понеділок, 13 лютого 2017 р.

Назва "Україна" на географічних картах друг. пол. XVII ст.

Починаючи з карт Нікола Сансона (1641 р.) і аж до кінця XIX ст. Україна ототожнюється з козаками, як держава або країна козаків.
На європейських картах  XVII-XIX ст. містяться написи: Ukraine Pays des Cosaques (Україна Країна Козаків), Ukraine pays des Cosaqyes (Україна земля (країна) Козаків), VKRAINE ou PAYS DES COSAQUES (Вкраїна, або Країна Козаків), D'Ukraine ou Pays Des Cosaques (Україна, або Країна Козаків), Ukrajna o Paese de Cosacchj (Україна,  або Країна Козаків), Vcriania o Paese de Cosacchj (Вкраїна, або Країна Козаків), Vkrania quæ et Terra Cosaccorum cum vicinis Walachiæ, Moldaviæ, Minoris, Tartariæ provinciis (Україна чи Козацька земля з прилеглими провінціями Валахії, Молдавії і Малої Татарії), UKRAYNE COSACKISCHE LANDER (Україна козацька земля), Ucrania Cosaccorum (Україна Козацька), Ukraine ou Cosaquie (Україна, або Козаки), Pays des Cosaqyes (Країна (земля) Козаків), Pays des Cosaqyes Ukraine (Країна (земля) Козаків Україна), Dzyke Pole ou Campagne De Cossaques Zeporoski (Дике Поле, або Земля Запорозьких Козаків), Terr. Cosaccorum zaporoviensium (Земля Козаків запорозьких), Territ Cosaccorum Zaporoviensium (Земля Козаків Запорозьких), Cosaques Zaporiski (Козаки Запорозькі), Cosaques Сzaporowski (Козаки Запорозькі), Cosakki Saporoski (Козаки Запорозькі), Cosaques Saporowi (Козаки Запорозькі), Zaporog Kosak (Запорозькі Козаки), Dniepri Kosak (Дніпровські Козаки), Kozaci Slobodsczy (Козаки Слобідські), Cosakes de Saporoski (Козаки Запорозькі), Kosaken Ukrainiichen (Козаки Українські), Kosaken Tshernomoricen (Козаки Чорноморські), Human Cosaks (Уманські Козаки), Kozaków Humańskich y Zaporohowskich  (Козаків Уманських та Запорозьких), Saporoskiaja Sieza (Запорозька Січ), Osady Zaporohowcow (території Запорозькі), Kosaks Zaporovien ou Haydamaks (Запорозькі козаки або Гайдамаки), Cosaci Bialagorodski (Козаки Бєлгородські) і т. д.

Гійом Левассер де Боплан (Guillaume Levasseur de Beauplan; 1595—1685), французький військовий архітектор та картограф.

1651 р. (місце видання не вказане) карта «NOVA TOTIUS REGNI POLONIE MAGNIQ DUCATUS LITHUANIA CUM FUIS PALATINATIBUS AC CONFINIIS EXACTA DELINEATIO PER G. LE VAFFEUR DE BEAUPLAN S.R.MTIS ARCHITECTUM MILITAREM ET CAPITANEUM ANNO 1651» (Нова карта всього Польського королівства, Великого князівства Литовського з їхніми воєводствами та їхніми межами докладно виконана Ґ. Ле Вассером де Бопланом, військовим архітектором і капітаном с[вященної] королівської] в[елично]сті року 1651). Гравер і видавець: Вільгельм Гондіус (Wilhelm Hondius). Карта була поміщена у книзі: «STAROVOLSKI SIMONIS. POLONIA NUNC DENUO RECOGNI¬TA ET AUCTA ACCESERUNT TABULAE GEOGRAPHICA ET INDEX RERUM LOCUPLETISSIMUS CUM PRAEFACTIONE HERMANNI CONRINGII WOLFERBYTI, SUMPTIBUS CONRADI BUNONIS. ANNO MDCLVI». Шкали лінійного масштабу: Milliaria Poloni a Communia, Milliaria Germanica, Milliaria Ucranica, Milliaria Mofscovitica. Мідерит. Одноколірна. Папір 33,3 × 25,5 см, масштаб бл. 1: 6 500 000, мова латинська.

Назва Україна (Ukraina) подана в межах Київського (Palatinatus Kyowienfis) та Брацлавського (Palatinatus Braclawienfis) воєводств.

Карта охоплює територію від Фінської затоки (Sinus Finnicus) і Ладоги (Ladoga) на півночі до гирла Дунаю (Danubius fl.) на півдні, від Праги (Praga) на заході до Москви (Mofkua) і нижньої течії Дону (Tenais vulgo Don fl.) на сході. Українські землі, на той час у складі Королівства Польща, представлені Поліссям (Pal. Polefia), Волинню (Pal. Volупіae), Верхньою Волинню (Pal. Volyniae Citerions), Поділлям (Podolia Palatinatus), Холмщиною (Pal. Chelmmensis), Чернігівським князівством (Ducalus Czernihovienfis). На Чорноморському узбережжі — Буджацькою ордою (Budziak) та Кримським півостровом (Сrіm). Назва [Russia] Rubra (Червона Русь) охоплює частину Сандомирського воєводства (Pal. Sandomirienfis), Галицьку землю (без підпису). Простір від лівого берега Інгульця (Ingulet maly fl.) до Сіверського Дінця (Doniec fl.) названий Диким полем (Саmрі deserti).

Окрім свого відомого «Опису України, кількох провінцій королівства Польського, що тягнуться від кордонів Московії до границь Трансільванії, разом з їхніми звичаями, способом життя і ведення воєн» (1651 р.), Боплан по суті один із перших помістив Україну (вже не Русь) на європейські карти. По картах Боплана можна прослідкувати, як за кілька років змінилося уявлення про площу і положення України. Термін «Україна» у працях Боплана спочатку виступає як друга назва «Диких Полів» (Загальний план Диких полів, простіше кажучи України), де «Україною» вважалися терени розташування Війська Запорозького Низового.

Але через кілька років (у 1660 р.) він вже пише інакше: «Карта України з багатьма її провінціями…». В цей період відбувалося становлення Української держави. Міцний зв’язок між поняттями «Україна» та «козаки» «накидав» назву «Україна» на усі козацькі землі. Через це «Україна» перетворювалась із прикордонного регіону Речі Посполитої (окраїни) в окрему землю (країну). За Бопланом, до «України» належить західний, ближчий до Польщі берег Дніпра, власне саме Дике Поле, воєводства Брацлавське та Київське (останнє обіймало обидва береги Дніпра). Щодо західних меж «карти України» (не самої «України», як її уявляв Боплан – остання у нього була меншою), то на першій карті («Загальному плані…») вона сягає Львова і Західного Бугу, а от на докладнішій «Спеціальній …» – вже Перемишля й Вісли; на першій карті є «Русь», на другій – «Червона Русь».

1657 р. Карта «NOVA DESCRIPTIO TOTIUS REGNI POLONICI NEC NON. MAGNI DUCATUS LITHUANIAE CUM SUIS PALATINATIBUS CASTELLANIIS AC CONFINIIS» (Новий опис усього Польського королівства, а також Великого князівства Литовського з межами їхніх воєводств і каштеляній). Видавець: Йоганн Антон Кінк (Joannes Antonius Kinckius). Кельн. Шкали лінійного масштабу: Milliaria Poloni a Communia; Мііііагіа Germanica, Milliaria Veronica, Milliaria Moscovitica. Мідерит. Карта одноколірна, папір 37 × 34 см, мова латинська.

Назва Україна (Ukraina) подана в межах Київського (Palatinatus Kyowienfis) та Брацлавського (Palatinatus Braclawienfis) воєводств.

Між Чигирином та Кодаком назва – Kozacki (Козаки).

Карта охоплює територію від Ладоги (Ladoga) на півночі до гирла Дунаю (Danubius fl.) на півдні, від Одера (Oder fl.) на заході до Сіверського Дінця (Doniec fl.) і нижньої течії Дону (Tamis vulgo Don fl.) на сході. Українські землі, на той час у складі Королівства Польща, представлені Поліссям (Polesia), Волинню (Volniniae), Верхньою Волинню (Pal. Volyniae Citerions), Поділлям (Podolia Palatinatus), Холмщиною (Pal. Chelmmensis), Чернігівським князівством (Ducalus Czernihovienfis). На Чорноморському узбережжі — Буджаком (Budziak) та Кримським півостровом (Сrіm). Назва [Russia] Rubra (Червона Русь) охоплює Галицьку землю (без підпису). Простір від лівого берега Інгульця (Ingulet maly fl.) до Сіверського Дінця (Doniec fl.) названий Диким полем (Саmрі deserti).

1659 р. (Амстердам) карта «NOVA TOTIUS REGNI POLONIÆ, MAGNIQ DUCATUS LITHUANIÆ, CUMFUIS PALATINATIBUS AC CONFINIIS» (Нова карта всього Польського королівства, Великого князівства Литовського з їхніми воєводствами та їхніми межами). Автори –  Боплан та Андреас Целлярій (Andreas Cellarius), гравер та видавець – Ґіллес Янсон Валькеньєр (Gilles Janszoon Valckenier). Карта поміщена у книзі: «CELLARIUS A. REGNI POLONIAE MAGNIQUE DUCATUS LITHUANIAE. OMNIUMQUE REGIONUM JURI POLONICO SUBJECTORUM. NOVISSIMA DESCRIPTIO, URBIUM POTISSIMARUM ICONES ELEGANTISSIMAS ET DELINITIONEM HUJUS REGNI GEOGRAPHICAM OCULIS SUBJICIENS STUDIO. ANDREAE CELLARI GYMNASII HORHANI RECTORE. – AMSTELODAMI, 1659». Шкали лінійного масштабу: Milliaria Poloni a Communia, Milliaria Germanica, Mill. Verenica, Mill. Mofcovitica. Мідерит. Мапа одноколірна, папір 26 × 22 см, масштаб бл. 1: 8 200 000, мова латинська.

Дана карта є переробленням карти Боплана 1651 p. «Nova totius Regni Poloniae», що увійшла до книги Ш. Старовольського «Polonia nunc denuo recognita...» 1651 p. Невеликі зміни стосуються художнього оформлення карти, зображення умовних позначень.

Україна (Ukraina) позначена в межах Київського (Palatinatus Kyowiensis) та Брацлавського (Palatinatus Braclavienfis) воєводств.

Карта охоплює територію від Фінської затоки (Sinus Finnicus) і Ладоги (Ladoga).на півночі до гирла Дунаю (Danubius fl.) на півдні, від Праги (Ргаga) на заході до Москви (Mofcua) і нижньої течії Дону (Tandis vidgo Don fl.) на сході. Українські землі, на той час у складі Королівства Польща, представлені Поліссям (Polesia), Верхньою Волинню (Pal. Volyniae Citerions), Поділлям (Роdoliae Palatinatus), Холмщиною (Pal. Chelmenfis), Чернігівським князівством (Duc. Czernihovienfls). На Чорноморському узбережжі показані Буджацька орда (Budziak) та Кримський півострів (Сrіm). Назва Червона Русь (Russia Rubra) охоплює Галицьку землю. Простір від лівого берега Інгульця до Сіверського Дінця (Donice flu.) названий Диким полем (Саmрі deferta olim Dzike Polie).

1660 р. карта «CARTE D’UKRANIE CONTENANT PLUSIEURS PROUINCES COMPRISES ENTRE LES CONFINS DE MOSCOUIE ET LES LIMITTES DE TRANSILUANIE DRESSEZ PAR G. L. V. SIEUR DE BEAUPLAN INGENIEUR ET CAPITAINE DE LARTILLERIE DU SERENlySIME ROY DE POLOGNE. A ROUEN CHEZ JACQUES CAILLOUE DANS LA COUR DU PALLAIS» (Карта України з багатьма її провінціями з межами Московії та Трансільванії, накреслена паном Г[ійомом] Л[е] В[ассером] де Бопланом, інженером і капітаном артилерії його королівської величності короля Польщі. У Руані, у Жака Каюе, при королівському дворі). Гравійована Ж. Тутеном (Jean Toutain) у Руані як додаток до другого видання «Опису України» (DESCRIPTION D'UKRANIE, QVI SONT PLUSIEURS PROUINCES DU ROYAUME DE POLOGNE. CONTENVES DEPVIS LES CONFINS DE LA MOSCOUIE. IUSQUES AUX LIMITES DE LA TRANSILVANIE. ENSEMBLE LEURS MOEVRS FAÇONS DE VIURES, ET DE FAIRE LA GUERRE. PAR LE SIEUR DE BEAUPLAN. - ROVEN. - M.DC.LX).

Вона значно відрізняється від загальної карти, підготовленої Гондусом, на ній відсутня інформація про гравера, а також тексти звернень гравера до читача, на місці яких зображено ліси, а також не позначено пасма гір Медоборів. Значні розходження спостерігаються й у зображенні східного берега Азовського моря та Кубані, північної частини Кримського півострову та Перекопського перешийка зокрема. Карта значно збідніла інформативно: так, на відміну від видання 1648 р., на ній позначено 1 223 назв об'єктів, серед яких 953 населених пунктів та 153 річки [Вавричин М. Комплекс карт України Ґ. Боплана та їх збереження в бібліотеках Європи. 2000].

Видавець: Жак Каюе (Jacques Cailloué). Шкали лінійного масштабу: Milliaria Ocrenica, M. Polonica, M. Germanica, Leucæ Gallicæ, M. Italien, M. Moskovitica. Мідерит. Карта одноколірна, папір 59,5 × 45,5 см, масштаб бл. 1:1 800 000. Мова карти – французька, латинська, польська. На карті позначено 1 223 назви об’єктів, з них 953 населені пункти й городища та 153 назви річок.

Карта охоплює територію від м. Стародуб (Starodub) на півночі до південного узбережжя Кримського півострова (Crime) на півдні, від Львова (Leopolis) на заході до Сіверського Дінця (Doniec fl.) і м. Азова (Azou sive Azak) на сході. Українські землі, частково у складі Королівства Польського, представлені Поділлям (Podolia), Покуттям (Pocouche), Руссю (Russiæ Pars), Волинню (Volyniæ Pars), Брацлавським воєводством (Palatinatus Braclaviensis), Київським воєводством (Palatinatus Kiioviensis), Чернігівською землею (Terra Czernihovienfis), Сіверським князівством (Severiæ Ducatus). Простір по обидва береги Дніпра, від лівого берега Інгульця (Inhulat R.) до Сіверського Дінця (Doniec R.), названий Диким полем (Locca Deferta abo Dzike Polie).

