неділя, 26 лютого 2017 р.

Україна на картах Матеуса Зойтера (перша пол. XVIII ст.)

Поряд з успішним нюрнберзьким видавництвом Гоманна досить відомим було картографічне видавництво Матеуса Зойтера (George Matthäus Seutter; 1678–1757) в Ауґсбурґу. М. Зойтер, виховуючись у відомій сім’ї художників та граверів, отримав початкові знання у свого батька Матеуса Зойтера, а продовжив навчатися мистецтву гравіювання карт у Нюрнберґу, спочатку у Д. Функа, а потім у Й. Б. Гоманна.

Матеус Зойтер працювавши разом з Гоманном, перейнявши досвід створив свій власний успішний картографічний бізнес. Видавництво, яке заснував М. Зойтер 1707 р., спеціалізувалося на друкуванні карт, планів, атласів різних розмірів та виготовленні глобусів.

Незважаючи на те, що карти часто були копіями гоманнівських та голландських карт, вони мали великий попит завдяки нововведення Г. М. Зойтера: його атласи видавалися з покажчиком географічних назв, а карти були розділені на квадрати з літерними позначками [Олена ОСТАЛЕЦЬКА. ВИДАННЯ ПРОВІДНИХ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КАРТОГРАФІЧНИХ ЗАКЛАДІВ XVI–XVIII ст. У ФОНДАХ СЕКТОРА КАРТОГРАФІЧНИХ ВИДАНЬ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО. 2010].

Разом зі своїм учнем гравером та видавцем Тобіасом Конрадом Лоттером (Tobias Conrad Lotter; 1717-1777) опублікували в 1730 р. «Atlas novus sive tabulae geographicae totius orbis» (ATLAS NOVAS INDICIBUS INSTRUCTUS). Атлас неодноразово перевидавався у 1741 р., 1744 р. і т. д. Мапи М. Зойтера є найкращими зразками «золотого століття» німецької картографії. 

 В 1731/32 рр. імператор Карл VI присвоїв йому титул Імператорського географа (Sacrae Caesareae Maiestatis Geographus).  В 1716 р. цей титул  Карл VI присвоїв Й. Гоманну.

Видавництво М. Зойтера успадковував (1756) Тобіас Конрад Лоттер, який одружився з дочкою картографа. Після смерті Зойтера (1757) Лоттер разом з Альбрехтом Карлом Зойтером (1722–1762) (сином видавця) успадкував його підприємство та незабаром отримав повний контроль над ним. На старих картах Зойтера з'явилося ім'я Лоттера. Він перевидав в другій половині XVIII ст. багато карт Зойтера, замінивши ім'я першого видавця на своє. Лоттер видавав атласи й різноманітні листові мапи. Після смерті його справу продовжив син Маттіас Альбрехт Лоттер (17411810), який відновив та видав велику частину батькових мап.

Основні картографічні роботи М. Зойтера на яких зображені українські етнічні землі.

 1720 р. Карта “NOVA MAPPA MARIS NIGRI ET FRETI CONSTANTINOPOLITANI QUAM ЕХАСТISSIМЕ CONSIGNATA ET IN LUCEM EDITA PER MATTH. SEUTTER” (Нова карта Чорного моря і Константинопольської протоки, досконало укладена й видана Матеусом Зойтером). Середня Наддніпрянщина (Правобережна та Лівобережна; Брацлавське та Київське воєводства) позначена як UCRANIA (Україна). З українських земель зображено Нижнє Поділля (Podolia). Південь України (землі між Інгульцем і Дніпром та вздовж правого берета Дніпра) названі Диким полем (Dzike Polie sive Campi Deserti et Inhabitati). В районі Причорномор’я написи латиною – Tartaria Minor (Мала Тартарія), Tartaria Budziacensis (Буджацька Тартарія) та Cremia (Крим).

Як і на мапі Й. Б. Гоманна (1712) позначено рік Полтавської битви (1709). Виділено також і Бендери — місце перебування гетьмана Мазепи після поразки під Полтавою.

Мапа неодноразово перевидавалася.

