Настання літа пов'язується з переходом середньої добової температури через 15°С, що буває в третій декаді травня. Кінець літа настає з переходом середньої температури через 15°С до нижчих температур.
Літо тепле, переважно дощове, триває в середньому 3-3,5 місяці. Найбільше опадів буває протягом червня-липня. Дощі випадають переважно зливові, тому розподіл їх по території нерівномірний. Обложні дощі літом бувають рідко.
За середніми багаторічними даними метеорологічної станції м. Львів, число днів з опадами в червні - 16, у липні та серпні - 15.
У літній період температура зростає повільніше, ніж весною. Середня температура зростає о 13 годині в період червень - серпень дорівнює 20-22°С, а максимальна в окремі роки сягає 32-37°С.
У ХХ столітті винниківчани запамʼятали спекотні літа (температура сягала понад 30°С) – у 1900-1911, 1915-1918, 1920-1924, 1926-1940, 1943-1948, 1950-1952, 1954, 1957-1959, 1961, 1963, 1964, 1968, 1987, 1992, 1994, 1998, 1999 роках; у ХХI столітті – у 2000-2002, 2004, 2005, 2007-2010, 2012-2017, 2019-2026 роках.
Спека — дуже нагріте сонячними променями повітря. У метеорології, підвищення температури повітря від +30 °С до +34 °C; «сильна спека» від +35 °С і вище.
1911 р.
Найтривалішою за часом у довоєнному австрійському Львові називають спеку 1911 року, яка мала глобальні масштаби — охопила спершу Американський континент, а згодом хвилею розпеченого повітря накотилася на цілу Європу. Попри припущення тогочасних метеорологів про те, що високі гірські масиви зупинять поширення спеки на теренах Галичини, цього не сталося.
“Після кількох прохолодних і переважно вологих років цього року нас спіткало справжнє лихо – спека, яка дуже відчутно відбилася як на людях, так і на тваринах, жителях міст і сільської місцевості. Нам ще давніше пророкували “теплову хвилю”, коли ми почули новини про неймовірну спеку в Америці. Тепло поширювалося все далі і далі на схід, досягаючи центральної Європи, а потім і нашої країни (Австро-Угорщини, – авт.). Не допомогли ні Альпи, ні Карпати, які, згідно з науковою теорією, є природним бар’єром для перекриття шляху теплової хвилі на північний схід. На жаль, ми відчули її дуже гостро разом із тривалою посухою”, – писала на початку серпня 1911 року краківська газета «Nowości Illustrowane» (Богдан Скаврон. Не допомогли ні Альпи, ні Карпати: як галичани потерпали від спеки. 2022).
Спека в Європі призвела до надзвичайного пересихання Ельби. У руслі ріки навіть відкрився один із так званих “голодних каменів”, який віддавна сигналізував місцевим мешканцям про катастрофічну ситуацію з опадами, “віщував” посуху та неврожай.
“Ці камені з’являються на поверхні тільки в надзвичайно спекотні та посушливі роки, зазвичай вони заховані у воді. У цій місцевості стало традицією в народі викарбувати на каміннях дати, коли вони були помітні. Востаннє камені бачили під час пам’ятної посухи 1904 року. А раніші посухи зафіксовані у вибитих на них написах – 1115, 1616, 1636, 1707, 1716, 1790, 1800, 1811, 1842, 1862, 1868 і 1893 роки”, – повідомляла газета «Nowości Illustrowane» (Богдан Скаврон. Не допомогли ні Альпи, ні Карпати: як галичани потерпали від спеки. 2022).
1929 р.
Наступна спека такого ж глобального масштабу накрила Північну півкулю в 1929 році.
“Спека, яка панувала протягом кількох днів, зросла ще більше, і градусник показав значне збільшення температури. Вже вранці термометр показував 28 градусів Цельсія, а вдень 35 градусів. Незважаючи на будні, цілі натовпи людей «мігрували» в парки та сади, а нечисленні у місті ставки були повністю заповнені”, – писала тодішня львівська газета «Chwila» (Богдан Скаврон. Не допомогли ні Альпи, ні Карпати: як галичани потерпали від спеки. 2022).
Як зауважили газетярі, власники та орендатори довколишніх водойм, завдяки тогочасні спеці, непогано заробили. Користаючи з моменту високого попиту, вони значно підняли плату за вхід на пляж.
“Орендатор ставу у Брюховичах, де зазвичай беруть 1 злотий за квиток, збільшив ціну. Минулої неділі попередньо продані квитки за старою ціною були визнані недійсними, за вхід вимагали 1,50 злотих. Чи вода стала дорожча, чи доведеться платити за задоволення роздягатися під відкритим небом, а не в кабінках?” – риторично запитувала газета «Chwila» (Богдан Скаврон. Не допомогли ні Альпи, ні Карпати: як галичани потерпали від спеки. 2022).
Як повідомляла тогочасна газета “Діло”, у ті спекотні дні у Львові було зафіксовано кілька випадків сонячних ударів. “Львів’яни мучаться непомірно, не маючи де скупатися. Всі відомі у Львові стави й калабані переповнені. Але та купіль – жах Божий!” – бідкалися в пресі.
