського суспільства. На офіційному рівні - під впливом невпинного реформатора і утопіста, лідера КПРС і прем'єр-міністра СРСР Микити Хрущова — йшла пропоганда фантастичних обіцянок «світлого майбутнього». Явна більшість людей підходили до ідеологічного «дива» Хрущова з принаймні глузливою іронією і навіть презирством, хоча «дива» тоді проголошувалися на найвищому рівні. Десятками, сотнями промов гучного Хрущова, і, головне, були офіційно закріплені в третій Програмі КПРС.
Про що саме йдеться? У програмі правлячої і єдиної партії в СРСР, прийнятій на його XXII з'їзді в жовтні 1961 року, було зазначено, що до 1980 року комунізм в Радянському Союзі буде «в основному побудованим», забезпечення «достатком матеріальних і культурних благ для всього населення».
У 1971 році, як було офіційно обіцяно, СРСР мав обігнати «найбагатшу країну капіталізму» - США за обсягом виробництва на душу населення та продуктивністю праці. Але особливо вражаючими були щедрі обіцянки, дані як партією в цілому, так і її тодішнім лідером! Наприклад: до 1980 року в СРСР «зникне важка фізична праця», «робочий день буде найкоротшим у світі», «реальний дохід на душу населення зросте в 3,5 рази», «у кожній радянській родині буде комфортна квартира», «безкоштовне користування житлом, громадським транспортом, відпуск ліків тощо».
Хрущовські реформи (ліквідація «неперспективних» сіл, кампанія по освоєнню цілинних і перелогових земель (1954-1960 рр.) і повсюдна «кукурудзяна лихоманка») дезорганізували колгоспне виробництво. На початку 1960-х років економіка СРСР переживала кризу. Бюджет не виконувався. Брак хліба був настільки відчутний, що Хрущов вперше наважився закупити зерно за кордоном. Полиці в магазинах були практично пусті.
17 травня 1962 року Рада Міністрів СРСР прийняла постанову «Про підвищення закупівельних (скоригованих) цін на велику рогату худобу, свиней, овець, птицю, тваринну олію і вершки та роздрібних цін на м'ясо, м'ясопродукти і тваринну олію», яка передбачала підвищення заготівельних цін для колгоспів з 1 червня 1962 року:
*на худобу та птицю — 35%,
*на тваринну олію - 10%,
*на вершки - 5%.
При цьому для радгоспів закупівельні ціни на м'ясо були знижені на 10%.
1 червня 1962 року постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про підвищення закупівельних (скоригованих) цін на велику рогату худобу, свиней, овець, птицю, тваринну олію і вершки і роздрібних цін на м'ясо, м'ясні продукти і тваринну олію» була опублікована в головних газетах, що передбачало підвищення цін на м'ясо і м'ясні продукти на 30% в середньому (яловичина - 31%, баранина - 34%, свинина - 19%), ковбасні вироби - 31%, масло вершкове — 25%.
Отже, 1 червня 1962 р. у СРСР «на прохання трудящих» підвищено ціни:
*молоко (з 18 коп. до 24 коп. за літр),
*масло (з 2 руб. 50 коп. до 3 руб. 50 коп.),
*м’ясо (з 1 руб. 80 коп. до 2 руб. 20 коп.)
*м’ясні продукти (найдорожча ковбаса «Невська» – 5 руб. 20 коп.).
Мінімальна пенсія тоді дорівнювала 20 руб., пенсія за загиблими на Другій світовій – 12 руб.50 коп.
2 червня 1962 року в російському місті Новочеркаськ силовики жорстоко придушили демонстрацію робітників. За офіційними даними тоді загинуло 26 людей.
Поштовхом до страйку стало різке підвищення цін. А за три дні до трагедії оголосили, що роздрібні ціни на м'ясо зростуть на третину, масло та олію — на чверть. Одночасно на заводі Новочеркаська підняли норми виробітку втричі. Це відповідно означало ще менші зарплати.
неділя, 26 липня 2026 р.
