понеділок, 14 серпня 2017 р.

Українські землі на картах світу XVI-XVIII ст.




    
      1502 р. Планісфера Кантіно — дорогоцінна пам'ятника епохи Великих географічних відкриттів, що відобразив стан географічних знань португальців на рубежі XV і XVI століть.  Це найдавніша зі збережених португальських навігаційних карт, де показані результати експедицій Васко да Гами, Христофора Колумба та інших дослідників. На ній також показано меридіан, який за Тордесільяським договором розділяв португальську та іспанську половини світу.
Знаменитими римськими перевиданнями атласу мап Клавдія Птолемея 1507 та 1508 років, було видано 33 карти, які вперше репрезентували обриси берегів Нового Світу, – поруч у цьому виданні була представлена вся територія сучасної України: Європейська Сарматія та Херсонес Таврійський; нанесені міста Ольвія, Феодосія, Панікапей, інші географічні реалії причорноморських теренів. Саме на цих мапах було зазначено Птолемеїв вимір положення гирла Дніпра у 57 градусів 30 мінут (довготи) – 48 градусів 30 мінут (широти) (Античная география. Составитель проф. М. С. Боднарский. Москва, 1953). 
1507 р. Мартін  Вальдземюллер. Назва карти: "Universalis Cosmographia Secundum Ptholomaei Traditionem et Americi Vespucii Alioru [m] que Lustrationes" (латиною) (Карта світу, побудована відповідно до методу Птолемея і доповнена новими землями від Амеріго Веспуччі). Це одна із  перших карт з точно нанесеними показами широти та довготи, а також першою картою, на якій з'явилася назва «Америка». Карта була надрукована на 12 дерев'яних секціях, її розміри становлять 46 × 62 см. В наш час  відомо лише про один збережений надрукований екземпляр карти з тисячі існуючих копій.  Назва південної частини Нового Світу, запропонована Вальдземюллером на честь Амеріго Веспуччі, знайшла загальне визнання. На мапі Меркатора, опублікованій в 1538 році, цю назву також було поширено на Північну Америку.
Історична довідка. У 1501-1502 роках Веспуччі перебував на португальській службі як астроном, навігатор та історіограф в 1-й португальській експедиції Гонсалу Куельо на 3-х кораблях. В середині серпня 1501 р. вони підійшли до атлантичного узбережжя Південної Америки 5°30' південної широти і пройшли його до 16°, тим самим повторили відкриття іспанця Бортоломе Рольдана (1500). 1 січня 1502 р. експедиція виявила бухту Ріо-де-Жанейро (Гуанабара) та дослідила берег на 2 000 км на південний захід (до 25° південної широти), Переконались, що земля простягається дальше в тому ж напрямку, експедиція повернула назад.
У 1503-1504 роках Веспуччі командував каравелою у 2-й експедиції Гонсалу Куельо на шести кораблях. Каравели Веспуччі і Куельо досягли бухти "Всіх Святих", що була  виявлена ще в попередньому плаванні біля 13°.  Загін висадився на сушу за наказом Веспуччі та піднявся на крутий уступ Бразильського нагір'я, проник на 250 км в глиб країни. У гавані на 23° південної широти під час 5-місячної стоянки португальці побудували форт, де, залишивши кілька десятків осіб екіпажу, з вантажем сандалового дерева повернулися в Лісабон наприкінці червня 1504 року.
У результаті плавань вздовж північних і східних берегів нововідкритої землі у Веспуччі склалося правильне уявлення про неї як про південний заатлантичний материк. В 1503 р. у листі на батьківщину він запропонував іменувати материк Новим Світом. У 1507 р. картограф Мартін Вальдземюллер приписав відкриття "четвертої частини світу" зроблене Колумбом, Веспуччі і «охрестив» цей континент Америкою на честь Амеріго.
1511 р. Птолемей. Бернард Сильван (Bernardus Sylvanus, Bernardo da Silva of Eboli). Карта світу.
 Португальський монах Бернард Сильван (Bernardus Sylvanus), що жив у Венеції на початку XVI ст., 1511 р. видав там «Географію» К. Птолемея з 28-ма дереворитними картами, у тому числі карту світу у формі серця. Усі 27 античних карт Б.Сильван осучаснив і актуалізував їх картографічний зміст, додавши сучасні назви. Особливістю цього видання є те, що вперше карти були віддруковані у дві фарби (чорна, червона), до того ж двосторонньо. Чорним підписано назви міс­цевостей, лісів і гір, червоним - морів, племен і країн. Видавець та гравер карт – Якобо Пент з Лєуки (Jacobus Pentius de Leucho). Мова мап латинська.
Німецький картограф Мартін Вальдземюллер (Martin Waldseemüller; бл. 1470 р.—1522 р.) продовжив справу Ніколауса Германуса та Бернарда Сильвана. У 1513 р., у Страсбурзі, видається чергова «Географія» Птолемея. Видавець: Якобо Есслер (Jacobus Eszler) та Георгій Убелін (Georgius Uebelin). Друкар: Йоганн Скотт (Johann Schott).
Карти Мартина Вальдземюллера, що охоплюють територію України: «Octava Europe Tabula» (Восьма  карта Європи), «Tabula Moderna Sarmatie, Eur, Sive, Hungarie, Polonie, Russie, Prussie, Et, Vvalachie» (Сучасна карта Європейської Сарматії або Угорщини, Польщі, Русі, Пруссії і Волощини), «GENERALE PTHOLEMEI» (Генеральна карта світу Птолемея), «SECUNDA ASIAE TABULA» (Друга карта Азії).
