Вайжажі - ті, що перемикали трамвайні колії та мастили шміром рейки на поворотах. Львів, якого уже немає

 

У Львові людей, які вручну перемикали трамвайні колії (стрілки), називали “вайхажами”. Вайхаж перемикав стрілки та мастив шміром рейки на поворотах, щоб не скрипіли.

У міській львівській говірці саму трамвайну стрілку називали німецьким за походженням словом «вайха» (від нім. Weiche — стрілка, розгалуження колії). Відповідно, цю людину  напівжартівливо кликати тим, хто «переводить вайхи».

Вони сиділи у спеціальних маленьких дерев’яних будиночках на ключових розв'язках (наприклад, на сучасній площі Галицькій, площі Митній чи проспекті Свободи). Коли під’їжджав трамвай, «вайхаж» виходив зі спеціальним ломиком і переводив колію у потрібному напрямку.

Найвідомішим «вайхаж» в історії львівського трамвая був чоловік на ім'я Лойзьо (Людвіг), який працював у 1920–1930-х роках на Гетьманських Валах (тепер проспект Свободи). Він мав дуже низький зріст, через що став легендарним персонажем міського фольклору та численних львівських анекдотів (Юрій Ситник, 2018).

Сьогодні ця професія в оригінальному вигляді зникла, адже більшість стрілок у місті автоматизовані. Якщо ж автоматика не спрацьовує, колію ломиком переводить сам водій чи водійка трамвая. 

1941 р. Площа Соборна

1941-1944  рр. Zollplatz / Bandurskiegoplatz, сучасна пл. Митна. Справа будка вайхажа.