«Сухарик» або «кисляк» - популярні («студентський варіант») сухі вина в 1970-их — 1980-их роках
«Сухариком» («сухарем») у 1970-их — 1980-их роках у народі називали ординарне (дешеве) сухе виноградне вино. Це було найдешевшим натуральним вином без витримки.
Через специфічний смак та невисоку вартість ці прості сухі вина в народі часто іронічно називали ще й «кислячком» (на відміну від дешевих суррогатних кріплених вин, які йменували «бормотухою» або «чорнилом»). Його пили звичайні громадяни, студенти та інтелегенція.
Популярними («студентський варіант») були столові, переважно сухі вина: «Аліготе», «Струмок», «Рислінг», «Каберне», «Ркацителі» та ін.
У період 1970–1980-х років ціна на ординарне сухе вино в СРСР коливалася від 1 руб. до 2 руб. за пляшку об'ємом 0,7 л. Вартість залежала від сорту винограду, республіки-виробника. Марочні вина коштували значно дорожче (від 2.50 до 4 рублів і більше). Вони вважалися престижними, їх подавали в ресторанах та купували на великі сімейні свята.
«Струмок» — 1 руб. 10 коп.
«Столове» —1 руб. 10 коп.
«Ркацителі» — 1 руб. 30 коп.
«Аліготе» — 1 руб. 30 коп.
«Каберне» — 1 руб. 50 коп.
«Вазисубані» — 2 руб. 30 коп.
«Гурджаані» (марочне) — 2 руб. 30 коп.
«Цинандалі» — 2 руб. 70 коп.
Столові вина отримані шляхом повного або часткового бродіння виноградної маси. Вина столові виробляються без додавання спирту і містять тільки спирт, отриманий в результаті природного бродіння - від 9,0 до 14,0 %.
За вмістом цукру столові вина, своєю чергою, поділяються на сухі – не більше 0,3% із залишковим цукром до 1%, напівсухі – від 1 до 2,5% та напівсолодкі – від 3 до 8%.
Радянські сухі вина поділялися на ординарні (молоді, дешеві, без витримки) та марочні (високої якості, з витримкою в дубових бочках).
Столові вина, натуральні та якісні, вироблялися в основному в Грузії, Молдові, в Україні, у південних областях РРФСР. При можливості вибору покупець надавав перевагу напівсолодким столовим винам — марочним чи ординарним. Найкращими з напівсолодких вин вважалися знамените грузинське «Хванчкара», «Кіндзмараулі», «Твіші», «Алазанська долина», «Ахашені», «Оджалеші». Не меншим попитом мали масандрівські напівсолодкі «Мускат», «Аліготе», «Алустон».
В СРСР сухі столові вина не користувалися масовим попитом і суттєво поступалися в популярності кріпленим («бормотусі», портвейнам) та напівсолодким винам. Радянський споживач традиційно віддавав перевагу солодшому або міцнішому алкоголю, тому частка сухих вин у загальному обсязі виробництва залишалася низькою. Попри це, в Союзі виготовляли дуже гідні, а іноді й легендарні марочні сухі вина, які здобували нагороди на міжнародних виставках.
Головні регіони та відомі марки сухих вин.
1. Українська РСР (Крим та Південь України).
Україна була одним із лідерів з виробництва якісних марочних сухих вин.«Перлина степу» — знамените біле марочне вино з винограду сорту Аліготе, яке виготовлялося на Херсонщині (радгосп ім. Леніна). Мало легкий, освіжаючий смак із гірчинкою.
«Оксамит України» — елітне червоне марочне вино з сорту Каберне Совіньйон. Відрізнялося глибоким оксамитовим смаком і тонами саф'яну.
2. Грузинська РСР.
Грузія вважалася головним постачальником витончених сухих вин для радянської інтелігенції.
«Цинандалі» — марочне біле сухе вино, еталон грузинського виноробства. Його витримували в бочках до 3 років.
«Гурджаані» та «Ркацителі» — популярні білі сухі вина з легким фруктовим і горіховим присмаком.
