1325-1339 рр. Ангеліно Дульсерт (Dulcert Angelino,
Angellino de Dalorto) – картограф другої чверті XIV ст. До нашого часу
збереглися три карти-портолани Дульсерта Анґеліно.
1. Портолан Середземного та Чорного морів. Датується
1325-1330 рр. Приписується Анґеліно . Легенда: "Hoc opus fecit Agellinus
de da lorto ano dni m ccc xxy, de mense martii, camposuit hoc" (має
нечітку римську дату, яку було прочитано як MCCCXXII, MCCCXXV та MCCCXXX).
Зберігається: Італія, Флоренція, бібліотека Томазо Корзіні.
2. Портолан Середземного та Чорного морів. Дана карта‑портолан не
датована. Дослідники портоланів відносять його виготовлення до 1327‑1340‑х
років: А. Ю. Гордєєв – до 1327 р., H. Winter – 1327‑1330 рр., M. Destombes –
1335 р., T. Campbell (Тоні Кемпбелл) – 1339 р., R. Pujades (Рамон Пуядес) –
1340 р. Зберігається: Велика Британія, Лондон, Британська бібліотека,
Additional MS 25691.
3. Портолан Середземного та Чорного морів.
Датується серпнем 1339 р. Виготовлений на о. Мальорка. Всього 176 топонімів.
Легенда: "Hoc opusfecit angelino Dulcert ano MCCCXXXVIIII de mense augusti
in ciuitate maioricarum" ("Цю роботу було виконано Анґеліно
Дульсертом у місяці серпні 1339 року в місті Мальорка"). Зберігається:
Франція, Париж, Національна бібліотека, відділ карт та планів, GE B 696. [А.
Гордєєв. АНАЛІЗ ТОПОНІМІВ РЕГІОНУ ЧОРНОГО МОРЯ НА КАРТАХ-ПОРТОЛАНАХ ДУЛЬСЕРТА
АНҐЕЛІНО 1325-1339 pp. 2013].
Всі три портолани Середземного і Чорного морів мають
приблизно однакові формати: перший – 1070×660 мм, другий – 1025×540 мм, третій
– 1020×750 мм.
На його першому портолані (1325-1330 рр.) Середземного
та Чорного морів є напис “RUTENIAM” (біля витоків Дніпра).
На другому портолані (1327 р.)
Середземного та Чорного морів є напис “Civit de Leo” (Львів).
Це одне із перших зображень Львова. На інших українських землях більше
ніяких міст не позначено, навіть Києва, виняток – густа мережа ойконімів на
узбережжі Чорного моря. Це, швидше за все, тому, що друга половина XIII‑перша
половина XIV ст. – постмонгольсько‑золотоординський період спустошення і
занепаду цього простору. Київ було вперше звільнено з‑під золотоординського
панування литовсько‑руськими військами після битви на ріці Ірпінь у 1321 р.
Між написами "Civit de Leo" та "mont de
Lusom/rossie" (гори Русі) на карті нанесено лінії румбів і напрям вітру – "Grecho"
(Ґреко) – північно‑західний. Лінії румбів відходять також і від Львова.
Значок міста Львова увінчує прапор, де на зеленому
полі зображено червоний хрест, який "виростає" з півмісяця. Цей
прапор згадується також у творі іспанського подорожника, ченця ордену
Францісканців середини XIV ст. «Книга знань про всі королівства...» (Libro
del conosçimiento de todos los reynos y tierras y señoríos que son por el
mundo, et de las señales et armas que han cada tierra y señorío por sy y de los
reyes y señores que los proueen)
У «Книзі знань про всі королівства, землі й володіння,
що є у світі, а також герби і знаки кожної землі й володіння, або королів й
володарів, що керують ними» згадується Руське королівство. Воно розташоване на
схід від Польщі й називається королівством Львівським (Leon). Німці
звуть його Люнбреком (Lunbrec). Це королівство має 5 великих міст: Львів
(Leon), Київ (China / Chiva), Володимир (Basadino),
Турів (Trues) і Сівер (Çever). Королівство межує із Romania
(Візантією) та Швабським королівством (Suava / Suana). Львівський
король має за прапор зелений стяг із червоним хрестом. На окремих таблицях вказано
львівський герб — червоний хрест-якір. Цей самий герб зустрічається в «Каталанському
атласі» 1375 року як герб Польщі. Зелені прапори із цим гербом стоять на карті
у Львові й Кракові, позначаючи межі Польського королівства [Book of the
Knowledge of All the Kingdoms, Lands, and Lordships that are in the World /
translated by C. Markham. — London, 1912; Marino, Nancy F. El libro del
conoscimiento de todos los reinos = The book of knowledge of all kingdoms. —
Arizona Center for Medieval and Renaissance Studies, 1999].
Львів та регіон названо "Леон" через
подібність назви з іспанським королівством Леон, поглинутим у XIII ст.
Кастилією і трансформованим пізніше у Кастилію‑Леон. Щодо кольорів, то у XIX
ст., наприклад, всі тодішні п’ять дільниць міста Львова мали власні барви.
Червоний і зелений були закріплені за середмістям та Краківським (західним)
передмістям відповідно [І. Ровенчак, 2013].