Карта є аналогом опублікованої у 1709 р. Елізабет Вісшер (Elisabeth Visscher) (вдова Ніколаса Вісшера II) карти Чорного моря “Nouvelle carte de la Mer Noire et du canal de Constantinopl”. Бл. 1711 p. цю саму карту зі зміненою видавничою приміткою та незначними змінами у картографічному зображенні опублікував амстердамський видавець Петер Шенк [Вавричин, 2009].

1720 р. Карта “Poloniae Regnum ut et Magni Ducatus Lithuaniae Accuratiss. Delineatione Reprasentat. Opera et studio Matth. Seutteri, Chalc. August” (Нова докладна карта Польського королівства й Великого князівства Литовського, старанно накреслена працею і стараннями Матеуса Зойтера). Видавець, картограф і редактор Матеус Зойтер. Ця карта є компіляцією карт Ф. де Віта «Regni Poloniœ et Ducatus Lithuaniae...» (Карта Речі Посполитої, князівства Литовського, Волині, Поділля, України, Прусії, Лівонії та Курляндії; 1670) та Й. Б. Гоманна «Hane Regni Polo- niarvm Magniqve Ducatvs Lithvanice...» (1705).

На карті детально показана територія України від Полтави (Pultawa) до Львова (Lemberg). Центральне Право- і Лівобережжя назване Україною (Ukraпіа). Червона Русь (Russia Rubra) на карті простягається від західних кордонів Польщі на схід, через Дніпро аж до Полтави. Від північної межі Кам’янецького воєводства, через Брацлавщину і Київщину, позначені землі Козаків (COSACKIRA). Написи Ukrainia, Russia Rubra та COSACKIRA позначені на мапі шрифтом великого розміру, що свідчить про увагу автора до цих територій. У межиріччі Дніпра та Інгульця подано написи: Дике поле (Саmрі Deferti alias Dzike Polie) та Чорний Ліс (Czamy Las). Від Великої татарської переправи (Wielka Preprawa Tatarfka), в околицях Кодака, на Дніпрі до Смоленська (Smolensko) проходить Муравський шлях (Morawfki Slak Via quam sequuntur Tartari dum soient intrare in).

1728 р. карта увійшла до видання Матеуса Рота та Йоганна Петера ван Гелена “Atlas novus indicibus instructus...” (Відень). На цьому примірнику було нанесено картографічну сітку. 1731 р. карта була опублікована в атласі “МАТТНАЕО SEUTTER. ATLAS NOVUS...”. Варіант карти 1750 р. Україну (Ukrania) на карті утворює Поділля та Полтавщина. Назва Ukrania частково накладається на назву «Russia Rubra». На північному сході Україна межує з Московією (Moscoviae). На карті відсутні написи – Козаки, Дике Поле.

1728 р. КартаEuropae in Tabula Geographica Delineatio” (Європа) опублікована в атласі “Atlas Novus” (Відень). UCRANIA (Україна) охоплює Наддніпрянщину. Довкола неї розташовано топоніми VOLHINIA (Волинь), PODOLIA (Поділля) і POLESIA (Полісся). Західна Україна – Червона Русь (Russia Rubra), Наддоння – OGRANIA (Окраіна).

1728 р. Карта “Asia Cum Omnibus Imperiis Provinciis, Statibus Et Insulis Iuxta Observationes Recentissimas Et Accuratissimas Correcta Et Adornata Per Matthaeum Seutter” (Азія). Середня Наддніпрянщина (Правобережна та Лівобережна) – Ucrania (Україна). Наддоння позначене як Ograina (Ограїна, Окраїна).

!730 р. Атлас  "ATLAS NOVAS INDICIBUS INSTRUCTUS".

