пʼятницю, 31 липня 2020 р.

Винники. 1 вересня 1967 р. СШ №29

 Директор школи М. Чеславський. З сімейного архіву Ольги Проць.

Кримські татари. Світлини 1878 р.


На фото можемо побачити кримських татарів. В 1878 р. відомий французький фотограф Жан Ксав’є Рауль видав унікальну колекцію світлин, де були зображені мешканці південних губерній Російської імперії. Зокрема Херсонщини та Криму. Того ж року колекція Рауля була визнана кращою на Всесвітній виставці фотографів в Парижі (Джерело: FB Тетяна Яцечко-Блаженко)


понеділок, 27 липня 2020 р.

1931 р. Вайнберґен (Винники). Вистава німецького львівського театру "Familie Hannemann".


Вайнберґен (Винники) (Винні гори, нім. Weinbergen) — німецька колонія у Винниках (поблизу Львова), закладена у 1785 році. Проіснувала до квітня 1940 року. Перші німецькі поселенці з’явились у Винниках ще за часів короля Лева Даниловича у XIII столітті.

Німці протестанти, які проживали в колонії довго не мали власної церкви і були філією львівської євангельської церковної громади. Львівські та винниківські німецькі громади були близько пов'язані. Вони разом влаштовували церковні ходи, свята, фестивалі, концерти, а театральна трупа німецького театру була частими гостями у Винниках. З Личаківського вокзалу добиралися потягом до Винників.

Вистава німецького львівського театру "Familie Hannemann".
19.04.1931 артисти грали виставу у Винниках

1920-1930-ті рр. Німецька школа у колонії Вайнберґен (Винники)

Вайнберґен (Винники) (Винні гори, нім. Weinbergen) — німецька колонія у Винниках (поблизу Львова), закладена у 1785 році. Проіснувала до квітня 1940 року. Перші німецькі поселенці з’явились у Винниках ще за часів короля Лева Даниловича у XIII столітті.


1785 року у Вайнберґені було закладено 32 німецьких будинки. Лютеранська кірха (нині — Церква Різдва святого Івана Хрестителя) збудована у 1937 році. 1938 року тут мешкало 367 колоністів. Разом із колонією Унтерберґен творили одну громаду (ґміну). 1785 pік — заснування німецької школи. 1793 рік —перший вчитель (у німецькій школі) Георг Ролянд.
       На початку XIX століття німці школи у Винниках не мали. Навчання відбувалося лише узимку в будинку вчителя Георга Ролянда, уродженця Палатинату. У 1807 році він склав звіт, в якому подав кількість дітей шкільного віку — 40 осіб, загальна ж кількість колоністів у Вайнберґені та Унтербергені, відповідно — 195 і 83 особи. Кількома роками пізніше учнів уже було 22, а учениць 29. 1808 року у Вайнберґені — 192 особи.
      Свого храму тривалий час винниківські німці не мали і ходили на богослужіння до львівської євангелістської церкви. Там же відбувались вінчання. Хрещення проводили німці у винниківському римо-католицькому костелі, а похорони відправляв місцевий німецький учитель.

 1931 р. у Винниках було 60 німців, які  проживали переважно у центрі міста. У 1938 р. – перед війною у Винниках вже проживало 367 колоністів. 
         
1 квітня 1933 р. ліквідовано гміну Вайнберґен Львівського повіту і воєводства, а її територію приєднано до міста Винники того ж повіту і воєводства.
      
На 1 січня 1939 р. у Винниках з 6000 мешканців було 2600 українців-греко-католиків, 2800 поляків, 300 юдеїв і 300 німців та інших національностей, зростання кількості поляків зумовлене їхнім працевлаштуванням на тютюновій фабриці.
У цей період у Вайнберґені була, як зазначається у документах, приватна євангелістська однокласна загальна школа з німецькою мовою викладання, містилася вона у відповідному окремому приміщенні і мала достатнє матеріальне забезпечення. Як зазначалось у зверненні громади, якщо для утримання школи не вистачало внесків самої громади, на допомогу приходив шкільний фонд євангелістського костелу в Польщі. Дослідник Р. Луців наводить відомості і про кошторис школи у 1932 р. – 3 793 злотих.
У 1933 p., коли школа пройшла чергову перевірку (візитацію) та отримала дозвіл на продовження навчальної діяльності, її бюджет становив 3 800 злотих. На той час школу у Вайнберґені очолював Філіп Генріх Стальман (1893 р. н., проживав у Винниках з 1929 р.). Як свідчать документи, за його директорування відбулись ще дві візитації — у 1936 та 1939 pp. Під час першої з них Ф. Стальману закидали погане знання польської мови, про що свідчили помилки у вимові та письмі. Зокрема, на уроках польської мови він не користувався методичними посібниками, а історію та географію викладав не польською, як це передбачалося, а німецькою мовою.
Остання візитація школи  у травні 1939 p., засвідчила навчання в ній 22 учнів: 3 — у першому класі, 12 — у другому, 4 — у третьому, 3 — у четвертому. Перший і другий класи були однорічними, третій – дворічним, а четвертий клас, хоча згідно зі статутом і мав бути трирічним, насправді був однорічним. Учні ходили до четвертого класу лише один рік, а потім або завершували навчання, або переходили до шкіл третього ступеня у Винниках чи Львові. Шкільна кімната була великою і світлою. Оскільки виявлені під час попередньої перевірки недоліки так і не були виправлені (шкільна канцелярія не впорядкована, шкільна метрика — відсутня, декілька років не записувалася шкільна хроніка), шкільний інспектор Р. Янішевський відмовив німецькій громаді Винник затвердити Ф. Стальмана на посаді керівника на наступний термін.

Грудень 1939 року — початок репатріації винниківських німців до Німеччини.

1930-ті рр. (з FB Olena Serpen)