«Сапераві» та «Мукузані» — сухі червоні вина. «Мукузані» вважалося одним із найкращих червоних вин в СРСР завдяки тривалій витримці.
3. Молдавська РСР.
Молдова випускала величезну кількість столових вин.
«Негру де Пуркар» (Negru de Purcari) — легендарне червоне сухе вино, яке йшло на експорт і постачалося навіть до королівських дворів Європи.
«Аліготе» та «Фетяска» — масові, але дуже чисті та приємні білі сухі вина.
Популярні сухі вина:
* АЛУШТА — сухе червоне марочне вино. Виготовлялося з винограду сортів Каберне-Совіньйон (40-50%), Сапераві (15-25%), Морастель (30-35%), Мурведр та Мальбек (по 5-10%), що вирощувалися в Алуштинській долині Криму. Мало колір від світло- до темно-рубінового з гранатовим відтінком, складний букет із саф'яновими тонами. Вміст спирту 10-13%, кислотність, що титрується, 5-7 г/л.
* БОРЖАВСЬКЕ - столове сухе біле вино. Вміст спирту 9,5-13%, кислотність, що титрується, 5-7 г/л. Випускалося Мукачівським радгоспом-заводом з 1964 р. Удостоєно срібної медалі.
* КАБЕРНЕ СТОЛОВЕ - столове червоне ординарне вино. Вміст спирту 10-13%, кислотність, що титрується, 4-6 г/л.
* ПРОМЕНИСТЕ - столове сухе біле марочне вино. Вміст спирту 10-13%, кислотність, що титрується, 5-7 г/л. Вино 2-річної витримки. Випускалося Виноградівським радгоспом-заводом Закарпатського радгоспвинтресту з 1949 р. Удостоєно золотої, 9 срібних та 2 бронзових медалей.
* РИСЛІНГ ЗАКАРПАТСЬКИЙ - столове сухе біле марочне вино. Вміст спирту 10-13%, кислотність, що титрується, 5-7 г/л. Вино 2-річної витримки. Випускалося Середнянським радгоспом-заводом з 1960 р. Удостоєно 2 золотих, 3 срібних та бронзову медалі. Ціна — 2 руб. 40 коп. (з вартістю посуду).
* РКАЦИТЕЛІ ВІЛІНО - столове сухе біле марочне вино. Вміст спирту 10-12%, кислотність, що титрується, 6 г/л. Вино витримували 1,5 року.
* РКАЦИТЕЛІ ІНКЕРМАНСЬКЕ - столове сухе біле марочне вино. Вміст спирту 10-13%, кислотність, що титрується, 6 г/л. Вино витримувалося 1,5 року. Удостоєно срібною медаллю.
* РКАЦИТЕЛІ БЕРИСЛАВСЬКЕ - столове сухе біле марочне вино. Вміст спирту 10-13%, кислотність, що титрується, 6-7 г/л. Вино витримували 1,5 року. Випускалося з 1968 р. Удостоєно срібної медалі.
* РКАЦИТЕЛІ ОДЕСЬКЕ - столове сухе біле марочне вино. Вміст спирту 10-13%, кислотність, що титрується, 6 г/л. Вино витримували 1,5 роки.
* СОВІНЬЙОН КРИМСЬКИЙ - столове сухе біле марочне вино. Вміст спирту 10-12%, кислотність, що титрується, 6 г/л. Вино 2-річної витримки.
* ЕХО КАРПАТ - шипуче сухе рожеве вино. Виготовлялося з винограду сорту Ізабелла, що вирощувався у господарствах Закарпатської області. Вміст спирту 9-12%, вміст цукру 3%, кислотність, що титрується, 6±2 г/л. Випускалося виноробними підприємствами області із 1983 р. Ціна - 1 руб. 70 коп. (з вартістю посуду), 0, 8 л.