Буря у Львові і в околиці.
Після кількадневої великої спеки яка на сонці доходила до 41° Ц, навістила в четвер 25 липня около 6 години Львів і околицю страшна буря, зі зливою. Вихор виривав дерева з корінням (напр. на Цитаделі). Буря лютувала дві години. Буря спричинила страшні шкоди на полях. (Рада, №34 від 28.07.1929) (Фотографії старого Львова. Які пекельні спеки переживав Львів 100 років тому. 2024).
1930-ті роки.
1933 р.
Про спекотні дні та бурі Львівщини влітку 1930-х років (за матеріалами: Фотографії старого Львова: «Богдан Скаврон. Не допомогли ні Альпи, ні Карпати: як галичани потерпали від спеки. 2022», «Які пекельні спеки переживав Львів 100 років тому. 2024» та «Цікавинки з львівської преси: спеки та бурі в краю у 1930-х роках. 2026»).
Страшна спека у Львові.
В неділю, 20 липня спека осягнула аж 40 степенів Цельзія. Тому тисячі мешканців вирушили поза Львів. Один прогульковий поїзд відїхав до Сколього, а другий до Бережан. Львівські стави, парки та підміські ліси були переповнені львівськими громадянами(ками). В понеділок 31 липня вранці понад Львів перетягнула громовиця з дрібненьким дощиком, який відсвіжив дещо повітря. (Джерело: Діло №199 від 01.08.1933 р.).
Великі спеки.
Від кількох днів при кінци місяця липня панували в нас великі спеки. У Львові в полуднє температура доходила до 40° Цельзія. Через спеку багато людей дістало сонішного удару. І так приміром у Давидові біля Львова помер від удару сонця Німець-кольоніст Шляфвірт. У Львові привезли до Каси Хорих кілька дітей, попарених сильно сонцем; одно з них аж до кости. (Правда, №31 від 08.06.1933)
Бурі – тучі та спека.
В суботу 12 серпня вечером перейшла сильна буря з громами й зливою понад Львівщину, Перемищину, Луччину й ще деякі околиці краю. В Загорю, пов. Львів, від грому згоріло кілька господарств, а один чоловік (М. Керколуб) заляканий громами дістав удар серця і вмер. Буря накоїла богато шкоди на полях та ушкодила дороги. В деяких околицях падав також град. По тій бурі в цілім краю похолоділо. (Джерело: Народня справа №33 від 20.08.1933 р.).
1935 р.
Страшна спека в Европі.
В цілій Европі панує страшна спека. В четвер (27. 6) температура виносила в 2 год. пополудні: в Гдині 42°, у Львові 43°, у Варшаві 38°. Подібна, спека панувала в краях південної і середущої Європи, а в Німеччині температура в полуднє доходила до 40°. (Наш прапор, №50 від 04.07.1935).
1936 р.
Спеки і бурі.
Попередний тиждень був дуже горячий. У Львові в минулу середу, четвер і пятницю спека доходила до 40 ступнів. Правдива сибірська спека. Разом зі спекою навістили нашу країну жахливі бурі.
Над мікулицькою волостю (Володимирщина) пройшла буря з громами і зливою. В Сілці і Черчицях громи спалили богато господарських будинків і вбили одну особу.
Великі шкоди заподіяла буря на Кремянеччині, а в Пищанці вдарив грім в вежу церкви, яку саме малювали малярі. Маляра поразило, а вежа зачала палитись, але її вгасили. На Холмщині підчас бурі грім вбив якогось Прача. (Нове село, №28 від 12.07.1936).
Африканська спека у Львові.
Минула середа була найгорячіша цего року. В полуднє в тіні було 46 ступнів тепла, а на сонці доходило до 50 ступнів. Камяниці розпалились як пекарські печі. Місто якби завмерло. Цілу ніч на четвер люди не спали, а смажились і перевертались. В четвер було хмарно і душно. Пополудні зірвався вітер, що під вечір приніс обильний дощ з градом. Наступного дня, в пятницю раненько через кілька годин падав дуже зливний дощ і настали холодні дні. (Нове село, №32 від 09.08.1936).
1937 р.
Літня спека 1937 року супроводжувалася несподіваним спалахом простудних захворювань.
Наслідки спеки у Львові.
Жахливі спеки (до 45° С) у Львові, дошкулюють мешканцям міста, де розпалені мури ще збільшують нездорову горяч. В останніх днях помітно у Львові велике число захорінь, як нпр масові запалення горла, мигдалків, катар носа та горішних віддихових доріг. Це може виглядає парадоксально, але є фактом, що до шпиталів та клінік зголошуються тепер люди з простудою.
Є це у звязку з надмірним поченням тіла зі спекою. Зморена спекою людина, шукає наглої та сильної прохолоди, а виснажений організм реагує на наглі температури такими проявами, як простуда, катари, ревматичні болі тощо.
Такі масові недуги виступають теж через зменшену природну відпорність людини, визнаженої спекою. З хвилиною коли та відпорність захитається, набирають сили хороботворчі заразні, що нормально нешкідливі живуть на поверхні нашого тіла в його проводах і в нашім окруженні. (Діло, №120 від 03.06.1937).