1730 р. Карта «NOVA ET ACCURATA TARTARIÆ EUROPÆ SEU MINORIS ET IN УРЕСІЕ CRIMEÆ DELINEATIO GEOGRAPHICA, CUM OMNIBUS CIRCA PONTUM EUXINUM ET PALUOEM MÆOTIDEM JACENTIBUS PROVINCIIS, MANU ET SUMPTIBUS MATHÆI SEUTTERI» (Нова й старанно виготовлена географічна карта Європейської, або Малої, Тартарії й особливо Криму з усіма прилеглими провінціями навколо Понту Евксинського й Меотійського озера руками й коштом Матеуса Зойтера). Землі Брацлавського і Київського воєводств по обидва береги Дніпра названі Україною (Ucrania five Cosacorum Tractus). На сході від Полтави позначена межа між землями Козаків Запорозьких та Донських (Territorium Cosacorum Donensis P[ars]). У межиріччі Південного Бугу й Дніпра позначені місця Нової (Novaja Setsch) та Старої (Saporowifche Setze) Січей (у виданні 1742 р.). Землі між Інгульцем і Дніпром названі Диким полем (Dzike Polie sive Campi Deferti et Inhabitati). 

1730 р. Карта “Imperii Moscovitici...” (Московська імперія...). Правобережна та Лівобережна Україна – Ucrania Regio Cossaccorum (Україна Земля Козацька). Слобожанщина - Dikia Pole (Дике Поле), у межиріччі Південного Бугу й Дніпра окреслена територія Козаків Запорозьких (Cosacі Zaporovienses).

1730 р. Карта «MAGNI TURCARUM DOMINATORIS IMPERIUM per EUROPAM, ASIAM ET AFRICAM, se extendens Regiones tam proprias, quan tributarias et clientelares ut et omnes Beglerbegatus sive Praefecturas Generales oculis sistens accuratissima cura delineatum per MATTHAEUM SEUTTER, S.C. Maj. Geogr. Aug.» (Турецька імперія). Правобережна та Лівобережна Україна – Ucrania.

1739 р. в Аугсбургу М. Зойтер видав карту “Theatrum belli Russorum victoriis illustratum sive nova et accurata Turcicarum et Tartaricum provinciarum intra fluvios Tyras s. Niester et Taniam s. Don, ad oram ponti Euxini et in pelopon[n]eso Taurica sitarum designatio [Kartenmaterial] : cum gratia et privil. S. R. I. vicariat[us], in partib[us] Rheni, Sveviæ, et juris Franconici / manu et impensis Matthæi Seutteri“ (Зображення перемоги росіян на театрі війни, або турецькі й татарські провінції між річками Тирасом, чи Дністром, і Танаїсом, чи Доном, до берегів Понту Евксинського із позначеннями на Пелопоннесі Таврійському, [виготовлена] руками й коштом Матеуса Зойтера).

Мова карти – латинська. Географічна карта показує територію України та Північного Причорномор’я у першій пол. XVIII cт. Мапа висвітлює перебіг російсько-турецької війни 1735-1739 рр. Такі карти масово друкувалися в Європі за даними, що їх надавала Російська Академія наук.

Землі Брацлавського і Київського воєводств по обидва береги Дніпра названі Україною (Ukraina). У межиріччі Південного Бугу й Дніпра окреслена територія Козаків Запорозьких (Territ. Cosaccorum Zaporoviensi) та місця Нової (Novaja Setsch) і Старої (Saporoger Setsli) Січей. На карті позначені місця розташування військових корпусів, шляхи пересування армій та місця їх зустрічей біля Самари (Rendevous der Armee, an der Samara) та на лівому березі Дніпра біля Січі (General Rendevous gegen der Setz). На карті показано походи Мініха і Лассі 1736 р. Також показаний шлях ген.-лейт. Дугласа з двома драгунськими полками від Азова через Ізюм до Перекопу, або (що більш ймовірно), поворотний марш корпусу ген.-майора Шпігеля в бік Бахмута.

Вказані оборонні лінії, зокрема Українська лінія, яка простягалася на 285 км від Дніпра вздовж Орілі та її притоки Берестової аж до Ізюма. У систему укріплень входило 16 фортець і 49 редутів, з’єднаних між собою високим земляним валом та глибоким ровом. На карті всі фортеці підписані,

На північному сході Україна межує з Московською Росією (Russiae Moscoviticae), на південному сході – з Перекопською і Ногайською Тартарією (Tartaria Minor Precop, Tartari Nagaiens).