Різниця між варіантами Генеральної карти 1660 р. полягає в наявності або відсутності на ній Кримського півострова, у деталях зображення Приазов'я та Кубані, в розміщенні додаткових написів.

Загалом перелік картографічних творів Боплана, присвячених Україні, налічує 23 оригінальні карти, не враховуючи їхніх варіантів, серед яких і Загальна карта України (1648 і 1660 рр.), які зберігаються у 16 бібліотеках, розташованих у 14 містах восьми держав Європи. Зокрема, Бопланом були створені: рукописна українська географічна карта (1639 р.), Генеральна карта України, Спеціальний і докладний план України разом з воєводствами, округами і провінціями (топографічна карта), 3 карти нижньої течії Дніпра і 12 карт окремих частин України.


1655 р. Нікола Сансон у Парижі видав мапу “Estats De La Couronne De Pologne ou sont les Royaume de Pologne, Duches et Provinces De Prusse, Cuiave, Mazovie, Russie Noire &c Duches De Lithuanie, Volynie Podolie &c. De L'Ukraine &c … 1655” (Коронні польські землі, що включають Королівство Польщі, князівства й провінції Пруссії, Куявії, Мазовії, Чорної Русі тощо, Князівства Литовського, Волині, Поділля тощо, України тощо).
Мапа вирізняється деталізацією. Створена вона на основі карт Боплана, карти Радзивілла (1613 р.) та ін..
На мапі зазначено назву Ukraine (Україна) саме так, як її використовував Боплан. Назва  Ukraine накладається на назву Volynie, охоплює Правобережну та Лівобережну Україну, від Києва до гирла Дніпра (Чорного моря). На карті топонім Dikia Pole (Дике Поле) міститься на лівобережжі Сіверського Дінця. У добре декорованому картуші позначено назви українських воєводств у поєднанні з назвою Литовське князівство (Duches De Lithuanie). 
Серед українських земель виділено: Полісся (Polesie); Волинь (Volhynie), що поділяється на Верхню Волинь (Haute Volhynie) з Луцьким (Palatinat de Lufuc) і Київським (Palatinat de Kiow) воєводствами та Нижню Волинь (Basse' Volhynie), Поділля (Podolie), що поділяється на Верхнє Поділля (Haute Podolie), яке охоплює Кам’янецьке воєводство та Нижнє Поділля (Basse Podolie), що охоплює Брацлавське воєводство (Palatinat de Braclaw); Чорна Русь (Russie Noire), в її межах зображені Холмське (Palatinat de Chehn), Белзьке та Львівське (Palatinat de Lemburg) воєводства й Покуття (Pokutie); Чернігівське (Duché de Czernihow) та Новгород-Сіверське (Duché de Novogrodeck) князівства. У Причорномор’ї позначені Буджак (Budziack) та Очаківська орда у складі Османської імперії. Землі Закарпаття знаходяться на карті у складі королівства Угорщина, а Буковина – у межах Молдавії.
Відомі видання карти 1663, 1675, 1679 рр. та ін.
У середині 1660-их рр. у конкурентній гонитві з видавництвом братів Блау і майже одночасно з ними Нікола Сансон видав сім карт по Україні. Він використав роботи Боплана, розділивши його “Спеціальну карту України” на сім окремих мап українських воєводств та земель. Усі сім карт, як зазначають багато дослідників, відносно посередньої картографічної точності та якості. Сансон не був уважний до деталей. Разом з тим, у кожній з семи мап він посилається на “Генеральну карту України” Г. Боплана. Попри географічну неточність певних елементів карт, що виникли при фактичному копіюванні робіт Боплана, видавництво Сансона відзначилося у художньому оформленні усіх цих карт. На мапах – тонко вирізьблені та гарно оформлені рослинними орнаментами й античними темами картуші.
1665 р., в Парижі, вийшли друком 7 карт Нікола Сансона:
*«Haute Volhynie, ou Palatinat de Lusuc ; tiré de la Grande Carte d'Ukraine, du Sr. le Vasseur de Beauplan / Par le Sr Sanson d'Abbeville, ...» (Верхня (Горішня) Волинь, т.з. Луцькі землі; частина Великої карти України);
BASSE VOLHYNIE, ou PALATINAT DE KIOW, tiré entierement de la grade Ukraine du Sr. le Vasseur de Beauplan» (Низова (Долішня) Волинь, частина Великої карти України);
*«Haute Podolie ou Рalatinat de Kamieniec tirée entièrem. de la gr. Ukranie du Sr. le Vasseur de Beauplan, par le Sr. Sanson» (Верхнє (Горішнє) Поділля, частина Великої карти України);
Basse Podolie ou Palatinat de Braclaw, tiré de la grande carte d'Ukraine du Sr. le Vasseur de Beauplan» (Низове (Долішнє) Поділля, частина Великої карти України);
*«Russie Noire. divisée en ses Palatinats. & c. tirée pour la plus grande partie de la grande Carte de l' Ukaine, du Sr. le Vasseur de Beauplan. Par le Sr. Sanson d' Abbeville Geogr. ord.re du Roy. A Paris. Chez P. Mariette, rue S. Jacques a l' Esperance Avecq Priuilege pour Vingt Ans. 1665» (Чорна Русь, частина Великої карти України);
Haute ou Petite Pologne: ou sons les Palatinats de Cracow, Sandomirie, et Lublin» (Верхньої або Малої Польщі: Краківського, Сандомирського, Люблінського воєводств);
*«Tartarie Europeenne ou Petite Tartarie où sont les Tartares du Crim, ou de Perecop; de Nogais, d' Oczacow, et de Budziak. Dressée sur les Relations les plus Recentes. Par le S. Sanson fils Geographe ord.re du Roy. A Paris Chez Pierre Mariette, rüe S. Iacques à l' Esperance Avec Privilege pour Vingt Ans 1665» (Тартарія Європейська, або Мала Тартарія, або Тартари, Крим, або Перекоп).
У пятьох із них в назві карти міститься слово Ukraine (Україна).
На карті «Татарія Європейська, або Мала Татарія, або Татари, Крим, або Перекоп» позначені: Ukraine Pays des Cosaques (Україна Земля (Країна) Козаків), Литва і Московське Царство. Ця карта, схоже, встановила новий стандарт позначення Центральної України, включаючи правий і лівий берег Дніпра. Формат – 40,5 × 51 см. На карті зображена дорога з Криму (Tartares) в Польщу (Pologne), звана Чорний Шлях (Czarny Szlak). Прямо зі степів Дикого Поля починається Муравський шлях з Малої Тартарії в Московію. Втім, біля Чорного шляху відрізок дороги від Перекопу до Дніпра відсутній. Починається Чорний шлях від дніпровської переправи Nosokowka.
1665 р. Карта – «HAUTE VOLHYNIE, OU PALATINAT DE LUSUC; TIRÉ DE LA GRANDE CARTE D’UKRAINE, DUS LE VASSEUR DE BEAUPLAN. PAR LE SK SANSON D’ABBEVILLE GEOGR. ORD.RE DU ROY» (Верхня Волинь, або Луцьке воєводство, згідно великої карти України Ле Вассера де Боплана. Здійснив королівський географ Сансон д’Аббевіль).
Опис карти подано за виданням – Вавричин М. Україна на стародавніх картах (середина XVII – друга половина XVIII ст. / М. Вавричин, Я. Дашкевич, У. Кришталович // К.: ДНВП “Картографія”, 2009. – 224 с.
Карта охоплює територію від річки Стир (Ster fl.) на півночі до Летичева (Laticzow) та Хмільника (Chmielnick) на півдні, від Володимира-Волинського (Wlodzimiers) на заході до Радомишля (Radomyls) на сході. Пунктирною лінією з кольоровими кантами на карті позначено межу Луцького воєводства з сусідніми землями: на півночі з Поліссям (Polesie), на півдні з Верхнім Поділлям (Haute Podolie) і Нижнім Поділлям (Basse Podolie), на сході з Нижньою Волинню (Basse Volhynie), у західній частині карти, з півночі на південь, від Любомля (Lubomlé) до Олеська (Olesko) проходить межа з Чорною Руссю (Russie Noir). На території Верхньої Волині подано підпис: Haute Volhynie ou Palatinat de Lusuc.
У нижній частині карти зі сходу на захід, від Збаража (Zbarаs) до Залізців (Zalogce), позначено Чорний шлях (Czarny Szlack). Біля Берестечка (Веretetsko) позначено місце Берестецької битви (1651. 30 Juny).
Hа всіх картах H. Сансон змінив орієнтування з південного на північне. Використання умовних позначень різними мовами свідчить про те, що автор користувався не єдиним джерелом, а, можливо, також Радзивіллову карту 1613 р.
Карти увійшли в атлас «Cartes general…». Опублікований його синами разом з паризьким друкарем і видавцем П’єром Мар’єтом II (Pierre Mariette II) у 1665 р.
Назва “Ukraine Pays des Cosaques” (Україна Земля (Країна) Козаків) проіснувала у французьких джерелах аж до кінця XVIII ст. Надалі відбулася ситуативна трансформація географічного позначення цього регіону просто слово “Cosaques” (Козаки), або “Cosaques Zaporoski” (Козаки Запорозькі).
1658 р. Йоганн Янсоніус (Ян Янсон) видав карту “Typus Generalis VKRAINÆ sive PALATINATUM PODOLIÆ, KIOVIENSIS et Braczlawiensis terras  nova delineatione   exhibens” (Генеральна карта України).
Вперше карта, без картографічної сітки, з’явилася у «Atlas Маіог», виданому Я. Янсоном у 1658 p. (Амстердам), і входила у його атласи до 1664 р. Масштаб – 1:1 600 000. Формат карти  42,2 × 54 см. У правому кутку – лінійки масштабів (“Milliaria Oeranica”, Milliaria Polonica”, Milliaria Germanica”, “Milliaria Italica”, Lencæ Gallicæ”, Milliaria Moscovitica”). На карті позначено межі воєводств Київського, Подільського, Волинського, Брацлавського, на півдні позначено Чорне море й частина Криму. У лівому верхньому кутку під гербом з польською короною нагорі – сувій паперу з назвою карти. На чудово декорованому картуші зображені українські козаки і гетьман Богдан Хмельницький. Внизу зліва – сувій з умовними позначеннями на карті. Мова видання – латинська. Техніка – гравюра на міді. Титул розташований у верхній частині гравюри. Акварельне колірування.
Легенда поміщена в інший картуш – “Signorum vel Characterum declaratio”, “Vrbs Antiqum Christianum, Oppidum Turcæ, Pagus, Ruinæ, Fous, Flumon, Signum quo Flumen decurerit, Pagi Tartarum Homaijbiorum, Mous Molendinum, B Transitus”. Між рамками карти позначені сторони світу: Septentrio, Meridies, Oriens, Occidens.
На цій карті показано місце Лоївської (1649) (битва між військами гетьмана Богдана Хмельницького під керівництвом Михайла Станіслава Кричевського і литовськими військами під керівництвом Януша Радзивілла) та Берестецької (1651) битв.
Біля міст Лоєва (Lojowogrod) та Любеча (Lubiecz) напис: «А’ Dne. 1649 die 31 July ad Lojowogrod D.V. fub hoc Sig. Princeps Januffius Radziwil Lithuaniæ Generalis, Triginta sex Millia Cofacorum Rebellium profugavit: Du- cemque eorum Michaelem Krayczewski ccepit (У цьому місці 31 липня 1649 року Божого біля міста Лоєва литовський гетьман князь Януш Радзивілл переміг 36 000 бунтівних козаків, а їхній [полковник] Михайло Кричевський загинув (лат.). Між Сокалем (Sokol) та Берестечком (Bereftetzkov), на річці Південний Буг, nt; напис: «Circa Bereftezium ubi hœc nota + reperitus Johannes CafimirusRex Pol. Cecidit et infugam vertit 30 000 Tartaros et Rebelles Cosacos A0. 1651 die 30 Juny (Біля Берестечка, де знаходиться позначка “+“ польський король Ян Казимир побив і змусив до втечі 30 000 татарів та бунтівних козаків року 1651, дня 30 червня).
Карта є переопрацюванням Йоганном Янсоніусом Генеральної карти України Г. Боплана, вигравіюваної і виданої В. Гондіусом у Гданську 1648 p., зокрема її четвертого варіанта, надрукованого бл. 1651 р. і доповненого двома примітками на полі карти про Лоївську (1649) та Берестецьку (1651) битви. Загалом автор повторив за Бопланом зображення території трьох українських воєводств, проте карта має деякі відмінності: землі Брацлавського воєводства продовжені на північний захід, займаючи південну частину Поділля; Покуття зміщене на схід і простягається на невеликому відтинку вздовж правого берега Дністра. Слід відзначити, що рівень виконання гравюри значно нижчий, ніж робота В. Гондіуса. 1680 р. спадкоємець Яна Янсона — Ян Янсон ван Васберґен (Joannes Janssonius van Waesbergen) спільно з книгарем Мозесом Пітом (Mosses Pitt) перевидали карту, здійснивши на формі кілька змін: додали картографічну сітку, змінили картографічне зображення Полісся тощо. У цьому варіанті карта друкувалась у «The English Atlas», що видавався в Амстердамі впродовж 1680-1683 pp. [Вавричин М. Україна на стародавніх картах (середина XVII – друга половина XVIII ст. / М. Вавричин, Я. Дашкевич, У. Кришталович // К.: ДНВП “Картографія”, 2009. – 224 с.].
Третій варіант карти Я. Янсона був виданий у 1686 р. Герардом Вальком та його учнем Петером Шенком I, які, придбавши плиту карти, додали на ній тільки свою видавничу примітку. Карта зустрічається у голландських збірних атласах. Карта перевидавалася до початку 1700-их рр.
1670 р., 1680 р. Йоганн Янсоніус. Карта – “TRACTUS BORYSTHENIS vulgo DNIEPR et NIEPR dicti, à KIOVIA ad Urbum OCZAKOW, Moses Pitt”.
Карта Дніпра Йоганна Янсоніуса є детальним переопрацюванням 3-аркушевої карти Дніпра Г. Боплана, що вперше була надрукована Яном  Блау у «Atlas Маіог» (Амстердам, 1662 р.). Карта Я. Янсона складається з трьох частин, кожна з яких відповідає одному аркушеві карти Г. Боплана. Вперше карта, без видавничої примітки, надрукована у атласі одного із спадкоємців автора — Яна Янсона ван Весберґена «The English Atlas» (Амстердам, 1680-1683), виданому спільно з лондонським книгарем Мозесом Пітом. З видавничою приміткою спадкоємців Я. Янсона (Apud Hereies Joannis Janssoni) карта без змін у картографічному зображенні була опублікована бл. 1670 р. Згодом плиту цієї карти, як і інші плити Яна Янсона, придбали амстердамські видавці Герард Вальк і його учень Петер Шенк старший. Бл. 1690 р. вони опублікували карту, єдиною зміною на якій був затертий номер сторінки у правому верхньому куті і замінена видавнича примітка спадкоємців Янсона. Карта входила до багатьох збірних атласів кінця XVIIпочатку XVIII ст., зокрема й до атласу Й. Гоманна (1712 р.).
Пітер Шенк Старший (Pieter Schenck I; 1660–1711/13) – німецький картограф, гравер та видавець. Видавав карти європейських держав і плани міст. Серед опублікованого ним атласів – як передруки з пластин, куплених у інших картографів, так і власні картографічні роботи. Найбільш популярні видання Пітера Шенка: Celestial “Atlas Harmonia Macrocosmica” (1708), атлас “Atlas Novus” Яна Янсона. Сім'я Пітера Шенка разом зі своїми партнерами, були серед найвідоміших і найбільш плідних видавців Амстердама в кінці XVIII ст.  й початку XVII ст. Після смерті його справа перейшла до синів, серед яких найвідоміший – Пітер Шенк Молодший.
Йоганн Янсоніус (Ян Янсон) 1612 р. одружився з дочкою картографа й видавця Йодокуса Гондіуса, після чого розпочав друкарську справу в Амстердамі. Свої перші карти Ян Янсон видав у 1616 р. (мапи Франції та Італії). З 1623 р. Ян Янсон став власником книгарень у багатьох містах Європи (у Франкфурті-на-Майні, Данцигу, Стокгольмі та деяких інших європейських містах). Попри смерть дружини Єлизавети в 1627 р. й нового одруження, в 1633 р. він уклав партнерський договір з її братом Генріком Гондіусом (Henricus Hondius II., Hendrik Hondius der Jüngere; 1597-1651). Паралельно з Яном Віллемом Блау (1596—1673) починає видавати атласи Меркатора-Гондіуса (Блау у 1629 р. купив друковані форми Йодокуса Гондіуса для свого атласу). Під керівництвом Яна Янсона атлас значно розширився, і в 1638 р. вийшло перші три томи під назвою «Atlas Novus». Один з томів був повністю присвячений Італії. Четвертий том – карти англійського графства – опубліковано в 1646 р., через рік після аналогічного видання Блау. Однак, це не був плагіат – багато карт були складені раніше Блау, інші були присвячені іншим регіонам, ніж у Блау. До 1660 р. Атлас (вже під назвою «Atlas Major») містив 11 томів, та об'єднав роботи близько 100 видатних картографів та граверів. Атлас серед іншого містив опис «більшість міст світу», атлас водного світу («Atlas Maritimus» в 33 картах) і Небесний атлас («Harmonia Macrocosmica») Андреаса Целларія. Атлас видавали голландською, латинською, французькою та німецькою мовами. Англійський видавець Мосіс Пітт намагався видати Атлас Яна Янсона англійською мовою, але до 1683 р. встиг видати лише 4 томи й збанкрутував.
Після смерті Яна Янсона видавництво карт продовжив його зять Йоганн Ян ван Вайсберген (Johannes (Jan) van Waesbergen; 1616-1681), який був одружений з його дочкою Елізабет Янсоніус (Elisabeth Janssonius;1615-1681).
1657 р. П. Корнетті. На карті італійського картографа П. Корнетті напис – Ukrajna o Paese de Cosacchj (Україна Земля (Країна) Козаків). Майже уся територія на схід від теперішньої Волині теж має назву Volinia (Волинь). Частина цієї території, Подніпров`я, Запоріжжя, Лівобережжя Дніпра, зветься Низовою Волинню (Bassa Volinia). Землі північного Подністров`я та Південного Бугу названі Podolia (Поділлям). Разом з Волинню Поділля є Україною.
1657 р. Уго Аллард (Hugo Allard), голландський картограф, який проживав і видавав головним чином в Амстердамі, опублікував карту «Nova totius Regni Poloniae, Magnique Ducatus Lithuaniae, cum suis Palatinatibus ac Confiniis» (Нова карта всього Польського королівства, Великого князівства Литовського з їхніми воєводствами та їхніми межами). Карта створена на основі карти Боплана 1651 р. «NOVA TOTIUS REGNI POLONIE MAGNIQ DUCATUS LITHUANIA CUM FUIS PALATINATIBUS AC CONFINIIS EXACTA DELINEATIO PER G. LE VAFFEUR DE BEAUPLAN S.R.MTIS ARCHITECTUM MILITAREM ET CAPITANEUM ANNO 1651» (Нова карта всього Польського королівства, Великого князівства Литовського з їхніми воєводствами та їхніми межами докладно виконана Г. Ле Вассером де Бопланом, військовим архітектором і капітаном с[вященної] королівської] в[елично]сті року 1651).  Придніпров’я (Правобережне) позначене, як Ukraina (Україна). Карту перевидавали 1660 р. і т. д.
Українські землі, на той час у складі Королівства Польща, представлені Поліссям (Polesia), Волинню (Pal. Volyniae), Поділлям (Роdoliae) та ін. На Чорноморському узбережжі показано Кримський півострів (Сrіm). Назва Червона Русь (Russia Rubra) охоплює Галицьку землю.
У Голландії в XVII ст. існувало безліч невеликих картографічних майстерень. Одним з найвідоміших і найстаріших було видавництво Клааса Янсзона Вісшера, який підписував свої карти латинізованим ім’ям Piscator (Піскатор).
Піскатори (лат. piscator — рибак) — перекладена латинська назва, під якою був відомий в Європі XVII ст. видавничий дім голландських граверів і картографів Вісшерів (Visscher). Біля витоків сімейного справи стояв Клаас Янсзон Вісшер, який забезпечував потреби всієї Європи в картах (переважно настінних), атласах і офортах з міськими видами. Маркою видавництва Вісшерів-Піскаторів було зображення рибалки в картушах карт. Піскатор-старший був талановитим рисувальником і гравером. Він сам працював за офортним верстатом і зробив близько 200 мідьоритів-матриць. Проте в історії мистецтва залишився як видавець Біблії Піскатора (лат. Theatrum Biblicum, 1650), п'ять сотень різцевих гравюр були виготовлені за малюнками фламандських і голландських майстрів попереднього покоління.
Друкарня Піскатора почала спеціалізуватися на створенні мап і планів міст, що мали значний попит серед аристократів, комерсантів і купців, пересічних громадян, що прикрашали власні оселі географічними мапами на кшталт великих картин. Друкарня також робила гравюри-портрети і гравюри за картинами відомих митців. Розквіт видавництва припадає на час діяльності його сина Ніколаса Вісшера старшого (Nicolaes Visscher I; 1618–1679), більш відомого як Н. Піскатор. Він був учнем В. Блау, багато мандрував і отримав пристойну освіту. Після смерті батька він очолив картографічну майстерню, переробляв і удосконалював карти батька публікував їх разом зі своїми. Вишукані картуші до карт Н. Вісшера І створювали відомий художник Берґгем (Berghem) та графік Йоганн Вісшер (Ioannis Visscher). 1677 р. отримав титул Картографа Голландії та Західної Фризії, а також привілей на 15 років на друкування карт. Найвідомішими є його збірні атласи «Atlas contractus orbis terrarum...» та «Germania inferior sive XVIII provinciannr…» які вийшли без зазначення року видання. Публікував також карти країн, де у 1667-1701 pp. точилися війни.
1682 р. видавничий патент був виданий його синові Ніколасу Вісшеру молодшому (Nicolaes Visscher II; 1649-1702). При ньому 90% каталогу Піскаторів складала гравійована продукція.
Видавав збірні атласи частин світу під назвою «Atlas Minor sive tonus...» та «Variae tabulae.geographica»e, в які включав карти, виконані у майстерні Вісшерів, а також карти Ф. де Віта, Х. Алларда, П. Шенка I (P. Schenk I), Я. Янсона. Після смерті Ніколаса Вісшера молодшого сімейним підприємством до 1726 р. керувала його вдова. Окремі карти вона видавала з видавничою приміткою «Mise au jour chez veuve de Nicolas Vischer». Пізніше майстерня перейшла до Петера Шенка II  (Peter Schenk II), який публікував карти майстерні Вісшерів зі своєю видавничою приміткою «nunc apud Petrum Schenk Junior».
На картографічну майстерню Вісшерів працювали такі відомі гравери як А. Ґос (A. Goos), 7. (G. Gouwens), А. Гоґенбом (A. Hogenboom).
1657 р. Клаас Янсзон Вісшер (Ніколас Йоанніс Вісшер; Claes Jansz Visscher; 1587—1652). Піскатори. 1657 р. в Амстердамі, видано одну із ранніх карт Угорщини «Totius Regni Hungariae...» голландського гравера й друкаря Клааса Янсзона Вісшера.
Мапа була опублікована вже після смерті автора, його сином Ніколасом. Вона охоплює Центральну, Південно-Західну і Західну Україну. Дану карту брали за основу багато картографів, що допомогло зберегти обриси України на численних версіях карт Угорщини. Ця мапа має прямий зв'язок з Картою Радзивілла: за аналогією з нею, центральноукраїнські землі позначені там як «Volynia ulteririor, quae tum Vkraina tum Nis ab altis vocitatur» (Східна Волинь, яку називали також Україною і Низом), хоча щодо Угорщини Україна беззаперечний верх. На мапі позначено Podolia (Поділля).
1660 р. «Mortier», видавнича фірма в Амстердамі, опублікувала карту «UKRAINAE PARS, quae PODOLIA PALATINATUS Vulgo dicitur» (Частина України, Подільське воєводство). Мапа складена Бопланом. Вперше карта була опублікована 1650 р. у Руані (Франція).

