субота, 7 січня 2017 р.

Назва "Україна" на географічних картах 1700-1750 -их рр.

Починаючи з карт Нікола Сансона (1641 р.) і аж до кінця XIX ст. Україна ототожнюється з козаками, як держава або країна козаків.

      На європейських картах  XVII-XIX ст. містяться написи: Ukraine Pays des Cosaques (Україна Країна Козаків), Ukraine pays des Cosaqyes (Україна земля (країна) Козаків), VKRAINE ou PAYS DES COSAQUES (Вкраїна, або Країна Козаків), D'Ukraine ou Pays Des Cosaques (Україна, або Країна Козаків), Ukrajna o Paese de Cosacchj (Україна,  або Країна Козаків), Vcriania o Paese de Cosacchj (Вкраїна, або Країна Козаків), Vkrania quæ et Terra Cosaccorum cum vicinis Walachiæ, Moldaviæ, Minoris, Tartariæ provinciis (Україна чи Козацька земля з прилеглими провінціями Валахії, Молдавії і Малої Татарії), UKRAYNE COSACKISCHE LANDER (Україна козацька земля), Ucrania Cosaccorum (Україна Козацька), Ukraine ou Cosaquie (Україна, або Козаки), Pays des Cosaqyes (Країна (земля) Козаків), Pays des Cosaqyes Ukraine (Країна (земля) Козаків Україна), Dzyke Pole ou Campagne De Cossaques Zeporoski (Дике Поле, або Земля Запорозьких Козаків), Terr. Cosaccorum zaporoviensium (Земля Козаків запорозьких), Territ Cosaccorum Zaporoviensium (Земля Козаків Запорозьких), Cosaques Zaporiski (Козаки Запорозькі), Cosaques Сzaporowski (Козаки Запорозькі), Cosakki Saporoski (Козаки Запорозькі), Cosaques Saporowi (Козаки Запорозькі), Zaporog Kosak (Запорозькі Козаки), Dniepri Kosak (Дніпровські Козаки), Kozaci Slobodsczy (Козаки Слобідські), Cosakes de Saporoski (Козаки Запорозькі), Kosaken Ukrainiichen (Козаки Українські), Kosaken Tshernomoricen (Козаки Чорноморські), Human Cosaks (Уманські Козаки), Kozaków Humańskich y Zaporohowskich  (Козаків Уманських та Запорозьких), Saporoskiaja Sieza (Запорозька Січ), Osady Zaporohowcow (території Запорозькі), Kosaks Zaporovien ou Haydamaks (Запорозькі козаки або Гайдамаки), Cosaci Bialagorodski (Козаки Бєлгородські) і т. д.
1700 р. Штрідбек Йоганн старший (Stridbeck Johann I, 1641-1716 pp.), аугсбурзький купець, видавець, гравер. Займався виданням карт, занедбав купецькі справи і потрапив на тривалий час до в’язниці, де продовжував займатися картографією. Видавав карти зі своїм сином Й. Штрідбеком II. Видав карту Баварії Філіппа Апіана (Philipp Apian) (1684) і атласи «Provinciarum Regni Poloniœ Geographica Descriptio» та «Atlas curieux» (бл. 1710). Після смерті Й. Штрідбека І його майстерню викупив Г. Бодене, який видавав згаданий атлас під своїм прізвищем, доповнивши його новими картами.
Штрідбек Йоганн молодший (Stridbeck Johann II, 1666-1714 pp.), аугсбурзький видавець і гравер, син Штрідбека Йоганна I. Разом з батьком та Г. Боденером видав атлас «Provinciarun Geographica Descriptio» (бл. 1700), який складався з 32 карт земель Королівства Польського і був перепрацюванням відомої карти Польщі Алексіса Юбера Жейо (1672).
Карта – «PROVINCIARUM REGNI POLONIÆ GEOGRAPHICA DESCRIPTIO» (Географічний опис провінцій Королівства Польського). Видавництво – Аугсбург. Карта складається з 32 секцій, які утворюють велику карту у дволінійній рамці з вказаними градусами та літерними (а—d) і цифровими (1—3) позначеннями квадратів, утворених картографічною сіткою.
Українські історико-географічні землі представлені Поліссям (Polesien); Волинню (Volhynien), що поділяється на Верхню Волинь (Ober Volhynien), яка охоплює Луцьке воєводство (Waywodschaft Lufuc), та Нижню Волинь (Nider Volhynie) з Київським воєводством; Поділлям (Podolien), що поділяється на Верхнє Поділля (Ober Podolien), яке охоплює Кам’янецьке воєводство (Waywodschaft Kamenieck), та Нижнє Поділля (Nider Podolien), що охоплює Брацлавське воєводство (Waywodschaft Braclaw). На заході виділена Чорна Русь (Reussen oder Schwartz Reussen). В її межах зображені Холмське (Waywodschaft Chelm), Белзьке (Waywodschaft Beiz) та Львівське (Waywodschaft Lemberg) воєводства. На сході Львівського воєводства – Покуття (Pokutien). Східні українські землі представлені Чернігівським (Hertzogthum Czernihow) та Новгород-Сіверським (Hertzogthum Nooogrod Sewierfki) князівствами. У Причорномор’ї — Буджацька (Budziakischer Tartam) та Очаківська (Oczakowische Tartam) Тартарії [Вавричин, 2009 р.].
Центральна частина Право- і Лівобережжя названа Україною, або країною козаків (Vkrayne oder Cosackische Leender); у межиріччі Інгульця (Ingulet Malyfl.) і Дніпра позначене Дике поле (Dzіке Polie oder Wüste und Unbewohnte Cosackische Felder). На лівому березі Дніпра, в околицях Кодака (Kudak), — ще один напис про безлюдні поля (Wüste und Unbewohnte Felder). Від місць татарських переправ на Дніпрі відходить Чорний шлях (Czamy Slack oder der Weeg welchen die Tartam nehmen um in Polen einzufallen), що проходить через Нижнє та Верхнє Поділля аж до Львова. На Лівобережжі, від Дніпровських порогів на північ до Вязьми (Wiasma), пролягає Муравський шлях (Morawsky Szlak oder der Weeg welchen die Tartam nehmen in Moskm einzufallen).
1716 р. Йоганн Штрідбек II, Габріель Боденер. Гравер: Габріель Боденер. Аугсбург. Карта – «COMPENDIOSA POLONIÆ REPRÆSENTATIO POLEN MITT ANGRÆNTZENDEN LÆNDERN» (Географічне зображення Королівства Польщі з включеними землями). Дана карта є перепрацюванням карти 1700 р. «PROVINCIARUM REGNI POLONIÆ GEOGRAPHICA DESCRIPTIO». З 1716 р. карта входила до видань атласу Г. Боденера з невеликими змінами у картографічному зображенні, зміненою видавничою приміткою та з номером сторінки 96. На цьому варіанті карти Боденер виправив окремі помилки у географічних назвах. В атлас 1740 р. карта увійшла зі зміненим заголовком: «Geographische Vorstelhung derer Königreiche Polen und Preussen mit deren incorporierten Landen» та незначними змінами у картографічному зображенні: на західних теренах автор позначив Червону Русь (Roth Reussen), а на землях на північ від Прип’яті підписав Білу Русь (Weis Reussen).
Українські історико-географічні землі представлені Червоною Руссю (Reussen), Поділлям (Podolien), Волинню (Wolynien), Чернігівським та Новгород-Сіверським князівствами. Центральне Право- і Лівобережжя названі Україною, країною козаків (Uckrcryne Cosackische Lænder). На Правобережжі, нижче Кодака, позначений Чорний шлях (Weg durch welchen die Tartam in Pollen einfallen), що пролягає через Поділля аж до Перемишля (Przemyfl), та його відгалуження — Кучманський шлях (не підписаний), - від Кримського півострова; з півдня на північ, до Смо-ленська (Smolensko) простягається Муравський шлях на Москву.
Біля Полтави зображенням схрещених мечів та датою: 1709, позначено місце Полтавської битви.
1700 р. Нікола де Фер (Nicolas de Fer; 1646-1720), французький картограф і видавець карт, син паризького книгаря і продавця карт Антуана де Фера (Antoine de Fer). Один з найпродуктивніших картографів XVII ст. Автор численних планів міст та карт театрів воєнних дій. 1690 р. отримав титул “Великий Дофін географії” Співпрацював з А. Ю. Жейо (A, H. Jaillot), створюючи спільні збірні атласи. Нікола де Фер видав понад 600 окремих карт і був призначений географом короля. Одна із праць по території України – «План Мукачівської фортеці».
Карта – “Carte des Estats de Suede, de Dannemarq, et de Pologne; sur la Mer Baltique” (Карта Швеції, Данії та Польщі). Видавництво Париж. Масштаб – 1:4 200 000, формат 35 × 43 см. Оригінальна мапа складалася з двох частин. Волинь (VOLHONIA) разом з Поділлям (Podolie) названа Ukraine (Україною) та Pais des Cosaqyes (Країною (землею) Козаків). Землі Волині (Volhonie) тягнуться від Західного Бугу на лівобережжя Дніпра та до Причорномор`я. Написи на карті: Русь Червона Польська (Russie Rouge Polonoise), Русь Біла або Литовська, Московське Царство або Велике князівство Московське і т. д. 
З картографування  Причорномор'я  відома мапа  Нікола де Фера  “La Mer Noire Autrefois Pont-Euxin, Cara-Denghis Et par les Cosaques” (Чорне море...). Карта видана 1705 р. у Парижі. Для неї характерний лаконічний художній виклад, чіткі обриси моря, де вказано фактично усі вживані тогочасні назви, разом з “як його називають козаки, Чорне море” (et par les Cosaques Czorno more). Нижнє Подніпров’я (частина сучасних Одеської та Миколаївської областей) позначене за французькою традицією із винесенням на перший план домінантного на той час терміну “козаки”: ”Pays des Cosaqyes Ukraine” (Країна (земля) Козаків Україна).
1711 р. Карта – «CARTE POUR L’INTELLIGENCE DES AFFAIRES PRESENTE, DES TURCS, DES TARTARES, DES HONGROIS, DES POLONOIS, DES SUEDOIS, ET DES MOSCOVITES AUX ENVIRONS DE LA MER NOIRE ET DE LA MER BALTIQUE. DRESSÉE SUR DE NOUVEAUX MEMOIRES PAR N. DE FER, GEOGRAPHE DE SA MAJESTÉ CATOLIQUE » (Карта сучасного стану стосунків турків, татарів, угорців, поляків, шведів та московитів на узбережжі Чорного і Балтійського морів, укладена географом його католицької величності Н. де Фером за новими даними). Українські історико-географічні землі представлені Червоною Руссю (Russi Rouge) (охоплює територію Руського воєводства та Верхньої Волині аж до кордонів з Чернігівщиною), Верхньою (Haute Volhinie) і Нижньою (Fasse Volhinie) Волинню, Поділлям (Podolie), Чернігівщиною (Czemikow), Новгород-Сіверщиною (Ncrvogrod Sievierskie), Бессарабією, або Буджацькою ордою (Befsarabie Habitée par les Tartares de Bugiac), Кримським півостровом (Presque Ifle Tartane Appelé Crimski), Малою Тартарією (Petite Tartarié). Львівська, Белзька та Холмська землі об’єднані в одне адміністративне утворення і названі Руссю окремою (особливою) – Rufsie Particuleire.
Через землі Поділля та Нижньої Волині проходить назва Pays des Cosaque (Країна Козаків). На схід від Воронежчини позначена Окраїна (OGRAINA).
Російська імперія названа – Moscovie Méridionale. На північний схід від Астрахані – Золота Орда (Solitaia Ordes), на південний схід від Казані – Королівство Булгарія (Royaume de Bulgar).
ЗОЛОТА ОРДА, улус Джучі – держава, що існувала між 1240–1502 роками у степах Східної Європи (включно з укр. землями), Центральної Азії та Зх. Сибіру.
Волзька Болгарія, Волзька Булгарія — держава, яка існувала у VII–XIII сторіччі навколо злиття Волги і Ками. Сьогодні, республіки Татарстан, і Чувашія, а також деякі інші області Російської Федерації розташовуються на землях колишньої Волзької Булгарії.
На картуші зображені герби країн, що представлені на карті: Швеції, Бранденбургу, Московії, Туреччини, Польщі, Тартарії (герб з совою), Данії, Угорщини і якоїсь неназваної Імперії. Судячи з вигляду, мається на увазі Священна Римська Імперія Німецької нації.
1714 р. Карта – Estats de la couronne de Pologne… (Коронні польські землі…). Видавництво Париж. Між Дністром та Дніпром напис Ukraine. Виділено на мапі українські історико-географічні землі: Russie Noire ou Rouge (Чорна Русь, або Червона) – територія Західної України, Podolіе (Поділля), Volhyniе (Волинь), Polesiе (Полісся). Назва Volhyniе охоплює Правобережну та Лівобережну Україну. Карта неодноразово перевидавалася і перероблялася. Карта входила до атласів “Atlas ou recueil des cartes géographiques”, що видавалися y Парижі впродовж 1716-1753 pp. (видавництво атласів під цією назвою Н. де Фер розпочав у 1709 p.).
1717 р. Карта Estats de la couronne de Pologne опублікована в “L'Atlas Curieux ou le Monde”. Середня Наддніпрянщина (Правобережна) позначена як Ukrainе (Україна). Українських історико-географічних земель не виділено.
Карта “Estats de la couronne de Pologne” 1720 р. Середня Наддніпрянщина (Правобережна) позначена як Ukrainе (Україна).
1716 р. Карта – “Les êtats de la couronne de Pologne sous lesquels sont compris la grande et la petite Pologne, le grand duché de Lithuanie, les Prusses et la Curlande, divisez en provinces et Palatinats. Tirez de plusieurs auteurs par N. de Fer Geographe de sa Majeste Catolique” (Королівство Польське, яке складається з великої та малої Польщі, великого герцогства Литовського, Пруссії, Курляндії, розділене на провінції і намісництва). Гравер П. Старкман (P. Starckman; 16..?-17..?). Мапа видана в Парижі. У нижній частині рамки — герби Польщі, Литви, Пруссії, Курляндії, Росії. Землі Брацлавського воєводства між Дністром і Дніпром та частина Чернігівщини названі Україною (Ukraine). Закінчення слова з літерами “ne” заходить на Лівобережну Україну. Східна частина Брацлавщини, аж до Дніпра — Дике поле (Dzike Polie ou Campagnes Desertes).
Серед українських історико-географічних земель виділено: Київське (Palatinat de Kiovie), Волинське (Palatinat de Volhinie), Белзьке (Palatinat de Belsko), Руське (Palatinat de Russie), Подільське (Palatinat de Podolie), Брацлавське (Palatinat de Braclaw) воєводства, Полісся (Palatinat de Bezescie, Polesié), Чернігівщину, Бессарабією. Червона Русь (Russie Rouge ou Polonoise) простягається з півдня на північний схід, займаючи землі Руського, Волинського воєводств та велику частину білоруських земель у Мстиславському воєводстві (Palatinat de Mscislaw), до Смоленська (Smolensk).