На «Генеральній карті світу Птолемея» (GENERALE PTHOLEMEI) Європою (Europa) названо територію від Піренейського півострова до Азовського моря; Азією (Asia). - на схід від Каспійського моря. Східна Європа має на карті назву Європейської Сарматії (Samatia Europa).
Українські землі на карті зображено узагальнено. Нанесено Дніпро (Borystenesfl.) з правою, без назви, притокою, дві річки, теж без назв, на Правобережжі, а також Азовське море (Раlиdes meotides), Чорне море (Mare pontium sive pontus evxinus) та  Кримський півострів (tavrica). Мапа створена на основі карти Франческо Берлінґєрі «Caelestem Hic Terram Inspicias Terrestre Que Caelum» (1482 р.).
1513 р. Мартін  Вальдземюллер. Карта «Orbis Typus Universalis». Карту «Orbis Typus Universalis» (Сучасна карта світу) часто називали "Admiral's Map" (Карта адмірала), ймовірно мова йшла про Христофора Колумба –«адмірала океанів". Українські землі позначено як "Russia".  Карта була складена на базі мапи 1507 р. «Universalis Cosmographia Secundum Ptholomaei Traditionem et Americi Vespucii Alioru [m] que Lustrationes» (Карта світу, побудована відповідно до методу Птолемея і доповнена новими землями від Амеріго Веспуччі). Це була перша карта (1507 р.), на якій з'явилася назва «Америка». На оновленій карті світу 1513 р. назва "Америка" відсутня. Обґрунтування цього відступу – інша карта (Tabula Terre Nove) того ж видання . На регіональній карті Карибського басейну та Атлантичного океану (Tabula Terre Nove) Південна Америка позначена як "Terra Incognita" (Невідома земля) і має напис, що вказує на те, що ці землі були виявлені Колумбом, без будь-яких ознак ролі Амеріго Веспуччі в розвідці північного узбережжя Південної Америки.
Карта фокусується на Карибських островах та Північній і Південній Америках, які розміщується в західній частині карти, без ознак західного узбережжя цих материків.  На мапі Меркатора, опублікованій в 1538 р., назву «Америка» було поширено на Північну Америку. 
1532 р. Оронцій Фінеус (лат. Orontius Finnæus, Finæus Orontius, фр. Oronce Finé). Карта світу у вигляді серця (внизу, імовірно, Антарктида).  Нині карта зберігається в Бібліотеці Конгресу США. На ній невідкрита тоді Антарктида зображена в обрисах без крижаного покриву. Як стверджує викладач коледжу Чарльз Хепгуд в науковий обіг це карта потрапила лише в 1960 році завдяки його дослідженням
Герард Меркатор (Gerhardus Mercator; 1512-1594), математик, філософ, теолог, географ та картограф; вніс надзвичайно вагомий вклад у розвиток картографії. Його сучасники назвали «Птолемеєм свого часу». Він був великим шанувальником праць Птолемея. Г. Меркатор визнавав оригінальні праці Птолемея, а не відредаговані їх версії. Подібно до багатьох інших картовидавців Меркатор опублікував 1578 р. власне видання «Географії» Птолемея (без тексту). Але замість того щоб представити читачеві  «Географію» Птолемея під редакцією Меркатора, він спробував відтворити карти в їх первинному вигляді. Ці 27 карт, вигравіюваних на міді, вважаються кращими з наявних карт К. Птолемея. Ще через шість років (1584 р.) у Кельні Меркатор видав Географію Птолемея з текстом і картами; для цього він зіставив п'ять різних видань і очистив їх від випадкових вставок, змін і помилок. У такому вигляді «Географія» перевидавалася аж до 1730 р. (1602 р. – Дюссельдорф; 1695, 1698, 1704 рр. – Франкфурт; 1730 р. – Амстердам).
У 1842-1845 рр. «Географія» Птолемея була видана в Лейпцигу в новому перекладі німецькою мовою під редакцією К. Ф. Ноббі. І вже в 1966 р. в Амстердамі було здійснено факсимільне перевидання Базельського видання 1540 р. Себастьяна Мюнстера з вступною статтею Р. А. Скелтона.
1538 р. Герард Меркатор видав карту світу в подвійній серцеподібній проекції. Однією з особливостей цієї карти була нова інтерпретація назви «Америка». Як відомо, новий континент був названий «Америкою» Мартіном Вальдземюллером в 1507 р., при цьому назва відносилася тільки до південного континенту. Потім протягом багатьох років ця традиція зберігалася. Однак Меркатор був переконаний в єдності відкритої Колумбом частині світу і на карті 1538 р. він підписав відповідно: «Америка. Північна частина» і «Америка. Південна частина». Українські землі на карті позначені як Поділля (Podolіa). Карта була замінена новою в 1569 р. І що дивно, карта 1538 р. не тільки була точнішою, ніж пізніша, але і містила в собі коректні вимірювання географічної довготи.
Якщо у Себастьяна Мюнстера є назви українських регіонів, але відсутні адміністративні кордони, то останні з'являються вже невдовзі (1554 р.) на карті “Європа…” Г. Меркатора. Це настінна карта форматом 165 × 135 см (65 × 53 дюймів).
1552 р. Г. Меркатор почав роботу над великомасштабною картою Європи на шести аркушах, яку й закінчив у 1554 р. Ця карта мала набагато більше безпосереднє значення, ніж всі його попередні роботи. Європа в той час була картографована дуже погано, зате в будь-якому місті можна було придбати дуже художні твори, створені нібито на підставі зйомки. Меркатору довелося збирати інформацію по крихтах з різних джерел, але в результаті йому вдалося майже скрізь значно підвищити точність карти. У Птолемея, наприклад, довжина Середземного моря складала 62 градуси. Меркатор вже на глобусі 1541 р. зменшив її до 58 градусів, а на новій карті ще зменшив до 53 градусів. Крім того, він зсунув мис Фіністерре та прилегле до нього узбережжі Іспанії на 15 градусів на схід. Зменшену копію цієї карти пізніше опублікував син Меркатора Румольд.