Covens & Mortier — видавнича фірма в Амстердамі, що діяла в 1721–1866 роках (видавнича фірма «Mortier» діяла з 1685 р.). Друкувати карти, не реєструючи бізнес, Мортьє почали з 1650-1660-х років. Отже, одним з головних напрямків видавничої фірми було друкування карт. Заснували цей бізнес два брати — П'єр і Давид Мортьє, книготорговці з Парижа.

П'єр Мортьє (Pieter Mortier; (1661–1711), амстердамський видавець французького походження. 1681—1685 pp. жив і працював у Парижі. Після смерті П'єра в 1711 р., його вдова продовжувала бізнес чоловіка, поки не виріс їх син Корнель Мортьє (Cornelis Mortier; 1699-1783). Корнель почав співпрацювати зі своїм зведеним братом Йоханесом Ковенсом I (Johannes Covens I; 1697-1774). З їх прізвищ і походить назва видавничого будинку «Covens & Mortier» (20 листопада 1721 р.). Після смерті Й. Ковенса I (1774) його бізнес продовжив син Йоханес Ковенс II (1722—1794). 1778 р. назву фірми змінено на «J.Covens & Zoon.». Після смерті Йоханеса Ковенса II видавничим домом керував його син Корнель Ковенс (Cornelis Covens; 1764—1825). Він взяв до себе, у свій видавничий бізнес, Мортьє П'єра IV, правнука Мортьє П'єра I. Назва видавництва з 1794 р. по 1866 р. — «Mortier, Covens & Zoon.». Протягом свого існування фірмою було видано безліч різних мап, атласів, портоланів. Зокрема уточнені й перевидані атласи Нікола Сансона, мапи Йоганна Янсоніуса, Фредеріка де Вітта та ін. Під керівництвом спадкоємців Й. Ковенса і К. Мортьє фірма проіснувала до 1866 р.

Близько 1725 р. з’явилося перевидання «Atlas Major» Фредеріка де Вітта. Мортьє придбав права на карти Сансона і вони перевидавалися фірмою «Covens & Mortier». На всіх перевиданнях вказувалися адреса (сигнатура) видавців. У 1730 та 1742 «Covens & Mortier» видала атлас з картами Ніколи Сансона та Гійома Деліля у гравіруванні Ромейна де Гоге (Гооге; Romeyn de Hooghe, 1645—1708) під назвою «Atlas nouveau, contenant toutes les parties du monde: où sont exactement remarquées les empires, monarchies, royaumes, états, républiques &c» (Новий Атлас, що містить усі частини світу: де саме знаходяться імперії, монархії, королівства, держави, республіки та інші країни). 

У 1730, 1733, 1742 рр. і т. д., в Амстердамі, фірма перевидавала мапу 1706 р. французького географа та картографа Гійома Деліля (Guillaume Delisle; 1675-1726) “Carte de Moscovie». Карта видавалася як цілою так і частинами під назвами: “Partie Meridionale de Moscovie” та “Carte de Moscovie”. На цих картах присутні написи Ukraine pays des Cosaqyes (Україна земля (країна) козаків), «Cosaques Zaporoski» (Козаки Запорозькі).
1740, 1742, 1744 рр. і т. д., в Амстердамі, “Covens & Mortier” видавала ще одну карту Г. Деліля «Theatre de la Guerre Dans La Petite Tartarie La Crimee La Mer Noire». Карта присвячена подіям і системним змінам політичного ландшафту Європи та Росії середини XVIII ст. Вона продовжує традиції, започатковані Бопланом і Сансоном. На карті ще присутні домінантні позначення Ukraine pays des Cosaqyes (Україна земля (країна) Козаків), «Cosaques Zaporoski» (Козаки Запорозькі), Дике поле.
1660 р. П’єр Дюваль (Pierre Duval; 1619 - 1683), французький географ та картограф, племінник та учень іншого знаменитого французького картографа Нікола Сансона, якого прозвали «батьком французької картографії», видав у Парижі мапу “Les Royaumes du Nort ou Sont principalement les Estats de la Couronne de Pologne…”. Формат – 54,5 × 39,5 cм. Неодноразово мапа перевидавалася, зокрема в 1662, 1666, 1677 рр. і т. д. Між р. Пд. Буг та р. Дніпро на мапі напис – UKRAINE.
1666 р. Карта – «NOUVELLE ET EXACTE DESCRIPTION DU ROYAUME DE POLOGNE & DES ESTATS QUI EN DEPENDENT» (Нова й докладна карта Польщі й залежних держав). Видавець – Жерар Жолєн І (Gérard Jollain І), масштаб бл. 1:2 800 000, мова –  французька та латинська. Карта створена на основі карти Г. Боплана «Regni Poloniae» 1652 р. Територія вздовж правого і лівого берегів Дніпра названа Україною (Vkraine), в районі Дніпровських порогів подано підпис Cosaqves (Козаки). Пунктирними лініями позначені державні кордони Польщі з Трансільванією (Transilvanie), Угорщиною (Hongrie), Молдавією (Moldavie), Московією (Blanche Russie ov Moscovie), Пруссією (Royale Presse) та межі воєводств і земель. Південна Україна – Очаківська Тартарія (Oczackou Tartares), Буджак (Budziak) та Перекопська Тартарія (Precopense ov Petite Tartane).
1667 р. П’єр Дюваль. Нікола Сансон. Карта – «LES ROYAVMES DV NORT OU SONT PRINCIPALEMENT LES ESTATS DE LA COURONNE DE POLOGNE. A MONSEIGNEUR MONSEIGNEUR MESSIRE IEAN-IACQVES DE MESMES, COMTE D’AUAUX, ETC. PARSON TRES HUMBLE ET TRES-OBEISSANT SERUITEUR P. DV VAL GEOGRAPHE DU ROY» (Північні королівства або зображення земель Польської Корони. Його величності панові Жан-Жаку де Месму, графу д’Аво від його слухняного і покірного слуги, королівського географа П. Дюваля). Видавець – П’єр Дюваль, масштаб бл. 1:3 700 000, мова –  французька та латинська. Карта створена на основі карти Г. Боплана «Regni Poloniae» 1652 р. Землі в межиріччі Південного Бугу (Bog R.) і Дніпра (Nieper R.) позначені як Україна (Ukraine); північніше підпису Україна – підпис Cofaques (Козаки).
Українські історико-географічні землі (у складі Польського королівства) представлені Поліссям (Polesie), Волинню (Volhinie), Покуттям (Pekutie), Поділлям (Podolie), Чорною (Russie Noire). Теперішня Росія позначена як Московія. (Moscovié).
1679 р. П. Дюваль видав карту “POLONIÆ Regnum”. На мапі напис – UKRAINE (охоплює Лівобережжя та Правобережжя). 
Про П’єра Дюваля  відомо, що народився він у 1619 р. в м. Аббевіль (Abbeville), що розташоване на півночі Франції. 1650 р. отримав титул Королівського географа. 1658 р. П. Дюваль склав карти Франції та її провінцій і написав до своїх карт «Description de la France ou Géographie françoise» (Опис Франції і французька географія). П’єр Дюваль був упорядником атласу “Geographiae universellis” (Загальна географія). Атлас був надрукований у Нюрнберзі 1682 р. видавцем Йоганном Хоффманном (перевидавали у 1691 р., 1694 р.). У цьому атласі опублікована мапа П. Дюваля “Taurika Chersonesus”. На мапі зображено Україну, Крим і Чорне море.  Карта виконана у техніці мідерит з ручним розфарбуванням. Формат аркуша: 12,5 × 13,5 см, формат карти: 10,1 × 12,4 см.
Найвагомішою працею П. Дюваля вважається збірний атлас “Cartes geographiques methodiquement ...”, зібраний із мап відомих голландських і французьких картографів XVII ст. і невеликої кількості карт самого П. Дюваля. Видавався у 1667 р., 1684 р.
1661 р. в Парижі побачило світ видання «Le Monde ou la Geographie Universelle» з мапами країн Європи, Азії, Америки та Африки, яке перевидавалося багато разів аж до 1712 р. Карти були складені на основі мап Н. Сансона.
В тій же Бібл. (Париж. – А. Б.) є знаменитий глобус Корнеліуса, зроблений в 1660-1670 р. На цім глобусі територія по обидва боки Дніпра має надпис великими літерами «Ukrania» (Україна), включаючи в себе Волинь і Подолію. Московію названо Московією. Сумежжя між Московією і Нагайською Татарією має надпис невеликими літерами: «ocraina» — се окраїна Московської Держави на схід і північ од Слободської України, що нині зветься Харківщиною. З цих надписів видно, що географи ясно уявляли собі ріжницю між словами: Україна і окраїна. В тій же Бібл. в польськім відділі переховується географічна карта невідомого автора, зроблена в 1646 році. На ній територія по обидва боки р. Дніпра має надпис: «Ukraine» (Україна). Карта географа Дюваля, видана в Парижі в 1669 р. (Арх. 2075), як сказано в заголовному надпису, се карта «Польського королівства і держав, які од його залежать». В числі сих держав показана Україна, територія якої по обидва боки р. Дніпра має надпис: «ukraine»» (Україна). Польща на ній названа Польщею, а Московія — Московією. Карта голландського географа Фредеріка де Вітт, видана в Амстердамі між 1665-1680 р. і хорониться в отд. Бібл. «Pologneе», 1613. На сій карті територія по обидва боки Дніпра має надпис: «Ucrainia» (Україна). В тім же отд. Нац. Бібл. за N 1618 зберігається англійська карта Мордена, датована 1700 р., але-ж складена значно раніше. В англійськім заголовкові її названо картою «штатів» (держав) Великої Польші, якими названо Польське королівство, Литву, «Україну». На карті територія по обидва боки Дніпра має надпис: «Ukraine» а нижче: «the Zaporovia lands» (Україна і Землі Запоріжські) [Сергій Шелухін. Назва України: з картами. 1921].
1660-ті рр. Вільгельм Пфан (Wilhelm Pfann) видав мапу «Vkraine» (Україна).
1670 р. Карел Аллард (Carel Allard, 1648 —1709), голландський картограф, син Уго Алларда, доопрацював і переробив карту батька «Nova totius Regni Poloniae, Magnique Ducatus Lithuaniae, cum suis Palatinatibus ac Confiniis» та видав її під назвою “Regni Poloniæ, Magni Ducatus Lithuaniae...,” (Польща, Велике князівство Литовське...). Ця карта неодноразово перевидавалася, з доповненнями та змінами, зокрема в 1696, 1697, 1703, 1705 рр. і т. д. Назва  Ukrainа (Україна) накладається на назву Russiа Rubra (Червона Русь), охоплює Правобережну та Лівобережну Україну.
1695 р. Карта — «Accuratissima Europae Tabula Multis Locis». Видавництво Амстердам. Назва  Ukrainа (Україна) охоплює Правобережну та Лівобережну Україну. На карті позначено українські історичні землі: RUSSIA RUBRA (Червона Русь (Західна Україна), від м. Люблін до Покуття), PODOLIA (Поділля), Volhynie (Волинь), Polesia (Полісся), Pokutia (Покуття). Південна Україна – Дике Поле (Dzike Polie).
1670 р. Фредерік де Віт (Frederick de Wit; 1629/1630–1706), нідерландський картограф, гравер і видавець. Відомі син і онук Фредеріка де Віта, що носили те ж ім'я. 1648 р. Фредерік де Віт переїхав з м. Гауда (провінція Південна Голландія) в Амстердам, в цьому ж році відкрив видавничу майстерню під назвою «De Dry (3) Crabben» і магазин (з 1654 р. назва – «De witte Pascaert»). Перше картографічне зображення, які Фредерік де Віт вигравіював, був план Гарлем, який був присвячений до 1648 р., а в 1649 р. вигравіював карти міст Лілль та Турне, які з'явилися в ілюстрованому атласі фламандського історика Антоніус Сандеруса. Перші його карти – детальне переопрацювання карт Н. Вісшера старшого (N. Visscher І). 1670 р. разом з сином Фредеріком (Frederick de Wit) видав атлас «Nieut Kaert-boeck vande XVII Nederlandse provinci». 1690 р. опубліковано збірний «Atlas», який містив карти батька і сина де Вітів, а також карти Я. Янсона, В. Гондія, Ґ. Меркатора, X. Аларда та ін.
Після припинення діяльності картографічних видавництв Яна Віллема Блау і Йоганна Янсоніуса (Яна Янсона)  він купив на аукціонах їхні гравіювальні дошки і таким чином зміг видати багато карт, планів і панорам. Його роботи характеризувалися високим рівнем гравіювання і розмальовки. Вони були популярні в той час і послужили матеріалом для багатьох перевидань. Віт старший виготовляв сухопутні та морські карти, а також величезні настінні карти світу.
1698 р. майстерню очолив Фредерік де Віт, математик і картограф за освітою, який видавав карти батька з деякими змінами та збірні атласи. Протягом 1680-1690 pp. він видав два атласи з планами і видами міст Бельгії.
1670 р. Карта – «Regni Poloniae et Ducatus Lithuaniae Voliniae Podoliae Vcraniae Prussiae Livoniae, et Curlandiae» (Карта Речі Посполитої, князівства Литовського, Волині, Поділля, України, Прусії, Лівонії та Курляндії). Основою для створення карти стала карта Н. Сансона «Estats de la Couronne», опублікована в Парижі 1655 p. Масштаб бл. 1: 2 800 000; мова – латинська та німецька На цій карті територія по обидва боки Дніпра має напис Vkrania (Україна). Назва Vkrania накладається на назву Volhynia. Написи назв Україна, Волинь, Поділля в заголовку карти не збігаються з написами на карті. Територія України позначена на мапі шрифтом великого розміру, що свідчить про увагу автора до цих територій. Західна Україна на карті – Червона Русь (RUBRA RUSSIA) в межах якої виділено Покуття (POKUTIA). У межиріччі Дніпра та Інгульця (Ingulet Maly flu.) подані написи про Дике поле (Dezike Polie sive Сатрі Deferti et Inhabitati) та землі Козаків Запорозьких (Cofac Zaporovié). Карту неодноразово перевидавали 1675, 1680, 1685, 1689, 1690, 1700, 1710 рр. і т. д.
На картах 1690 та 1700 рр. видання з’являється поділ України між Польщею та Московією по Дніпру, можливо, це трапляється вперше. На карті 1690 р. вперше в картографії у підписі Польщі було вжито термін “республіка”.
З’явиться поділ наступного разу на карті Жана-Батиста Нулена (1704) “L'Europe Dressee Sur les Nouvelles observations faites en toutes les parties de la Terre Rectifiee…” (Європа…), а також на карті «Estats de la couronne de Pologne…» (Коронні польські землі…, 1731 р.) Нікола де Фера, але вже на карті 1737 р. у нього ж зникне.
1680 р., в Амстердамі, Фредерік де Віт видав 5 версій цієї карти (в різних кольорах). Формат – 19,37 × 22,44 дюйма / 56 × 48 cм.
1672 р. Гійом Сансон та Юбер Жайо.
Гійом Сансон (Guillaume Sanson; 1633—1703), французький картограф, син картографа Нікола Сансона, народився в Парижі. Після смерті батька в липні 1667 р., Гійом продовжив його справу. За успіхи в картографуванні був призначений географом французького короля. В основному відомий картами Європи й Африки. Г. Сансон працював у партнерстві з Юбером Жайо, з яким перевидавав окремі карти й атласи батька, зокрема «Atlas François», перше видання якого вийшло в Парижі у 1695 р. і перевидавалося багато разів аж до 1719 p., та «Atlas Nouveau» (Париж, 1681).
1671 р. Юбер Жайо отримав виключне право на публікацію всіх карт Сансонів.
Повна оригінальна назва карти – «Les Estats dela Couronne de Pologne, subdivises en leurs Palatinats, qui comprennent Le Royaume de Pologne, Le Grand Duche de Lithuanie, Le Duches de Prusse, Mazovie, Samogitie, Les Provinces de Volhynie, et de Podolie, ou est compris L’Ukraine ou Pays des Cosaques» (Землі Корони Польської, розділені на воєводства, які охоплюють Королівство Польське, Велике Князівство Литовське, князівства Пруссія, Мазовецьке, Самоготія, Провінції Волинь і Поділля входять в Україну або в Країну Козаків). Масштаб карти 1:1 900 000. Мова французька.
Центральне Право- і Лівобережжя назване Україною, або Країною Козаків (Ukraine ou Pays des Cosaques), в межиріччі Інгульця (Itigulet Maly R.) і Дніпра позначене Дике поле (Dzike Polie ou Campagnes Defertes et Inhabitées).
В околицях Кодака (Kudak), напис про розташування порогів (Porowys de Nieper), нижче за течією зображені пороги з написом про місця перебування козацького війська і зберігання скарбниці (Ifles ou est la Cache ou le Trésor de l'Armée des Cosacques). Від місць татарських переправ на Дніпрі відходить Чорний шлях (Czarny flack, Chemin que fuiuent les Tartares pour entrer en Pologne), що проходить через Нижнє та Верхнє Поділля аж до Львова, та його відгалуження — Кучманський шлях (Kusmanski flack), який пролягає через Кам’янеччину та Брацлавщину. На Лівобережжі, від Дніпровських порогів на північ до Вязьми (Wiasma), пролягає Моравський шлях (Morawsky fzlak Chemin que suiuent les Tartares pour en trer en Moscovie) [Вавричин М. Україна на стародавніх картах (середина XVII – друга половина XVIII ст. / М. Вавричин, Я. Дашкевич, У. Кришталович // К.: ДНВП “Картографія”, 2009. – 224 с.].
Українські етнічні землі представлені Поліссям (Polesie); Волинню (Volhynie), що поділяється на Верхню Волинь (Haute Volhynie) з Луцьким (Palatinat de Lufuc) і Київським (Palatinat de Kiow) воєводствами та Нижню Волинь (Basse Volhynie); Поділлям (Podolié), що поділяється на Верхнє Поділля (Haute Podolie), яке охоплює Кам’янецьке воєводство (Palatinat de Каmеnіес), та Нижнє Поділля (Basse Podolie), що охоплює Брацлавське воєводство (Palatinat de Braclaw). На заході виділена Чорна Русь (Russie Noire). В її межах зображені Холмське (Palatinat de Chelm), Белзьке (Palatinat de Belz) та Львівське (Palatinat de Lemberg) воєводства та Покуття (Pokutie). На сході українські історико-географічні землі представлені Чернігівським (Duché de Czernihow) та Новгород-Сіверським (Duché de Novogorod Sewierjki). У Причорномор’ї показані Тартарія Буджацька (Tartares de Budziak) та Очаківська (Tartares d'Oczakow) у складі Османської імперії.
Ця карта була виготовлена на замовлення монсеньйора Луї де Фрасуа (1661-1711), дофіна і наслідного принца Франції, сина короля Людовика XIV з династії Бурбонів. Карта виготовлена на основі більш ранніх карт Нікола Сансона. Неодноразово перевидавалася (до 1806 р.).
1672 р. Гійом Сансон та Юбер Жайо.
Карта – «LE ROYAUME DE HONGRIE, ET LES ESTATS QUI EN ONT ESTÉ SUJETS, ET QUI SONT PRESENTEMENT LA PARTIE SEPTENTRIONALE DE LA TURQUIE EN EUROPE. TIRÉ LES MEMOIRES LES PL.’ NOUUEAUX. PAR LE Sr. SANSON, GEOGR. ORD." DU ROY» ([Карта] королівства Угорщина і країн, які входили до нього, а тепер складають північну частину Туреччини у Європі. Виконана королівським географом паном Сансоном за найновішими даними). Мова карти – французька та латинська.
Центральне Правобережжя та Лівобережжя назване Україною, або Країною Козаків (Vkraine ou Pays des Cosaques); в межиріччі Інгульця (Ingulet Maly R.) і Дніпра позначене Дике поле (Dzïke Polie ou Campagnes Desertes et Inhabitées).
Українські історико-географічні землі представлені Волинню (Volhynie), Поділлям (Podolié), Чорною Руссю (Russie Noire) у складі Королівства Польського і названі його прикордонними землями (Frontières des Estats de Pologne). У Причорномор'ї — Бессарабією (Bessarabie), Тартарією Буджацькою (Tartares de Bvdziak), Тартарією Очаківською (Tartares d'Oczakow) та Малою Тартарією (Petite Tartarie) y складі Османської імперії; Закарпаттям – у складі королівства Угорщина (ці землі названі християнською Угорщиною (Hongrie Chrestienne).
