1617 р. (1636 р.). Йодокус Гондіус-син
(1594–1629), голландський картограф і видавець, син Йодокуса Гондіуса.
Карта «Nova Totius Terrarum Orbis Geographica Ac
Hydrographica Tabula auct Iud. Hondio». Париж. Карта 1636 р. ґрунтується на карті
світу Гондіуса 1617 р. На карті вперше було показано протоку Ле-Мера
(Ле-Мер
(фр. Le Maire) —
протока між островом Естадос та східним краєм острова Вогняна Земля. З'єднує
Атлантичний океан з протокою Дрейка.
Названа на честь голландського мореплавця Якоба Лемера, який 1615 р.
відкрив її) та острови в Тихому океані,
виявлені Я. Лемером (у квітні 1616 р. Лемер і Схаутен
відкрили декілька островів архіпелагу Туамоту, в травні — північну частину
архіпелагу Тонга, і 25 червня досягнули архіпелаг Бісмарка, відкрив острови
Нова Ірландія і Новий Ганновер). Карта Гондіуса
також була однією з найбільш ранніх, де було показано Гудзонову затоку та повну
течію Святого Лаврентія у цікавій конфігурації. Українські землі розділені між Московією (Руссією), Польщею та Османською імперією. На карті позначено м. Київ.
Історична
довідка. Відомо, що
сім’я Меркатора продала мідні пластини «Атласу Меркатора» та «Географії» Птолемея
в березні 1604 р. Їх купив за 2 000 талерів фламандський картограф та видавець Йодокус
Гондіус (Jodocus Hondius; 1563-1612). Популярність Меркатора в цей період
падала в порівнянні з «Theatrum Orbis Terrarum» Абрагама Ортеліуса. «Географія»
Птолемея вийшла друком в 1605 р. Гондіус доповнив “Атлас” 50 картами Іспанії,
Азії, Африки й Америки та видав його в Амстердамі в 1606 р. з латинським
текстом, під своїм ім'ям, але з повним визнанням того, що більшість карт
були створені Меркатором. Текст для цього атласу написав для нього Петро
Монтан. Тепер титульний лист містив зображення Гондіуса та Меркатора разом,
хоча вони ніколи не зустрічалися. Гондіус був досвідченою діловою людиною, і
під його керівництвом “Атлас” мав величезний успіх (1607 р. і 1608 р. – з
латинським текстом; 1609 р. – французьке видання цього атласу).
1607 р. було виданоно кишенькове
видання, для якого всі друковані форми були вигравіювані заново в дуже дрібному
масштабі. Це видання отримало назву «Малого атласу Герарда Меркатора і Й. Гондіуса
...» (Atlas Minor Gerardi Mercatoris a I. Hondio ...). Атласи
Меркатора-Гондіуса, великий і малий, поступово перевершили за популярністю
атлас Ортеліуса. Майже п'ятдесят років видання слідували один за одним, атлас
виходив на латині, французькою, голландською та німецькою мовами. Коли в 1612 р Гондіус помер – гідними спадкоємцями стали
його син Генрік
Гондіус (Henricus Hondius; Hendrik Hondius I; 1597-1651) та зять Йоганн
Янсоніус (Ян Янсон). Між 1609 і 1641 роками атлас видавався 29 разів,
зокрема один раз англійською мовою. 1612 р. Йоганн Янсоніус одружився з дочкою
Йодокуса Гондіуса Єлизаветою. Попри смерть дружини в 1627 р. й нового
одруження, в 1633 р. він уклав партнерський договір з її братом Генріком.
Паралельно з Яном Віллемом Блау починає видавати атласи Меркатора-Гондіуса
(Блау у 1629 р. купив друковані форми Йодокуса Гондіуса для свого атласу). Під
керівництвом Йоганна Янсоніуса атлас значно розширився, і в 1638 р. вийшло
перші три томи під назвою «Atlas Novus».
Немає коментарів:
Дописати коментар