На мапі українські землі представлені тільки Поділлям (Podolia). Частина Поділля – Codimia (Кодимія).
Карта “Європа…”, з уточненнями, була перевидана в атласах Меркатора: “Атлас Європи” (1570-1572 рр.) та “Atlas Sive Cosmographicae Meditationes de Fabrica Mundi et Fabricati Figura; 1595”. Відоме видання мапи 1589 р.
Саме у виданні 1595 р., вперше, тематична, детально опрацьована збірка карт названа "атласом".
1569 р. Г. Меркатор видав карту світу Нове і найбільш повне зображення земної кулі, перевірене та пристосоване для застосування в навігації. Вона була виконана на 18 листах (1,24 м × 2 м), при її складанні використовувався новий спосіб зображення сітки паралелей і меридіан, що отримав надалі назву меркаторської (або циліндричної) проекції. При складанні карти він ставив перед собою завдання показати земну кулю на площині так, щоб зображення всіх точок земної поверхні відповідали їх справжньому положенню, а вигляд країн, по можливості, не викривлювався. Ще одна мета полягала в зображенні  Старого Світу, і його місце на Землі. На його карті на місці Антарктиди показана «Невідома земля» (лат. Terra Incognita), а Північна Америка простягається аж до Північного полюса. Хоча в результаті історико-картографічних досліджень було встановлено, що таку проекцію використовували ще в 1511 р., широкого застосування вона набула лише завдяки Меркатору.
Карта була занадто велика, багато частин океанів були покриті текстовими записами латинською мовою, і інструкції по використанню його методу склали лише невелику частину тексту. Карта з прекрасним орнаментом, барвистими ілюстраціями, цікавими історіями, і пильною увагою до останніх відкриттів нових земель, краще підходила як прикраса на стіну або навчального посібника, ніж допоміжний засіб для мореплавців.
       Проекція Меркатора була не єдиною інновацією на карті. Меркатор прийняв основні обмеження на своїй карті. Оскільки недоліком цієї проекції було те, що чим ближче до полюсів, тим було більше спотворень. Тому в нижньому лівому кутку карти Меркатор помістив вставку, яка зображує район північного полюса (на північ від 70° широти).
Українські землі на карті позначені як Podolіa (Поділля).
1578 р. Герард Меркатор. Карта — «VNIVERSALIS TABVLA IVXTA PTOLEMEVM» (Карта світу за Птолемеєм). Опублікована в Амстердамі. Територія Європи позначена до течії Дону (Tanais fl.). Східна Європа — Sarmatia Evropae (Сарматія Європейська).
“Атлас Європи” – унікальна колекція карт, зібрана на початку 1570-х років. Це умовна назва, адже Меркатор не назвав цю збірку карт атласом. Багато карт Атласу зібрано з попередніх частин карт Меркатора: 9 з Європи (1554), 6 з Британських островів (1564) та 2 з карти світу (1569). Карта Європи є частиною карти світу 1569 р. В Атласі містяться 2 рукописні карти Меркатора та 13 карт з «Theatrum Orbis Terrarum» (1570 р.) Абрагама Ортеліуса.
“Атлас світу”. Перша частина задуманого ним атласу з картами Франції, Нідерландів та Німеччини вийшла у Дуйсбурзі в 1585 р. Вона складалася з 51 сучасної карти (modern maps): 16 – Франції (зі Швейцарією), 9 – Бельгії та Нідерландів та 26 – Німеччини. Друга частина, яка охоплює Італію, Грецію та Балкани, з'явилася теж у Дуйсбурзі в 1589 р. Складалася з 23 сучасних карт (modern maps): 16 – Італії (включаючи Корсику), 3 – Штирії (тепер — федеральна земля на південному сході Австрії) та інших балканських країн, 4 – Греції. Ця збірка карт присвячена герцогу Фердинандо I Медічі.
Слідом за цим Г. Меркатор приступив до складання третього випуску свого видання, який повинен був містити в собі північні країни Європи, але смерть перешкодила йому закінчити цю роботу: він помер у 1594 р., коли ця третя частина була вже майже готова до виходу в світ. “Атлас світу” видав вже його син Румольд (1545–1599) у Дуйсбурзі (Duisburg). Видання вважається прижиттєвим тому що з 107 карт в атласі 102 гравійовані власне Меркатором. У цьому виданні нараховується ще 28 карт: 16 – Британії, 4 – Данії та по одній карті Ісландії, Норвегії зі Швецією, Прусії, Лівонії, Московії, Литви, Трансільванії та Криму. Ця колекція карт присвячена королеві Англії Єлизаветі. В передмові Меркатор подає інформацію, яку він одержав від англійських мореплавців через сина Румольда, який провів велику частину свого життя в Лондоні. В цей атлас були включені всі карти попередніх двох видань. Румольд до атласу додав 5 карт: карту світу, карту Європи, карту Африки, карту Азії та карту Америки. Тим не менше, атлас був неповним: Іспанія була опущена і детальних карт за межами Європи не було. Карти подані в різних проекціях. На обкладинці зображений Атлант (Атлас), який тримає Землю.