1674 р. Гійом Сансон. Використовуючи попередній досвід картографування українських земель та спираючись на нові дані, Г. Сансон створив нову політичну карту України та сусідніх держав. Назва мапи – “La Russie Noire ou Polonoise qui Comprend les Provinces de la Russie Noire de Volhynie et de Polodie divisees en leurs Palatinats Vulgairement Connues sous le Nom D'Vkraine ou Pays des Cosaques” (Чорна Русь, або Польща, яка охоплює провінції Чорної Русі, Волині, Поділля… відомих під назвою Україна або Країна Козаків). Перше видання карти 1674 р. (Париж). Формат – 42 × 56 cм. Карта менш детальна ніж мапа Боплана, зате в ній уточнено й територіальні пропорції, й назви багатьох населених пунктів.  На карті добре показано ліси і шляхи. Карта неодноразово перевидавалася.
На мапі позначена Russie Noire (Західна Україна з Холмщиною).  Ця помилка буде виправлена Андрієном Сансоном (помер в 1718 р.) лише в 1706 р. (вже після смерті Г. Сансона) заміною Russie Noire на Russie Rouge (Червону Русь).
Назва карти 1706 р. «LA RUSSIE ROUGE ou POLONOISE qui Comprend les PROVINCES DE LA RUSSIE ROUGE de VOLHYNIE et de PODOLIE divisées en leurs Palatinats Vulgairement Connües sous le Nom D’VKRAINE ou PAYS DES COSAQUES». Мапа видана в Парижі, масштаб 1 : 2 000 000. На карті Українаце Країна Козаків “Ukraine ou Pays des Cosaques” (Україна, або Земля (Країна), яка обєднує Волинь та Східне Поділля. На карті позначені Дике Поле та Чорний шлях. Чорний шлях сходився (розходився) з 3 гілок в одну основну дорогу. Центральне розгалуження дороги виходило від Таванської переправи. Східна гілка Чорного шляху проходила від переправи Nosokowka. Біля міста Teninka, зліва від гирла Інгульця, західна гілка шляху виходила від переправи Burhunka. Вище за течією Дніпра позначена переправа Cuzcosow, а нижче міста Кодак переправа Budilow.
Написи на мапі: Volhynie (Волинь) – землі від Західного Бугу до Подоння і дельти Дніпра; Podolie (Поділля) — землі північного Придністров`я та Побужжя.
1674 р. Карта – «La Russie blanche ou Moscovie divisée suivant l'estendue des royaumes, duchés, principautés, provinces et peuples qui sont présentement soubs la domination du czar...» (Біла Русь, або Московія). Видавництво Париж, формат 90 × 59,5 см. Центральна Україна (Правобережна та Лівобережна) позначена як Ukraine des Cosaques (Україна Козацька), Західна Україна – Чорна Русь (Russie Noire), Південна Україна – Мала Тартарія.
Біля 1680-1683 рр. Карта — “ESTATS de la Couronne de POLOGNE”. На півночі Правобережжя напис Ukraine (Україна).
1703 р. Карта – «Estats de la Couronne de Pologne ou sont les Royame de Pologne, Duches et Provinces de Prusse, Cuiavie, Mazovie. Russie noire &c DUCHES de Lithuanie, Volhynie Podolie &c de l'Ukraine».
1674 р. Гійом Сансон та Юбер Жайо. Карта – «L’Europe divisée suivant l’estendue de ses principaux estats subdivisés en leurs principales provinces» (Європа). Центральна Україна (Правобережна та Лівобережна) позначена як Ukraine Pays des Cosaques (Україна земля Козаків), Західна Україна – Чорна Русь (Russie Noire), Південна Україна – Мала Тартарія. Між Рязанщиною і Малою Тартарією – Окраїна (Okraina).
1708 р. Гійом Сансон, Юбер Жайо, П'єр Мортьє. Карта – «L'Europe…». Опублікована в «Atlas Nouveau...». Перше видання карти – 1681 р. (автор Гійом Сансон). Центральна Україна (Правобережна та Лівобережна) позначена як Ukraine Pays des Cosaques (Україна земля Козаків), Західна Україна – Чорна Русь (Russie Noire), Південна Україна – Мала Тартарія. Між Воронежчиною, Рязанщиною та Малою Тартарією – Okraina (Окраїна). В карті 1681 р. видання назва Україна відсутня.
1708 р. Гійом Сансон, Юбер Жайо, П'єр Мортьє. Карта – «L'Asie…». Опублікована в «Atlas Nouveau...». Між Воронежчиною, Рязанщиною та Малою Тартарією – Okraina (Окраїна).
1708 р. Гійом Сансон, Юбер Жайо, П'єр Мортьє. Карта – «La Russie Blanche ou Moscovie…». Опублікована в «Atlas Nouveau...». Перше видання карти – 1674 р. (автор Гійом Сансон). Центральна Україна (Правобережна та Лівобережна) позначена як Ukraine Pays des Cosaques (Україна земля Козаків), Західна Україна – Чорна Русь (Russie Noire), Південна Україна – Мала Тартарія. Між Воронежчиною, Рязанщиною та Малою Тартарією – Okraina (Окраїна).
1708 р. Гійом Сансон, Юбер Жайо, П'єр Мортьє. Карта – «Teatre de la Guerre des Couronnes du Nord». Опублікована в «Atlas Nouveau...». Поділля та Волинь позначені як Ukraine та Pays des Cosaques (Країна Козаків), Західна Україна – Червона Русь.
1708 р. Гійом Сансон, Юбер Жайо, П'єр Мортьє. Карта – «La Mer Mediterranean» (Середземне море). Опублікована в «Atlas Nouveau...». Центральна Україна (Правобережна та Лівобережна) позначена як Ukraine (Україна).
1708 р. Гійом Сансон, Юбер Жайо, П'єр Мортьє. Карта – «Le Cours de Danube». Опублікована в «Atlas Nouveau...». Перше видання карти – 1693 р. (автор Юбер Жайо).
Українські історико-географічні землі представлені Чорною Руссю, або Руською землею (Russie Noire ou Ruska Ziemia) з виділеними на її землях Холмським (Le Palatinat de Chelm) та Львівським (Le Palatinat de Luwow) воєводства, Поділлям (Podolie), що охоплює Tepeбовлянську (Treboula), Кам’янецьку (Kamieniec) та Брацлавську (Вгасlаu) землі та Волиню (Volnynie). Землі в межиріччі Дністра (Niester fl.) і Росі (Ros Rio.) названі Україною (Ukraine).
1672 р. Юбер Жайо (Алексіс Юбер Жайо; Hubert Jaillot; 1632-1712),  французький гравер, скульптор, видавець і картограф, упорядник кількох атласів, у тому числі за матеріалами Нікола Сансона та його синів. З 1657 р. жив і працював у Парижі, кінець XVII ст. – початок XVII ст. – на службі у короля Людовика XIV. 1670 р. отримав титул Королівського скульптора (Sculpteur du Roi). Після смерті свого тестя; видавця Нікола Берея І (Nicolas Berey І) у 1655 р. і шваґра видавця та гравера Нікола Берея II (Nicolas Веrey II) купив від овдовілої своєї сестри карти колекції Berey. 1667 р. очолив картографічну майстерню, використовуючи початково плити Береїв. Таким чином, він одержав цінну основу, для майбутньої видавничої діяльності. Створив картографічну фірму “Les Deux Globes” (сини та внуки Жайо забезпечили фірмі процвітання аж до 1781 р.). 1670 р. придбав у Г. Сансона (помер 1703 р.) та Андрієна Сансона (Adrien Sanson; помер 1718 р.) їхні матеріали та виготовив великий атлас «Atlas nouveau contenant toutes les partiers du monde...». 1671 р. отримав виключне право на публікацію всіх карт Сансонів.
Початково майстерня Жейо видавала окремі карти у видовженому форматі folio, тільки у 1681 p., у співпраці з Ґ. Сансоном, вийшло перше видання відомого «Atlas Nouveau...» (46 карт). Друге видання 1684 р. (72 карти) і третє видання 1689 р. (80 карт).
Більшість карт в атласі належали Н. Сансону, проте відсутність його прізвища на титульному аркуші спричинилася до хибної версії про авторство А. Ю. Жейо, хоча сам Жейо не мав ні географічної, ні математичної освіти. Створені ним карти були фактично копіями сансонівських карт.
1692 р. атлас (99 карт) Сансона-Жайо був перевиданий в Амстердамі Георгом Колле і П'єром Мортьє (помер 1724) під назвою  «Atlas Royal a l’Usage de Monseigneur le Duc de Bourgogne…», атлас мав також, як і у французькому виданні, посвяту герцогу Бургундському; 1696 р. – з 111 картами. У 1707/1708 рр. П'єр Мортьє видав атлас з 168 картами. Пізніші видання Мортьє розширили атлас ще більше – 1708 р. –  200 карт; близько 1721 р. – 300 карт; близько 1735 р. – 400 карт.
Юбер Жайо увійшов у видавничу справу в сприятливий момент. Починаючи з 1668 р. французький король Людовик XIV почав вигравати свої битви. Територія Франції постійно розширювалася. Це сприяло високому попиту на карти. 20 липня 1686 р. одержав від короля титул Géographe du Roy.
Карти, надруковані в майстерні А. Ю. Жейо, вигідно вирізнялися багатими та ошатними картушами роботи Шарля Сімоно (Charles Simonneau), П'єра Брісара (Pierre Brisart), Франсуа Шово (François Chauveau) та точною різьбою Франсуа Кумартена (François Coumartin) та Луї Кордьє (Louis Cordier).
1672 р. Юбер Жайо в Амстердамі видав мапу по Турецькій імперії “Estats de L'Empire des Turqs en Europe, ou sont les Beglerbeglicz our Gouvernements...”, де теж показано українські землі як VKRAINE OU PAYS DES COSAQUES (Україна Земля (Країна) Козаків). Мапа неодноразово перевидавалася (1695, 1700 р. і т. д.). Видавали  мапу також під назвою “Tabyla Nova Imperii Turkarum...” (дещо видозмінена).
1684 р. Карта – “La Russie Blanche ou Moscovie divisee suivant lEstendue des Royaumes, Duches, Principautes, Provinces et Peuples: qui sont presentement sous la Domination du Czar de la Russie, cognu sous le Nom de Grand Duc de Moscovie” (Біла Русь, або Московія…).  Карта ця перероблена з мапи Нікола Сансона (1648). Українські історико-географічні землі представлені Поділлям (Podolie), Чорною (Russie Noire), Волинню (Volhynie), Бессарабією (Bessarabie) з Тартарією Буджацькою (Tartares de Bvdziak). Наддніпрянщина (Правобережна та Лівобережна) показана як VKRAINE PAYS DES COSAQUES (Україна Земля (Країна) Козаків). Написи VKRAINE та Volhynie на карті розміщені паралельно і займають одну територію. На півночі Лівобережжя подано межі Чернігівського (Duc de Czernihow) та Новгород-Сіверського (Duché de Novogorod Sewieski) князівств.
На схід від VKRAINE, між Воронезьким (Worotin) і Рязанським (Rezan) князівствами, вказана Okraina (Окраіна), що відповідає землям донських козаків. Карта охоплює Східну Європу, Європейську частину Московщини та частину Центральної Азії. Карта неодноразово перевидавалася. Входила до багатьох сансонівських атласів, опрацьованих Ю. Жейо, що видавалися в Парижі у кінці XVII ст. В атласах початку XVIII ст. (1702, 1710) карта друкувалася без змін у зображенні географічного простору.
1693 р. Карта – “LE COURS DU DANVBE DEPUIS SA SOURCE IUSQU’A SES EMBOUCHURES DRESSÉ SUR LES MEMOIRES LES PLUS NOUVEAUX DU P. CORONELI ET AUTRES PAR LE S'. SANSON. PRÉSENTÉ A MONSEIGNEUR LE DAUPHIN. A PARIS CHEZ H. IAILLOT.” (Русло Дунаю від витоків до гирла, подане паном Сансоном за новими даними П. Коронеллі та інших. Представлене монсеньйорові дофіну Юбером Жейо в Парижі). Видавництво Париж. Масштаб бл. 1: 1 000 000; мова – французька. Українські історико-географічні землі представлені Чорною Руссю, або Руською землею (Russie Noire ou Ruska Ziemia) з виділеними на її землях Холмським (Le Palatinat de Chelm) та Львівським (Le Palatinat de Luwow) воєводства, Поділлям (Podolie), що охоплює Tepeбовлянську (Treboula), Кам’янецьку (Kamieniec) та Брацлавську (Вгасlаu) землі та Волиню (Volnynie). Землі в межиріччі Дністра (Niester fl.) і Росі (Ros Rio.) названі Україною (Ukraine).
Прямокутний картуш прикрашений алегоричними постатями, військовою амуніцією та портретами угорського короля Йосифа (Ioseph Roy de Hongrie), імператора Священної Римської Імперії Леопольда Ігнатія І (Leopold Ignace І, EMP. Des Romains), папи Інокентія XII (Innocentius XII), польського короля Яна III (Jеаn III Roy de Pologne), баварського князя Максиміліана Еммануеля.
Під нижньою рамкою, в окремих однолінійних рамках, — плани п’яти міст-фортець з короткими нотатками про їхню історію: Вараждін (Varadin), Надьканіжа (Canise), Тімішоара (Temeswar), Сегед (Sigeth ou Zigeth), Белград (Belgrade) та карта околиць Константи­нополя та протоки Босфор.
Вперше карта була видана в 1688 р., у Венеції, Вінченцо Марія Коронеллі під назвою «Le Cours du Danube, Depuis sa source, Iusqu’a ses Embouchures ou sont partie de l’Empire d’Allemagne; et des Estats qui ont esté ou sont encore de l’Empire des Turcs en Europe; Avec Partie des Estats de la Ser.me Republique de Venise».
1694 р. Карта – “ESTATS DE LA COURONNE DE POLOGNE, PRÉSENTÉ A MONSEIGNEUR LE DUC DE BOURGOGNE. PAR SON TRES HUMBLE ET TRES OBEI/SANT SERVITEUR H. IAILLOT 1696”. Видавництво Амстердам. Масштаб бл. 1:2 300 000 Мова: французька та латинська.
Українські землі представлені Поліссям (Polesie) на півдні Великого Литовського князівства (Grand Duché de Lithuanie), Волинню (Volhynie), що поділяється на Верхню Волинь (Haute Volhynie) з Луцьким воєводством (Palatinat de Lufuc) і Київським воєводством (Palatinat de Kiow) та Нижню Волинь (Basse Volhynie); Поділлям (Podolie), що поділяється на Верхнє Поділля (Haute Podolie), яке охоплює Кам’янецьке воєводство (Palatinat de Катепіес), та Нижнє Поділля (Basse Podolie), що охоплює Брацлавське воєводство (Palatinat de Braclaw). На заході виділена Чорна Русь (Russie Noire). В її межах зображені Холмське (Palatinat de Chelm), Белзьке (Palatinat de Belcz) та Львівське (Palatinat de Lemberg) воєводства. Ha півдні Чорної Русі лежить Покуття (Pokutie). Східні українські землі представлені Чернігівським (Duché de Czer-nihow) та Новгород-Сіверським (Duché de Novogorod Siwierski) князівствами. У Причорномор’ї — Буджацька орда (Tartares de Budziak) та Очаківська орда (Tartares d Oczakow). Центральна Наддніпрянщина (Право- і Лівобережна) названа Україною, або країною козаків (Ukraine ou Pays des Cosaques), y межиріччі Інгульця (Ingulet Maly Flu.) і Дніпра позначене Дике поле (Dzike Polie ou Campagnes Defertes et Inhabitées).
На Дніпрі, в околицях Кодака — напис про розташування порогів (Porowys de Nieper), нижче за течією зображені острови з написом про перебування і зберігання на них скарбниці козацького війська (IJles ou eft la Cache ou la Trésor de l'Armée des Cosaques). Від місць татарських переправ на Дніпрі відходить Чорний шлях (Czarny flack Chemin que fuiuent les Tartares pour entrer en Pologne), що проходить через Нижнє та Верхнє Поділля аж до Львова, та його відгалуження — Кучманський шлях (Kusmanski fiack), який пролягає через Брацлавщину та Кам’янеччину [Вавричин М. Україна на стародавніх картах (середина XVII – друга половина XVIII ст. / М. Вавричин, Я. Дашкевич, У. Кришталович // К.: ДНВП “Картографія”, 2009. – 224 с.].
Перевидана 1696, 1708 р., 1730 р. та ін. (з незначними змінами).
1696 р. Карта – “Nova Imperii Turkarum ...” (Турецька імперія). Видавництво Париж, формат – 44 × 60 cм. Українські землі показано як VKRAINE OU PAYS DES COSAQUES (Україна Земля (Країна) козаків).
Амстердам був центром картографії та видавництвом карт протягом кількох століть, міські картографічні фірми поширювали свою продукцію по всій Європі, їх карти відрізнялися винятковою якістю виконання відбитків, красою й витонченістю зображень, особливу фантазію майстри-гравери виявляли в химерності декору карт. Саме таким майстром був гравер і видавець П'єр Мортьє, який працював у кінці XVII – першій чверті XVIII ст. Атлас був складений за дорученням французького короля для герцога Бургундії. Карти Сансона-Жайо-Мортьє мали чудову якість, та відрізнялися   науковою добротністю, що послужило причиною їх багаторазових перевидань. Мортьє придбав права на карти Сансона, пізніше, у XVIII ст., вони перевидавалися фірмою «Covens & Mortier» (Ковен і Мортьє). На всіх перевиданнях вказувалися адреса (сигнатура) видавців.
1678 р. Джакомо Кантеллі да Віньола (Giacomo Cantelli da Vignola; 1643-1695), італійський картограф та географ. Карта – “Stati Della Corona Di Polonia Divisa nella sue Principali Provincie e Palatinati ...”. Видавець карти Джованні Джакомо де Россі, гравер Вінцензо Маріотті (Vincenzo Mariotti). Мапа видана у Римі. Формат 16,9 × 22,4 дюйма. На карті напис – Vcraina o Paese de Cosacchj (Україна або Земля (Країна) Козаків).
1684 р. Джакомо Кантеллі да Віньола видав ще одну карту із зображенням України – “TARTARIA D EVROPA | ouero PICCOLA TARTARIA | divisa da Giacomo Cantelli da Vignola | ne Tartari Nogai e del Crim, o di Precop Soggetti al proprio Kam. | ne Tartari di Budziack, d'Oczackow, e di Dobruss Soggetti al Turco. | ne Tartari Circassi, e de Mordua Soggetti al Gran Duca di Moscouia | e nesse Due Vckraine | una abitata da Cosacchi Tanaiti Soggetti al Moscouita, | L`altra de Cossachi de Zaporowa, ora liberi, e gia dependenti dalla Polonia. || Data in Luce da Gio. Giac. de Rossi | dalle Sue Stampe in Roma alla Pace, 1684. | Con Priu. del S. Pont” (Європейська Тартарія або Мала Тартарія…). Видавець карти Джованні Джакомо де Россі. Мапа видана у Римі. Формат – 16,5 × 22 дюйми, масштаб – 1:4 500 000. Середня Наддніпрянщина показана як Vkraina o Paese de Cosacchi di Zaporowa (Україна або Земля (Країна) Козаків Запорозьких). На схід від неї вказана “Україна або Земля  Козаків Донських, залежних від Московії” (Vkraina ouero Paese de Cosacchi Tanaiti Soggetti al Moscouita). Карта – гравюра на міді, вигравіювана Франциском Доріа, перевидана Джованні Джакомо де Россі 1692 р. (атлас “Mercury Geografico”).
Джакомо Кантеллі да Віньола в 1685 р. отримав посаду придворного географа Франческо II д'Есте, герцога Модени та Реджіо. Кантеллі співпрацював з видатним італійським друкарем і видавцем Джованні Джакомо де Россі.
1686 р. Карта – “Descritione delli Principati della Moldavia, e Valachia tolta de Giacomo Cantelli da Vignola geografo del Serenissmo. Duca di Modena &c da un Esemplare trovato nel Gabinetto del Prencipe di Transilvania; data in Luce da Gio. Giac. de Rossi dalle sue stampe in Roma alla Pace con Priv. del S. P. 1686”. Мапа видана у Римі, формат – 42 × 54 см, масштаб – 1:1 740 000. Середня Наддніпрянщина показана як Parte dell Vkrania ouero Paese de Cosacchi di Zaporowa (Частина України або Земля (Країна) Запорозьких Козаків), Південна Україна – Дике Поле (Dzike Polie) та Тартарія Очаківська. 1692 р. Джакомо де Россі та Доменіко де Росі (Domenico de Rossi; 1659–1730) перевидали карту в атласі “Mercury Geografico”.
1688 р. Карта – «Russia Bianca o Moscovia ...». Мапа видана у Римі, формат – 21,5 × 17,5 дюйма. Середня Наддніпрянщина показана як Vcraina o Paese de Cosacchj (Україна або Земля (Країна) Козаків). На схід від Воронежчини виділена   Оcraina (Окраїна).  Землі Південної України – Piccola Tartaria (Мала Тартарія). На схід від Каспійського моря – Велика Тартарія (Parte Della Gran Tartaria).
1675 р. Якоб Зандрарт (Jakob von Sandrart; 1630-1708), нюрнберзький гравер, картограф, художник і видавець у своїх працях не тільки приділив значну увагу землям України, а й визначив її як окрему територію. Є відомості, які дають змогу стверджувати, що Я. Зандрарт був знайомий з Г. Бопланом і саме від нього почерпнув чимало знань про нашу країну. Крім того, він вчився у Гданську у Вільгельма Гондіуса, який є першим гравером Генеральної карти України (1648) і видавцем більшості основних карт України Боплана.
1675 р. Карта – «Nova totius Regni Poloniæ Mag'nique Ducatus Lituaniæ cum suis Palatinabus ac confiniis Exacta Delineatio per G. le Vasseur de Beauplan..» (Нова карта усього Польського королівства, Великого князівства Литовського разом з їхніми воєводствами та межами. Укладена капітаном і військовим архітектором Г. Ле Вассером де Бопланом). Видавництво Нюрнберг. Карта складена на основі карт Г. Боплана «Nova Totius Regni Poloniae» (1652) та карт Дніпра «Tractus Borysthenis» (1662). Карта Я. Зандрарта у різних варіантах входила у збірні атласи багатьох картографічних фірм кінця ХVII—початку XVIII ст., зокрема, Й. Б. Гоманн вмістив її у свій перший великий «Atlas Novus», що вийшов у Нюрнберзі 1712 р. і складався зі 103 карт.
Українські історико-географічні землі представлені Підляшшям (Podlachiæ Раl), Поліссям (Роlesia), Верхньою (Volhyniae Citerioris) та Нижньою (Volhyniæ Ulterior) Волинню, які займають Луцьке воєводство; Червоною Руссю (Russia Rubra), що на карті охоплює землі Львівського воєводства (Раlаtinatus Lemburgienfis), Поділлям (Podolia); Холмським та Белзьким воєводствами; на півночі — Чернігівським та Новгород-Сіверським князівствами. На Чорноморському узбережжі — Буджацькою ордою (Budziak) та Кримським півостровом (Сrіm) у складі Кримського ханства; Буковиною — у складі Валахії, Закарпаттям — в межах Угорщини.
Територія Брацлавського (Palatinatus Braclavienfis) та Київського (Palatinatus Kijowienfis) воєводств названа Україною (Ukrainа).
Землі в межиріччі Дністра і Дніпра, а також на лівому березі Дніпра названі Диким Полем (Саmрі Deferti). На Дніпрі, в околицях Кодака (Kudak), позначено цифрами 13 порогів (Porowys du Nieper). Біля островів Таволжанський (Tawolzany о.) і Тавань (Tawan o.) позначені місця великих татарських переправ (Wielka Przeprawa Tatarska), на цьому ж відтинку подано напис про місце козацької військової скарбниці (Skabnica Woÿfkowa Kofasky). Від острова Хортиця на північ проведено Моравський шлях (Moravsky Slac) на Московію.
Карти 1687 р. Якоба Зандрарта безпосередньо присвячені Україні та подіям, що відбувалися на її землях у XVII ст.: “Russia Rubra, Podolia, Volhynia et Ukraina” (Червона Русь, Поділля, Волинь і Україна), “Die 13 Wasserfalle Des Niepers, Samdt DEnen Zaporowischen Inseln, Und Ausfless In Das Schwarze Meer” (13 Дніпровських порогів із Запорозькими островами та гирлом у Чорному морі), “Театр 12-денної битви Яна ІІІ Собеського з турками, татарами і козаками 1672 року”.
На карті “Russia Rubra, Podolia, Volhynia et Ukraina” (Червона Русь, Поділля, Волинь і Україна) позначені межі українських земель і воєводств: Львівського (Palatinatus Lempurgienfis), Луцького (Palatinatus Lusucensis), Белзького (Pal[atinatus] Belz[ensis]), Кам’янецького (Palat. Kamieniecki), Київського (Palatinatus Kijoivienfis), Брацлавського (Palatinatus Braclvienfis), Чернігівського князівства (Duc:[atus] Czernichow).
Чітко виділено межі основних українських історико-географічних регіонів того часу відповідно до сформованих назв щодо кожного з регіонів: Червона Русь (Russia Rubra), Покуття (Pokutie), Волинь (Voïhynia), Поділля (Podolia), Україна (Ukraina). Напис Ukraina на карті поміщено південніше Києва (охоплює Правобережжя та Лівобережжя).
Фактично, вона є однією з небагатьох робіт, в якій назву Україна внесено в картуш (після праць Боплана кінця XVII ст.). Художніми малюнками на карті зображені Карпатські гори (Montes Carpathy vulgo Krapak).
На карті “Die 13 Wasserfalle Des Niepers, Samdt Dеnen Zaporowischen Inseln, Und Ausfless In Das Schwarze Meer” (13 Дніпровських порогів із Запорозькими островами та гирлом у Чорному морі) детально позначені всі пороги на Дніпрі. Південна Україна на карті – Дике Поле (Dzike Polie). Карта є копією зображення нижньої течії Дніпра на Генеральній карті України Г. Боплана (1660 р.).
Карта “Театр 12-денної битви Яна ІІІ Собеського з турками, татарами і козаками 1672 року”. Ця карта без заголовка. Мова мапи – латинська та німецька.
На лінії між Львовом і Самбором написи: «Loca hæc a Turcis, Tartans, Cosaccis obfefsa (Місце, де здійснювали облогу турки, татари і козаки). В околицях Немирова напис: «hic Tartan in ftagnis fummez clade fugati (Тут, в болоті, всі татари були вражені мечем). Біля Лазів: «Pugna et fuga hoftium» (Битва і втеча ворогів). На карту нанесені всі великі населені пункти Галицької землі: Львів (Lwоw ul. Leopolis quae Ruslemburg), Яворів (Jaworow), Любачів (Lubaczow), Перемишль (Przemijsli), Городок (Grodek), Бучач (Buczac), Жидачів (Zydaczow), Калуш (Kalusza), Станіславів (Stanislawow), Журавно, Буськ та ін. [Вавричин М. Україна на стародавніх картах (середина XVII – друга половина XVIII ст. / М. Вавричин, Я. Дашкевич, У. Кришталович // К.: ДНВП “Картографія”, 2009. – 224 с.].
1690 р. Карта – «Moscoviae seu Russiae Magnae Generalis Tabula qua Lappoinia, Norvegia, Suecia, Dania, Polonia Maximaeq parte Germaniae, Tartariae Turcici imperii, aliaequ Regiones adjacentes fimul oftendentur de nova correcta et edita pe Iacobium Sandrart» (Загальна карта Московії, або Великої Русі, що включає Лаппонію, Норвегію, Швецію, Данію, Польщу, більшу частину Німеччини, Тартарію, Османську імперію та інші прилеглі краї. Видана з новими виправленнями й опублікована Якобом Сандрартом).
Ця карта є удосконаленим переопрацюванням карти Росії «Tabvla Russiae ex autographe...» (Амстердам, 1614) Гесселя Геррітца, яка публікувалася (1635-1640 pp.) в атласах «Theatrum Orbis Terrarum» фірми Я. Блау. На своїй карті Я. Зандрарт повторив помилки Г. Геррітца у географічному зображенні східно-європейських земель та території Причорномор’я. Українські землі на цій карті подані доволі схематично, державні кордони, межі історико-географічних областей позначені невірно.
Українські історико-географічні землі представлені Поліссям (Polesia), Волинню (Volhynia), Україною (Ukraina), Поділлям (Podolia), Новгород-Сіверським (Severia) та Чернігівським (без підпису) князівствами у складі Московського царства, Кримським півостровом (Crimea) та Перекопською Тартарією (Tartaria Przecopensis). Межі воєводств та земель на карті не позначені.
По обидва береги Дніпра, від Кодака (Kudak) до гирла річки, зображене Дике Поле (Саmрі Deferti). Від Приазов’я і аж до Подоння – напис DIKOIA POLE (Дике Поле).
1678 р. Джованні Джакомо де Россі (Giovanni Giacomo De Rossi; 1627-1691 рр.), італійський видавець та картограф. Жив і працював у Римі. Видавництво карт розпочав з гравером Дж. Відманом (G. Widman).
Джованні Джакомо де Россі успадкував видавничу справу від свого батька Джузеппе де Россі (Giuseppe de Rossi; 1570-1639). Видав атлас “Mercury Geografico”, спільно з картографом Джакомо Кантеллі да Віньола, в стилі бароко. В атласі поміщено власні карти Россі, карти Кантеллі, а також карти Сансона і Бодранда (Baudrand) (перше видання –1687 р., друге видання 1692 р.). У першому виданні “Mercury Geografico” було опубліковано 19 карт Джакомо Кантеллі. 1692 р. вийшов другий випуск у двох томах, де було поміщено 150 карт (гравер Антоніо Барбе (Antonio Barbey). В подальшому його син Доменіко де Россі (Domenico de Rossi) та його нащадки перевидавали атлас шість разів до 1741 р.
Карта – «STATI DELLA CORONA DI POLONIA DIUISA NELLE SUE PRINCIPALI PROVINCIE, E PALATINATI DA GVGLIELMO SANSONE GEOGRAFO DEL RÈ CHRIST. E DI NUOUO DATA IN LUCE DA GIO; GIACOMO ROSSI, IN ROMA, ALLA PACE, L’ANNO 1678 ([Карта] коронних польських земель з поділом на головні землі й воєводства за Ґійомом Сансоном, географом короля всіх християн, яка з’явилася на світ завдяки Джакомо Россі у Римі, Алля Паце, року 1678). Масштаб 1:2 700 000, мова італійська. Карта є переопрацюванням карти Н. Сансона «Estate de la couronne de Pologne», (Париж, 1655).
Південна частина Луцького та Київське воєводства названі Україною, або Країною Козаків (Vcraina о Paese de Cosacchi), землі між гирлами Південного Бугу (Bog R.) і Дніпра — Диким полем (Dzike Polie ouero Deserti).
Серед багатьох українських етнічних земель показано й Покуття (Pochutia) та Підляшшя (Polachia), що займає Більське воєводство (Palatinato di Bielsk).
1679 р. Ніколас Вісшер старший (Nicolaes Visscher I; 1618–1679), голландський картограф, син Клааса Янсзона Вісшера (Ніколас Йоанніс Вісшер; Claes Jansz Visscher; 1587—1652), видав карту “Tabula nova totius REGNI POLONIÆ. in quo sunt Ducatus et Provinciae Prussia, Cujavia, Mazovia, Russia Nigra, &c. DUCATUS LITHUANIA, UKRANIA, &c. in qua Volhynia, et Podolia. cum suis Palatinatibus ac Confinys”. Мапа була надрукована в Амстердамі (це мідна гравюра в чотирьох по-різному забарвлених версіях). Гравюри зроблені з “Карти Королівства Польського” Ніколя Сансона (1655 р.). Мапа виготовлена на високому художньому рівні. Особливо дуже естетично оформлений картуш. Неодноразово перевидавалася, зокрема й у 1690 р. (з доповненнями). Формат карти 42,3 × 55,5 см. На мапі зазначено  назву Ukraine (Україна) саме так, як її використовував Боплан та Сансон. Назва  Ukraine накладається на назву Volynie, охоплює Правобережну та Лівобережну Україну, від Києва до гирла Дніпра (Чорного моря). На карті топонім Dikia Pole (Дике Поле) міститься на лівобережжі Сіверського Дінця.  
1680 р. Юстус Данкертс (Justus Danckerts; 1635-1701), голландський гравер, картограф та видавець. Юстус Данкертс працював в Амстердамі. З 1670 р. разом з синами Корнелісом (Cornelis), Теодором (Teodoras), Юстином (Iustinus) та Йоаном (Ioannes) видавав збірний «Atlas», в який, окрім його карт, входили карти К. Алларда, Ф. де Віта, П. Дюваля. Карти, створені Данкертсами, здебільшого були переопрацюваннями карт Я. Блау, Я. Янсона, Ф. де Віта та ін.
Крім виробництва глобусів, яким займався батько, родина Данкертсів загалом виготувала для своїх атласів понад 300 аркушів карт. Особливу увагу вони приділяли політичним кордонам, різноманітним прикрасам та віньєткам.
1680 р. Карта – «NOVISSIMA ET ACCURATISSIMA TOTIUS RUSSIÆ VULGO MOSCOVITE TABULA AIUSTO DANCKERTS» (Новітня докладна карта всієї Росії, яку по-народному називають Московією, Юстуса Данкертса). Видавець: Ніколас Вісшер II (Nicolaes Visscher II). Масштаб бл. 1:5 000 000, мова латинська.
Пунктирними лініями з кольоровими кантами на карті зображені межі князівств та колишніх ханств, які автор називав королівствами, зокрема Сибірське (Siberia Regnum), Астраханське (Regnum Astrachan) та Казанське (Regnum Casan) ханства, що входили до складу Росії, а також кордони суміжних країн. Як окрема адміністративно-територіальна одиниця виділена Окраїна (Ograina), що простягається від східної межі Воротинського князівства (Duc. Worotin) на північний схід і межує з Малою Тартарією (Tartaria Minor), Рязанським князівством (Duc. Rezemiz) та незаселеними землями (Pole).
1680 р. Карта – «Accuratissima et maxima totius Turcici Imperii tabula cum omni­bus suis regionibus novissima delineatio» (Акуратна і максимально повна карта Турецької імперії). Українські землі представлені Україною (Vkrania) та Поділлям (Podoliа). Напис Vkrania охоплює Правобережжя та Лівобережжя.
1692 р. Карта – «Regni Poloniae et Ducatus Lithuaniae, Voliniae, Podoliae, Ucraniae, Prussiae et Curlandiae descriptio emendata per I. Danckerts» (Карта Речі Посполитої, князівства Литовського, Волині, Поділля, України, Прусії та Курляндії). Карта складена на основі мапи 1675 р. Фредеріка де Віта «Regni Poloniae et Ducatus Lithuaniae Voliniae Podoliae Vcraniae Prussiae Livoniae, et Curlandiae» (Карта Речі Посполитої, князівства Литовського, Волині, Поділля, України, Прусії, Лівонії та Курляндії). Формат карти – 48, 4 × 58,3; масштаб біля 1:2 350 000.
Лівобережна Україна позначена як Vkrainia (Україна). Назва Vkrainia накладається на назву “Volhynia”. Написи назв Україна, Волинь, Поділля в заголовку карти не збігаються  з написами на карті.
Посередині, під р. Куяльник, позначено місто Хаджибей в транскрипції Koczubi (Кочубей), нинішня Одеса, місто, що веде свою історію з ХV ст.
Згодом, в 1789 р. в результаті штурму козацько-російськими військами під командуванням Хосе де Рібаса захоплене в Османської імперії Росією і в 1795 р. перейменоване в Одесу. Раніше, Османи, що правили тут 250 років, у свою чергу, захопили це місто у ВКЛ і перейменували його з Коцюбіїва в Хаджибей.
 