Окреме питання, що означає хрест з півмісяцем? Доктор
історичних наук, президент Українського геральдичного товариства Андрій Гречило
наводить шість версій походження цього символу. Нам найбільше імпонує та, в
якій він трактує символ як різновид проквітлого хреста. Проквітлий (пророслий)
хрест, орнаментований рослинами, з’являється в IV ст. Від VIII ст. орнамент
стає суворішим, канонічнішим, стриманішим. В Русь‑Україну проквітлий хрест
потрапив з Візантії безпосередньо і при посередництві Криму в період після
офіційного прийняття християнства. Близьким до проквітлого хреста є також
вірменський меморіальний, орнаментований, скульптурний хрест‑хачкар. Вони
збереглися в Україні у Криму, Кам’янці‑Подільському, Львові (в останньому,
зокрема, з середини XV ст.). Вірмени з’явилися у Львові у другій половині XIII
ст. З 1267 р. місто стає їхнім важливим релігійним осередком [І.
Ровенчак, 2013].
На третьому портолані (1339 р., зі збірок
Паризької Національної бібліотеки, складеного на Мальорці) Середземного та Чорного
морів підписано назви країн: на схід від Львова – Русь (RUTENIA - великими
літерами; біля витоків Дніпра) та на захід від нього – Польща (Polonia).
Ліворуч напис montes Rossie (гори Русі) і малюнок гір, з яких у бік
Чорного моря витікає Дніпро. Нижче “гір Русі” ще кілька дрібних написів Rossia.
На карті зображено Львів (Civita de
Leo) як європейське місто і теж з прапором. Під значком міста напис
латинською мовою: «До цього міста прибувають купці із прянощами, які пізніше
вирушають через Ґотландське море до Фландрії, здебільшого у Брюґґе".
Ґотландське – це колишня назва Балтійського моря».
Києва на цій карті немає. Натомість в українських
причорноморських степах на Лівобережжі є країна ALIANIA (Аланія), на
Правобережжі – країна BURGARIA, на схід від Аланії – країна Куманія (QVMANIA).
Під написами ALIANIA та QVMANIA зображені символи влади Золотої орди (тамга
Бату (Батия) з півмісяцем). На краю карти на схід від Причорномор’я, зображений
хан Узбек і ті ж символи.
Історична довідка. УЗБЕК – хан Золотої Орди (1313-1341 рр.), союзник
українців, громив разом з українцями поляків. На часи правління хана Узбека
припав період загибелі короля Русі Юрія І Львовича, його синів князів Андрія II й Лева ІІ — останніх спадкоємців по чоловічій лінії князя Романа II
Великого, правління Юрія ІІ Болеслава. Цим вирішив скористатись король Польщі Казимир
III, загрожуючи князівству. Для протидії цій загрозі Юрій ІІ Болеслав спробував
повернути Люблінську землю і на прохання князя хан Узбек надав 1337 року
військо для походу. Після нападу на Львів 1340 р. Казимира ІІІ на прохання
голови боярської ради Дмитра Детька надав 40-тисячне військо для походу на Польщу,
що змусило Казимира ІІІ замиритись і тимчасово відмовитись від претензій на Королівство
Русі. Лише смерть хана Узбека і наступний тривалий період міжусобиць в Золотій
Орді дозволив Казимиру ІІІ отримати у ханів ярлик на правління, за що він
сплатив за рік наперед данину і зобов'язався сплачувати її надалі, що
номінально робило його васалом ханів.
З ІСТОРІЇ. 2006 р. львівський історик Ярослав Книш обґрунтував
дату першого позначення Львова на географічних картах – 1339 рік. Цією картою
він вважає карту‑портолан Анґеліно Дульсерта Середземного та Чорного морів [Книш,
Я. Львів у Галицько‑Волинській державі / Я. Книш // Історія Львова: Редкол. Я.
Ісаєвич, М. Литвин, Ф. Стеблій. – Л.: Центр Європи, 2006. – Т. 1.– С. 53‑60+к.].
Карту‑портолан А. Дульсерта, точніше її фрагмент, опубліковано в Україні
двічі: у 2006 р. Ярослав Книш помістив її в "Історії Львова" (1‑й
том), а вдруге у 2012 р. проф. Олег Шаблій у Комплесному атласі Львова [І.
Ровенчак, 2013].
Проаналізувавши низку матеріалів, в основному
картографічних, професор Іван Ровенчак (ЛНУ) прийшов до висновку, що Львів
уперше позначено на географічній карті вже згадуваного нами Анґеліно Дульсерта
в 1335 р., тобто на іншому, на чотири роки давнішому, портолані.
А. Дульсерт належить до картографів каталонської школи.
Авторитетний дослідник цієї школи M. Destombes у 1952 р. в спеціальній праці
"Cartes Catalanes du XIV siecle" вказав для другого портолана А.
Дульсерта дату випуску 1335 рік. Отже, на нашу думку, місто Львів уперше
позначено на картіпортолані Середземного та Чорного морів Анґеліно Дульсерта
1335 р.[І. Ровенчак, 2013].
Джерела
Байцар Андрій. Географія та
картографія Винниківщини. Наукове видання / А. Л. Байцар. – Винники; Львів: ЗУКЦ,
2020. – 640 с.
1327 р.
1339 р. Хан Узбек. Танга Бату з півмісяцем.