Назва, обрана для цієї колекції карт, вперше включала слово «атлас» в застосуванні до географічної праці. Назва виглядала так: «Атлас, або Космографічні міркування про будову світу і зображенні його» (Atlas sive Cosmographicae meditations de fabrica mundi et fabricati figura). У присвяті Румольд вказав, що цю назву вибрав для публікації його батько. У тексті вступу було поміщено генеалогічне дерево Атласу – міфологічного персонажа, який був ватажком титанів у їхній війні проти бога Юпітера, був за це проклятий і приречений тримати на плечах небесне склепіння.
Після смерті Рудольфа, його сім’я видала ще раз “Атлас” у 1602 р. У 1602 р. всі три частини праці Меркатора були зібрані в єдиний том. Це перше справжнє видання видав у Дюссельдорфі Бернард Бізій. Ні Герард Меркатор, ні його син Румольд не дожили до цього і не змогли засвідчити особисто величезну популярність цього атласу, але їх карти в деякому роді увічнив Йодокус Гондіус, гравер і картоторговець.
Відомо, що сім’я Меркатора продала мідні пластини «Атласу Меркатора» та «Географії» Птолемея в березні 1604 р. Їх купив за 2 000 талерів фламандський картограф та видавець Йодокус Гондіус (Jodocus Hondius; 1563-1612). Популярність Меркатора в цей період падала в порівнянні з «Theatrum Orbis Terrarum» Абрагама Ортеліуса. «Географія» Птолемея вийшла друком в 1605 р.
Гондіус доповнив “Атлас” 50 картами Іспанії, Азії, Африки й Америки та видав його у Амстердамі в 1606 р. з латинським текстом, під своїм  ім'ям, але з повним визнанням того, що більшість карт були створені Меркатором. Текст для цього атласу написав для нього Петро Монтан. Тепер титульний лист містив зображення Хондіуса та Меркатора разом, хоча вони ніколи не зустрічалися. Гондіус був досвідченою діловою людиною, і під його керівництвом “Атлас”  мав величезний успіх (1607 р. і 1608 р. – з латинським текстом; 1609 р. – французьке видання цього атласу).
1607 р. було виданоно кишенькове видання, для якого всі друковані форми були вигравіювані заново в дуже дрібному масштабі. Це видання отримало назву «Малого атласу Герарда Меркатора і Й. Гондіуса ...» (Atlas Minor Gerardi Mercatoris a I. Hondio ...). Атласи Меркатора-Гондіуса, великий і малий, поступово перевершили за популярністю атлас Ортеліуса. Майже п'ятдесят років видання слідували один за одним, атлас виходив на латині, французькою, голландською та німецькою мовами.
Коли в 1611 р Хондіус помер – гідними спадкоємцями стали його син Генрік Гондіус (Henricus Hondius; Hendrik Hondius I; 1597-1651) та зять Йоганн Янсоніус (Ян Янсон). Між 1609 і 1641 роками атлас видавався 29 разів, зокрема один раз англійською мовою.
1612 р. Йоганн Янсоніус одружився з дочкою Йодокуса Гондіуса Єлизаветою. Попри смерть дружини в 1627 р. й нового одруження, в 1633 р. він уклав партнерський договір з її братом Генріком. Паралельно з Яном Віллемом Блау починає видавати атласи Меркатора-Гондіуса (Блау у 1629 р. купив друковані форми Йодокуса Хондіуса для свого атласу). Під керівництвом Йоганна Янсоніуса атлас значно розширився, і в 1638 р. вийшло перші три томи під назвою «Atlas Novus».
1587 р. Г. Меркатор разом зі своїм сином Румольдом видав ще одну карту світу «Orbis terrae compendiosa descriptio quam ex magna universali Cerardi Mercatoris… M.D.LXXXVII».
На цій карті українські землі теж позначені як Поділля (Podolіa).
Ці карти (1569 р. та 1587 р.) були складені на основі карти світу 1538 р., яку він видав в подвійній серцеподібній проекції.
1545 р. Себастьян Мюнстер (Sebastian Münster). Формат 13.5 x 10.3 дюймів, 34.3 x 26.2 см.  
1548 р. Джакомо Гастальді (Giacomo Gastaldi).
1565 р. Джакомо Гастальді.
1565 р. Паоло Форлані. «Universale descrittione di tutta la terra conosciuta fin qui».
1594 р. Петро Планціо (Plancio Petro).  "Orbis Terrarvm Typvs de Integro Multis in Locis Emendatus, Auctore Petro Plancio".
1595 р. Йодокус Гондіус (Jodocus Hondius; 1563–1612; нідерландський картограф). Карта світу. На карті показані кругосвітні подорожі Френсіса Дрейка в 1577 і 1580 роках і Томаса Кавендіша в 1586-88 роках. Британські піддані, вони стали відповідно, другим і четвертим капітанами в світі, котрі здійснили кругосвітню подорож. Латинський текст на карті дає короткий опис їх подорожей: Дрейк відплив з Англії 13 грудня 1577 року на п'яти «відмінно споряджених кораблях» і повернувся 27 вересня 1580 року «оточений славою, але лише на одному кораблі, так як інші загинули від штормів і пожеж»; Томас Кавендіш пройшов майже тим же шляхом, але швидше і з набагато меншими втратами, відпливши 21 липня 1586 року і повернувшись 15 вересня 1588 року. Ці подорожі мали величезне значення Англії, так як серйозно похитнули повну перевагу Іспанії в Новому Світі. Їх важливість відображена на цій старій карті - багато географічних назв прибрано з неї, а замість них вставлені тексти, що відносяться безпосередньо до експедицій. Незвичайним для старих карт 16-17 століть стало також «розподіл» Північної Америки на два півкулі. Це зроблено не випадково - так виявилося можливим показати всі порти в Північній і Південній Америці, а також на островах Спецій, куди заходили кораблі експедиції.

