Розлавка – давній топонім у Винниках

Розлавка - історична назва частини Винник (теперішній кут вул. Стрілецької та вул. Кривої, з навколишньою територією).

На австрійських мапах кінця XVIII ст. зображені вже поодинокі будиночки на Розлавці.  М. Влох в історико-мемуарному збірнику «Винники, Звенигород, Унів та довкільні села» (Чикаго, 1970 р.) виводить назву «Розлавка» від слів розвал, або провал. Бо такий вигляд має там стрімкий, зволожений і зсувний схил.

Вид на Розлавку з Піддіброви (2017 р., липень)

Великою топонімічною неточністю є теперішня назва однієї із вулиць Винник (бічна вул. Соборності) – Розливка (замість літери «а» літера «и»). Виходячи з сучасної назви – колись там щось розливали, або розливають тепер. Таку «розумну» назву було дано на початку 1990-их років.

Вид на Розлавку та г. Лисівка з Піддіброви (Олексій Комендяк, 1960-ті рр.) 

23 серпня 2018 р. на Розлавці відбулося святкування Дня міста (загальноміський концерт). На святі було присутньо декілька тисяч людей. На свято прибули гості з Польщі (Гміна Грудзьондз), Сербії (Ситнеши) «Мотајички Вук» («Гірський вовк») і м.Маріуполя (с.Урзуф). Концертну програму розпочали колективи Винник, а саме: вокальний ансамбль «Винниківчани», вокальний ансамбль «Стожари», ансамбль естрадно-спортивного танцю «Сунички», вихованці Культурного центру «Дозвілля» і Будинку дитячої та юнацької творчості, театральної студії ЗМВ. Вечір продовжили виступами відомих артистів: Ярини та Юліанни Опалевич, гурту «Наші», музичного гурту «ROCKONS», Dizex band, Андрія Заліска, гурту «PTASHKIN», JULIK (ex.DZIDZIO). Також на святковій сцені виступив сербський танцювальний колектив «Мотајички Вук», що подарував винниківчанам два національні танці та світлове шоу від Театру танцю «Тріада».

 

Назви «Україна» та «Уманські Козаки» на карті «A map of the Kingdom of Poland and Grand Dutchy of Lithuania…» англійського картографа Вільяма Фадена. 1799 р.

На мапі написи: «Russian Ukrain» (Російська Україна), «Polish Ukrain» (Польська Україна), «Galicia» (Галичина), «Human Cosaks» (Уманські Козаки),  «Palat of Russia» (Руське воєводство) та ін.

1799 р. англійський картограф та видавець Вільям Фаден (William Faden; 1749-1836), який був придворним географом короля Георга III та власником видавничого дому "ФАДЕН" видає мапу «A map of the Kingdom of Poland and Grand Dutchy of Lithuania including Samogitia and Curland, divided according to their dismemberments, with the Kingdom of Prussia» (Карта Королівства Польського і Великого Князівства Литовського, в тому числі Самоготіі та Курляндії, що розділені відповідно до їх розчленуванням, з Королівством Пруссії). Видавництво Лондон. Формат мапи 54 х 59 см. Масштаб 1: 2 300 000. На мапі показано розділи Речі Посполитої в 1772 р., 1792 р., 1795 р. Карта була створена на замовлення англійського королівського двору: «Від географа Вільяма Фадена Королю і принцу Уельському». Ця карта є зменшеною версією карти відомого італійського картографа Джованні Антоніо Рицци Занноні  (1736-1814), що була видана в Парижі (1772 р.) на 24 аркушах на замовлення короля Польщі. Карта є дуже детальною, на ній показані всі великі та малі міста та містечка, а також – різними кольорами межі держав (Австрії, Прусії, Росії). 1811 р. карта була опублікована в Генеральному атласі.

Напис «Russian Ukrain» охоплює всю Правобережну Україну, починаючи від Стародубщини, а напис «Polish Ukrain» -  Південну Київщину. На південь від м. Умань позначені Уманські Козаки (мабуть, як пам’ять про Коліївщину 1768-1769 рр. (козацько-селянське національно-визвольне повстання в Правобережній Україні, яке було спровоковане національним і релігійним гнітом правобережного українського населення в Речі Посполитій).

 

Батько - Вільям Фаден  старший (Willam Faden senior; 1711-1783). Вільям Фаден  автор «Північноамериканського  Атласу» (North American Atlas, 1777 р.). Атлас складався з 29 карт, де було показано хід бойових дій (карти зроблені очевидцями). Вільям Фаден був також видавцем журналу "the Public Ledger" або "The Daily Register» в Лондоні.

Автор «Карти Швейцарії» (Karte von der Schweiz Nach Faden), яку доповнив і опублікував Франц Йоганн фон Рейлі у «Великому німецькому атласі»  (Grosser Deutscher Atlas). Лист XVII, видавництво Відень, 1794-1796 рр.