субота, 18 лютого 2017 р.

З історії: Народний дім м. Винники

НАРОДНИЙ ДІМ м. ВИННИКИ

(колишній дім читальні «Просвіта»)

Історична довідка.

Подання про створення товариства «Просвіта» у Винниках було скероване до Високого Намісництва у Львові 27 листопада 1895 р. і 30 листопада цього ж року дане прохання було задоволене. Її засновниками були о. Григорій Гірняк, Павло Домазар, Петро Обаранець, Теодор Кияк, Іоан Лема, Михайло Пивовар, Володимир Титла, Федір Дмитерко, Анна Врецьона, Ольга Гірняк. 14 січня 1896 р. відбулися установчі збори товариства «Просвіта». Першим її головою стає отець Григорій Гірняк. У зверненні о. Григорія Гірняка повідомляється: «Світлий Виділе! Підписаний в імені членів основателів маю честь повідомити Світлий Виділ, що створення Читальні «Просвіта» у Винниках наступить 19 січня 1896 року о 3 годині пополудні в домі руського приходства». Допомагав о. Гірняку у створенні «Просвіти» уродженець Винник – педагог Григорій Врецьона.

Народні доми діяли в селах і містах Галичини від 2-ї половини XIX ст. При народному домі як правило працювали бібліотеки й читальні, аматорські художні колективи, зокрема драматичні та хорові, подекуди духові оркестри. До 1939 р. в окупованій Галичині народні доми були центрами збереження національної ідентичності української культури й будувалися на народні гроші. За радянської влади народні доми було заборонено. Їх функцію виконували клуби та будинки культури.

1909 р. — 1910 р. — Володимир Левицький і Антін Рак займаються збором коштів на будівництво дому читальні (видають переписані листки з українськими гербами, з продажу яких дохід йшов на фонд будови; проводять дві лотереї).

31 липня 1910 р. — фестини, дохід яких призначено на будівництво дому читальні «Просвіта» (в цей період українці Винник придбали 2 га землі в центрі міста для будівництва читальні).

1912 р. — 1914 р. — парцелярний комітет по будівництві дому читальні «Просвіта».

24 липня 1923 р. т-во «Сокіл» та читальня «Просвіти» провели всенародне гуляння у німецькому лісі (Діброві) у Винниках. Дохід – на будову Народного дому та впорядкування могил українських воїнів.

21 вересня 1924 р. — відкрито дім читальні «Просвіта».

Газета «ДІЛО» від 21 вересня (неділя) 1924 р. писала:«Громадянство, що в неділю дня 21. ц. м. відбудеться у Винниках к. Львова торжественне посвячення салі філії Тов-а  «Просвіта». Порядок свята:  
1. О 3-й год. – церковне посвячення.

     2. О 4-й год. – вистава народної драми «Невольник».

     3. О 7-й год. – концерт.

    4. О 9-й год. – вечорниці з танцями».

28-30 жовтня 1925 р. виступ в Народному домі Українського наддніпрянського театру Ольги Міткевич. Вистави: «Циганка Аза», «Вій», «Пан Твардовський».

Коли у 1926 р. Головна управа «Просвіти» у Львові іменувала Володимира Левицького (Василя Лукича) своїм почесним членом, винниківські українці відсвяткували 70-річчя з дня його народження, увіковічивши цей день спільною фотографією на площі перед Народним домом, що її колись було придбано стараннями ювіляра.

15-19 листопада 1933 р. — виступ в Народному домі Українського народного театру імені Івана Тобілевича зі Станіславова. Вистави та оперети: «Гра на замку», «Пепіна», «Королева кіна», «Бродвей», «Мотря».

1935 р. — було вирішено будувати новий дім читальні «Просвіта» (проекту перешкодила II Світова війна).

11-12 листопада 1935 р. — виступ в Народному домі Українського народного театру імені Івана Тобілевича зі Станіславова. Вистави: «Дівча з Маслосоюзу» та «Гори говорять».

6 серпня 1935 р. — концерт у честь М. Шашкевича в Народному домі (виступ студентів-богословів під дириг. В. Жодкевича).

9 лютого 1936 р. відбулося посвячення просфори в Народному домі (отець Григорій Гірняк та катахит доктор Богонюк). Присутні 150 винниківчан. Виступав доктор Нагляк. Було зібрано значну суму на будівництво нового Народного дому.

17 липня 1938 р. у Винниках відбулося величаве свято на площі УСТ «Дніпро» (святкування 70-річчя «Просвіти»). Площа УСТ «Дніпро» знаходилася в урочищі Розлавка (територія теперішнього спортмайданчика між вул. Стрілецькою та вул. Кривою та прилегла місцевість).