Картографічна цінність цієї старої карти світу полягає в тому, що автор чітко показав, що Південний континент (Terra Australis) не з'єднується з Вогняною Землею в Південній Америці. Гондіус був одним з перших, хто побачив справжню географічну цінність подорожі Дрейка, ім'ям якого згодом було названо протоку між Антарктидою і Південною Америкою. На карті можна знайти герб Єлизавети I, а також віньєтку із прапором Дрейка. По кутах карти подано ілюстрації: зліва вгорі Дрейк висаджується на «Новий Альбіон» в Каліфорнії, де місцеве населення проголосило його королем; зліва внизу Дрейка вітає Король Молуккських островів; зверху справа корабель Дрейка підпливає до островів Сулавесі. Гондіус - один з найвідоміших картографів Золотого століття голландського картографії. З 1584 по 1593 роки він жив і працював у Лондоні, де, мабуть, і трудився над цією картою. Гондіус жваво цікавився життям і долею Дрейка, а Англія і Голландія в той час були дуже близькими союзниками як дві молоді морські держави, які прагнули похитнути гегемонію Іспанії та Португалії в недавно відкритих землях і морях. 

1617 р. (1636 р.). Йодокус Гондіус. Карта «Nova Totius Terrarum Orbis Geographica Ac Hydrographica Tabula auct Iud. Hondio». Париж.  
      Карта 1636 р. ґрунтується на карті світу Гондіуса 1617 р. На карті вперше було показано протоку  Ле-Мера  (Ле-Мер (фр. Le Maire) — протока між островом Естадос та східним краєм острова Вогняна Земля. З'єднує Атлантичний океан з протокою Дрейка.  Названа на честь голландського мореплавця Якоба Лемера, який 1615 р. відкрив її) та острови в Тихому океані, виявлені  Я. Лемером  (у квітні 1616 р. Лемер і Схаутен відкрили декілька островів архіпелагу Туамоту, в травні — північну частину архіпелагу Тонга, і 25 червня досягнули архіпелаг Бісмарка, відкрив острови Нова Ірландія і Новий Ганновер). Карта Гондіуса також була однією з найбільш ранніх, де було показано Гудзонову затоку та повну течію Святого Лаврентія у цікавій конфігурації.