1680 р. Мозес Пітт (Moses Pitt; бл. 1639—1697) — англійський продавець книг і друкар, відомий випуском свого «Атласу світу» — проєкту, підтриманого Королівським товариством, зокрема, Крістофером Реном. Він також відомий як автор «Крику пригноблених» (1691), розповіді про умови, в яких ув'язнені боржники жили в тюрмах боржників в Англії.

 “Typus Generalis VKRAINÆ sive PALATINATUM PODOLIÆ, KIOVIENSIS et Braczlawiensis terras  nova delineatione   exhibens” (Генеральна карта України...). Гравер – Герард Вальк (рівень його дещо нижчий за рівень Вільгельма Гондіуса та Ж. Туттена, які працювали з Г. Бопланом). Опублікована в «The English Atlas» (про що свідчить римське позначення ХІІ у верхньому лівому куті), яка є перевиданням карти Яна Янсона (1657), що своєю чергою була складена на основі «Генеральної» (видана у кількох варіантах протягом 1648–1660 рр.) та «Спеціальної карти України» Г. Боплана.

Карта охоплює практично всю територію сучасної України. Карта вказує на територію України виокремлену Зборівським договором (1649), і яка була підконтрольною Війську Запорозькому, Гетьманщині (в межах Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств). Карта загалом повторює весь обшир інформації, що її роками збирав і описував Боплан. Крім великої кількості географічних назв, вона містить безліч історичних посилань на відомі битви поряд з такими несподіваними речами, як місце козацької скарбниці (Scabnica woyskowa Kosasky). Тут теж позначено всі пороги та більшість островів Дніпра, три Великі татарські переправи через Дніпро (Wielka Przeprawa Tatarska). Одна з перших друкованих карт з назвою «Україна».

1680 р.  Ніколас Вісшер молодший (Nicolaes Visscher II; 1649-1702), видав у Амстердамі карту “Nouvelle Carte geographique du Grand Royaume de Moscovie representant la Partie Meridionale &c. Kupferstichkarte von Visscher” (Нова географічна карта півдня Великого Московського князівства [створена] Вісшером). Карта друкувалася у атласах фірми Вісшерів (Atlas Minor), пізніше - у збірних атласах інших великих картографічних фірм, зокрема у «Atlas Novus» (1712 р.) Й. Б. Гоманна.
Українські історико-географічні землі представлені Поліссям (на карті назване Руссю Польською (Russie Polonoise), Волинню (Volhynia), Київським (Palatinat de Kiovie) та Брацлавським воєводствами, Чернігівським (Duché et Palatinat de Czernigove) та Новгород-Сіверським (Duché de Severie) князівствами, Ногайською Тартарією (Tartares Nagàis). Запоріжжя та Слобожанщина названі Україною Країною Козаків (Ukraine Pays de Cosaques).
На карті 1712 р. біля Полтави (Pultava) знаком у вигляді двох перехрещених мечів і датою 1709 позначене місце Полтавської битви, а також землі Слобідської України і Запоріжжя виділені в автономну адміністративну одиницю з козацькою столицею в Батурині (Baturin Capitale de Cosaques). Південно-східна частина Лівобережжя названа Російською Україною (Ukraine Russie). Показано козацькі землі: Запорозьких козаків (Cosaques Zaporoski) на Дніпрі; Донських козаків (Cosaques Donski ou Czercasses); Гребенських козаків (Grebenskaia Cosaques) в Поволжі. Через східні українські землі проходить татарський шлях на Московію (Chemin que tiennent les Tartares pour entre en Moscovie).
1681 р. Карта – “MOSCOVIAE seu RUSSIAE MAGNAE Generalis Tabula...” (Карта Московiї або Великої Русі...). Українські історико-географічні землі представлені Поліссям (Polesia), Волинню (Volhynia), Поділлям (Podolia), Новгород-Сіверським (Severia) та Чернігівським (без підпису) князівствами у складі Московського царства, Кримським півостровом (Crimea) та Перекопською Тартарією (Tartaria Przecopensis). Правобережна Україна (Придніпров’я) позначене як UKRANIA (Україна), Подоння – як OKRAINA.
Східний кордон Московії (MOSCOVIAE) – річки Волга та Об. На схід від річки Об – Тартарія (Tartariaе).
Ця карта є удосконаленим переопрацюванням карти Росії «Tabvla Russiae ex autographe...» (Амстердам, 1614) Гесселя Геррітца, яка публікувалася (1635-1640 pp.) в атласах «Theatrum Orbis Terrarum» фірми Я. Блау. На своїй карті Ніколас Вісшер молодший повторив помилки Г. Геррітца у географічному зображенні східно-європейських земель та території Причорномор’я. Українські землі на цій карті подані доволі схематично, державні кордони, межі історико-географічних областей позначені невірно.
Неодноразово він перевидавав карту батька “Tabula nova totius REGNI POLONIÆ. in quo sunt Ducatus et Provinciae Prussia, Cujavia, Mazovia, Russia Nigra, &c. DUCATUS LITHUANIA, UKRANIA, &c. in qua Volhynia, et Podolia. cum suis Palatinatibus ac Confinys”.
1687 р. Карта – “TOTIUS REGNI HUNGARIAE et adjacentium Regionum TABULA A.o 1687 ob res bellicas inter Christianos et Turcas de novo correcta ac innummeris locis aucta”. На карті позначено українські історичні землі: RUSSIAЕ (Західна Україна), PODOLIA (Поділля), VOLYNIA (Волинь) та VКRAINA (Україна) – між Бугом та Дніпром. На карті міститься напис «Volynia ulteririor, quae tum Vkraina tum Nis ab altis vocitatur» (Східна Волинь, яку називали також Україною і Низом).
1690 р. Карта – TABULA NOVA TOTIUS REGNI POLONIÆ IN QUO SUNT DUCATUS ET PROVINCE* PRUSSIA, CUJAVIA, MAZOVIA, RUSSIA NIGRA, &C. DUCATUS LITHUANIA, UKRANIA, &C. IN QUA VOLHYNIA,
ET PODOLIA. CUM SUIS PALATINATIBUS AC CONFINŸS” (Нова карта всього Польського королівства, до якого входять князівства й землі Пруссії, Куявії, Мазовії, Чорної Русі тощо, Князівства Литовського, України тощо з Волинню й Поділлям з їхніми воєводствами й межами). Видавництво Амстердам. Масштаб бл. 1: 2 800 000. Мова карти латинська. Карта є переопрацюванням карти Н. Сансона І «Estats de la couronne de Pologne» 1655 р. Дана карта є копією карти Ніколаса Вісшера старшого 1679 р.
Українські історико-географічні землі представлені Україною (охоплює Право- і Лівобережжя від Києва до Чорного моря (Mare Nigrern); Чорною Руссю (Russia Nigra); Волинню (Volhynia), яка простягається від Полісся (Polesia), включаючи Право- та частково Лівобережжя. Верхньою Волинню (Superior Volhynia) названа територія Луцького воєводства (Palatinatus Lusucensis); Нижня Волинь (Volhynia Inferior) займає землі Київського воєводства (Palatinatus Kiowiensis); Поділля (Podolia) охоплює Кам’янецьке (Palatinatus Kamientecki) та Брацлавське (Palatinatus Braclaviensis) воєводства.
1683 р. Ален Манессон Малле (Alain Manesson Mallet; 1630–1706), французький військовий інженер, географ, картограф, гравер, і викладач математики, який служив при королівських дворах Португалії (1663-1668)  і Франції (з 1668), видав мапуMoscovie” (Московія), лист XXVII з “Опису Вселенної” (Description de L'Univers; п’ять томів). Видавництво Париж. Південь України на карті – Дике Поле (Dikoia Pole), на південь від нього, на межі з Малою Тартарією, вказано Oсraina (Окраіну).
Ще одна його основна публікація – Les Travaux de Mars ou l'Art de la Guerre” (1684) у трьох томах.
1719 р. Карти – “POLOGNE. DE L'EUROPE, FIGURE XXVI” та “POLOGNE. FIGURE XXXIII”.  Середня Наддніпрянщина (Правобережна) позначена як Uсraine (Україна). На картах позначено українські історико-географічні землі: Russie (Русь) – територія Західної України, Podolіe (Поділля) та Volhynie (Волинь). Карта була складена і видана в 1683-1685 рр., але на ній була відсутня назва Україна.
1683 р. Вільям Беррі (William Berry; 1639–1718)​, англійський книгорозповсюджувач, географ та гравер видав у Лондоні карту   “Poland Subdivided according to the Extent of its severall Palatinates... Dedicated To the most serene and most sacred majesty of Charles II.... Наддніпрянщина (Правобережна та Лівобережна) показана як VKRAINE or the Counry of the COSAQUES (Україна Земля (Країна) Козаків). Написи VKRAINE та Volhynie на карті розміщені паралельно і займають одну територію. Західна Україна – Чорна Русь (Black Russia). Південна Україна позначена як Дике Поле (Dzike Polie). На карті показано Чорний шлях (Czarny slack) – стародавній розгалужений торговельний шлях, яким користувалися тюркські народи Північного Причорномор'я для перекочівлі з Лівобережної України на Запоріжжя (Січ), Поділля, Галичину. Чорний шлях починався з Перекопського перешийка і йшов на північ, через запорозькі степи, на верхів'ях річок Інгула, Інгульця і Тясмину, повертав на захід та розгалужувався на декілька шляхів.
Найактивніший період наукової діяльності Вільяма Беррі –  приблизно з 1670 р.  по 1703 р. Він виправив та вніс зміни до набору карт Ніколя Сансона, який часто називався "Англійською колекцією Сансона". Вони були дуже рідкісні й дуже популярні. Через сильну голландську школу картографії у XVI-XVII ст. мало хто з англомовних картографів досяг високого рівня майстерності. В. Беррі був винятком, складаючи карти, які конкурували б з точністю та красою з великими голландськими картографами.
1688 р. Вінченцо Марія Коронеллі (Vencenzo Maria Coronelli; 1650-1718), венеціанський історик та географ, генерал ордену міноритів видав карту «Le Cours du Danube, Depuis sa source, Iusqu’a ses Embouchures ou sont partie de l’Empire d’Allemagne; et des Estats qui ont esté ou sont encore de l’Empire des Turcs en Europe; Avec Partie des Estats de la Ser.me Republique de Venise» (Русло Дунаю від витоків до гирла…). Українські історико-географічні землі представлені Чорною Руссю, або Руською землею (Russie Noire ou Ruska Ziemia) з виділеними на її землях Холмським (Le Palatinat de Chelm) та Львівським (Le Palatinat de Luwow) воєводства, Поділлям (Podolie), що охоплює Tepeбовлянську (Treboula), Кам’янецьку (Kamieniec) та Брацлавську (Вгасlаu) землі та Волиню (Volnynie). Землі в межиріччі Дністра (Niester fl.) і Росі (Ros Rio.) названі Україною (Ukraine).
Карту прикрашає великий алегоричний картуш, в якому поміщені всі монархи, чиї королівства перетинає Дунай (від його джерела (у Шварцвальді, Німеччина) до його гирла (Чорне море, в сучасній Румунії).
1688 р. Карта – «Russia Bianca o Moscovia ...». Мапа видана у Римі, формат – 21,5 × 17,5 дюйма. Середня Наддніпрянщина показана як Vcraina o Paese de Cosacchj (Україна або Земля (Країна) Козаків). На схід від Воронежчини виділена   Оcraina (Окраїна).  Землі Південної України – Piccola Tartaria (Мала Тартарія). На схід від Каспійського моря – Велика Тартарія (Parte Della Gran Tartaria).
1690 р. Карта – «L'Asie selon les memoires les plus nouveaux dressée». Правобережжя  та Лівобережжя з Києвом позначені як VKRAINE ou PAYS DES COSAQUES (Україна або Земля (Країна) Козаків). Назва OKRAINA (Окраіна) вжита стосовно Задоння й Рязанщини — московського порубіжжя. Московська (MOSCOVIE) Окраїна до України не має жодного відношення, і, навпаки, Козацька Україна не визначається як чиясь окраїна чи креси (KRESY).
Гравер карти – француз Жан-Батист Нолен (Jean-Baptiste Nolin; 1657-1708).
1690 р. Карта – «Parte Orientale Dell' Europa, Descritta, e Dedicata Dal P. Cosmografo Coronelli All Illustrissimo, et Eccellentissimo Signore Giovanni da Mula, Senatore amplissimo Nella Serenissima Republica de Venetia», видана у Венеції. Між Тартарією і Рязанщиною – UKRAINА (Україна).
На карті показано історико-географічні українські регіони: Волинь (Volinia) (простягнулась від р. Прип`яті до Причорномор`я та Сіверського Дінця, включаючи все Середнє Подніпров`я; теперішні Волинська, Рівненська, Житомирська, Хмельницька, Київська, Кіровоградська, Черкаська, Полтавська, Дніпропетровська, Донецька області); Поділля (Podoliа) (територія Північного Придністров`я та Середнього Побужжя; теперішні – Тернопільська, Хмельницька, Вінницька, Кіровоградська, Черкаська області), Чорна Русь (Russia Negra) (територія Прикарпаття та Холмщини; теперішні Львівська, Івано-Франківська області); Полісся (Polesia) (землі у верхів`ях річки р. Прип`ять, навколо Шацьких озер; нині частина Польщі, Білорусі, Волині; теперішня Волинська область); Бессарабія – теперішні Одеська, Миколаївська області; Новгород – теперішня Чернігівська область; Тартарія – теперішні Донецька, Запорізька, Херсонська області та Крим.
Мапа неодноразово перевидавалася (1691 р., 1692 р. і т. д.).
1695 р. Карта – “Polonia parte Orientale”, видана у Венеції. Правобережна  та Лівобережна Україна позначені як UKRAINA PAESE COSACCHJ (Україна або Земля (Країна) Козаків). На схід від Дніпра – Дике Поле (Dzike Polie). Позначено фортецю Кодак з написом, що її взяли козаки в 1648 р. На карті позначено Чорний шлях.
У період української визвольної війни, 1 жовтня 1648 р., після 4-х місячної облоги, Кодак був взятий за наказом Богдана Хмельницького (який за переказом влучно висловився на адресу цієї фортеці: «Manu facta manu distruo» («руками створене руками й руйнується») козацьким загоном під командуванням полковника Максима Нестеренка (за іншою версією — полковника Ніжинського полку Прокопа Шумейка) та перетворений на опорний пункт українського козацького війська.
Вінченцо Марія Коронеллі займався головним чином космографією. Виготовив у Парижі, за дорученням короля Людовика XIV, земний і небесний глобуси, які досі зберігаються в Паризькій національній бібліотеці.
1689 р. Жерард ван Шаген (Gerard van Schagen; 1642-1724), гравер та картограф з Амстердама, опублікував карту “Europa”. На схід від Бєлгорода напис – «OGRAINA» (Окраїна). Приазов’я позначено як Дике Поле (Dikoia Pole). Українські землі в складі Речі Посполитої – Червона Русь (Russia Rubra), Волинь (Volinia), Поділля (Podolia).
Це одна із перших карт, які були створені після “Вічного миру” 1686 р.
“Вічний мир” – договір між Московією та Річчю Посполитою, підписаний 6 травня у Москві. Укладений в результаті складних польсько-московських переговорів, які розпочалися в лютому 1686 р. Його текст підтверджував домовленості Андрусівського договору (перемир'я) 1667 р. про розподіл сфер впливу над Україною. Згідно з договором, уся територія Лівобережної України мала залишатися під зверхністю московського царя. Річ Посполита остаточно відмовлялася від Києва з навколишніми землями. Над більшістю земель Правобережної України (Київщина, Волинь, Сх. Поділля) закріплювалася зверхність польського короля.
1689 р. Карта – “Nova totius TERRARUM ORBIS...” (Карта світу). На мапі українські землі показано ще до «Вічного миру». З українських міст - Київ; українські землі в складі Польщі (Polonia); Південна Україна – Мала Тартарія; теперішня Росія - Московія (Moscovia).
1690 р. Петер Шенк старший (Petrus Schenck; 1660–1711), німецький картограф, гравер та видавець видав карту  La Russie Blanche ou Moscovie Divisee Suivant l'Estendue Des Royaumes, Duches, Principautes, Provin.ces et Peuples qui sont Presentement soubs la Domination Du Czar de La Russie Cogneu Soubs le Nom de Grand Duc de Moscovie” (Русь Біла, або Московія), Амстердам. Частина Слобожанщини (Бєлгородщина і аж до верхівя Дону) позначена як Ocraina (Окраїна). Pole (Поле) виділено в окремий регіон. На карті містяться написи – Siberie (Сибір), Grande Tartaria (Велика Тартарія) – землі на схід від Каспійського моря, Мала Тартарія (Південь України), тартари мордовські, тартари черкескі (на Кубані).
1700 р. Карта – “ESTATS DE POLOGNE Subdiveses suivant l'estendue des PALATINATS». Видавництво Амстердам, формат 464 х 582 см (у трьох різнобарвних варіантах). Карта є копією карти Ніколя Сансона.
Була опублікована в «Atlas Contractusiveive Mapparum Geographiacarum».
Правобережжя  та Лівобережжя з Києвом позначені як VKRAINE ou PAYS DES COSAQUES (Україна або Земля (Країна) Козаків). Чорна Русь (Russia Noire) – Львівське воєводство, на півночі якого – Покуття (Pokutie); Брестське воєводство – Полісся (Polesie). На карті написи – Haute Volhynie (Верхня (Горішня) Волинь), «BASSE VOLHYNIE» (Низова (Долішня) Волинь), Haute Podolie (Верхнє (Горішнє) Поділля), «BASSE Podolie» (Низове (Долішнє) Поділля).
Сім'я Пітера Шенка разом зі своїми партнерами, були серед найвідоміших і найбільш плідних видавців Амстердама в кінці XVII і на початку XVIII ст. Після смерті його справа перейшла до синів, серед яких виділявся Пітер Шенк молодший.

1681 р.  Nicolaes Visscher II. "MOSCOVIAE seu RUSSIAE MAGNAE Generalis Tabula..." (Карта Московії або Великої Русі...)


1680-83 рр. Nicholas Sanson. "ESTATS de la Couronne de POLOGNE"


1684 р. Джакомо Кантеллі да Віньола (Giacomo Cantelli da Vignola). Карта "Tartaria D Europa ouro Piccola Tartaria divisa da Giacomo Cantelli da Vignola ne Tartari Nogai e del Crim, o di Precop . . . soggetti al Gran Duca di Moscovia e nelle Due Uckraine . . . e gia dipedenti dall Polonia . ." (Європейська Татарія або Мала Татарія).
1685 р. Юбер Жайо (Hubert Jaillot). "La Russie Blanche ou Moscovie divisee suivant l’Estendue des Royaumes, Duches, Principautes, Provinces et Peuples: qui sont presentement sous la Domination du Czar de la Russie, cognu sous le Nom de Grand Duc de Moscovie" (Біла Русь або Московія).

1685 р. Юбер Жайо (Hubert Jaillot). ФРАГМЕНТ КАРТИ

1692 р. Юбер Жайо (Hubert Jaillot)

1690 р. Вінченцо-Марія Коронеллі (Vencenzo Maria Coronelli). "L'Asie selon les memoires les plus nouveaux dressée".
1692 р. Ґійом Сансон
1696 р. Юбер Жайо (Hubert Jaillot). «Estats de L'Empire des Turqs en Europe, ou sont les Beglerbeglicz our Gouvernements . . .».

Немає коментарів:

Дописати коментар