Російська імперія названа Білою Руссю, або Московією (Estats du Czar ou Grand duc de Moscovie ou Russie Blanche ou Moscovite).
Цього ж року (1716) Нікола де Фер видав ще одну карту “L'Europe suivant les nouvelles observations de Mrs de l'Académie royale des sciences” (Європа…). На карті (південь України) напис – Pays des Cosaques (Країна (земля) Козаків). Напис Russie Rouge (Червона Русь) охоплює все Середнє Придніпров'я  (Правобережне та Лівобережне). Позначено Поділля (Podolie), Волинь (Volhinie) та інші українські землі. Напис Волинь (Volhinie) зустрічається на мапі два рази: перший – на Поліссі, другий – в гирлі Дніпра (на землях Запорозької Січі). На північ від Бєлгорода – OGRAINA (Окраїна).
Карта неодноразово перевидавалася, зокрема в 1737 р. під назвою «Carte Pour L’Intelligence Des Affaires Presente …» (Карта сучасного стану стосунків турків, татар, угорців, поляків, шведів та московитів на узбережжі Чорного і Балтійського морів…). На даній карті поміщено герби деяких європейських держав (Польщі, Данії, Швеції, Бранденбургу, Тартарії, Московії, Угорщини, Туреччини та ін.). У картуші карти подано координати великих європейських міст. На карті (південь України) напис – Pays des Cosaques (Країна (земля) Козаків).
1717 р. Карта – «Le Cours Du Danube Depuis Sa Source Jusqu'a Son Embouchure Aux Environs Duquel Se Trouve Une Grande Partie Des Estats D'Allemagne, De Hongrie De Transilvanie De Valaquie De Moldavie & Et Ou Les Frontieres Des Deux Empires Sont Exactement Marquées / Par N. de Fer Geographe de sa Majeste Catolique…». Надбужжя позначене як Ukrainе (Україна).
1700 р. Пітер ван дер Аа. (Piter van der Aa; 1659-1733), голландський картограф та видавець. Найвідоміші його роботи: «Atlas Nouveau» (1710) та «Galerie Agreable du Monde» (Приємна галерея світу) у 27 томах, що налічувала понад 3 000 карт (Лейден, 1729 р.).
 1700 р. Карта La Grande Tartarie Suivant les Nouvelles Observations” (Велика Тартарія згідно з новими спостереженнями). Лівобережжя Дніпра – Ukranie (Україна). Карта видана в Амстердамі, формат 12 x 9 дюймів. Велика Тартарія (Grande Tartarie)Tartarie Moscovite (Тартарія Московська), Petite Tartarie (Мала Тартарія), Tartarie Independante (Тартарія Незалежна), Tartarie Chinoise (Тартарія Китайська).
1707 р. Карта «De Landschappen der Percoptize en Nogaize Tarters, Circassen, Mingrelianen, en Georgianen met die vande Crim». Карта видана у Лейдені (Leiden). Виконана у популярній тогочасній проекції, коли на одному аркуші вміщували територію від Чорного до Каспійського моря. Карта вирізняється картушем із зображенням побутової сцени життя ногайських татар. Чітко окреслені політичні кордони України, що проходять по лінії течії Дніпра. На карті напис – Ucranie (Україна) охоплює Правобережжя. Лівобережна Україна (Південь, Центр, Північ та Слобожанщина) – Tartaria (Тартарія).
З картографування України відома ще одна його робота 1710 р. «Ukraine, grand pays de la Russie Rouge, Kartenmaterial, avec une partie de la Pologne, Moscovie, Bulgarie, Valachie, Podolie et Volhynie» (Україна, велика країна Червоної Русі, що межує з частиною Польщі, Московії, Болгарії, Валахії, Поділля й Волині). На картуші карти зображені українські козаки. Цей варіант назви України буде неодноразово ще траплятися на західноєвропейських картах. Мапа неодноразово перевидавалася, зокрема в 1714, 1729 рр. та ін.
Цього ж року (1710) опубліковано ще одну роботу Пітера ван дер Аа «Tabula Altera Quae Continet Potissima Asiae et Reliqua Europae ac Africae». На карті – напис Ukrania (охоплює Середнє Наддніпров'я  (Правобережне та Лівобережне). Позначено Поділля (Podolia), Волинь (Volhynia), Сіверщину (Seversa) та інші українські землі.
1714 р. Пітер ван дер Аа видав атлас Nouvel Atlas, tres-exact et fort commode pour toutes sortes de personnes, Contenant les Principales Cartes Geographiques. Dresse suivant les nouvelles observations de Mrs. de l'Academie Royale des Sciences, & rectifie sur les Relations les plus recentes des plus fideles voyageurs. A Leide, Chez Pierre Van der Aa, Marchand Libraire. Avec Privilege” в якому опубліковано 98 карт.
1714 р. Карта – “La Hongrie, Suivant les Nouvelles Observations de Mess.rs de l'Academie Royale des Sciences” (Угорщина). Центральна Наддніпрянщина (Правобережна та Лівобережна) – UKRAINE (Україна). На карті зображено українські історико-географічні землі: Покуття (Pocucie), Волинь, Поділля та ін.
1714 р. Карта – “La Moscovie meridionale” (Московія південна). Правобережжя, Лівобережжя та Слобожанщина – UKRAINE PAYS DES COSAQUES (Україна Земля (Країна) Козаків). Південь України – COSAQUES ZAPOROSKI (Козаки Запорозькі).
1714 р. Карта – “La Pologne” (Польща). Правобережжя та Лівобережжя – UKRAINE (Україна). На карті зображено українські історико-географічні землі: Покуття (Pocucie), Волинь, Поділля та ін.
1714 р. Карта – “L'Europe” (Європа). Правобережжя та Лівобережжя – UKRAINE (Україна). Виділено на мапі українські історико-географічні землі: Russie (Русь) – територія Західної України, Podolіе (Поділля), Volhyniе (Волинь) та ін.
1701 р. Герман Молль (Herman Moll; 1654—1732), лондонський картограф, гравер та публіцист. 1701 р. він опублікував свою першу роботу під назвою «Система географії» (A System of Geography). Хоча вона за своїм змістом не мала нічого нового в порівнянні з його попередньою роботою (Thesaurus Geographicus), вона допомогла йому заявити про себе як про позаштатного картографа. Протягом багатьох років ця робота мала вплив серед інших видавців
1701 р. видав у Лондоні атлас в якому помістив карту Польщі (THE KINGDOME OF POLAND WITH ITS CONFINES,). До карти додано детальний опис Польщі. Українські землі на карті представлені Червоною Руссю (RUSSIA RUBRA), Волинню (VOLHINIA) та Поділлям (PODOLIA). Волинь та Поділля об’єднані під спільною назвою VKRAINE THE COUNTRY COSAQUES (Україна  Країна Козаків).
1709 р. Карта«Poland» (Польща...). Це оновлена карта Польщі 1701 р. Лівобережна Україна – VRKRAN MOSKOVIA (Україна Московська), Південь Правобережної України – VRKRAN.
1710 р. Карта – «Muscovy or Russia. Muscovia, aut Alba Russia» (Московія або Росія). Українські землі в складі Речі Посполитої – POLISH URKRAN (Польська Україна), в складі Росії – RUSSIAN URKRAN (Російська Україна).
1711 р. Карта «Poland. According to the Newest Observations By H. Moll Geographer» (Польща...). Видавництво Лондон. Наддніпрянщина (Правобережна та Лівобережна) позначена як UCRAIN (Україна), Галичина – RED RUSSIA (Червона Русь). Карта неодноразово перевидавалася (1720 р. і т. д.).
1715 р. Карта«Poland» (Польща...). Лівобережна Наддніпрянщина позначена як URCRAN MOSKOVIA (Україна Московська), частина Правобережної Наддніпрянщини  POLISH URCRAN (Польська Україна).
1719–1736 рр. атлас «A New and Complete Atlas» (Новий та повний атлас). Видавництво Лондон. В атласі поміщені карти: «The Dominions of Muscovy in Europe by Herman Moll» (Володіння Московії в Європі) та «The Dominions of Muscovy or Russia by Herman Moll» (Володіння Московії або ж Росії). На мапі «Володіння Московії в Європі» Лівобережна Україна позначена як UКRAIN (Україна).
Карта The Dominions of Muscovy or Russia by Herman Moll” (Володіння Московії або ж Росії) вперше була опублікована близько 1715 р. в збірнику Германа Молля “Twenty four new and accurate maps of the several parts of Europe”.  
Цитую за К. Галушко: «Політична «гнучкість» Г. Моля у називанні територій і держав кумедно виявляється у розкішному «Новому і повному атласі» (Лондон, 1719), де майже кожна карта присвячена якомусь поважному можновладцеві — від англійської королеви Анни і герцога Мальборо до російського царя Петра І. Звичайна карта називається традиційно: «Московія в Європі». На ній «Russia», як було звичним для північноєвропейської картографії, розташована біля Білого моря. А от у тому ж виданні на карті Московії, присвяченій «Петру Олексійовичу», назва країни змінюється: «Росія або Московія». І з’являється на теренах Гетьманщини не менш цікавий напис, який наводить на меланхолічні роздуми: «Землі старої України (Urkrain)», або ж «Колишні землі козаків» — дивлячись як читати... Сама Україна охоплює не лише Лівобережну Гетьманщину, але й смугу Правобережжя від Києва до Чорного лісу і дніпровських порогів, про які окремо вказується, та Січі (Чортомлицької, якої вже 10 років не існувало)».
1720 р. Мапа –The Turkish Empire in Europe, Asia & Africa” (Турецька імперія). Видавництво Лондон, формат карти 40 x 23.5 дюйми. Наддніпрянщина (Правобережна та Лівобережна) позначена як URKRAIN (Україна). На карті показано місце Полтавської битви (1709 р.).
1730 р. Мапа – “To His Most Serene and August Majesty Peter Alexovitz absolute lord of Russia &c. this map of Moscovy, Poland, Little
Tartary, and ye Black Sea &c. is most humbly dedicated,” (Карта Московії, Польщі, Малої Тартарії та Чорного моря
). Наддніпрянщина (Правобережна та Лівобережна) позначена як URKRAIN (Україна) та COSSACKS (Козаки), Галичина – RED RUSSIA (Червона Русь). На карті містяться написи Podolia (Поділля) та Volonia (Волинь).
1701 р. Гійом Деліль (Guillaume Delisle; 1675-1726), французький географ та картограф у Парижі видав мапу Carte de la Turquie, de l'Arabie et de la Perse” (Карта Туреччини...). Центральна Україна (Правобережна та Лівобережна) позначена як Ukraine. Карта неодноразово перевидавалася (1742 р. – під назвою “Tabula nova imperii Turcarum Arabum et Persarum”).
1702 р. Карта – “La Pologne, Dressée sur ce qu´en ontdonné Starovolsk..”. Видавництво – Covens & Martier. Центральна Україна (Правобережна та Лівобережна) позначена як Ukraine (Україна). Карта неодноразово перевидавалася (1730, 1734, 1736, 1741, 1742 рр. і т. д.). Версія 1742 р. була опублікована в “Atlas Nouveau”.
1703 р. Карта – Carte de la Hongrie et des pays qui en dependoient autrefois” (Карта Угорщини). Середня Наддніпрянщина (Правобережна та Лівобережна) позначена як Ukraine (Україна).
1706 р. Карта – “Carte de Moscovie. Dressee par Guillaume De l'Isle de l'Academie royale des Sciences a Son Excellence Monseigneur Andre Artemonides de Matueof Ministre d'Etat de sa Majeste Csarienne l'Empereur des Russes, son Lieutenant gnal. en la Principaute de Jaroslavie ... Par son tres humble et tres obeisst. Serviteur De l'Isle. A Paris, chez l'Auteur sur le Quai de l'Horologe, avec Privilege” (Карта Московії. Складена Гійомом Делілем Першим королівським географом. Його світлості монсеньйору Андрію Артамоновичу Матвеєву, державному міністру Його величності Царя. Від найскромнішого і найпокірнішого слуги Деліля. Париж). Опублікована в «Atlas de Geographie». Масштаб – 1:2 600 000. Карта розміщена на двох аркушах.
На карті позначено Батурин, як столицю козаків і Москву (з 1712 р. – Санкт-Петербург), як столицю Московії. Середня Наддніпрянщина (Правобережна та Лівобережна) позначена як “Ukraine pays des Cosaqyes” (Україна Земля (країна) Козаків). Напис сягає м. Бєлгорода (тепер місто в Росії). Південна Україна показана як територія де проживають Cossaques Zeporoski (Козаки Запорозькі).
Міститься на карті і напис «Cosaques Donski ou Czercasses» (Донські Козаки або Черкеси). На схід від земель Донських козаків – Тартарія Московська (Tartarie Moscovite), на північ – Русія Московська (Russie Moscovite)
На карті також показано українські історико-географічні регіони: Запоріжжя, Слобожанщина, Поділля, Покуття тощо. Тут зазначено українські землі в складі Московії (намісництво Київське “Gouvernem de Kiow”, князівство та намісництво Чернігівське “D. Et Palat. Czernigow”, князівство Сіверське “Duchе De Severie”) так й інші регіони (воєводство Волинське “Palatinat de Volhinie”, воєводство Брацлавське “Palatinat de Braclaw”, воєводство Кам’янецьке “Palatinat de Kaminieck”, воєводство Руське (Покуття) “Palatinat de Russie” (Pokucie) та ін. На карті показано 13 порогів по течії р. Дніпро (Борисфен) без назв.
Карта неодноразово перевидавалася. Фірма “Covens & Mortier” у 1730, 1733, 1742 рр. і т. д., в Амстердамі, теж перевидавала цю карту. У 1733 р. карта була опублікована в “Atlas nouveau, contenent touts les parties du monde ou sont exactement remarquees les empires, monarcuies, royaumes,  republiques etc. Amsterdam. J. Covens et C. Mortier. 1733” (Новий атлас, що вміщує всі частини світу з точними примітками імперій, монархій, королівств, республік тощо. Амстердам. Ковенс і Мортьє. 1733). В атласі були зібрані мапи, що Гійом Деліль склав в період 1700-1726 рр.
Карта видавалася як цілою так і частинами під назвами: “Partie Meridionale de Moscovie” та “Carte de Moscovie”.
Деліль завжди наносив на свої мапи градусну сітку. За декретом французького уряду 1634 р. французькі мапи приймали за нульовий меридіан
острів Ферро (Ферро – крайній західний острів групи Канарських островів, в період 1634–1884 рр. меридіан острова Ферро (17°39’51”) на захід від Гринвіча приймався за початковий).
В цьому ж році (1706) Гійом Деліль видав ще одну карту – Carte de Tartarie...” (Карта Тартарії. Заснована на звітах декількох мандрівників з різних країн і на проведених у цій місцевості спостереженнях). Мапа видана на основі карти “Великої Тартарії” 1705 р. голландського картографа Ніколааса Вітсена (Nicolaes Witsen; 1641 —1717). На карті міститься теж аналогічний напис, як у попередній Ukraine pays des Cosaqyes (Україна  Земля (країна) Козаків).