1596 р. VRIENTS. J. B. / PLANCIUS. P. Антверпен. «Orbis terrae compendiosa descriptio». Формат 15.6 x 22.6 дюйма. 39.5 x 57.3 см
1598 р. Корнеліс ван Вейтфліт. Карта світу. 
1600 р. Йоганн Буссемахер (нім. Johann Bussemacher; близько 1580-1613), німецький гравер, видавець, картограф. Активно працював як гравер, видавець, картограф у  Кельні з 1580 до 1613 року. Серед його численних робіт, які майстер підписував «Jans. Busse »,« J. Bussm. »,« Jo Buss »,« Johan Bussemec »і« I. Busem », кілька зображень святих, 13 гравюр, скопійованих з "Подвигів Геракла" Генріха Альдегревера. 1600 р. - Карта світу (із зображенням Ісуса Христа). Українські землі - без підпису, російські позначені як Московія.
КАРТИ СВІТУ БЛАУ
Віллем Янсзон Блау (Willem Janszoon Blaeu; 1571—1638) — голландський картограф та видавець. Сімейна фірма «Блау» була заснована 1596 р. Віллемом Янсзоном Блау. Спеціалізувалася з випуску карт, книг, географічних атласів, а також земних і небесних глобусів. Глобуси фірми «Блау» вирізнялися своєю точністю та вишуканістю. Атласи виробництва Віллема Блау поряд із картами подають розлогий текст географічного та історичного змісту. 1638 р., після смерті батька (Віллема Блау) Ян Блау (Jan (Joan) Willemsz. Blaeu; 1596-1673) разом з братом Корнеліусом продовжив його справу, а також став наступником свого батька на посаді картографа Голландської Ост-Індської компанії. Після смерті брата в 1648 р. він сам керував створеною батьком компанією.
Ян Віллем Блау (Jan (Joan) Willemsz. Blaeu; 1596—1673) — голландський гравер, картограф та видавець. Батько — Віллем Янсзон Блау.  1638 р., після смерті батька, Ян Віллем Блау разом з братом Корнеліусом продовжив його справу, а також став наступником свого батька на посаді картографа Голландської Ост-Індської компанії (в свій час картографом цієї компанії був учень його батька Гессель Ґеррітц). Після смерті брата в 1648 р. він сам керував створеною батьком компанією. 
  1606 р. Карта «Nova Totius Terrarum Orbis Geographica Ac Hydrographica Tabula auct Guiljelmo Blaeuw». Українські землі представлені Поділлям (Podolia). На карті позначено м. Київ, м. Брацлав, м. Кам’янець.
1630 р. Карта «Nova Totius Terrarum Orbis Geographica ac Hydrographica Tabula auct: Guiljelmo Blaeuw [and] Africae nova descriptio [and] Americae nova Tabula [and] Asia noviter delineata [and] Europa recens descripta». Видавництво Амстердам. Карта суттєво зменшена з великої карти світу 1606 р. Карта друкувалася в Атласах Блау з 1630 р. по 1658 р. У нижньому правому кутку підписаний гравер Йосуа ван ден Енде (Josua van den Ende). У верхній частині розташовані алегоричні сонячні проміння, Місяць та відомі п'ять планет - Меркурій, Венера, Марс, Юпітер і Сатурн. Зліва - чотири малюнки, що ілюструють елементи (вогонь, вода, повітря та земля), а справа - чотири пори року. У нижній частині розташовані сім віньєток із семи давніх чудес світу. На карті містяться декоративні карти північного та південного полюсів, рожевого компаса та численних кораблів і морських монстрів. Українські землі представлені Поділлям (Podolia). Московитів зображено серед азійських народів. На карті позначено м. Київ, м. Брацлав, м. Кам’.янець.
1662 р. Карта  «Nova et accuratissima totius terrarum orbis tabula». Формат  47,4 x 55,3 cм. Опублікована в “Atlas Maior” (Амстердам). У верхній частині - небесні фігури, що сидять серед хмар, нижче представлені чотири пори року з алегоричними малюнками. Серед українських міст – Київ та Львів. Державні кордони на карті не проведено.
Одна з найперших карт світу, яка включає відкриття островів Тасманія та Нова Зеландія. Абель Тасмана першим з європейців відкрив острів Тасманія 24 листопада 1642 р. Сам Тасман назвав острів «Землею Ентоні Ван-Дімена» на честь свого покровителя Ентоні Ван-Дімена, губернатора голландської Ост-Індії. Назва була пізніше скорочена англійцями до «Ван-Діменової землі». 1 січня 1856 острів був офіційно перейменований в Тасманію на честь свого першовідкривача. Абель Тасман  був першим європейцем, який побачив береги Нової Зеландії 1642 р.
1627 р. Джон Спід (англ. John Speed, 1551 або 1552 — 28 липня 1629) — англійський картограф та історик. Поруч з Крістофером Сакстоном  є одним з найвідоміших англійських картографів раннього нового часу.
На карті зображено Київ, а також держави Московія, Русія, Тартарія та ін.
1627 р., за два роки до своєї смерті, Спід опублікував атлас, який став першим атласом світу, виконаним англійцем; атлас коштував 40 шилінгів, що означало, що його обіг обмежувався «багатшими клієнтами і бібліотеками», де багато примірників і збереглися.
1630 р. Генріх  Гондіус (Henricus Hondius; 1597-1651) нідерландський картограф і видавець опублікував в Амстердамі карту світу «Nova Totius Terrarum Orbis Geographica ac Hydrographica Tabula » (латинь). Українські землі розділені між Московією, Польщею та Османською імперією.