«Районове ювилейне свято „Просвіти" у Винниках» (газета «Діло» 157 від 21.07.1938):

        «В неділю 17 липня вшанував район Винники к. Львова ювилей „Просвіти”. Ранком попри витанні делегатів хлібом-сіллю та квітами перед місцевою читальнею вислухали учасники богослужби під церквою. Богослуження в наміренні „Просвіти” відправив о. крил. Гірняк в асисті о. Іванця з Миклашева й о. Оляновича з Лисинич. Прекрасну проповідь виголосив о. Осташевський з Підберізців. Проповідник підкреслив співпрацю рідної Церкви і духовенства з „Просвітою”, яка від самого початку своєї діяльности так само тісно співпрацювала з Церквою і ствердив, що тільки тісна співпраця Церкви і „Просвіти” дає запоруку кращої майбутности українського народу.

Після богослуження рушив процесійний похід при участи згаданих оо. духовних та ще о. Романчукевича, о. д-ра Богонюка, о. Стасишина й о. Скульського на площу УСК. „Дніпро”. Тут відправлено панахиду за покійних членів читальні. По панахиді відбулося торжественне піднесення національного прапору, причому відіграно національний гимн. Потім хори й орхестри  та зорганізовані учасники передефілювали перед делегатами: секр. М. Дужим, членами Виділу ред. М. Тараньком і дир. Миговичем, дир. С. Маґалясом  і нач. П. Петриком.

Святочну промову виголосив з питомим собі хистом секр. Дужий, вказуючи на подвійний ювилей: хрещення України і 70-ліття „Просвіти”, на звязок великої події над Дніпром тому 950 літ і заснування „Просвіти” тому 70 років та на міць духа народу, що випливає з тих двох епохальних подій. „Просвіта” організує ту духову міць з такою силою, що притягає і скріпляє всіх нас, колиж до тої сили додамо ще віру, то хоч би які супротивні сили стали проти нас, ми встоїмося, бо духа і сили його ніхто знищити не зможе. Переривану рясними оплесками промову закінчив промовець виголошенням за всіх присяги на вірну службу народові з „Просвітою”. Слідували дальші точки програми, на яку зложилися продукції хорів, рецитації, декламації і продукції орхестр. У виконанні програми взяли участь хори з Винник, Германова, Глухович, Грибович Вел., Гаїв, Миклашева, Лисинич, Підберізець і Підборець, разом 208 співаків. Орхестри з Лисинич, Миклашева, Підберізець і Підбірець, разом 56 інструментів. Участь у збірних рецитаціях взяла молодь з Гаїв, Глухович, Миклашева і Підберізець, разом 61.

На закінчення відспівали злучені хори в супроводі орхестри національний гимн. При прекрасній погоді свято закінчилося в год. 18. Годиться висловити признання учасникам свята, зокрема членам хорів, орхестр та рецитауорам з подальших сіл, що не жалували труду взяти участь у програмі. Признання належиться теж декляматоркам за гарно виголошені декламації (А. Курдидика „Просвіта” і Ю. Шкрумеляка: „Казка про Велитня”). Одно трохи прикро вражало: не на всіх українських домах видко було ювилейні наліпки „Просвіти”, а цеж у день свята в місцевости для всіх українців обовязкове».

У післявоєнний період колишній дім читальні «Просвіта» виконував функції клубу. Тут деякий час знаходилася бібліотека для дорослих, діяли різноманітні гуртки й спортивні секції, показували фільми до 1972 р. (поки не було збудовано кінотеатр «Карпати»). До 2000 р. тут відбувалися танці та дискотеки. До 2017 р. діяла секція вільної боротьби (тренер – Проців Роман Євгенович).

Народним домом було започатковано проведення всіх патріотичних свят у Винниках: Шевченківські дні, День незалежності, День героїв, свято Покрови, святкування річниць ОУН та УПА, Дня конституції, свято Миколая, свято Матері, святкування пам’ятних дат товариства «Просвіта», вечорниць, гаївок, свято Меланії та Василя (Старий Новий рік), а також Народний дім завжди проводив народне гуляння на Івана Купала (7 липня), на якому були присутні тисячі винниківчан. Народний дім першим започаткував вечори пам’яті композиторів Володимира Івасюка та Ігоря Білозіра.

      Народний дім завжди проводив концерти до Дня Покрови у військових частинах Винник, які ще тоді були дієвими. На ці святкування запрошували Юрія Шухевича, який розповідав військовим про діяльність свого легендарного батька – Романа Шухевича, та про політичну ситуацію в країні. При Народному домі діють 10 колективів (дитячі, танцювальні, вокальні та ін.). Серед них танцювальний ансамбль «Прикарпаття», хор «Воскресіння», тріо родини «Папіж» та ін. Дитячі колективи неодноразово були на фестивалях за кордоном (де здобули нагороди).