Виконана Делілем карта включає значну частину Азії, а також частину Скандинавії та Росії на схід від Уральських гір. На даній карті зображені Сибір та регіони Азії, розташовані за Північним полярним колом, європейські дослідники вперше відвідали ці краї тільки в XVII ст. На карті показано лісові масиви, водозбірні басейни та інші природні особливості місцевості, а також Велика китайська стіна, дороги та політичні кордони. Масштаб вказано у французьких, російських, китайських і перських одиницях виміру. Картуш із заголовком прикрашений зображеннями чоловічих фігур в національному одязі та коней.
Карта неодноразово перевидавалася, зокрема в атласі «Atlas nouveau».
1711 р. Карта – Ukraine ou Palatinat de Kiowie”. Карта поміщена в книзі Théatre complet et particularisé de la guerre du nort”.
1711 р. Карта – “Carte generale qui sert a montrer en abrege les seize cartes suivantes”. Карта поміщена в книзі Théatre complet et particularisé de la guerre du nort”. Центральна Україна (Правобережна та Лівобережна) позначена як Ukrane (без літери «і»).
1723 р. Карта – Carte d'Asie, dressée pour l'Usage du Roy”. На мапі Лівобережна Наддніпрянщина, Південно-східна Білорусь та частина Смоленщини позначені як PETTIE RUSSIE (Мала Русь). Ця назва пересікається в районі Наддніпрянщини з іншою, що простягається до р. Дон: UKRAINE OU PAYS DES COSAQUES (Україна або Країна козаків). Дана карта була складена на основі його попередньої карти «L'Asie», яка опублікована в Парижі 1700 р. На карті 1700 р. написи Україна та Козаки – відсутні.
Багато зі створених Делілем карт були перевидані в Амстердамі видавництвом Корнеля Мортьє і Йоганна Ковенса у «Atlas nouveau» який неодноразово публікувався в різних редакціях починаючи з 1708 р.
Карта «Asia» була перевидана в атласі «Atlas nouveau» (Amsterdam, 1742) під назвою «Asia accurate in imperia, regna, status & populos divisa, ad usum Ludovici XV, Galliarum Regis». На карті напис – UKRAINE OU PAYS DES COSAQUES (Україна або Країна козаків).
У цьому ж атласі поміщено карту «Europa accurate in imperia regna status & populos divisa, ad usum Ludovici XV Galliarum Regis. J. Condet sc» (Європа...). На карті (Лівобережжя та Слобожанщина) міститься напис Ukraine ou Cosaquie (Україна, або Козаки). Напис сягає р. Дон.
1742 р. Карта – “Theatre de la guerre, Petite Tartarie, Crimee, la Mer Noire(Театр війни, Мала Тартарія, Крим, Чорне море). Середня Наддніпрянщина (Правобережна та Лівобережна) позначена як “Ukraine ou Pays des Cosaqyes” (Україна або Земля (країна) Козаків). Південна Україна показана як територія де проживають Cossaques Zeporoski (Козаки Запорозькі). Міститься на карті й напис «Cosaques Donski ou Czercasses» (Донські Козаки або Черкеси). На південь від земель Козаків Запорозьких – Мала Тартарія (Petite Tartarie Moscovite).
1745 р. Карта – Nova et Accurata Regni Hungariae Tabula, ad Usum Serenissimi Burgundiae Ducis Le royaume de Hongrie et des pays qui en dependoient autrefois Dressée sur un grand nombre de memoires et Cartes manuscrites ou imprimées Rectifiez par les observations du c.te Marsilii et quelques autres / Par Guillaume De l’Isle geographe, de l’Academie Royale des Sciences Chez I. Covens et C. Mortier” (Мапа нової Угорщини). Середня Наддніпрянщина (Правобережна та Лівобережна) позначена як Ukraine (Україна), південніше – напис Dzykе Pole (Дике поле). В межах Руського воєводства виділено Pokucie (Покуття).
Гійом Деліль був учнем астронома Жана-Домініка Кассіні, який навчив його точного визначення положення за допомогою спостереження точок на небі. Перші карти видав у 1700 р. (світу, Америки, Африки, та Азії). З 1702 року був пов'язаний з Французькою Академією Наук, з 1716 р. – ад’юнкт, з 1718 р. був її членом. Одержав титул Першого Королівського Географа (Premier Géographe du Roi). За дорученням Петра I склав карту Каспійського моря, на якій вперше дав його справжні положення і конфігурацію. У 1700-1714 рр. видав всесвітній атлас на основі нових матеріалів, критично переглянувши картографічні уявлення того часу; повністю переробив карту Африки; вперше дав більш вірні пропорції Середземного моря, усунувши помилку в довготі, яка збереглася на географічних картах ще з часів К. Птолемея.
Батько – Клод Деліль (викладач географії та історії), брати: Жозеф Ніколя Деліль (академік в Парижі та Петербурзі, увійшов в історію тим, що таємно надсилав до Франції копії російських карт, до яких мав доступ в Академії наук); Симон – історик; Луї – астроном (помер 1741 р. на Камчатці).
1702 р. А. Феротей де ля Круа (Phérotée de la Croix; 1640-1715) – Даніель де ля Фей (1640–1709). На карті “Le Royavme de Pologne avec ses confins” (Польське королівство з його кордонами)  французького картографа Феротея де ля Круа  та голландського гравера Даніеля де ля Фея міститься напис “Ukraine pays des Cosaqyes” (Україна земля (країна) Козаків). Напис проходить уздовж Волині, Київщини та Поділля. Галичина та Берестейщина – Rvssie Noire (Чорна Русь), окреслені окремо від “України”. Північний схід України – Polesie (Полісся). Видавництво Амстердам, формат карти
- 14,8 х 21,0 см. Карта поміщена в “Atlas Portatif”. Відомі версії карти 1707,
1708, 1717, 1732, 1747 та 1753 рр.
1702 р. амстердамський гравер Даніель де ля Фей видав “Атлас кишенькового театру війни в Європі”, в якому щодо східного театру застосував варіант карти француза А. Феротея де ля Круа “Польське королівство з його кордонами”, створену до 1693 р. На ній зображено 12 щитів з гербами воєводств та територій, що входили до Речі Посполитої; є серед них (можливо уперше на карті) і герб України (на щиті – Ukrine, на мапі – Ukraine) зі стоячим галицьким левом.Це поки єдиний відомий на карті геральдичний зв’язок між Наддніпрянщиною та Галичиною [К. Галушко. Україна на карті Європи: Україна та українці у картографії від Античності до ХХ століття: науково-популярне видання. 2013].
У XVIII ст. російська картографія набуває значного розвитку. 1726 р. Академії Наук було доручено створити атлас Росії. До 1740 р. цією справою опікувався французький астроном Жозе-Ніколя Деліль, а потім директором географічного департаменту Петербурзької Академії наук став видатний математик, фізик та астроном Леонард Ейлер. Паралельно велася робота над створенням атласу Росії й місцевими вченими, зокрема, Іваном Кириловим. У цей період в Західній Європі вийшла не одна карта, присвячена Московії (Росії).
1702 р. Габріель Боденер (Gabriel Bodenehr; 1664 —1758), німецький картограф, гравер та видавець, автор військових карт і планів міст. Друкування атласів розпочав з родиною німецьких купців і видавців Йоганном Штрідбеком І і Йоганном Штрідбеком II бл. 1680 р. Після смерті Штрідбеків викупив плити з їхньої картографічної майстерні і видавав «Atlas curieux» впродовж 1704-1757 pp. (найвідоміша його робота), здебільшого не вказуючи рік видання та використовуючи карти, створені разом зі Штрідбеками. Його батько Йоганн Георг Боденер (Johann Georg Bodenehr; 1631–1704) був гравером і видавцем;  брати Моріц (Moritz; 1665–1749) та Георг Конрад (Georg Conrad; 1673–1710),  а також і його син Габріель Боденер молодший (Gabriel Bodenehr der Jüngere; 1705–1792) теж були гравери.
Разом з Георгом Кухненом (Georg Kuhnen) в Ульмі видали атлас Neu-außgefertigter Atlas. В атласі поміщено карту “LXXVI: Pohlen theilet sich ...”.  Правобережна Україна на карті позначена як UKRAINE.
1716 р. Габріель Боденер в Аугсбургу видав атлас. В ньому поміщено карти які містять інформацію про територію України. Атлас складався з 99 карт та 3 таблиць. Більшість карт розфарбовані вручну. В атласі поміщені карти світу, півкуль, гідрографічні карти, карти материків. Багато карт з декоративним картушем, деякі карти латинською мовою.
Карта «Assoph, Azow oder Azak, mit der Kleinen Tartarey, dem Schwarzen Meer ...» (Азоф, Азов або Азак з Малою Татарією на Чорному морі та їхні кордони з Росією, або Московією, а також Польщею). Масштаб 1:12 000 000.  Українські історико-географічні землі представлені Поділлям (Podolien) і Волинню (Volhynien). Україна, або земля козаків (Ukrayne Cosackische Lаender) простягається по обидва береги Дніпра від Білої Церкви до Кодака. Південь – Кримський півострів (Krimische Tartarn) та Мала Ногайська Тартарія (Nahaiski Kleine Tartarey). Назва OKRAІNA (Окраіна) вжита стосовно Наддоння.
Карта «Compendiosa Poloniae Repraesentatio Polen». Як і на попередній карті Середнє Придніпров’я (Правобережне  і Лівобережне) позначене як «UKRAYNE COSACKISCHE LANDER» (Україна Козацька Земля).
Карта «Die Gegend zwischen Pultava und Bender Mitt Angraenzenden Polnisch, Turkisch und Tartarischen Landschaften. Augspurg Gabriel Bodenehr fec. et Excudit. Cum Gratia et Privilegio S. Caes. Maj.» (Шлях від Полтави до Бендерів з позначенням кордонів між польськими, турецькими і татарськими краями). Масштаб 1:2 000 000.  Лівобережна та Правобережна Україна позначена як UKRAINE COSACKISCHE LANDER (Україна Козацька Земля). Поділля (Podolien) на карті позначене від Брацлава до Андрієва (Andryiow). Нижня Волинь (Nieder Volynien) простягається від Білої Церкви до Полтави. Назва «Україна» на цій карті пишеться з літерою «I», а не «Y» як у двох попередніх. У Подніпров'ї, між Чигирином (Czehryn) і Кодаком — Дике поле (Dzike Pole, Unbewohnte Wüefteneÿ, Wüeste ungebawte Felder). На карті позначено місце Полтавської битви (1709 р.).
На карті позначений Татарський шлях на Польщу (Strasfe welche die Tartam nehmen wan sie in Polen ein fallen; Chemin que Prement les Tartares pour entrer en Pologne), Кучманський шлях (Kusmansky flack) та Чорний шлях (Czamy flack). Біля Кодака позначене місце 13 порогів (les 13 Porouys) та переправи Будилівська (Budilow Passage), Таванська (Tawan Pafsage), Бургунська (Burhunka Pafsage) та ін.
1702 р. Йоганн-Баптист Гоманн (Johann Baptist Homann; 1664-1724), німецький географ і картограф, фундатор німецької школи видання атласів, засновник картографічного видавництва “Ioh. Baptisto Homanno” (1702 р.).
1702 р. – 1707 р. Карта – “HANC REGNI POLONIARVM MAGNIQVE DUCATVS LITHVANIAE RUSSIÆ, PRVSSIÆ, MAZOVIÆ, SAMOGITIÆ, KIOVIÆ, VOLHYNIÆ, PODOLIÆ, PODLACHIÆ, LIVONIÆ, SMOLENSCI, SEVERIÆ, ET CZERN. NOVAMETEXACTAM DELINEATIONEM, ADDITÄ GENERALI TABULÄ TOTIUS ELECTORATVS SAXONIAE SERENISSIMO PRINCIPI AC DOMINO DN. CHRISTIANO ERNESTO MARCH. BR POLONICÆ MAIESTATIS SOCERO HUMILLIME D.D.D. AUTHOR ІОН. ВАРТІSТА HOMANN” (Докладна нова карта Королівства Польщі, Великого князівства Литовського, Русі, Пруссії, Мазовії, Самогітії, Київщини, Волині, Поділля, Підляшшя, Лівонїї, Смоленщини, Сіверщини й Чернігівщини, доповнена генеральною картою електорату Саксонії найсвітлішого князя й володаря, п. Хрістіана Ернеста Б. P., тестя його польської королівської величності, найуклінніше присвячує автор, Йоганн Баптист Гоманн). Видавництво Нюрнберг.
З українських земель зображені Полісся (Palatinatos Polesia), Волинь, або Луцька земля (Palat. Volhynix sive Lvsvcensis), з позначенням Верхньої Волині (Volyniæ Superior), Поділля (Palat. Podoliæ), Покуття (Pocutia), Чернігівська земля (Pal. Czernicovia), Новгород-Сіверське князівство (Dvcatvs Severiensis). Назва Vkrania охоплює Брацлавщину (Palat. Braclaviensis), Київське (Palatinatvs Kiouiensis) та Чернігівське (Pal. Czernicovia) воєводства. Hазва Russia охоплює територію Белзького воєводства (Palatina:. Beizensis), Руського, або Львівського, воєводства (Palatinatvs Rvssiæ sive Leopoliensis), Холмської землі (Terra Chelmensis), Галицьку землю (Terra Halicenfise), Покуття (Pocutia). Червона Русь (Russia Rubra) охоплює землі Белзького, Волинського та Київського воєводств. Землі басейну Прип’яті (Pripicz flu) окреслені як Поліське воєводство (Palatinatvs Polesia), або Берестейщина (Brescianensis). Землі від Старокостянтинова (Conftantinow), через Поділля і Верхню Волинь, аж до Черкас (Czyrkafsy) названі козацькими (Cosacki). Чорноморське узбережжя представлене Очаківською (Oczakow), Буджацькою (Bvdziack) та Малою (Tartariæ Minoris Pars) Тартаріями.
Московське царство назване Чорною Руссю (Rvssia Nigræ vvlgo Moscoviæ Pars).
Від Великої татарської переправи (Wielka pzeprawa Tatarfka) в околицях Кодака на Дніпрі до Смоленщини (Smolensko) проходить Муравський шлях (Morawski Slak, Via guam sequuntur Tartari, dum folent intrare in Mofkouiam). Підписано гори Карпати (Crapak olim Carpathvs Mons).
Карта неодноразово перевидавалася, зокрема в атласі «ATLAS NOVUS TERRARUM ORBIS IMPERIA, REGNA ET STATUS EXACTIS TABULIS GEOGRAPHICE DEMONSTRANS OPERA IOANNIS BAPTISTÆ HOMANNI. NORIMBERGÆ, MDCCXIV. - V. II. - P. 132.» Й. Б. Гоманна 1714 р.
1704 р. Карта – “Generalis totius Imperii Moscovitici novissima tabula magnam orbis terrarum partem a Polo Arctico usque ad mare Iaponicum, et Chine septentrionalis confinia exhibens cum via Czaricae nuper legationis ex urbe Moscua per universam Tartariam ad magnum Chinae” (Новітня генеральна карта всієї імперії Московитів, що показує велику частину земної кулі від Арктичного полюса аж до Японського моря і північних кордонів Китаю; а також недавню дорогу царських послів з міста Москви через всю Тартарію у Велику Китайську імперію). Видавництво Нюрнберг. На карті, північніше Києва, міститься напис Uсranіa, який охоплює Правобережжя та Лівобережжя; позначена гетьманська столиця Батурин.
1705 р. Карта – “REGNI POLONIÆ MAGNIQUE DUCATUS LITHUANIÆ NOVA ET EXACTA TABULA AD MENTEM STAROVOLEŸ DESCRIPTA À IOH. ВАРТ. HOMANNO NORIMBERGÆ” (Нова докладна карта Польського королівства, Великого князівства Литовського, описана Йоганном Баптистом Гоманном за Старовольським). Видавництво Нюрнберг. Цей варіант карти міститься в атласах Й. Б. Гоманна починаючи з 1707 р. До 1714 р. карта перевидавалася щонайменше шість разів, і кожного разу, залежно від політичної ситуації, зі зміненими королівськими атрибутами в картуші та незначними змінами у зображенні ситуації. Після 1715 р. карта була вигравіювана вдруге, на ній з'являється примітка про титул королівського географа, наданий Й. Б. Гоманну 1715 p. Спадкоємці Гоманна, вносячи невеликі зміни, здебільшого у художнє оформлення карти, друкували її у атласах до 1750 р. Майже на всіх примірниках карти рік видання не вказано, єдиний датований примірник карти вийшов у атласі видавничої фірми “Спадкоємці Гоманна” 1739 р. 1739 р. видана у 6 версіях.
Українські історико-географічні землі представлені Поліссям, Волинню, з позначенням Верхньої Волині (Volhynia Svperior), Поділля (Podolia), Покуттям (Pocutia), Чернігівською землею, Новгород-Сіверським князівством. Назва Україна (Vkrania) охоплює Брацлавщину, Київське та Чернігівське воєводства. Напис Russia Rubra (Червона Русь) на карті проходить через всю етнічну українську територію; Західна Україна – Russia (Русь). Землі басейну Прип’яті названі Поліським воєводством (Palatinatvs Polesia), або Берестейщиною (Brescianensis). Територія від Старокостянтинова, через Поділля і Нижню Волинь, аж до Черкас названа козацькою (Cosacki).
У межиріччі Південного Бугу і Дніпра позначене Дике поле (Саmрі deferti alias Dzike Pole). Від Кодака до Смоленська проходить Муравський шлях (Morawski Slak, Via quam sequuntur Tartari, dum folent intrare in Mofkoviam). Показані гори Карпати (Сrapak olim Carpathvs Mons).
1707 р. Карта“Europa Christiani Orbis Domina in Sua Imperia Regna (Європа християнська…) де міститься напис Ukraina (Україна). Видавництво Нюрнберг. Напис Ukraina розміщений південніше Києва, охоплює Правобережжя й Лівобережжя. Цей напис зображено великими літерами, як Польща, Литва та інші держави. Південна Україна –  Dzikе Pole (Дике поле). Мапа неодноразово перевидавалася: 1716 р. (Нюрнберг), 1720 р. (Нюрнберг) і т. д. На карті показано українські історико-географічні землі: Червона Русь (Russia Rubra), Поділля (Podolia). Волинь (Volhynia), Polesia (Полісся), Pokutia (Покуття).
Після публікації 1707 р. свого першого атласу (Atlas Novus) став членом Берлінської Академії Наук. 1715 р. Імператор  Карл VI Габсбург призначив Гоманна Імперським географом Священної Римської імперії. Після смерті картографа його справу продовжив син Христоф (1703–1730), а згодом інші спадкоємці, які до 1848 р. видавали мапи під торговими марками “Homann Erben”, “Homannianos Heredes”, “Heritiers de Homann”. 1742 р. – «Atlas Coelestis in quo Mundus Spectabilis et in Eodem Stellarum Omnium Phoenomena Notabilia». Географічні карти Гоманна часто перевидавали в атласах протягом усього XVIII ст. («Atlas Geographicus Maior» (близько 1780 р.), «Atlas Homannianus» (Амстердам, 17311796 рр.).
1711 р. Карта – “Poloniarum Magnique Ducatus Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Mazoviae, Samogitiae, Kioviae, Volhyniae, Podoliae, Podlachiae, Livoniae, Smolensci, Severiae” (Велике князівство Литовське, королівство Польщі, Русь, Пруссія, Мазовія, Жемайтія, Київщина, Поділля, Підляшшя, Лівонія, Смоленщина, Сіверщина). Мапа видана у Нюрнберзі. Від Галичини до Слобожанщини – напис Russia  Rubra (Червона Русь). Написи Червона Русь та Ukraina (Україна) частково накладаються один на одного. Напис Ukraina (Україна) – від Поділля до Новгород-Сіверщини (Стародубщини). На карті виділено українські історико-географічні землі: Volhynia (Волинь), Podolia (Поділля), Podlachiae (Підляшшя), Pocutia (Покуття) та ін.
1712 р. Карта – “Vkrania quæ et Terra Cosaccorum cum vicinis Walachiæ, Moldaviæ, Minoris, Tartariæ provinciis” (Україна або Козацька Земля з прилеглими провінціями Валахії, Молдавії й Малої Тартарії). Інший український варіант назви карти – “Україна, що є Землею Козаків з сусідніми провінціями Валахії, Молдавії, Малої Тартарії представлена Йоганом Баптистом Гоманном”. Автор, видавець та гравер – Й. Б. Гоманн. Написи Russia  Rubra (Червона Русь) та Ukraina (Україна) проведені паралельно через всю українську етнічну територію. Червона Русь (Russia Rubra) на карті простягається із заходу на схід через Нижню Волинь, захоплюючи північ Київського воєводства (Palat. Kioviensis). Напис Ukraina займає Верхнє Поділля і центральні області Брацлавського та Київського воєводств.
У межиріччі Південного Бугу і Дніпра та на Правобережжі зображене Дике Поле (Dzike Polie Ave Саmрі Deserti et Inhabitati). Від Великої татарської переправи (Wielka pzeprawa Tanarska), в околицях Кодака на Дніпрі, до Смоленська (Smolensko) проходить Муравський шлях [Вавричин, 2009].
На цій мапі також позначені: Покуття (Pokutia), Верхня та Нижня Волинь (Volhynia), Поділля (Podolia Inferior) з Брацлавщиною (Pal. Braclaviensis). На лівому березі Дніпра південно-західна частина Київського воєводства названа Московською Київщиною (Kiovia Moscovitica). В Причорномор’ї, у складі Кримського ханства, виділені Буджацька (Tartaria Budziacensis), Ногайська (Tartaria Nagajensis) і Мала (Tartaria Minor) Тартарії та Кримський півострів (Сrеmiа). Північні регіони представлені землями Чернігівського (Ducat: Palatinat Czernihoviens) та Новгород-Сіверського (Novogrodensis Severiensis Ducatus) князівств. На заході Холмське і Белзьке воєводства не входять у межі українських земель.
Карта Гоманна відома у трьох варіантах. Перше видання 1712 р. (Нюрнберг). Опублікована в його атласі “ ATLAS NOVUS TERRA- RUM ORBISIMPERIA, REGNA ET STA¬TUS EXACTIS TABULIS GEOGRAPHI- CE DEMONSTRANS OPERA IOANNIS BAPTISTA HOMANNI. NORIMBER- GA, MDCCXII. - № 168.”. Формат – 48 × 58 см. Масштаб бл. 1:3 000 000, в німецьких і польських милях Мова: латинська. У виданні 1720 р. (видавець Крістоф Вайгель) Тартарія позначена як частина Московії (Tartariae Moscoviticae pars). В одному варіанті карти подано дві назви теперішньої Росії – Moscovitica та Russia (у іншому – лише одну – Russia). 1729 р. спадкоємці картографа отримали привілей на його видання, і на карті з’явилася примітка “Cum Privilegio Sac. Caes. Majest”. Після 1740 р. на площину карти було внесено численні додатки, зокрема, проведено фортифікаційну лінію між Дніпром і Доном, внесено низку змін до назв населених пунктів. У такому варіанті карта друкувалася в усіх атласах фірми “Спадкоємці Гоммана” до кінця XVIII ст.
Техніка виконання – гравюра на міді. Акварельне колорування. Карта Гоманна, складена на основі Загальної карти України Гійома де Боплана, карти Польщі Ю. Данкертса і карти Московії Г. Деліля. На карті картуш розміщено в верхньому лівому куті. На ньому зображено шість чоловічих постатей. В центрі – сидяча фігура гетьмана України Івана Мазепи, ліворуч від нього — шведський емісар у військовому мундирі з шаблею в правиці, поряд з ним — три сидячі фігури козаків. Праворуч від гетьмана І. Мазепи на задньому плані  постать Петра І на тлі московського державного прапора, ближче до гетьмана — постать в шляхетському одязі — вірогідно, що це Станіслав Ліщинський (польський магнат, один з претендентів на польську корону і майбутній король Польщі), Пилип Орлик — генеральний писар за гетьманування Мазепи чи можливо Андрій Войнаровський — небіж гетьмана.  На задньому плані — панорама палаючого міста (Полтава). На мапі позначене місце Полтавської битви 1709 р.; землі Задунайської Січі, які у 1711 р. були передані Османській імперії, позначені у складі Кримського ханства; вказане будівництво Перекопського валу тощо. В картуші Україну названо на латинський манер Vkranіa (Укранія, Вкранія), так Україна досі позначається деякими романськими мовами (італійською, іспанською, португальською), а вже на самій карті позначено Ukraina.
На карті  бачимо, що внаслідок тривалої боротьби козацьких гетьманів поміж Варшавою та Москвою, попри поділи по Дніпру між двома зовнішніми потугами, Україна тут "виводилася" на карті зі звичних "польських" кольорів, але при тому й не зафарбовувалася у «московські».  «Україна» Гоманна  максимально наближена до своїх етнічних меж – від Слобожанщини до Перемишля. Терени "України" Боплана були Гоманном розширеним (зокрема на захід до Карпат). Він на мапі показав усі терени, на яких живуть русини (українці), або ж усю колишню «Польську Русь».
Загалом Гоманн явно намагався показати саме широкий "театр воєнних дій", адже у нього по суті – це карта південно-східної Європи і Причорномор'я; окрім України показані не лише згадані на картуші Молдавія, Валахія і Мала Татарія (Кримські володіння), але й Трансільванія, Болгарія, Стамбул, чорноморське узбережжя Кавказу, а з боку Московії – Смоленщина, Рязанщина та відповідна частина Дикого Поля. Зрозуміло, що стратегічні витівки Карла та Петра могли занести «фронт» вже не зовсім "Північної" війни у ще дальші незвідані землі. Але інтерес становить саме побачити Гоманнову Україну на такому широкому тлі. Оскільки на карті адміністративні утворення виділені кольором, цікавим видається один колір на усю Україну від «Покуття» до «татарського шляху на Москву», попри існуючі польські воєводства на захід від Дніпра і польсько-московський кордон по Дніпру. Навряд Гоманна вразило те, що Мазепа у 1704–1706 рр. накинув своє гетьманування на обидва береги Дніпра і дійшов військом до Замостя, бо ж усе одно, – до Перемишля влада його булави де-юре вочевидь не поширювалася. Польща на цій карті явно просто ігнорується…” [К. Галушко. Україна на карті Європи: Україна та українці у картографії від Античності до ХХ століття: науково-популярне видання. 2013].
1712 р. Карта ASIAE” (Азія) де теж міститься напис Ukraina (Україна). Напис Uсranіa розміщений південніше Києва та охоплює Правобережжя і Лівобережжя.
1716 р. Йоганн-Баптист Гоманн у Нюрнберзі видав свій шедевр “Grosser Atlas ueber die ganze Welt” (Великий Атлас усього світу). В атласі поміщена карта “IMPERIUM TURCICUM in EUROPA, ASIA, ET AFRICA, REGIONES PROPRIAS, TRIBUTARIS, CLIENTELARES et omens ejusdem” (Імперія Турецька в Європі…). Карта неодноразово перевидавалася, зокрема у 1720, 1730, 1737, 1740, 1750 рр. і т. д. На картах 1716 р. і 1720 р. міститься назва Ucrania (Україна). Напис розміщений південніше Києва і охоплює Правобережну та Лівобережну Україну. На карті 1737 р. вже замість напису Ucrania (Україна) – напис Russia Rubra (Червона Русь), а Південна Україна позначена як “Ocrainia” (північніше Кодака, охоплює Правобережжя і Лівобережжя, в межах Кримського ханства та Російської імперії). Північніше напису Ocrainia – напис Cosaki Zaporowski (Козаки Запорозькі); східніше – напис Dzikia Pole (Дике поле).
На карті також позначено: Tartaria Minor (Мала Тартарія), Tartaria Budziacensis (Тартарія Буджак), Territorium Cosacorum Donnensium (Територія Донських Козаків), Palatinatus Belgradiensis (Бєлгородське воєводство), князівства Московське та Смоленське, а також країни Причорномор’я (Черкесія, Грузія, Туреччина, Болгарія, Румунія).
У цьому ж атласі (Grosser Atlas ueber die ganze Welt) поміщена карта  1707 р. “Europa Christiani Orbis Domina in Sua Imperia Regna…” (Європа християнська…). Напис Ukrania (Україна) розміщений південніше Києва і охоплює Правобережну та Лівобережну Україну.
1769 p. “Спадкоємці Гоманна” (Homanianos Heredes; Homann Erben (1724-1780). Карта – «TABULA GEOGRAPHICA CONTINENS DESPOTATUS WALLACHIÆ ATQUE MOLDAVIÆ PROVINCIAM BESSARABIÆ SUВ CLIENTELA TURCICA, ITEMQUE PROVINCIAM POLONICAM PODOLIÆ, TANQUAM REGIONES, IN QUIBUS BELLUM PRÆSENS GERITUR, EX HASIANIS ALIISQUE NOVISSIMIS SUBSIDIIS SECUNDUM STATUM POLITICUM RECENTISSIMUM DELINEATA, IN LUCEM EDITA AB HOMANNIANIS HEREDIBUS. 1769. C.P.S.C.M» (Географічна карта, що охоплює Господарство Валахію, а також Молдавію з провінцією Бессарабією під турецьким володінням, а також польську провінцію Поділля, як і краї, у яких точиться нинішня війна, укладена за останніми відомостями щодо політичної ситуації, видана у світ Спадкоємцями Гоманна 1769 р. 3[а] п[ривілеєм] С[вященної] королівської] м[илості]). Амстердам. Мова: латинська. Основою для створення карти стала карта Королівства Польського Й. Б. Гоманна «Regni Poloniae Magnique Ducatus Lithuaniae», опублікована у Нюрнберзі 1712 p., на основі якої його спадкоємці створювали більшість своїх карт [Вавричин, 2009].
Землі центральної частини Поділля (Podolia) та Брацлавське воєводство (Palatinatus Braclawiensis) названі Україною (Okrainia).
На карті позначені Бессарабія, Очаківська (Tartaria Oczacoviensis) та Буджацька (Tartaria Budziacensis) Татарії, які перебували під протекторатом Туреччини (Terrae de industrie a Turas et Tartaris de sertæ redditae sub Clientela Turcica), а також правобережна частина Нової Сербії (Nova Servia) з центром у фортеці Св. Єлизавети (S. Elisabeth).
1703 р. Пласід де Сент-Хелен (Placide de Sainte-Hélène; 1648-1734), французький картограф, географ королів Людовика XIV і XV опублікував 4-х листову карту “Le Cours du Danube dédiй au Roy”. Карта міститься в атласі “Cartes de geographie”, що був опублікований  в Парижі між 1686-1704 рр. Гравер мапи Клод Огюст Бері (Claude-Auguste Berey; 1651-1732). На карті Нижня Наддніпрянщина (Правобережна та Лівобережна) позначена як Ukranie ou Pays des Cosaqyes” (Україна або Земля (Країна) Козаків).
Це  дуже рідкісна і детальна карта Чорноморського регіону. Карта особливо цікава, оскільки намальовано демонструє походи кримських татар в Україну. Позначено та підписано дніпровські пороги,  шлях татар на Польщу – “Route des petits Tartares en Pologne”. Південна Україна – “Passage des Tartarres a la nage”.
Пласід де Сент-Хелен був свекром П'єра Дюваля (французького географа та картографа).
1704 р. Жан-Батист Нулен (Jean-Baptiste Nolin; 1657-1708) французький видавець, гравер та картограф, у Лондоні, видав мапу “L'Europe Dressee Sur les Nouvelles observations faites en toutes les parties de la Terre Rectifiee…” (Європа…). Серед українських регіонів позначено Поділля (Podolie) та Волинь (Volhinie). Напис Поділля (Podolie) міститься на мапі два рази: перший – біля Кам’янця, другий – вздовж Дністра (на Правобережжі, майже до гирла річки). Середня Наддніпрянщина (Правобережна та Лівобережна) позначена як “Vkranie ou Pays des Cosaqyes” (Україна або Земля (Країна) Козаків). Слобожанщина позначена як OCRAINA. На карті зображений московсько-польський кордон.
Карта неодноразово перевидавалася, зокрема, в 1740 р. його сином, Жаном-Батистом Нуленом II у Парижі. Карта Жана-Батиста Нулена II є витвором мистецтва.
1708 р. Карта – “Carte de la Russie en Europe” (Карта Росії в Європі). Лівобережна Україна позначена як Ukraine, Росія – Moscovie (Московія).
Мав звання гравера короля Франції Людовика XIV (1638-1715) та  географа Герцога Орлеанського (1674-1723). Автор карти “Le Globe Terreste” (Земна куля; 1700 р.). Карта є однією з вершин картографічного мистецтва. Можливо, однією з останніх в старовинному жанрі майстерно і розкішно ілюстрованих карт. Вона прикрашена 6 сценами зі Старого Завіту, півкулі тримають на плечах чотири пори року, в полі карти зображено 6 днів творіння Світу.
Жан-Батист Нулен організував сімейний видавничий бізнес у Парижі на вул. Сен-Жак, де він гравіював та продавав великий асортимент географічних карт. Неодноразово Нулен незаконно користувався “брендовими” клеймами “Гравер Короля” та “Географ герцога Орлеанського”. За скаргою Гійома Деліля (1675-1726; французький географ, картограф, член Паризької АН) Нулен був звинувачений та засуджений за плагіат (незаконне використання товарних знаків). Однак бізнесу цей непривабливий факт не завадив зовсім – сімейна фірма продовжувала процвітати. Процвітала і після смерті батька-засновника. Багато карт Нулена  створено на основі робіт Вінченцо-Марія Коронеллі (1650-1718), а також на роботах французького географа Jean Nicolas Du Tralage (?-1699).
Жан-Батист Нулен II (Jean Baptiste Nolin II, 1686-1762), французький гравер і видавець займався сімейним бізнесом протягом багатьох років, і підготував знаменитий Загальний Атлас (Globe Celeste da Atlas General), виданий посмертно 1783 р.
Цитую за К. Галушко: “Цікавим також є означення України на карті “Королівства Польського” французького картографа Жана-Батиста Нулена (1742). На ній ми бачимо три Русі. Одна – “Русь польська або червона” (суч. Україна), друга – південно-східна Білорусь (решта Білорусі – “Литва”), третя – “Московія або Велика Русь”. “Україна” на карті – це Поділля і Наддніпрянщина. Фігурує також прикметник “Мала” (Petite), але незрозуміло, до чого він відноситься, адже “Мала Польща” вже показана у районі Кракова та Любліна, імовірно – це Мала Русь. Розлогий поземельний коментар до карти пояснює вжиті назви:
“Русь Польська, яка також має назву Мала Русь, поділяється на Русь Литовську і Русь Червону. Далі ми говоримо (уточнюємо), що Русь Литовська належить державі Литовській.
Русь Червона є частиною держави Польської і поділяється на Русь окрему (Russie particuliere) та Україну (Ukraine).
Русь Окрема – це воєводства (palatinates) Хелма, Белза і Русі.
Україна – це землі козаків, що охоплюють провінції Волинь і Поділля або козаків польських, козаків московських і козаків турецьких.
Провінція Волинь, яка поділяється на Верхню та Нижню Волинь, містить воєводства Луцьке і Київське; з додачею великої частини, що належить московитам.
Провінція Поділля, яка поділяється на Верхнє та Нижнє Поділля, містить воєводства Кам’янецьке і Брацлавське; з додачею великої частини Кам’янця у турків з 1672”.
1705 р. Пітер Пікарт  (Picart Pieter; 16681737), Адріан Шхонебек (Adriaan Schoonebeek або Schoonebeck; 1661–1705), голландські гравери та картографи видали в Москві карту «Королевства Польского и Великого княжества Литовского чертеж / По указу его державнейшего царского величества грыдоровал на Москве Питер Пикарт; [Картуш грав. А. Шхонебек]». Масштаб: прибл. 1:3 200 000. Карта складена значно раніше, мабуть, в середині XVII ст., адже Київ на карті ще в складі Речі Посполитої (за умовами Андрусівського договору Київ ввійшов в склад Московії в 1667 р.).
На карті Західна Україна (Львівське та Холмське воєводства) – Червона Русь (Червен Руссіа); Брацлавське та Київське воєводства (Правобережжя та Лівобережжя) – УКРАІНА (Україна); Південна Україна – частина Малої Тартарії; теперішня Росія – Московська держава (Московское государство).
Назва УКРАІНА на карті написана великими літерами, як держава. Паралельно цьому напису – напис ЧЕРВЕННА РУССІА (Червона Русь). Отже, назва Червона Русь на карті міститься двічі й стосується як Західної України так і всієї України.
Пітер Пікарт  більшу частину свого життя працював в Росії. Навчався мистецтву гравіювання в Голландії в майстерні Адріана Шхонебека. Був найнятий на роботу в Росію Петром I в Амстердамі в 1698 р. під час Великого посольства. 1702 р. переїхав до Москви, де був прийнятий на роботу в Збройну палату помічником А. Шхонебека. З 1705 р. керував Гравіювальною майстернею Збройної палати. Через 3 роки Пікарт був переведений на роботу в гравіювальну майстерню при Московському друкованому Дворі. З 1714 по 1727 р. працював в Санкт-Петербурзької друкарні. Після скасування Санкт-Петербурзької друкарні (1727) Пікарту була призначена пенсія від Синоду.
1710 р. Анрі Шателен (Henri Chatelain; 1684-1743), французький картограф, письменник і вчений у Парижі видав мапу Nouvelle Carte Du Royaume De Pologne, Divisee Selon Ses Palatinates Et Ses Provinces, Avec Des Remarques Historiques…. Середнє Придніпров’я (Київське та Брацлавське воєводства) позначене як Ukraine (Україна), Південь України – Дике Поле (Dzikе Pole).
1710 р.  Карта – “Nouvelle Carte des Etats du Grand Duc de Moscovie en Europe” (Ката Московії). Середня Наддніпрянщина (Правобережна та Лівобережна) й Слобожанщина позначені як Ukranie Pays des Cosaqyes” (Україна або Земля (Країна) Козаків). На півдні України напис Cosaques Zaporoski (Козаки Запорозькі).
1712 р. у Парижі А. Шателен видав мапу Carte De Pologne Avec La Chronologie Des Rois Et Des Ducs De Lithuanie, Ainsi Que Des Grands Maitres De L'Ordre Teutonique Les Evechez et Archeveches, et Les Armes Des Provinces…”  (Карта Польщі...). На карті позначено українські історико-географічні землі: Russie Noire (Чорна Русь) – територія Західної України, Podolіe (Поділля) та Volhynie (Волинь). Поділля поділяється на Верхнє Поділля (Нaute Podolіe) та Нижнє Поділля (Basse Podolіe); аналогічно і Волинь – Верхня Волинь (Нaute Volhynie) та Нижня Волинь (Basse Volhynie). Середня Наддніпрянщина (Правобережна та Лівобережна) позначена як Ukraine ou pais des Cosaques (Україна земля (країна) Козаків). Південна Україна показана як територія Дикого Поля (Dzikе Pole). Карта доповнена таблицями. З лівого та правого боків карти поміщено герби провінцій. Карта неодноразово перевидавалася. Зокрема, в 1719 р. карта була опублікована в Амстердамі, в атласі  “Atlas Historique” (1705-1739). Формат карти 20 x 24 дюйми.
1714 р. Карта – Carte Genealogique Des Princes Et Rois De
Pologne Et Des Familles Roiales Et Ducales De Piaste Et De Iagelon...
.  Це карта генеалогії князів та королів Польщі. На карті позначено українські історико-географічні землі: Podolіe (Поділля) та Volhynie (Волинь). Середня Наддніпрянщина (Правобережна та Лівобережна) позначена як Ukraine ou Pais des Cosaques (Україна Земля (Країна) Козаків). Територія Західної України позначена помилково як Prussie Noire (Чорна Прусія). В карті за 1712 р. ці землі позначені як Russie Noire (Чорна Русь).
1718 р. Карта – “NOUVELLE CARTE DU ROYAUME DE POLOGNE...”. Карта опублікована в Амстердамі в Atlas Historique” (атлас видавався на протязі 1705-1739 рр.). Середнє Придніпров’я (Правобережне та Лівобережне) позначене як Ukraine (Україна).
1719 р. Карта – “Carte de la Turquie, de l'Arabie et de la Perse avec leurs dependances...” (Карта Туреччини, Аравії й Персії). Середнє Придніпров’я позначене як Ukraine (Україна). Карта опублікована в Амстердамі в атласі Atlas Historique. Формат карти – 36 x 44 cм.
1720 р. в Амстердамі  А. Шателен опублікував карту «NOUVELLE CARTE DES CONCILES GENERAUX ET PARTICULIERS QUI SE SONT TENUS EN EUROPE, EN ASIE, EN AFRIQUE, ET EN AMERIQUE : AVEC DES TABLES QUI EN INDIQUENT LE NOMBRE ET LANNÉE AVEC LA SITUATION DES VILLES OÙ SE SONT TENUS CES CELEBRES ASSEMBLÉES» (НОВА КАРТА ЗАГАЛЬНИХ ТА ІНДИВІДУАЛЬНИХ ВИПРАВЛЕНЬ В ЄВРОПІ, АЗІЇ, АФРИЦІ ТА АМЕРИЦІ). Формат мапи 48 x 56 cм. Середнє Придніпров’я  позначене як Ukraine (Україна). Україна ототожнюється із Європейською Сарматією (SARMATIE EN EUROPE), напис – північніше Києва. На карті показано українські історико-географічні землі: Russia Noire (Чорна Русь, Галичина), Поділля (Podolie), Волинь (Volhinie), Полісся (Polesie), Сіверщина (Severie).
1743 р. в Парижі  А. Шателен опублікував карту Estates de la Couronne de Pologne”. Формат – 14.5 x 16.2 cм. Середня Наддніпрянщина (Правобережна та Лівобережна) позначена як Ukraine ou Pais des Cosaques (Україна Земля (Країна) Козаків). На карті показано українські історико-географічні землі: Russia Noire (Чорна Русь, Галичина,), Поділля (Podolie), Волинь (Volhinie), Полісся (Polesie).
Анрі Шателен походив з родини Шателен, яка володіла видавничим домом, за походженням француз, працював в Голландії. Видавничий дім Шателен – сім'я французьких картографів, які працювали в Голландії. Фірма складалася з батька Захарії Шателена (Zacharie Chatelain; помер 1723) та  його синів Анрі та Захарії-молодшого (Zacharie Chatelin; Zacharias II Chatelain; Zacharias Chastelain; 1690-1754). Найвідоміша праця цього видавничого дому –  “Atlas Historique” в семи томах, виданий між 1705 і 1720 роками, друге видання – 1732 р. Атлас був створений на картографічних матеріалах Гійома Деліля, а також інших відомих картографів. Інформація в атласі представлена в енциклопедичній формі. Тут були матеріали з космографії, географії, історії, хронології, генеалогії, топографії, геральдики та етнографії.
1710 р. Абрахам Аллард (Abraham Allard; 1676-1725), голландський гравер та картограф в Амстердамі видав карту «Sades Belli in POLONIA et in Moscovia…». Видавництво «Covens & Mortier». Напис Ukraina на карті займає Правобережжя та Лівобережжя. Окремо виділено Волинь (Volhynia). Напис Russia Rubra (Червона Русь) зустрічається два рази: перший – для Галичини та Покуття (Pokutta); другий – накладається на напис Ukraina та охоплює Правобережну та Лівобережну Україну. На півдні України напис Cosakki Saporoski (Козаки Запорозькі). Напис Ukraina – від Поділля (Podolia) до Слобожанщини.
На карті нанесено кордони держав: Lithuania, Russia, Curlandia, Livonia, Tartaria Minor, Walachia та ін.
Абрахам Аллард довгий час працював в Лейдені.
1710 р. Жозеф-Нікола Деліль (Joseph-Nicolas Delisle; 1688-1768),  французький астроном і картограф, член Паризької АН (1716) склав мапу “Carte de Moscovie dresse par G. de L'Isle”. Правобережна та Лівобережна Україна – Ukraine pays des Cosaques (Україна Країна Козаків), Південь України – Cosaques Zaporoski (Козаки Запорозькі), нижня течія Дону – Cosaques Donski (Козаки Донські). Окремо виділено Russie Moscovite (Русь Московську) та Tartarie Moscovite (Московську Тартарію). Московська Тартарія – землі мордви, колишні Казанське та Астраханське ханства.
1710 р. Карта Pologne. Карта публікувалася до 1757 р. Правобережна та Лівобережна Україна – Ukraine ou pays des Cosaques (Україна Країна Козаків), Західна Україна – Russie Noire (Чорна Русь).
1736 р. Карта “Charte derer von der Russisch-Keyser Armee im Jahr 1736”. 1745 р. опублікував її в “Russischer Atlas: Welcher in einer General-Charte und neunzehen Special-Charten das gesamte Russische Reich und dessen angraentzende Laender, nach den Regeln der Erd-Beschreibung und den ne Academie der Wissenschafften (СПб., 1745)”.