Другий варіант карти друкувався в атласах М. Зойтера після 1742 р. Карту перевидавав Тобіас Конрад Лоттер до кінця XVIII ст. Вона має декоративні оздоблення, вона оформлена двома фігуративними алегоричними картушами, які представляють особливий інтерес. У верхньому лівому картуші зображено переможених турків, в нижньому правому – козаків з гербовими щитами, на яких зображені човен та сова.

1740 р. М. Зойтер видав у Аугсбургу карту “Nova et Accurata Tartariae Europae seu Minoris et in specie Crimeae” (Нова і точна Taртарія Європейська або Мала і конкретно Крим). Карта є прикладом розквіту картографування земель України, що припав на період тривалих російсько-турецьких воєн. Окрім великої кількості географічних назв, на карту нанесено також маршрути руху армій. Україну на латинський взір названо Ucrania Cosaccorum (Україна Козацька).

Цього ж року (1740) М. Зойтер видав ще одну карту українських земель “Nova et accurata Turcicarum et Tartaricarum Provinciarum intra fluvios Tyras, S Niester et Tanaim S. Don ad Oram Ponti Euxini et in Peloponneso Taurica” (Нова і точна Туреччина та Taртарія…). На мапі містяться написи: Ukraina (Україна), що охоплює Правобережжя та Лівобережжя; Terr. Cosaccorum zaporoviensium (Земля Козаків запорозьких) та ін. На північному сході Україна межує з Росією Московською (Russiae Moscoviticae). Мапа неодноразово перевидавалася. 1744 р. мапа була опублікована в “Atlas minor praecipua orbis terrarum imperia” (Аугсбург).

1742 р. Карта “Amplissima Ucraniae Regio Palatinatus Kioviensem et Braclaviensem complectens...” ([Карта] найобширнішого Українського королівства з Київським і Брацлавським воєводствами та прилеглими провінціями, за найдокладнішими вимірами мистецьки вигравіювана на міді та [видана] коштом Матеуса Зойтера, географа с[вященної] імп[ераторської] і кор[олівської] катол[ицької] велич[ності] у Аугсбургу). Опублікована в його «ATLAS UNIVERSALIS».

На карті зображено і тоновані різними кольорами історико-географічні області України та прилеглі до неї території: Київське (Palatinatus Kioviensis) і Брацлавське (Palatinatus Braclaviensis) воєводства, які названі Україною (Ukraina); Волинь (Volhynix Pars), що представлена Нижньою Волинню (Volhynix Inferior); Поділля (Podolia), яке поділяється на Верхнє (Podolia Swp[erior]) та Нижнє (Podolia Іns[егіог]); Покуття (Pocutix Pars); Чернігівське воєводство (Due. Palat. Czemichoviensis); Бессарабія (Bessarabia) та Очаківська Тартарія (Tartari Oczacovienses); Крим (Cremix P[ars]) та Мала, або Перекопська Тартарії (Тагtaria Minor feu Precop Pars). Позначено також українські міста: Київ, Львів, Брацлав, Черкаси, Полтава, Кам'янець, Путивль, Бєлгород, Курськ і багато інших населених пунктів. На північному сході Україна межує з Росією Московською (Russiae Moscoviticae).

Карті притаманне декоративне оформлення, вона прикрашена двома витонченими гравійованими орнаментованими картушами з символічними й міфологічними композиціями, які надають особливий ефект гравюрі. Заголовок карти у фігурному картуші, обрамленому снопами збіжжя, обабіч якого алегоричні постаті богині хліборобства Церери та бога торгівлі Меркурія, а також зображення двох волів, у лівому верхньому куті.

Після смерті М. Зойтера (1757) карту перевидав Тобіас Конрад Лоттер (зять Зойтера) до кінця XVIII ст. Назва карти частково змінена – з'явилося ім'я Лоттера –  “Amplissima Ucraniae Regio Palatinatus Kioviensem et Braclaviensem complectens, cum adjacentibus provinciis juxta recentissimam designationem aeri incisa arte et sumtibus Tobiae Conradi Lotteri, geographie, Augustae Vindel. Cum Gratia et Privil. S. R. I. Vicariatus, in partibg. Rheni, Sveviae et Juris Franconici”.

