Грабовецький Володимир Васильович (24 липня 1928 р., м. Печеніжин — 4 грудня 2015 р., м. Івано-Франківськ) — український вчений, історик, Почесний громадянин Винник. Доктор історичних наук (1968 р.), професор (1980 р.). Заслужений діяч науки та техніки України (1995 р.), двічі відмінник освіти України (1997 р., 2000 р.), почесний професор кафедри українознавства Українського державного університету (м. Москва, 2003 р.), почесний доктор Ужгородського національного університету (2005 р.), почесний професор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (2007 р.), почесний завідувач кафедри історії України Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, почеснийчлен 12 наукових і освітньо-громадськихтовариств, нагороджений 35 урядовими та громадськими і вузівськими почесними грамотами і дипломами.
Народився в сім’ї селянина-ткача, учасника національно-визвольних змагань 1918—1920 рр. Початкову освіту здобув у рідному селі, навчався у Коломийській українській гімназії (1939 р.), малій духовній семінарії у Львові (1942—1944 рр.).
З 1942 р. по 1956 р. проживав у Винниках.
У Винниках академік Володимир Грабовецький провів найкращі роки життя – юність. Відомий вчений жив, навчався у нашому містечку, а потім працював учителем, завучем, директором Винниківської середньої школи робітничої молоді, вивчав історію Винник, брав участь у місцевих Шевченківських вечорах.
З нагоди відзначення 20-річчя з часу створення Винниківського історико-краєзнавчого музею і вагомий внесок в дослідження історії Винник, 7 липня 2011 року В. Грабовецькому було надано звання «Почесний громадянин Винник».
Про перебування В. Грабовецького у Винниках згадує відомий винниківчанин п. Ярослав Шпаківський: «Я ж пригадую, коли Грабовецький вперше приїхав у Винники, то привертав увагу своєю колоритністю. Адже він мав вбрання справжнього гуцула, топірець і капелюх із пір’ям. Тому люди відразу ж звертали на нього увагу, а діти репетували із захопленням «Гуцул»! А ще пан Грабовецький мав велике бажання співати у церкві, тому приходив до мого батька додому, щоб опанувати знання дяківства, церковного співу, тощо. Батько терпляче передавав йому своє вміння. Був певний період, коли майбутній академік, заробляючи на кусень хліба, торгував у нашому місті газованої водою. А я, малий хлопчина, допомагав йому в цьому».
1944–1946 рр. – секретар міського споживчого товариства райспоживспілки в м. Винники. 1946–1947 рр. – учень 10-го класу середньої школи робітничої молоді в м. Винники.
Закінчив історичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка (1952 р.), після чого вчителював у Винниках.. З 1953 р. працював науковим співробітником відділу історії України Інституту суспільних наук АН УРСР у Львові.
Науково-педагогічна діяльність В. Грабовецького поділяється на два періоди – Львівський та Івано-Франківський. 22 роки працював у Львові (1953—1975 рр.). З 1975 р. працював в Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника. З 1990 р. очолював кафедру історії України.
1958 р. захистив кандидатську, а 1968 р. — докторську дисертації.
Наукові праці друкувалися в країнах Європи і Америки. Створив свою Прикарпатську історичну школу. Лауреат премій І. Вагилевича, І. Крип'якевича, В. Стефаника, Д. Яворницького, В. Полєка.
Опублікував понад 1 000 наукових і науково-популярних праць, серед яких 45 монографій.
Немає коментарів:
Дописати коментар