До цього атласу ввійшли ще кілька його карт українських земель: “Charte der Kriegs Operationen am Donn und Dnieper. Ihro Russisch Key Serl: Maiesty: Glorieusen Armeen Ao.1736” (Карта військових дій на Дону і Дніпрі її Російської Імператорської величності славної армії в 1736 році), “Theatrum Belli Ao MDCCXXXVII. a milite Augustae Russorum Imperatricis adversus Turcas Tattarosque gesti. Ex. autographis in Acad. Scient: Petropol” (Карта театру військових дій в Російсько-турецькій війні в 1737 р.), “Verus Chersonesi Tauricae Seu Crimeae Conspectus” (1737 р.), “Theatrum Belli ad Borysthenem Tyram & Danubium Fluvios gesti” (1738 р.).
На цих картах позначено укріплення, розташування військ, шляхи їх руху в кампанії 1736, 1737, 1738 рр.; російсько-турецької війни 1735-1739 рр. Підписи на картах – німецькою мовою.
На карті “Charte derer von der Russisch-Keyser Armee im Jahr 1736” Лівобережна Україна це “Ukraine”, Правобережна представлена Волинню (Volhinien) та Поділлям (Podolien). Також на карті позначена Українська лінія, турецько-російський кордон та Кубань.
1745 р. Карта – “TATARIA MINOR CUM ADIACENTIBUS KIOVIENSI ET BELGORODENSI GUBERNIIS” (Мала Татарія з прилеглими Київською та Бєлгородською губерніями). Мапа була опублікована в атласі “ATLAS RUSSICUM” (Санкт-Петербург). У межиріччі Інгульця і Базавлуку позначена Запорізька Січ (Zaporozskaja Sjecza). На лівому березі Дніпра, ближче до гирла, позначені Чорна (Czornaja Dolina) та Циганська (Cyganskaja Dolina) долини.
Карта походить з атласу Росії, підготованого Академією наук Росії у Санкт-Петербурзі і виданого 1745 р. Роботи над створенням атласу розпочалися у 20-х роках XVIII ст. Для організації астрономічних досліджень та удосконалення картографічних робіт в Росію був запрошений Жозеф-Ніколя Деліль, який з 1725 р. обійняв посаду астронома, а у 1739 р. — став головою Географічного департаменту Академії наук Росії. У 1728 р. Ж. Н. Деліль видав “Основні правила для створення карт Росії” в яких висловив думку про необхідність Грунтовного опрацювання та зіставлення всіх картографічних першоджерел та описових матеріалів (рукописних карт, астрономічних досліджень, морських карт, щоденників мандрівників та ін.), що, зрештою, дуже затягувало роботу над атласом. Надмірно вимогливе ставлення.Деліля до роботи російських геодезистів спричинилося до відсторонення його у 1740 р. від керівництва Географічним департаментом [Вавричин, 2009].
Рідний брат – Гійом Деліль (Guillaume Delisle; 1675—1726) французький географ та картограф. У Росію Жозеф-Нікола Деліль прибув 1727 р. Саме цей учений енциклопедичного типу, з багатогранним науковим хистом та великою культурою сформував ядро майбутньої Санкт-Петербурзької Академії наук, став центральною фігурою у вченій спільноті і джерелом нових наукових ідей. За пропозицією Деліля при АН був створений Географічний департамент для керівництва картографуванням, і він став його першим директором (1739-1740).
1710 р. Еліас Бейк (Elias Baeck; 1679-1747),  німецький живописець, гравер та картограф, в Аугсбургу, в географічному атласі опублікував карту Польщі “Pohlen... La  Pologne...,”. Правобережна та Лівобережна Україна – Ukraine ou pays des Cosaques (Україна Країна Козаків). До України належить Волинь (Volhinie) та Поділля (Podolie). Західна Україна – Чорна Русь (Russie Noire). Північноукраїнські землі – Полісся (Polesie).
1710 р. Герард ван Кюлен (Gerard van Keulen; 1678-1726), голландський картограф, cин відомого картографа Йоганна ван Кюлена (Johannes van Keulen; 1654-1715), в Амстердамі, опублікував карту Польщі “REGNI POLONIÆ et  DUCATUS LITHUANIÆ,”. Правобережна та Лівобережна Україна – Ukrania (Україна). До України належить Волинь (Volhinia). Західна Україна – Червона Русь (Russia Rubra) в межах якої виділено Покуття (Pokutia). Окремо виділено Поділля (Podolia).
1710 р. Оттенси. Йоахим Оттенс (Joachim Ottens; 1663-1719), Райнер Оттенс (Reiner Ottens; 1698-1750) та Джошуа Оттенс (Josua Ottens; 1704-1765) голландські картографи та видавці які працювали в Амстердамі у XVIII ст.
Брати Райнер та Джошуа Оттенси були синами єврейського гравера Йоахима Оттенса, який на початку своєї кар'єри співпрацював з Ф. де Вітом, а наприкінці 1680-х рр. створив власне видавництво, що займалося друкуванням карт. Брати продовжили справу батька і більшість їх творів має спільний авторський підпис “R. & J. Ottens”. Основна праця – “Atlas Major” (Великий атлас), надрукований в Амстердамі 1740 р.
1726 р. Райнер Оттенс (Reiner Ottens; 1698-1750) та Джошуа Оттенс (Josua Ottens; 1704-1765), голландські картографи та видавці. Карта – «REIPUBLICÆ ET STATUS GENERALIS POLONIÆ NOVA TABULA, COMPREHENDENS MAIORIS ET MINORIS POLONIÆ REGNIMAGNIDUCATUS LITHUANIÆ DUCATUS PRUSSIÆ, CURLANDIÆ, SAMOGITIÆ MASSOVIÆ VOLHYNIÆ PODOLIÆ RUSSIÆ UCRANIÆ ET DE MOSCOVIÆ PARS ACCURATAM DESCRIPTIONEM» (Нова карта Речі Посполитої і загального стану Польщі, що включає королівство Велику і Малу Польщу, Велике князівство Литовське, князівство Прусське, Курляндію, Самоґітію, Мазовію, Волинь, Поділля, Русь, Україну і частину Московії). Масштаб бл. 1: 2 000 000. Мова: латинська. Перший варіант карти Польщі був створений Йоахимом Оттенсом (1663-1719) 1710 р. Карта міститься у восьмитомному «Atlas Major» Оттенсів до 1745 р. 1793 р. амстердамський видавець Йозеф Кармін (Joseph Carmine) викупив плиту карти у Оттенсів і видав її зі своєю видавничою приміткою, позначивши кордони, актуальні після другого поділу Польщі.
Українські історико-географічні землі представлені Поліссям (Polesia); як окремі адміністративно-територіальні одиниці виділені Волинь (Volhynia), що поділяється на Верхню Волинь (Volhynia Superior) та Нижню Волинь (Volhynia Inferior); Поділля (Podolia), що поділяється на Верхнє Поділля (Podolia Superior) та Нижнє Поділля (Podolia Inferior); Червона Русь (Russia Rubra). На півдні Червоної Русі лежить Покуття (Pokutia). Східні українські землі представлені Чернігівським (Ducatus Czernihow) та Новгород-Сіверським (Ducatus Novogrodeck) князівствами без позначення їхніх меж у складі Російської імперії; у Причорномор’ї — Очаківською Тартарією (Tartaria Oczacowiensis) та Ногайською Тартарією (Tartaria Nogaiensis).
Київське воєводство на карті позначене на лівому березі Дніпра, а тільки невелика частина (між Києвом та Каневом) захоплює правий берег, названа Україною (Ukrania). Між Інгульцем (Ingulet Maly fl.) і Дніпром (Nieper Olim Borysthenes) позначено Дике поле (Dezike Polie Cainpi Deferti et Inliabitati) та землі козаків (Cosacci Zaporoviensis), a також Чорний ліс (Sylva Nigra).
1736 р. Карта«Theatre de la Guerre sur les Frontieres Entre les deux Grands Monarques de Russie & de Turquie ou Carte Nouvelle d'une Grande Partie de la Russie, ou l'on a la Petite Tartarie, l'Ukraine la Crimée & le Pais des Cosaques la Mer de Azof & la Mer Noire & les Pais Circomvoisins Dressée Suivant une Carte Faite Sur les Lieux Rectifiée & Augmentée par R. & I. Ottens, Geogr. a Amsterdam». Картуш карти прикрашений алегоріями, гербом Росії, портретом Петра I та ін.  Правобережна та Лівобережна Україна на карті позначена як Ukraine (напис охоплює Поділля та Малу Русь (Pars Rossiae Minoris). Напис Pars Rossiae Minoris на карті сягає Смоленщини. Росія позначена як Pars Rossiae Maximae. Карта складена під час Російсько-турецької війни (1735—1739 pp.). Ця війна велася Росією (у союзі з Австрією) за вихід до Чорного моря і з метою припинення набігів кримських татар. Влітку 1736 р. російські війська зайняли Азов, в ході боїв в 1737 р. – фортецю Очаків, а в 1739 р. – фортецю Хотин. Туреччина була змушена піти на мир. За Бєлградським мирним договором (1739 р.) Росія повернула собі Азов, але повинна була знищити його укріплення. Крім того, до Росії були приєднані незначні території Правобережної України, зайнятої раніше Туреччиною. «Бар’єром» між Росією і Туреччиною були оголошені кабардинські землі на Північному Кавказі і Приазовські території. Проте ні виходу до Чорного моря, ні права мати фортеці та флот в Азовському морі Росія так і не отримала.
Райнер Оттенс  — голландський картограф і видавець, який жив і працював в Амстердамі протягом 18 століття. Він син Йоахима Оттенса (1663-1719), єврейського гравера, який співпрацював з Ф. де Вітом на початку своєї кар'єри, тобто наприкінці 1680-х років він заснував власне видавництво, яке займалося друком карт. Роботу батька продовжували разом із братом Джошуа, і більшість їхніх творів мають загальний авторський підпис «R. & J. Ottens». Родзинкою їхньої роботи  є «Atlas Major», надрукований в Амстердамі в 1740 р.
1710 р. Джерард (Герард) Валк (Gerard Valk; 1650-1726) та Леонард Валк (Leonard Valk; 1675-1755), голландські картографи, гравери та видавці опублікували картуRegnum Poloniӕ Divisum in Magnum Ducatum Lithuaniæ Magnum Parvam que Poloniam, Prussiam, albam et rubram Russiam, Volhyniam, Podoliam, Ukraniam...per Gerard et Leonard Valk. Amst. cum Privilegio”. Україна на карті зображена як незалежна держава (окремим кольором і кордонами). Напис Russia  Rubra (Червона Русь) проведений через всю українську етнічну територію й зображений великими літерами як Московія, Тартарія та інші держави. Цей напис міститься два рази на карті (Західна Україна теж позначена як Russia  Rubra). Напис UKRANIA (Україна) охоплює все Лівобережжя і частину Правобережжя (в районі р. Дніпро перетинається з написом Russia  Rubra). З українських історико-географічних земель ще зображено Поділля (Podolia) та Волинь (Volhynia).
1710 р. Крістоф Вайгель старший (Christoph Weigel; 1654—1725), німецький гравер, картограф, видавець, торговець творами мистецтва у Нюрнберзі  видав мапу “Poloniæ & Lithvania accurante curatius”. Україна на карті зображена як незалежна держава (окремим кольором і кордонами). Напис Russia  Rubra (Червона Русь) проведений через всю українську етнічну територію й зображений великими літерами як Московія, Тартарія та інші держави. Цей напис міститься два рази на карті (Західна Україна теж позначена як Russia  Rubra). Напис UKRANIA (Україна) охоплює все Лівобережжя і частину Правобережжя (в районі р. Дніпро перетинається з написом Russia  Rubra). З українських історико-географічних земель ще зображено Поділля (Podolia) та Волинь (Volhynia).
1715 р. Карта – Regnum Poloniæe jusque confinia”. Видавництво Нюрнберг. Верхнє Поділля – UKRANIA (Україна), Західна Україна – Russia  Rubra (Червона Русь), Середня Наддніпрянщина (Правобережна та Лівобережна) – Terra Cosacorum (Земля Козаків).
1716 р. Карта«Ukrania seu Cosacorum Regio Walachia item Moldavia et Tartaria minor» (Україна, або Козацька Земля…). Видавництво Нюрнберг, масштаб 1 : 4 600 000. Написи Russia  Rubra (Червона Русь) та UKRAINA (Україна) проведені паралельно через всю українську етнічну територію й зображені великими літерами як Московія, Татарія та інші держави. Південна Україна – напис «Dzikе Pole» (Дике поле). З українських земель зображено Поділля (Podolia), Волинь (Volhynia), Pokutia (Покуття). В районі Причорномор’я написи латиною: Tartaria Minor (Мала Татарія), Буджацька Татарія та Cremia (Крим). На мапі позначено м. Батурин (спалене московитами 1708 р.). Мапа неодноразово перевидавалася, зокрема і в 1720 р.
1698 р. Крістоф Вайгель старший заснував у Нюрнберзі своє видавництво і видав понад 70 книг і велику кількість гравюр та карт. Після смерті К. Вайгеля і до 1734 р. його видавничу справу  продовжувала вдова, яка опублікувала багато творів чоловіка. Найбільш відомі його видання з описом кораблів, зброї та серія геральдичних календарів.
1710 р. Джон Сенекс (John Senex; 1678-1740), англійський картограф, гравер та мандрівник видав у Лондоні мапу POLAND and other of the Countries belonging to that Crowne, Accordingto the Neweft Obfervations”. Середня Наддніпрянщина (Правобережна та Лівобережна) – VKRAIN (Україна). З українських земель зображено Поділля (Podolia), Волинь (Volhynia), Pokutia (Покуття), Russia  Rubra (Червона Русь).  Друге видання карти 1719 р.
1712 р. Карта «Moscovy. Corrected from the Observations communicated to the Royal Society at London and Paris by John Senex» (Московія...). Формат аркушу 67 × 100 см, карти – 64,5 × 97 см. Видавництво Лондон. Напис Ukrainе охоплює Правобережну та Лівобережну Україну. На півдні України – напис Cosaques Zaporoski (Козаки Запорозькі).
1725 р. Карта «Poland...». Київське воєводство позначено як VKRANIA (Україна). На карті в районі м. Чигирин – напис «COSSAQ» (Козак).
1737 р. Карта«A New Map of the Seat of War between ye Moscovite and the Turk on the Donn ye Nieper ye Niester & in Crim Tartary &c., Copied from an Original Engraved at Petersburg in 1737 said to be Done from General Munich's memoirs». Лівобережна Україна (в складі Росії) позначена як Part of The Ukrain, Правобережна Україна (в складі Речі Посполитої) – “VOLHINIA” (Волинь) та “PODOLIA” (Поділля).
1741 р. КартаA new Map of POLAND from the lateft Obser”. Правобережна Україна (в складі Речі Посполитої) – Ukran (УКРАЇНА), “VOLHINIA” (Волинь), “PODOLIA” (Поділля) та Lit. Russia.
1712 р. Едвард Уеллс (Edward Wells; 1667–1727), англійський математик, географ, картограф та богослов. Карта – “A New Map of Present Poland, Hungary, Walachia, Moldavia, Little Tartary &c. Shewing thier Principall Divisions Chief Cities, Towns, Rivers, &c.” (Нова карта нинішньої Польщі, Угорщини, Валахії, Молдавії, Малої Тартарії...). Карта поміщена в атласі (A New Sett Of Mapps Of Ancient And Present Geography...), що видавався протягом 1700-1738 рр. (Оксфорд). Формат мапи 20 х 14,5 дюймів. Ukrain of the Cossacks (Україна Козацька) охоплює Наддніпрянщину (Правобережну та Лівобережну). Назва VOLHINIA (Волинь) на карті ототожнюється з Україною. На схід від неї розташовано PODOLIA (Поділля) і Little Russie (Мала Русь – Західна Україна).
1714 р. Клод Буффі (Claude Buffier; 1661–1737), французький єзуїт, картограф, філософ, історик видав у Парижі карту Польщі “La Pologne
suivant les degrés de l'academie des sciences de Paris”.
Ukraine ou pays des Cosaques (Україна Країна Козаків) охоплює Наддніпрянщину (Правобережну та Лівобережну). На схід від неї розташовано топоніми VOLHINIE (Волинь), PODOLIE (Поділля) і Russie (Русь – Західна Україна).
1719 р. Жак Чіке (Jacques Chiquet; 1673-1721), французький гравер, картограф та видавець, у Парижі, видав карту “LES ESTATS DE LA COURONNE  DE POLOGNE”. Формат карти 16.3 x 22 cм. Карта надрукована в шести версіях у другому виданні “Le Nouveau et Curieux Atlas Geographique et Historique, ou le Divertissement des Empereurs, Roys, et Princes tant dans la Guerre que dans la Paix”. Цю карту в 1711 р. склав Антуан Менард (Antoine Menard).
На карті позначено українські історико-географічні землі: Russie Noire (Чорна Русь) – територія Західної України, Podolіe (Поділля) та Volhynie (Волинь). Поділля поділяється на Верхнє Поділля (Нaute Podolіe) та Нижнє Поділля (Basse Podolіe); аналогічно і Волинь – Верхня Волинь (Нaute Volhynie) та Нижня Волинь (Basse Volhynie). Середня Наддніпрянщина (Правобережна та Лівобережна) позначена як Ukraine (Україна). Назва Волинь ототожнюється із Україною.
1720 р. Матеус Зойтер (George Matthäus Seutter; 1678 —1757), німецький видавець та географ видав мапу “NOVA MAPPA MARIS NIGRI ET FRETI CONSTANTINO POLITANI QUAM ЕХАСТISSIМЕ CONSIGNATA ET IN LUCEM EDITA PER MATTH. SEUTTER” (Нова карта Чорного моря і Константинопольської протоки, досконало укладена й видана Матеусом Зойтером). Середня Наддніпрянщина (Правобережна та Лівобережна; Брацлавське та Київське воєводства) позначена як UCRANIA (Україна). З українських земель зображено Нижнє Поділля (Podolia). Південь України (землі між Інгульцем і Дніпром та вздовж правого берета Дніпра) названі Диким полем (Dzike Polie sive Campi Deserti et Inhabitati). В районі Причорномор’я написи латиною – Tartaria Minor (Мала Тартарія), Tartaria Budziacensis (Буджацька Тартарія) та Cremia (Крим).
Як і на мапі Й. Б. Гоманна (1712) позначено рік Полтавської битви (1709). Виділено також і Бендери — місце перебування гетьмана Мазепи після поразки під Полтавою.
Мапа неодноразово перевидавалася.
Карта є аналогом опублікованої у 1709 р. Елізабет Вісшер (Elisabeth Visscher) (вдова Ніколаса Вісшера II) карти Чорного моря “Nouvelle carte de la Mer Noire et du canal de Constantinopl”. Бл. 1711 p. цю саму карту зі зміненою видавничою приміткою та незначними змінами у картографічному зображенні опублікував амстердамський видавець Петер Шенк [Вавричин, 2009].
1720 р. КартаPoloniae Regnum ut et Magni Ducatus Lithuaniae Accuratiss. Delineatione Reprasentat. Opera et studio Matth. Seutteri, Chalc. August” (Нова докладна карта Польського королівства й Великого князівства Литовського, старанно накреслена працею і стараннями Матеуса Зойтера). Видавець, картограф і редактор Матеус Зойтер. Ця карта є компіляцією карт Ф. де Віта «Regni Poloniœ et Ducatus Lithuaniae...» (Карта Речі Посполитої, князівства Литовського, Волині, Поділля, України, Прусії, Лівонії та Курляндії; 1670) та Й. Б. Гоманна «Hane Regni Polo- niarvm Magniqve Ducatvs Lithvanice...» (1705).
На карті детально показана територія України від Полтави (Pultawa) до Львова (Lemberg). Центральне Право- і Лівобережжя назване Україною (Ukraпіа). Червона Русь (Russia Rubra) на карті простягається від західних кордонів Польщі на схід, через Дніпро аж до Полтави. Від північної межі Кам’янецького воєводства, через Брацлавщину і Київщину, позначені землі Козаків (COSACKIRA). Написи Ukrainia, Russia Rubra та COSACKIRA позначені на мапі шрифтом великого розміру, що свідчить про увагу автора до цих територій. У межиріччі Дніпра та Інгульця подано написи: Дике поле (Саmрі Deferti alias Dzike Polie) та Чорний Ліс (Czamy Las). Від Великої татарської переправи (Wielka Preprawa Tatarfka), в околицях Кодака, на Дніпрі до Смоленська (Smolensko) проходить Муравський шлях (Morawfki Slak Via quam sequuntur Tartari dum soient intrare in).
1728 р. карта увійшла до видання Матеуса Рота та Йоганна Петера ван Гелена “Atlas novus indicibus instructus...” (Відень). На цьому примірнику було нанесено картографічну сітку. 1731 р. карта була опублікована в атласі “МАТТНАЕО SEUTTER. ATLAS NOVUS...”. Варіант карти 1750 р. Україну (Ukrania) на карті утворює Поділля та Полтавщина. Назва Ukrania частково накладається на назву «Russia Rubra». На північному сході Україна межує з Московією (Moscoviae). На карті відсутні написи – Козаки, Дике Поле.
1728 р. Карта – “Europae in Tabula Geographica Delineatio” (Європа) опублікована в атласі “Atlas Novus” (Відень). UCRANIA (Україна) охоплює Наддніпрянщину. Довкола неї розташовано топоніми VOLHINIA (Волинь), PODOLIA (Поділля) і POLESIA (Полісся). Західна Україна – Червона Русь (Russia Rubra), Наддоння – OGRANIA (Окраіна).
1730 р. Карта – «NOVA ET ACCURATA TARTARIÆ EUROPÆ SEU MINORIS ET IN УРЕСІЕ CRIMEÆ DELINEATIO GEOGRAPHICA, CUM OMNIBUS CIRCA PONTUM EUXINUM ET PALUOEM MÆOTIDEM JACENTIBUS PROVINCIIS, MANU ET SUMPTIBUS MATHÆI SEUTTERI» (Нова й старанно виготовлена географічна карта Європейської, або Малої, Тартарії й особливо Криму з усіма прилеглими провінціями навколо Понту Евксинського й Меотійського озера руками й коштом Матеуса Зойтера). Землі Брацлавського і Київського воєводств по обидва береги Дніпра названі Україною (Ucrania five Cosacorum Tractus). На сході від Полтави позначена межа між землями Козаків Запорозьких та Донських (Territorium Cosacorum Donensis P[ars]). У межиріччі Південного Бугу й Дніпра позначені місця Нової (Novaja Setsch) та Старої (Saporowifche Setze) Січей (у виданні 1742 р.). Землі між Інгульцем і Дніпром названі Диким полем (Dzike Polie sive Campi Deferti et Inhabitati).
1730 р. Карта – «MAGNI TURCARUM DOMINATORIS IMPERIUM per EUROPAM, ASIAM ET AFRICAM, se extendens Regiones tam proprias, quan tributarias et clientelares ut et omnes Beglerbegatus sive Praefecturas Generales oculis sistens accuratissima cura delineatum per MATTHAEUM SEUTTER, S.C. Maj. Geogr. Aug.» (Турецька імперія). Правобережна та Лівобережна Україна – Ucrania.
1739 р. в Аугсбургу М. Зойтер видав карту Theatrum belli Russorum victoriis illustratum sive nova et accurata Turcicarum et Tartaricum provinciarum intra fluvios Tyras s. Niester et Taniam s. Don, ad oram ponti Euxini et in pelopon[n]eso Taurica sitarum designatio [Kartenmaterial] : cum gratia et privil. S. R. I. vicariat[us], in partib[us] Rheni, Sveviæ, et juris Franconici / manu et impensis Matthæi Seutteri(Зображення перемоги росіян на театрі війни, або турецькі й татарські провінції між річками Тирасом, чи Дністром, і Танаїсом, чи Доном, до берегів Понту Евксинського із позначеннями на Пелопоннесі Таврійському, [виготовлена] руками й коштом Матеуса Зойтера).
Мова карти – латинська. Географічна карта показує територію України та Північного Причорномор’я у першій пол. XVIII cт. Мапа висвітлює перебіг російсько-турецької війни 1735-1739 рр. Такі карти масово друкувалися в Європі за даними, що їх надавала Російська Академія наук.
Землі Брацлавського і Київського воєводств по обидва береги Дніпра названі Україною (Ukraina). У межиріччі Південного Бугу й Дніпра окреслена територія Козаків Запорозьких (Territ. Cosaccorum Zaporoviensi) та місця Нової (Novaja Setsch) і Старої (Saporoger Setsli) Січей. На карті позначені місця розташування військових корпусів, шляхи пересування армій та місця їх зустрічей біля Самари (Rendevous der Armee, an der Samara) та на лівому березі Дніпра біля Січі (General Rendevous gegen der Setz). На карті показано походи Мініха і Лассі 1736 р. Також показаний шлях ген.-лейт. Дугласа з двома драгунськими полками від Азова через Ізюм до Перекопу, або (що більш ймовірно), поворотний марш корпусу ген.-майора Шпігеля в бік Бахмута.
Вказані оборонні лінії, зокрема Українська лінія, яка простягалася на 285 км від Дніпра вздовж Орілі та її притоки Берестової аж до Ізюма. У систему укріплень входило 16 фортець і 49 редутів, з’єднаних між собою високим земляним валом та глибоким ровом. На карті всі фортеці підписані,
На північному сході Україна межує з Московською Росією (Russiae Moscoviticae), на південному сході – з Перекопською і Ногайською Тартарією (Tartaria Minor Precop, Tartari Nagaiens).
Другий варіант карти друкувався у атласах М. Зойтера після 1742 р. Карту перевидавав Тобіас Конрад Лоттер до кінця XVIII ст. Вона має декоративні оздоблення, вона оформлена двома фігуративними алегоричними картушами, які представляють особливий інтерес. У верхньому лівому картуші зображено переможених турків, в нижньому правому – козаків з гербовими щитами, на яких зображені човен та сова.



1740 р. М. Зойтер видав у Аугсбургу карту “Nova et Accurata Tartariae Europae seu Minoris et in specie Crimeae” (Нова і точна Taртарія Європейська або Мала і конкретно Крим). Карта є прикладом розквіту картографування земель України, що припав на період тривалих російсько-турецьких воєн. Окрім великої кількості географічних назв, на карту нанесено також маршрути руху армій. Україну на латинський взір названо Ucrania Cosaccorum (Україна Козацька).
Цього ж року (1740) М. Зойтер видав ще одну карту українських земель “Nova et accurata Turcicarum et Tartaricarum Provinciarum intra fluvios Tyras, S Niester et Tanaim S. Don ad Oram Ponti Euxini et in Peloponneso Taurica” (Нова і точна Туреччина та Taртарія…). На мапі містяться написи: Ukraina (Україна), що охоплює Правобережжя та Лівобережжя; Terr. Cosaccorum zaporoviensium (Земля Козаків запорозьких) та ін. На північному сході Україна межує з Росією Московською (Russiae Moscoviticae). Мапа неодноразово перевидавалася. 1744 р. мапа була опублікована в “Atlas minor praecipua orbis terrarum imperia” (Аугсбург).
1740 р. Карта – “Asia Cum Omnibus Imperiis Provinciis, Statibus Et Insulis Iuxta Observationes Recentissimas Et Accuratissimas Correcta Et Adornata Per Matthaeum Seutter” (Азія). Середня Наддніпрянщина (Правобережна та Лівобережна) – Ucrania (Україна). Слобожанщина позначена як Ograina (Ограїна, Окраїна).
1742 р. Карта – “Amplissima Ucraniae Regio Palatinatus Kioviensem et Braclaviensem complectens...” ([Карта] найобширнішого Українського королівства з Київським і Брацлавським воєводствами та прилеглими провінціями, за найдокладнішими вимірами мистецьки вигравіювана на міді та [видана] коштом Матеуса Зойтера, географа с[вященної] імп[ераторської] і кор[олівської] катол[ицької] велич[ності] у Аугсбургу). Опублікована в його «ATLAS UNIVERSALIS».
На карті зображено і тоновані різними кольорами історико-географічні області України та прилеглі до неї території: Київське (Palatinatus Kioviensis) і Брацлавське (Palatinatus Braclaviensis) воєводства, які названі Україною (Ukraina); Волинь (Volhynix Pars), що представлена Нижньою Волинню (Volhynix Inferior); Поділля (Podolia), яке поділяється на Верхнє (Podolia Swp[erior]) та Нижнє (Podolia Іns[егіог]); Покуття (Pocutix Pars); Чернігівське воєводство (Due. Palat. Czemichoviensis); Бессарабія (Bessarabia) та Очаківська Тартарія (Tartari Oczacovienses); Крим (Cremix P[ars]) та Мала, або Перекопська Тартарії (Тагtaria Minor feu Precop Pars). Позначено також українські міста: Київ, Львів, Брацлав, Черкаси, Полтава, Кам'янець, Путивль, Бєлгород, Курськ і багато інших населених пунктів. На північному сході Україна межує з Росією Московською (Russiae Moscoviticae).
Карті притаманне декоративне оформлення, вона прикрашена двома витонченими гравірованими орнаментованими картушами з символічними і міфологічними композиціями, які надають особливий ефект гравюрі. Заголовок карти у фігурному картуші, обрамленому снопами збіжжя, обабіч якого алегоричні постаті богині хліборобства Церери та бога торгівлі Мер-курія, а також зображення двох волів, у лівому верхньому куті.
Після смерті М. Зойтера (1757) карту перевидав Тобіас Конрад Лоттер (зять Зойтера) до кінця XVIII ст. Назва карти частково змінена – з'явилося ім'я Лоттера –  Amplissima Ucraniae Regio Palatinatus Kioviensem et Braclaviensem complectens, cum adjacentibus provinciis juxta recentissimam designationem aeri incisa arte et sumtibus Tobiae Conradi Lotteri, geographie, Augustae Vindel. Cum Gratia et Privil. S. R. I. Vicariatus, in partibg. Rheni, Sveviae et Juris Franconici.