1939 р. — 1952 р. бібліотека для дорослих при клубі  (колишня читальня «Просвіта»).

1960-ті рр. (середина)Анна Михайлівна Сенчишин директор Народного дому м. Винники.

У березні 1989 р. при Народному домі було створено вокальний ансамбль «Винниківчани». За весь час існування в ансамблі виступали: Володимир Верходай, Степан Ступень, Стефанія Богуш, Олексій Доліник, Степан Гинда, Анастасія Гинда, Галина Мішталь, Богдан Догляд, Ганна Куришко, Стефанія Гілета, Євгенія Бульба, Ганна Демкович, Борис Захара, Ігор Дерій, Ярослав Ониськів. Катерина Гій, Марія Довган, Марія Богоніс, Романна Березовська, Марія Сидурко та ін. Керівники — Сенчишин Анна Михайлівна, Завербний Володимир Семенович.

1995 р. — дитячий вокально-хореографічний ансамбль «Сунички» (Наталія Вінярська).

20 грудня 1998 р. — відкрито та посвячено пам’ятну таблицю на будинку «Просвіти» (автори Тарас Левків та Валерій Божко) з нагоди 100-річчя від заснування товариства «Просвіта» у м. Винники та 130-річниці цього товариства.

2000 р. — ансамбль естрадно-спортивного танцю «Модерн» (Наталія Вінярська).

1 січня 2004 р. — Наталія Вінярська директор Народного дому м. Винники.

26 лютого 2015 р. передача Народного дому м. Винники на фінансування з міського бюджету м. Львова.

У вересні 2018 р. в Народному домі здійснено та завершено роботи по перекриттю даху  (за сприянням депутата Львівської міської ради п. Григорія Козловського та Винниківської міської ради; роботи якісно виконані п. Василем Легою).

20 жовтня 2018 р. – концерт до Дня УПА. Виступ Заслуженого артиста України Ігоря Богдана.

2 грудня 2018 р. в Народному домі відбулася прем’єра музично-розважальної вистави «Тільки в нашім кабареті» (театр «Срібне коло», художній керівник Мирослава Сидор-Ружицька). Автор сценарію – Мирослава Сидор-Ружицька. Чарівними й неповторними були на сцені у своїх ролях Мирослава Сидор, Наталія Вінярська, Ігор Чобіток, Андрій Шніцар із своєю дружиною Мартою Шніцар, Назар Папіж зі своєю донькою Яриню Папіж, Марта Літовченко, Христина Дявіл, Христина Леськів, Богдан Дубік, Роман Опалевич.

20 жовтня 2019 р. — святкування в Народному домі 30-річного ювілею ансамблю «Винниківчани».

З 1991 р. при Народному домі діє Союз Українок.

Історична довідка (за матеріалами п. Стефанії Гілети).

           20 грудня 1931 р. Надзвичайні загальні збори Союзу Українок у Винниках.

На урочистостях в честь відкриття надмогильного пам’ятника І. Франкові на Личаківському цвинтарі, 28 травня 1933 р., серед 129 вінків був і вінок від Союзу Українок Винник.

19361939 рр.Марія Теофілія Янішевська активний учасник Союз Українок у Винниках.

Внаслідок більшовицької окупації у 1939 р. Союз Українок, як і інші громадські патріотичні організації, був ліквідований. Відроджений у Львові  в 1990 р., а Винниківський осередок Союзу Українок – у 1991 р. Перша голова осередку – Романія Ушак, а з 1997 р. – Стефанія Гілета.

В книзі Михайла Влоха «Винники, Звенигород, Унів та довкільні села» згадується серед українських товариств у м. Винниках «Кружок українок».

Крім цього, старожили Винник, а саме – Пивовар Любомира 1925 р. н. згадувала, що вона, бувши підлітком, ходила з мамою в Народний дім на збори жіночого кружка (до 1939 р.).

Відомостей, хто був організатором і керівником, а також членами Кружка українок, немає.

Дуже відрадно, що наша землячка, українська письменниця, педагог і громадський діяч Катря Гриневичева (Банах) була головою Союзу Українок України у 19231924 рр.

Починаючи з 2009 р. Львівським відділом Союзу Українок і з участю Винниківського осередку Союзу Українок започаткований конкурс молодих прозаїків імені Катрі Гриневичевої. Кінцевий етап і нагородження переможців конкурсу відбувається у Винниках.