1641 р. Генріх  Гондіус . Карта «Nova Totius Terrarum Orbis Geographica ac Hydrographica Tabula» (латинь). Амстердам. 
1652 р. Ніколас Йоанніс Фішер (Клаас Янсзон Вісхер) (нід. Claes Jansz Visscher 1587 р. Амстердам — 1652 р. Амстердам)— нідерландський малювальник, гравер, картограф і друкар. Карта «Nova Totius Terrarum Orbis Geographica Ac Hydrographica Tabula Autore, a map of the world by Claes Jansz. Visscher». Українські землі представлені Поділлям (Podolia).Мав власну друкарню в місті. Друкарня Вісхера стала відома в Голландії і в Європі під перекладом латиною його прізвища — Піскатор, під яким і увійшов в історію друкарства Європи.
1662 р. Ян Віллем Блау (нід. Jan (Joan) Willemsz. Blaeu) (1596—1673),  голландський гравер, картограф та видавець. Батько — Віллем Янсзон Блау.   Карта  «Nova et accuratissima totius terrarum orbis tabula». Формат  47,4 x 55,3 cм. Опублікована в “Atlas Maior” (Амстердам). У верхній частині - небесні фігури, що сидять серед хмар, нижче представлені чотири пори року з алегоричними малюнками. Серед українських міст – Київ та Львів. Державні кордони на карті не проведено.
1665 р. Фредерік де Вітт (нід. Frederick De Wit) (1629/1630, Гауда1673, Амстердам), голландський гравер, картограф та видавець. 1665 р. опублікував карту світу «Nova Orbis Tabula in Lucem Edita». Серед українських міст – Київ та Львів. Українські землі показано ще до «Вічного миру» (1687 р.).
1675 р. Фредерік де Вітт. Карта світу «Nova Totius Terrarum Orbis Tabula, ex officina F.de Wit». Гравер карти - Ромеїн де Хух (Romeyn de Hooghe). Серед українських міст – Київ. Українські землі показано ще до «Вічного миру» (1687 р.).
На карті Каліфорнія показана як острів, узбережжя Австралії та Нової Зеландії - неповні, а також немає слідів Антарктики. Австралія показана з відкриттями, зробленими А. Тасманом під час першого та другого плаваннях 1642-1644 рр.. Форма Австралії на всіх майбутніх картах залишалася незмінною, доки Джеймс Кук не відкрив східне узбережжя в 1769-1770 рр. У кожному куточку карти розташовані великі алегоричні сцени, що являють собою чотири елементи: вогонь, воду, повітря та землю.
1689 р. Джерард ван Шаген (Gerrard van Schagen; 1642 – 1724?), нідерландський гравер та картограф опублікував карту свту  «Nova Totius Terrarum Orbis...». Українські землі показано ще до «Вічного миру» (1687 р.). На карті зображено м. Київ.
1707 р. Йоганн-Баптист Гоманн (Johann Baptist Homann; 1664-1724), німецький географ і картограф, фундатор німецької школи видання атласів, засновник картографічного видавництва “Ioh. Baptisto Homanno” (1702 р. 1707 р. Карта світу «Planiglobii Terrestris Cum Utroq[ue] Hemisphaerio Caelesti Generalis Exhibitio». На карті позначено Львів та Київ, а також – Малу Тартарію та Крим. 1716 р. Йоганн-Баптист Гоманн у Нюрнберзі видав свій шедевр “Grosser Atlas ueber die ganze Welt” (Великий Атлас усього світу). В атласі теж поміщена карта світу «Planiglobii Terrestris Cum Utroq[ue] Hemisphaerio Caelesti Generalis Exhibitio». 
1719 р. Герман Молль (Herman Moll; 1654—1732) лондонський картограф, гравер та публіцист. 1701 р. він опублікував свою першу роботу під назвою «Система географії» (A System of Geography). Хоча вона за своїм змістом не мала нічого нового в порівнянні з його попередньою роботою (Thesaurus Geographicus), вона допомогла йому заявити про себе як про позаштатного картографа. Протягом багатьох років ця робота мала вплив серед інших видавців. 1719 р. "Atlas minor", Лондон (London). Українські землі в складі Польщі, Росії та Туреччини.
1721 р. Senex John.  
1771 р., у Парижі,  французький географ Філіп де Прето (Philippe de Prétot; 1710-1787) опублікував карту світу «Carte de l'Ancien et du Nouveau Monde, Suivant une Projection Nouvelle, pour les Premieres Etudes; Dirigee par Mr. Philippe...» в атласі «Atlas Universel». Гравер: Жан-Еммануель Джером Валле (Jean Emmanuel JeromeVallet). Формат 41.4 x 27.7 cм.  В межах Московії показана Україна (UКRAINE). На півдні України – Мала Татарія (P. Tartarіee). Кордон між Україною та Кримським ханством не проведено (Кримське ханство ввійшло в склад Росії лише в 1783 р.). На даній карті Кримське ханство показано як складова частина Росії. Дуже рідкісна карта світу, оформлена в цікавому стилі. Карта побудована в проекції Меркатора. Карта дуже детальна, особливо в океанах. Позначена вже Гренландія, Канада, південна частина Тихого океану та північна частина Тихого океану. Відсутній будь-який натяк на півострів Аляска. Австралія з’єднана з островами Тасманія та Нова Гвінея. Показано тільки частину узбережжя Нової Зеландії. Композиція красиво прикрашена складним, у французькому стилі,  картушем (з глобусом) та  компасом.
1787 р., видано чорно-білий варіант карти. Гравер: Жан-Еммануель Джером Валле. Автори: Філіп де Прето та Муріль Муаті (Maurille Antoine Moithey). Формат карти 26,4 x 37,6 см. Карта поміщена в атласі «Atlas universel pour l'étude de la géographie et de l'histoire ancienne et moderne». 