1938 р.
Спеки та бурі в краю.
Не минули бурі і Львівщини. Нагальна громовиця зі зливним дощем навістила опівночі зі середи на четвер Львів, львівський та сумежні повіти. Страшна злива з громовицею лютувала над Львовом від год. 11.30 до год. 2-ої вночі. Громи з блискавками раз-у-раз продирали повну пітьму. При вул. св. Кінґи ч. 1 (сучасна вул. Карпа Скидана, район Підзамче) грім перебіг поміж антени, але їх не знищив, лиш вирвав більшу яму в землі. Недалеко Личаківського цвинтаря грім перекинув ліхтарню. Одночасно вулицями попливли потоки брудної води, що затопили нижче положені помешкання в сутеринах. У деяких випадках бідні мешканці взивали пожежну сторожу, щоб випомпувала воду...
Велитенські шкоди заподіяли отсі зливи селянам, бо прибили до землі збіжжа, жито і пшеницю, що вже мабуть не підведуться аж до жнив. Крім, того у багатьох селах громи спричинили пожежі. І так у Ременові, пов. Львів, від грому згоріла стайня Клима Проціва з живим інвентарем. Шкода 2 500 зол. У Каменополі згорів дах хати Сенька Мельника. В Германові згоріла стодола Мартина Гуля. В Білці Шляхотській згоріли дві стодоли зі сіном. В Острові біля Красного згоріли теж від грому господарські будинки Михайла Загородного зі сіном. Загородний встиг лише вирятувати рогату худобу, але небезпечно попарився. Мешкальна хата Загородного згоріла. Місцеве населення вважає, що його постигла кара за непошанування свят, бо навіть на Зелені Свята він працював коло сіна. Громи спричинили пожежі в Безбрудах, Утішкові, Пітричах та Фірлеївці. (Джерело: Правда №27 від 03.07.1938 р.).
Спека у Львові буквально вимітала людей з вулиць міста. Хто тільки міг — вибирався подалі від його розпеченого каміння. “Вчорашній день відзначився спекою, яку болісно відчули жителі міста. Усі екскурсійні поїзди були заповнені до краю. Усі львівські ставки та критий басейн переповнила велика кількість відвідувачів. Денна спека досягла свого піку, піднявшись “на сонці” до 46 градусів Цельсія. Кілька десятків людей вчора отримали теплові удари, перебуваючи на відкритому повітрі. Вранці місто стало безлюдним”, – описувала один із днів липневої спеки 1938 року місцева газета «Chwila».
1939 р.
Спека й сильні буревії.
Нечувана спека навістила Сх. Галичину та немає ніякої зміни. Ось приміром в Перемишлі температура дійшла до 52 степенів Цельзія. З цього приводу занедужало багато осіб, а теж і у Львові спека прибирає небувалі розміри. Люди опускають вулиці міста, рух днем слабне.
Метеорольоґічні стації заповідають дальшу спеку, бо з полудневої і полуднево-східньої Европи напливає до Польщі сухе й гаряче повітря. Проте надіються, що спека буде ще більша.
Слід згадати, що впарі з душними днями виступають сильні бурі й градові тучі. Ось у, минулий вівторок вечором лютувала над західньою частиною перемиського повіту сильна буря з градом, що заподіяла великі шкоди. Від громів повстало кільканадцять пожеж, що спричинили шкоду на 20.000 зл. Буря з градом перейшла над північною частиною львівського повіту, де заподіяла на полях і в садах великі шкоди. (Наш прапор, №80 від 24.07.1939).
2025 р.
В червні двічі перекривали максимум і один раз – мінімум. 5 червня було 29,9 градуса тепла, 7 червня – 30. А 21 червня максимальна температура вночі сягала 5,7 тепла.
У липні 3 числа було 33,1 тепла та 7 – 34,2. А 5 липня вночі було холодно, всього 5,7 градуса.
2026 р.
25 червня максимальна температура повітря на АМСЦ Львів досягла +30,2°С. Дане значення є абсолютним максимумом температури повітря за увесь період спостережень. Попереднє рекордне значення спостерігалось у червні 1951, 1967 року і становило +29,2° С.
26 червня максимальна температура повітря досягла +31,7°С. Дане значення є абсолютним максимумом температури повітря за увесь період спостережень. Попереднє рекордне значення спостерігалось у червні 1961 року і становило +31,1° С.
27 червня 2026 р. максимальна температура повітря на досягла +32,4°С. Попереднє рекордне значення для цього дня спостерігалось у червні 1961 року і становило +31,9° С.
28 червня температура повітря піднялася до +35,8°C. Попередній рекорд становив +32,8°C. Таку температуру фіксували у червні 1963 року.
Абсолютний максимум температури повітря у Львові за весь період офіційних метеорологічних спостережень становить +37,4°C Цей історичний температурний рекорд був зафіксований 29 червня 2026 року. Раніше рекорд був +37,0°C (28 липня 1921 року).
1936 р. Басейн на Замарстинові