У Винниківському осередку СУ – жінки різного віку, занять, уподобань, але з однією спільною метою – побудова міцної незалежної української держави – християнської, національної, високорозвинутої економічно і духовно.

Багато членкинь осередку, які внесли вагомий внесок у розвиток і діяльність організації, на жаль, відійшли у вічність, а саме: Йосифів Софія, Довган Марія, Догляд Богданна, Гарапа Михайлина, Багрій Дарія, Опалевич Стефанія, Опалевич Ярослава, Мостова Зеновія, Висоцька Агафія, Бачек Розалія, Галабуда Ганна, Готь Ірина, Гуменюк Параскевія, Дубовець Катерина, Дубовець Марія, Жук Зеновія, Кітура Марія-Зеновія, Назаркевич Ніна, Пивовар Любомира, Сенчишин Ганна, Гинда Анастасія.

Декілька жінок певний період були членкинями, а саме: Возьна Марія, Гроцька Стефанія, Калитовська Теофанія, Ушак Романія, Швед Любомира, Лимар Галина, Кудла Арета, Мартинюк Марта.

Сьогодні в осередку налічується 10 членкинь, а саме: Гілета Стефанія – голова, Бульба Євгенія – заступниця, Вінярська Наталія – заступниця, Богуш Стефанія, Березовська Романія, Гриб Надія, Клочник Любов, Куришко Ганна, Мішталь Галина, Устяник Дарія.

Членкині Винниківського осередку СУ активні учасниці громадсько-політичного життя міста, області, держави:

*участь у громадських слуханнях і обговореннях різних проблем м. Винник;

*участь у всіх виборах в якості кандидатів у депутати, членів територіальних, дільничих виборчих комісій, спостерігачів і агітаторів;

* участь у всіх заходах, які відбуваються у Винниках (відзначення державних свят, вшанування героїв – УПА, січових стрільців, новітніх героїв, вшанування видатних особистостей, фестивалів);

*участь в інших громадсько-політичних акціях (мітинги, віче, пікети, походи, майдани, толоки).

По відродженню і підтриманню національних традицій та звичаїв – свято Маланки, свято Коляди, українські вечорниці, свято хліба (конкурс короваїв), День Матері, гаївки, День Батька, свято Миколая, виставки вишиванок, свято української ноші «Краса і мода» та інші.

Пріоритетним напрямом є робота з молоддю. Союз співпрацює зі школами, школою-інтернатом, дитячими установами, бібліотеками, ЛМГО «Золота молодь Винник».

Проводяться спільні заходи. Заохочуються школярі до участі в конкурсах, які проводить Союз Українок. До Дня Матері – «Всі струни серця мого звучать тобі, матусю», пошуковий конкурс ім. Мілени Рудницької, конкурс молодих прозаїків ім. Катрі Гриневичевої.

Союзянки беруть участь в усіх заходах, які проводить Львівський відділ Союзу Українок, наприклад Свято Матері, свято хліба, парад вишиванок, благодійні акції, участь в конкурсах, пікетування Верховної Ради, участь в акціях Союзу Українок на Майдані Незалежності під час Революції гідності – «Мама», «Чужих дітей не буває», перепоховання першої голови світового Союзу Українок Мілени Рудницької на Личаківському цвинтарі у Львові та інші.

Підтримуються постійно дружні зв‘язки з Союзом Українок м. Старобільська Луганської області. Луганчани неодноразово були у Винниках. Привозили дітей на літній відпочинок разом із ЛМГО «Золота молодь Виннник» в Карпатах.

Організація займається благодійною діяльністю (допомога стареньким одиноким жінкам, хворим, багатодітним сім‘ям).

Від початку війни на сході України активно організація допомагає фронту. 

ЛІТЕРАТУРА
Байцар Андрій. Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники : Друксервіс, 2016. — 312 с.
Байцар Андрій. Історія Винник в особах: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017. — 180 с.
Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання / А. Л. Байцар. – Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020. – 640 с.  
Байцар Андрій. Природа та історія м. Винники й околиць. Наукове видання / А. Л. Байцар. – Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020. – 420 с. 

З архіву Ігора Павлишина


                                Вокальний ансамбль «Винниківчани» (2009 р.)
2017 р. Жовтень. "Винниківчани"
2017 р. 29 Жовтня. "Винниківчани"
2017 р. 29 Жовтня. Народний дім
1931 р. Свято крилошанства о. Григорія Гірняка (плоша перед Народним домом)
Винниківська читальня «Просвіти»  під час пацифікації (13 жовтня 1930 р.)




Немає коментарів:

Дописати коментар