1502 р. Планісфера Кантіно

1507 р. Мартін  Вальдземюллер (лат. Universalis Cosmographia).
1511 р. Птолемей. Бернард Сильван (Bernardus Sylvanus, Bernardo da Silva of Eboli). Карта світу.




1511 р. Птолемей, Бернард Сильван (Bernardus Sylvanus, Bernardo da Silva of Eboli). Карта світу (Карта Всесвіту). Опублікував Jacobus Pentius de Leucho (Jacopo Pencio of Leccho). Венеція.  
1513 р. Птолемей, Мартін Вальдземюллер. «Генеральна карта світу Птолемея» (GENERALE PTHOLEMEI)

1513 р. Мартін  Вальдземюллер. Orbis Typus Universalis



1532 р. Оронцій Фінеус (лат. Orontius Finnæus, Finæus Orontius, фр. Oronce Finé). Карта світу у вигляді серця (внизу, імовірно, Антарктида). 

1538 р. Герард Меркатор.
 
1545 р. Себастьян Мюнстер

1548 р. Джакомо Гастальді

1565 р. Джакомо Гастальді

1565 р. Паоло Форлані. «Universale descrittione di tutta la terra conosciuta fin qui».

1569 р. Герард Меркатор. Карта світу

 
1570 р. Абрахам Ортеліус. «КАРТА ВІДОМИХ ЗЕМЕЛЬ».


1578 р. Герард Меркатор. Карта — «VNIVERSALIS TABVLA IVXTA PTOLEMEVM» (Карта світу за Птолемеєм).
 
1587 р. Герард Меркатор. Карта світу. Опублікована в «Atlas sive Cosmographicae Meditationes de Fabrica Mundi et Fabricati Figura»  (1596 р.).
1594 р. Петро Планціо (Plancio Petro).  "Orbis Terrarvm Typvs de Integro Multis in Locis Emendatus, Auctore Petro Plancio"

1595 р. Йодокус Гондіус. 

1596 р. VRIENTS. J. B. / PLANCIUS. P. Антверпен. «Orbis terrae compendiosa descriptio».

1600 р. Йоганн Буссемахер

1598 р. Корнеліс ван Вейтфліт. Карта світу. 

1606 р. Віллем Янсзон Блау. Карта «Nova Totius Terrarum Orbis Geographica Ac Hydrographica Tabula auct Guiljelmo Blaeuw».

1627 р. Джон Спід



1630 р. Генріх  Гондіус. "Nova Totius Terrarum Orbis Geographica ac Hydrographica Tabula"

1630 р. Віллем Янсзон Блау.  "Nova Totius Terrarum Orbis Geographica ac Hydrographica Tabula"

1635 р. Віллем Янсзон Блау. «Nova Totius Terrarum Orbis Geographica Ac Hydrographica Tabula»

1636 р. Йодокос Гондіус (Jodocus Hondius) /  Henri Le Roy.  «Nova Totius Terrarum Orbis Geographica Ac Hydrographica Tabula auct Iud. Hondio»

1640 р. Віллем Янсзон Блау. Карта «Nova Totius Terrarum Orbis Geographica ac Hydrographica Tabula auct: Guiljelmo Blaeuw [and] Africae nova descriptio [and] Americae nova Tabula [and] Asia noviter delineata [and] Europa recens descripta».


1641 р. Генріх  Гондіус (Henricus Hondius). «Nova Totius Terrarum Orbis Geographica ac Hydrographica Tabula» (латинь).

1652 р. Ніколас Йоанніс Фішер. Карта «Nova Totius Terrarum Orbis Geographica Ac Hydrographica Tabula Autore, a map of the world by Claes Jansz. Visscher». Українські землі представлені Поділлям (Podolia).


1662 р. Ян Віллем Блау.
Карта  «Nova et accuratissima totius terrarum orbis tabula».

1665 р. Фредерік де Вітт. Карта «Nova Orbis Tabula in Lucem Edita». 


1675 р. Фредерік де Вітт Карта світу «Nova Totius Terrarum Orbis Tabula, ex officina F.de Wit».  

1689 р. Джерард ван Шаген. Карту світу  «Nova Totius Terrarum Orbis...»

1707 р. Йоганн-Баптист Гоманн 

1721 р. Senex John 

1719 р. Герман Молль

1771 р. Філіп де Прето

1787 р. Філіп де Прето

Немає коментарів:

Дописати коментар