1742 р. Карта «TABULA SYNOPTICA TOTIUS FLUMINIS DANUBIIA FONTIBUS USQUE AD OSTIA, IN QUA OMNES REGIONES, QUAS PERFLUIT ET AMNES, QUOS RECIPIT, IMPRIMIS INTEGRUM HUNGARIÆ REGNUM, PRINCIPAT. TRANSILVANIÆ, MOLDAVIÆ, WALACHIÆ, ARCHIDUCATUS AUSTRIA, REGNA ET DUCAT. STYRIÆ, CARINTHIÆ, CARNIOLÆ, CROATIÆ, DALMATIÆ, SCLAVONIÆ, BOSNIÆ, BESSARABIÆ, BULGARIÆ, ROMANIÆ, CUM MAGNA PARTE TURCIÆ, ET TARTARIÆ. NEC NON MARE ADRIATICUM ET PONTUS EUXINUS OCULIS SISTUNTUR, JUXTA RECENT ISSIMAS OBSERVATIONES ET DESCRIPTIONES DELINEATA ET ÆRIINCISA CURA ETSUMPTIBUS MATHÆISEUTTERI, S. CÆS. ET REG. CATHOL. MAJ. GEOGR. ET CHALC. AUGUSTÆ VINDEL» (Стисла карта усієї течії Дунаю від витоків до тирла, на якій зображено всі краї, через які він протікає, що включає, зокрема, усе Угорське королівство, князівства Трансільванію, Молдавію, Валахію, архикнязівство Австрію, королівства і князівства Штірію, Карінтію, Карніолу, Хорватію, Далматію, Словенію, Боснію, Бессарабію, Болгарію, Румунію, з великою частиною Туреччини і Татарії, а також загальний огляд Адріатичного моря й Понту Евксинського, за найточнішими спостереженнями й описами накреслена й видана стараннями й коштом Матеуса Зойтера, географа і гравера його священної цісарської і королівської католицької величності. Аугсбурґ) [Вавричин, 2009]. Опублікована в його «ATLAS UNIVERSALIS». Перше видання карти 1730 р.

Українські історико-географічні землі представлені Червоною Руссю (Russie Rubra); Поділлям (Podolia Pars); територія від Брацлава на схід аж до Дніпра названа Україною, або країною козаків (Ucrania five Cosacorum Tractus); Бессарабією (Bessarabie) з позначенням земель Тартарського Буджаку (Tartan Budziacensis) та Білгородського Санджака (Sangiacat Bialogrodensis); Малою, Перекопською, або Ногайською Тартарією (Tartariæ Minor, Tartaria Nogaiens., Precopiensis P.); Кримом (Crimea Chersonesus Taurica).

Біля Немирова (Nemirow) — примітка про конгрес послів 1737 p. (Legatorum Congressus А 1737), після якого Австрія вступила у війну проти Османської імперії.

1756 р. Карта «Moscoviae seu Russiae Magnae : generalis tabula : quâ Lapponia, Norvegia, Suecia, Dania, Polonia, Hungaria maximaeq. partes Germaniae, Tartaniae, Turcici Imperii, aliaeq. regiones adiacentes simul ostenduntur (Московія або Велика Росія). UCRANIA (Україна) охоплює Правобережну Наддніпрянщину. Довкола неї розташовано топоніми VOLHINIA (Волинь), PODOLIA (Поділля) і POLESIA (Полісся). Південь України (землі між Інгульцем і Дніпром) названі Диким полем (Dzike Polie).




1720 р.



1728 р.

  1730 р. «POLONIE  REGNUM UT ET  MAGNI DUCATUS LITHUANIAE..»


 1740 р.

 1740 р.


 1744 р.

                                                                                            1742 р.

   1750 р.

1756 р.


3 коментарі: