Перша польська окупація м. Винники (1387-1772 рр.). Хронологія подій. Частина I

1387 р. — 1772 р. — ПІД ВЛАДОЮ ПОЛЬСЬКОГО КОРОЛІВСТВА ТА РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (РУСЬКЕ КОРОЛІВСТВО до 1434 р.).

XIV ст. (кінець) — син Юрія (Григорія) Штехера Петро з Винничок або Малих Винник (Петро Винницький) володар Винник.

1400-ті рр. (початок) — Ян Бернечі (Іван Бернечий) володар Винник

1410 р. — згадка про Винники в Актах городських і земських (том II, стор. 61).

2 січня 1418 р. — Іван (Ян) з Обихова (генеральний староста  руський) вирішив суперечку за Винники між шляхтичами Васьком Мосенчичем і Яном Бернечі на користь останнього.

12 березня 1418 р.— Іван (Ян) з Обихова дозволив вільно мешканцям Винник стинати дерево в лісах аж до Львова, а міщанам Львова аж до села Винники, поки не буде розмежування між Львовом і Винниками.

1420 р. — 1436 р. — Іван з Винник (можливо Ян Бернечі (Іван Бернечий) фігурує в документах як свідок.

1434 р. — 1772 р.  — у складі Руського воєводства (Львівська земля; Львівський повіт).

1438 р. — перший напад татар на Руське воєводство.

1438 р. — 1498 р. — на землі Руського воєводства вчинено щонайменше 14 татарських і турецьких набігів.

1435 р. — введення польського права і польського суду (закріпачення селян).

20 листопада 1443 р. — за судовим позовом володарем Винник згадується Грицько Кердейович.

1443 р. — 1459 р. (з перервами) — Грицько Кердейович (староста холмський (1431—1439 рр.), подільський воєвода (1439—1462 рр.), теребовельський староста (1456 р.), староста красниставський, каштелян львівський) володар Винник.

1443 р. — шляхетний Пашко-намісник у Винниках змушений був принести тілесну присягу проти Івана Кузьми і Яреми.

1448 р. і 1459 р. — Грицько Кердейович фігурує у документах як володар Винник.

1448 р. — 1453 р. — судові процеси, які тривали за майно Винник і Млинівців між тивуном Миколою із Млинівців і Григорієм (Юрієм) Струмилою з Винник.

1450 р. — у Винниках під Львовом виноградник в милю довжини (з польської хроніки).

1452 р. — Климек (Климентій) Струмило пообіцяв 6 марок якомусь Хажевському за звільнення Петра з Винник.

1453 р. — шляхетний Миколай, намісник пана Климентія з Гаїв, вимагає терміну проти дільничого Георгія з Винник для підданого корчмаря Степана, але відвів позов.

1453 р. — 1454 р. — Григорій (Юрій) Струмило (український галицький шляхтич, урядник Королівства Польського, львівський хорунжий) володар Винник.

15 травня 1456 р. — у Львові суддя земський подільський Зиґмунт з Новосідлищ  підписав документ, яким львівський хорунжий Юрій Струмило з Димошина записав монахам-францісканцям у Львові своє село Чишки зі солтиством та монастирем.

19 квітня 1460 р. — король Казимир IV відіслав справу львівського бургомістра, радних і громадян із львівським хорунжим Струмилою про межі Львова з селом Винники.

1471 р. (цілий рік) — через львівського возного Якуба, представник Івана Одновського (Гербурта) Ігнат з Руденців домагається штрафу від Струмила за відмову дати інтромісію (введення у володіння) на Винники.

1476 р. — Винникам, серед інших сіл призначено покарання за відміну платити надимне.

XVI ст. — площа Торговиця.

1515 р. — перша згадка про церкву у Винниках.

1515 р.  (близько) — 1631 р. — Лагодовські (стародавній український шляхетський рід гербу Корчак) — володарі Винник.

 

Варіант гербу Корчак

1515 р. — у податковому реєстрі в с. Млинівці документується млин і 1 лан (близько 25 га) оброблюваної землі.

1516 р. — татарські набіги на Винники та довкільні села.

XVI ст. (початок) — Ванько Лагодовський володар Винник.

1542 р. — в с. Млинівцях мешкав якийсь Коваль, якого хата і кузня лежала «на віддалі пострілу з лука» під високою горою (теперішньою г. Лисівкою). Вона розділяла Млинівці від Винник

1542 р. — 1568 р. — спір між феодалами, власником села Винник і власником села Млинівці, про кордон між ними.

1543 р. — село Млинівці знаходилось «під тією дорогою, яка вела з Винник до Львова» і було приватною власністю католицького ксьондза Мніщковського, який успадкував його від своїх предків.

1560-ті — 1570-ті рр. (початок) — Лагодовський Олександр Ванько (1525— 1574 рр.)  володар Винник.

15 червня 1569 р. — польський король Сигізмунд Август видає мандат про повернення Олександру Ваньку Лагодовському незаконно відібраного маєтку — с. Винники з прилеглими пасікою і ставком.

XVI ст. (середина) — володарі Винник шляхтичі Лагодовські намагались захопити частину Млинівців і повели суперечку за ґрунти з власником села ксьондзом Мнішковським, який успадкував його від своїх предків (цей судовий спір розглядався двічі).

1575 р. — татарські набіги на Винники та довкільні села.

1578 р. — перше розмежування земель між Львовом і Винниками.

XVI ст. (кінець)— XVII ст. (початок) — Ян (Іван) Лагодовський (син Олександра Ванька) володар Винник.

XVII ст. — XVIII ст. — кам'яний замок з поділом на верхній і нижній двір.

1601 р. — документ про оскарження Яном (Іваном) Лагодовським Юрія Цибульського з Винник за присвоєння шляхетства.

1605 р. — 1633 р. — руйнівні спустошливі набіги татар на довкільні села.

1620 р. — татарські загони цілковито знищили с. Млинівці.

1620-ті рр. — брати (Станіслав, Олександр, Марко) Лагодовські володарі Винник.

1624 р. — Юрій Заславський з Острога (син волинського воєводи) очолив збройний похід на Винники (маєток Станіслава Лагодовського).

1626 р. — Станіслав Лагодовський робить збройний напад на Винники, де мешкали його молодші брати (Олександр та Марко).

1620-ті рр. (кінець) — 1631 р. — Андрій Лагодовський володар Винник.

1631 р. — Андрій Лагодовський (брат Станіслава, Олександра, Юрія та Марка) за борги продав Винники, Підберізці, Млинівці, Завадів і Бартошів львівському каштеляну Вацлаву Яну Замойському.

1631 р. — 1696 р. — Замойські (стародавній українсько-польський шляхетський рід гербу Єліта) володарі Винник.

1631 р. — 1650 р. — Вацлав Ян Замойський (каштелян львівський (1632 р.), холмський хорунжий) володар Винник.

1648 р. і 1655 р. — походи гетьмана Богдана Хмельницького у Галичину, під час яких двічі облягав Львів, а його шлях завжди проходив через Винники.