суботу, 29 травня 2021 р.

Щодо походження назви скель у Винниківському лісі: «Чортові» чи «Чатові»?

Існує дві версії назви цього природного утворення та його  походження. Народна (Чортові скелі) пов’язує назву з нечистим, покладаючись на кілька легенд (легенди опублікував письменник Ю. Винничук). Натомість деякі науковці схильні вважати, що скелі здавна називалися Чотовими (Чатовими) з огляду на їх використання як сторожового форпосту княжих часів.

Східні підступи до Львова звідси проглядалися на десятки кілометрів (адже висота скель в минулому була значно більшою). Каменоломня, яка тут діяла до кінця 1930-их рр.., завдала значного руйнування цьому природному комплексу. Каміння з Чортових скель йшло на будівництво доріг і будинків у Львові, Винниках, Лисиничах та околицях. Ще у 1911 році львівський історик Ф. Яворський писав, що “якщо так піде далі з тамтешніми каменоломнями, то вже за декілька років Чортові Скелі залишаться тільки у спогадах. А шкода!”.

У середині XIX ст. дослідник історії Галицько-Волинського князівства Ісидор Шараневич стверджував, що первісний Львів повинен був лежати на Чортовій скелі, бо це найвище місце, звідки можна було побачити сяйво палаючого Холма в 1256 році. 

Цю сенсаційну гіпотезу Шараневича не підтримали сучасники. Однак археологічні розкопки, проведені на території Чортової скелі фахівцями Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, відкрили найдавніший мисливський табір-поселення на теренах сучасного Львова, знайшли залишки матеріальної культури часів короля Данила. Тепер, у зв’язку з виявленням давньосередньовічної кераміки, варто повернутися до такого припущення.

Львівський історик Людвік Зелінський у XIX ст., досліджуючи територію Чортових скель, у журналі «Львовянин» писав про знайдені там руїни поганського замку, побудованого в VIII ст. В XVII ст. львівська монахиня, а в кінці XVIII ст. якась міщанка Гертруда, розповіли, що вони особисто бачили на скелі руїни стародавніх мурів і замку (залишки валів можна побачити біля скель також нині).

Чортові скелі, однозначно, виконували функцію сторожового форпосту княжих часів. Місцеве населення Винник та Лисиничів, ніколи не називало і не називає скелі «Чатовими». На всіх топографічних картах (починаючи з 19 ст.) назва сель – «Чортові». Ні в одному історичному джерелі не міститься назва «Чатові»! 

ДЖЕРЕЛА

*Байцар Андрій. Винники: Науково-популярне краєзнавче видання. Львів-Винники: ТзОВ ВТФ «Друксервіс», 2015. — 100 с.

*Байцар Андрій. Винники туристичні. Науково-краєзнавче видання. Винники: Друксервіс, 2016.  312 с.

*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020.  640 с.

*Байцар Андрій. Природа та історія м. Винники й околиць. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020.  420 с.

 

1861-1864 рр. Австрійська карта

1931 р.