* РАДЯНСЬКЕ КРИМСЬКЕ ІГРИСТЕ - ігристе сухе біле вино. Виготовлялося із винограду спеціальних білих сортів. Вміст спирту 10,5-12,5%, вміст цукру 3%, кислотність, що титрується, 7 г/л.
* ШИПУЧЕ БІЛЕ - шипуче сухе вино біле. Вміст спирту 9-12%, вміст цукру 3%, кислотність, що титрується, 5-7 г/л.
* ШИПУЧЕ РОЖЕВЕ - шипуче сухе рожеве вино. Виготовлялося з червоних та білих сортів винограду, що вирощувалися у господарствах Української РСР. Вміст спирту 9-12%, вміст цукру 3%, кислотність, що титрується, 5-7 г/л.
* ЯБЛУЧНЕ СУХЕ - столове сухе біле плодово-ягідне вино. Вміст спирту 12%, вміст цукру 0,3%, кислотність, що титрується, 5-8 г/л. Ціна — 1 руб. 15 коп. (без вартості посуду); 0,5 л.
* ДАР ЛОЗИ - столове сухе червоне вино. Мало червоний колір. Вміст спирту 10-13%, вміст цукру не більше 0,3%, кислотність, що титрується, 6±2 г/л. Випускалося виноробними підприємствами Головплодвинпрому УРСР з 1984 р.
* НАДДНІПРЯНСЬКЕ - столове сухе біле марочне вино. Вміст спирту 10-13%, кислотність, що титрується, 6-7 г/л. Вино 2-річної витримки. Випускалося радгоспом-заводом ім. Леніна Херсонського радгоспвинтресту з 1954 р. Удостоєно 3 золотими та 5 срібними медалями.
* ПЕРЛИНА СТЕПУ - столове сухе біле марочне вино. Вміст спирту 10-13%, кислотність, що титрується, 5-7 г/л. Вино 2-річної витримки. Марку створено у винрадгоспі «Жовтнівка» Березовського району Одеської області у 1946 р. Удостоєно 3 золотими та 5 срібними медалями.
* УКРАЇНСЬКЕ - столове сухе біле вино. Виготовлялося із білих європейських сортів винограду, які вирощували у Татарбунарському районі Одеської області. Вміст спирту 9-12%, кислотність, що титрується, 5-7 г/л.
* РАДЯНСЬКЕ ШАМПАНСЬКЕ БРЮТ - ігристе сухе біле вино. Вміст спирту 11%, вміст цукру до 0,3%, кислотність, що титрується, 7 г/л. Ціна — 7 руб. 50 коп. (з вартістю посуду).
* РАДЯНСЬКЕ ШАМПАНСЬКЕ ДУЖЕ СУХЕ - ігристе сухе біле вино. Вміст спирту 11%, вміст цукру 0,8%, кислотність, що титрується, 7 г/л.
* РАДЯНСЬКЕ ШАМПАНСЬКЕ ЗОЛОТЕ - ігристе напівсухе біле вино. Вміст спирту 11%, вміст цукру 5%, кислотність, що титрується, 7,5 г/л.
* РАДЯНСЬКЕ ШАМПАНСЬКЕ СУХЕ - ігристе сухе біле вино. Вміст спирту 11%, вміст цукру 3%, кислотність, що титрується, 7 г/л.
РАДЯНСЬКЕ ШАМПАНСЬКЕ СУХЕ - ігристе сухе біле вино. Вміст спирту 10,5-12,5%, вміст цукру 3%, кислотність, що титрується, 7 г/л. Ціна — 6 руб. 50 коп. (з вартістю посуду).
РАДЯНСЬКЕ ШАМПАНСЬКЕ СУХЕ (Севастопольський завод) - ігристе сухе біле вино. Вміст спирту 10,5-12,5%, вміст цукру 3%, кислотність, що титрується, 7 г/л.
* КРИМ ІГРИСТЕ БІЛЕ БРЮТ - ігристе сухе біле вино. Вміст спирту 11%, вміст цукру до 0,3%, кислотність, що титрується, 7 г/л.
Підписатися на:
Дописи (Atom)