1742 р. Карта – «TABULA SYNOPTICA TOTIUS FLUMINIS DANUBIIA FONTIBUS USQUE AD OSTIA, IN QUA OMNES REGIONES, QUAS PERFLUIT ET AMNES, QUOS RECIPIT, IMPRIMIS INTEGRUM HUNGARIÆ REGNUM, PRINCIPAT. TRANSILVANIÆ, MOLDAVIÆ, WALACHIÆ, ARCHIDUCATUS AUSTRIA, REGNA ET DUCAT. STYRIÆ, CARINTHIÆ, CARNIOLÆ, CROATIÆ, DALMATIÆ, SCLAVONIÆ, BOSNIÆ, BESSARABIÆ, BULGARIÆ, ROMANIÆ, CUM MAGNA PARTE TURCIÆ, ET TARTARIÆ. NEC NON MARE ADRIATICUM ET PONTUS EUXINUS OCULIS SISTUNTUR, JUXTA RECENT ISSIMAS OBSERVATIONES ET DESCRIPTIONES DELINEATA ET ÆRIINCISA CURA ETSUMPTIBUS MATHÆISEUTTERI, S. CÆS. ET REG. CATHOL. MAJ. GEOGR. ET CHALC. AUGUSTÆ VINDEL» (Стисла карта усієї течії Дунаю від витоків до тирла, на якій зображено всі краї, через які він протікає, що включає, зокрема, усе Угорське королівство, князівства Трансільванію, Молдавію, Валахію, архикнязівство Австрію, королівства і князівства Штірію, Карінтію, Карніолу, Хорватію, Далматію, Словенію, Боснію, Бессарабію, Болгарію, Румунію, з великою частиною Туреччини і Татарії, а також загальний огляд Адріатичного моря й Понту Евксинського, за найточнішими спостереженнями й описами накреслена й видана стараннями й коштом Матеуса Зойтера, географа і гравера його священної цісарської і королівської католицької величності. Аугсбурґ) [Вавричин, 2009]. Опублікована в його «ATLAS UNIVERSALIS». Перше видання карти 1730 р.
Українські історико-географічні землі представлені Червоною Руссю (Russie Rubra); Поділлям (Podolia Pars); територія від Брацлава на схід аж до Дніпра названа Україною, або країною козаків (Ucrania five Cosacorum Tractus); Бессарабією (Bessarabie) з позначенням земель Тартарського Буджака (Tartan Budziacensis) та Білгородського Санджака (Sangiacat Bialogrodensis); Малою, Перекопською, або Ногайською Тартарією (Tartariæ Minor, Tartaria Nogaiens., Precopiensis P.); Кримом (Crimea Chersonesus Taurica).
Біля Немирова (Nemirow) — примітка про конгрес послів 1737 p. (Legatorum Congressus А 1737), після якого Австрія вступила у війну проти Османської імперії.
Матеус Зойтер працював разом з Йоганом-Баптистом Гоманном, перейнявши досвід створив свій власний успішний картографічний бізнес. Разом зі своїм учнем гравером та видавцем Тобіасом Конрадом Лоттером (Tobias Conrad Lotter; 1717-1777) опублікували в 1741 р. «Atlas novus sive tabulae geographicae totius orbis» — колекція планів міст. Мапи М. Зойтера є найкращими зразками «золотого століття» німецької картографії. Видавництво М. Зойтера успадковував (1756) Тобіас Конрад Лоттер, який одружився з дочкою картографа. Після смерті Зойтера (1757) Лоттер разом з найближчим родичем видавця успадкував його підприємство та незабаром отримав повний контроль над ним. На старих картах Зойтера з'явилося ім'я Лоттера. Він перевидав в другій половині XVIII ст. багато карт Зойтера, замінивши ім'я першого видавця на своє. Лоттер видавав атласи й різноманітні листові мапи. Після смерті його справу продовжив син Маттіас Альбрехт Лоттер (1741-1810), який відновив та видав велику частину батькових мап.
1723 р. Йоган Кастель (Johann Gastel), німецький картограф та  Ансельм Десінг (Anselm Desing; 1699–1772)  —  католицький філософ, історик, географ і педагог. Карта  “Haupt  Karte POLEN”. Правобережна та Лівобережна Україна – Uckrania (Україна), Південна УкраїнаCosacci (Козак), Західна Україна – Reussen (Русь). На карті позначено Podolіа (Поділля), Volhyniа (Волинь) та Polesia (Полісся). Теперішня Росія на карті позначена як Moscoviae (Московія).
1730 р. Філіпп Йоганн Страленберг (Philipp Johann Strahlenberg; 16761747), шведський офіцер та картограф видав мапу «Nova descriptio geographica Tattariae Magnae tam orientalis quam occidentalis : in particularibus et generalibus territoriis una cum delineatione totius imperii Russici imprimis Siberiae accurate ostensa» (Новий географічний опис Великої Тартарії як на Схід, так і на Захід: в окремих випадках і в загальних територіях одного з проектів усієї Російської імперії, і особливо точного розгляду Сибіру). Лівобережна Україна позначена як UKRANIA (частина Russia Minor); Слобожанщина – Cosaci Bialagorodski (Козаки Бєлгородські), територія на сході межує із землями Донських Козаків. На схід від Каспійського моря – Tattaria Magna (Велика Таттарія), на північ від неї – SIBERIA (Сибір).
1730 р. Петер Шенк молодший (Peter Schenk der Jüngere; 1693-1775), німецький картограф, гравер та видавець опублікував карту «Russie Moscovite, Tartarie Moscovite, Ukraine pays des Cosaques». Правобережна та Лівобережна Україна – Ukraine pays des Cosaques (Україна Країна Козаків), Південь України – Cosaques Zaporoski (Козаки Запорозькі). Окремо виділено Russie Moscovite (Русь Московську) та Tartarie Moscovite (Тартарію Московську). Тартарія Московська – землі мордви, колишні Казанське та Астраханське ханства.
1734 р. Карта “Lа Pologne...” (Польща). Мапа видана в Амстердамі. Наддніпрянщина (Правобережна та Лівобережна) – Ukraine (Україна), Південь України – Dzykе Pole (Дике поле).
1730 р. Едмонд (Едмунд) Галлей (Edmond Halley; 1656-1742) англійський астроном, геофізик та картограф та голландські картографи і видавці брати Джошуа Оттенс та Райнер Оттенс в Амстердамі видали карту “Nova & accuratissima totius terrarum orbis tabula nautica variationum magneticarum index juxta observationes Anno 1700 habitas”. Формат карти 56 × 21,5 см. Мапа двомовна (французька та голландська мови). На мапі напис – UKRAINE (Україна).
1740 р. Ісаак Тіріон (Tirion Isaak; 1705-1769), голландський картограф і видавець, працював у Амстердамі, Картами І. Тіріона на початку XVIII ст. ілюструвалися видання з географії світу, зокрема праця невідомого автора «De tegenwoordige Staat van’t Koninkryk Polen en't Groot-Hertogdom Litthauwen», що вийшла у майстерні І. Тіріона 1733 p., книга Т. Сальмона (Т. Salmon) «Hedendaagsche Historie» (Амстердам, 1734) та книга Дж. Альбріцці (G. Albrizzi) «Atlante novissimo che contiene tutte le parti del Mondo» (Амстердам, 1740). Видав «Atlas des Provinces Unies» (1753), «Atlas der Nederlanden» (1749), «Atlas der Zeelanden» (1760). 1769 p., після смерті І. Тіріона, вийшов атлас «Nieuwe en beknopte Hand-Atlas», карти до якого гравіював художник Якоб Кейзер (Jacob Kevser). В цьому ж році вийшло італійське видання атласу [Вавричин, 2009].
Карта – «NUOVA CARTA DELLA MOSCOVIA O RUSSIA SECONDO L’ULTIME 0SSERVAZIONIFATTA IN AMSTERDAM PER ISAK TIRION» (Нова карта Московії, або Росії, за останніми спостереженнями, виготовлена у Амстердамі Ісааком Тіріоном).
Українські історико-географічні землі представлені Волинню (Volhynia), Чернігівським (Chemicowa) та Новгород-Сіверським (Severia) князівствами, Кримом (Crimea), Малою Тартарією (Tartaria Piccola). На карті як окремі адміністративно-територіальні одиниці виділені: земля Бєлгородських козаків (Bialagrodski Cosachi), Донських Козаків (Don Cosahi) та Україна (Ukraiaia) (підписана на Лівобережжі Дніпра аж до Бєлгорода).
1740 р. Йоганн Георг Шрайбер (Johann Georg Schreiber; 1676-1750), німецький гравер, картограф і видавець, працював у Лейпцигу. 1733 р. вийшло перше видання атласу “Atlas Selectus von Königreichen und Ländern der Welt”, яке Й. Г. Шрайбер підготував спільно зі своїм племінником Йоганном Крістіаном Шрайбером (Johann Christian Schreiber). Друге видання цього атласу, підготовлене до друку спадкоємцями картографа, побачило світ 1807 р. і містило частину карт, вигравіюваних Й. Г. Шрайбером [Вавричин, 2009].
Карта – “REISE CHARTE DURCH DAS KÖNIGREICH POLEN MIT ALLEN DARZU GEHÖRIGEN LÆNDERN” (Карта шляхів Королівства Польща з усіма його землями). Видавництво Лейпциг.
Українські історико-географічні землі представлені Червоною Руссю (Roth Reussen) з Львівським (Lemberg), Белзьким (Belcz), Холмським (Chelm) воєводствами; Поділлям (Podolien), Волинню (Volhynien), Підляшшям (Podlachien). Україна (Ukraine) на карті – це Київське (Kyow) та Брацлавське (Вгасіаu) воєводства. Новгород-Сіверське (Novogrodeck) та Чернігівське (Czernihochovien) князівства – у складі Литовської Русі (Litthauissch Reussen), до якої автор відносить також Мстиславське (Mcislau), Мінське (Minsckie), Вітебське (Witebskie), Полоцьке (Polozkie), Смоленське (Smolensko) воєводства та Самоґітію (Samogiethen).
1743 р. Йоганн Маттіас Хасе (Johann Matthias Hase; 1684-1742), німецький математик, астроном, картограф, історик та географ.
Після його смерті у Нюрнберзі спадкоємцями видана мапа «Europa Secundum legitimas Projectionis Stereographicae...» (Європа...). Лівобережна Україна позначена як «Cosaki Zaporowski» (Козаки Запорозькі). На Правобережжі виділено українські історико-географічні регіони: Червона Русь (Russia Rvbra), Поділля, Волинь. Карта багаторазово перевидавалася, зокрема 1789 р.
1744 р. Емануель Боуен (Emanuel Bowen; 1694?–1767), англійський гравер, картограф, географ англійського короля  Георгія II та французького короля Людовіка XV  видав у Лондоні карту “A New and ACCURATE MAP OF POLAND, LITHUANIA &c. Divided into its Palatinats, drawn from the best authorities, assisted by the most approv'd modern maps. The whole being  regulated by astronomical observations у шести версіях. Формат карти 14,5 х 18 дюймів. Опублікована протягом 1744-1747 рр. у “A Complete System of Geography”. Середня Наддніпрянщина (Правобережна та Лівобережна) позначена як Ukrain (Україна). Західна Україна – Червона Русь (Red Russia), в межах якої виділено Покуття (Pokrusia). З українських історико-географічних земель виділено ще Волинь (Volhynia), Поділля (Podolia), Полісся (Polesia). На північному сході та сході українські землі межують з Російською імперією.
1750-1754 рр. Карта – «An Accurate Map of Poland, Prussia & Lithuania».  Правобережна Україна (в складі Речі Посполитої) – Волинь (Volhyniа), Лівобережна Україна (в складі Росії) – Russia Ukraіn (Російська Україна), Західна Україна – Lіttle Russiа (Мала Русь), південь Lіttle Russiа – Pocussia (Покуття).
1748 р. Ердман Махенбауер (ERDMAN MACHENBAUER J. A.), в Агбургу видав карту “La Pologne...” (Польща...). Середня Наддніпрянщина (Правобережна та Лівобережна) позначена як Ukraine ou pais des Cosaques (Україна земля (країна) Козаків). Західна Україна показана як  Чорна Русь (Russie Noir). Виділено українські історико-географічні регіони: Волинь (Volhyniе), Поділля (Podolie), Полісся (Polesie). На північному сході українські землі межують з Московією (Moscovie).
1748 р. Жіль Робер де Вугонді (Gilles Robert de Vaugondy; 1688—1766) та Дідьє Робер де Вугонді (Didier Robert de Vaugondy; 1723-1786) (син Жіля Робера), французькі картографи. Жіль Роберт де Вугонді, як правило, підписував свої карти «М. Robert», а Дідьє – «Robert de Vaugondy» (іноді додаючи «fils» або «filio»). У деяких випадках до кінця не з’ясовано Жіль чи Дідьє склали карту. З 1740-х років картографічна фірма Жіля і Дідьє Роберів видавала велику кількість атласів, великоформатних карт і глобусів й була на той час найвідомішою і найприбутковішою у Парижі. Починаючи з 1757 р. публікували «Nouvel atlas», який протягом 15 р. вийшов п’ятьма накладами, та перевидавали карти П. Мулляра-Сансона та Н. Сансона, зокрема його карту Польщі «Les Estats de la couronne de Pologne...».
1748 р. Карта – “L'Europe. Divisee suivant ses principaux Etats” (Європа...). Напис на мапі (від Дніпра до Дону) – “Ukraine ou Cosaquie” (Україна Козацька).
1748 р. Карта – “Russie Blanche ou Moscovie...” (Русь Біла, або Московія) поміщена в атласі “Atlas portatif universel et militaire”. Лівобережна Україна позначена як Ukraie ou Cosaquie (Україна Козацька), Правобережна Україна – Pologne (Польща). Формат мапи 16 × 14,2 cм.
1751 р. Жіль Робер де Вугонді та Дідьє Робер де Вугонді створили карту “L'Europe divisee en ses principaux Etats…” (Європа...). Видана в Парижі, поміщена в “Atlas Universel”. Масштаб 1:9 500 000. На півдні Київська та Білгородська губернії межують з землями Запорозьких Козаків (Cosaques Zaporiski) і Ногайців (Tartares Nogayes). На карті напис Dzyke Pole (Дике Поле) розміщений на землях Запорозьких козаків.
У наступному році (1752) Жіль Робер де Вугонді та Дідьє Робер де Вугонді створили ще одну карту “Partie méridionale de la Russie européenne où sont distinguées exactement toutes les provinces, d'après le détail de l'Atlas Russien” де показано українські землі. Ця мапа теж видана в Парижі в 1757 р. в “Atlas Universel”. Масштаб 1:3 400 000. На півдні Київська та Білгородська губернії межують з землями Запорозьких Козаків (Cosaques Zaporiski) і Ногайців (Tartares Nogayes).
1752 р. Жіль Робер де Вугонді та Дідьє Робер де Вугонді. Карта – «Le Royaume de Pologne divise enses duches et provinces et subdivise en Palatinats» (Польське королівство, поділене на князівства, краї та воєводства). Видавництво Париж. Поділля (Кам’янецьке та Брацлавське воєводства) та Київщина (Київське воєводство) позначені як UКRAINE; Західна Україна позначена як Червона Русь (Russia Rouge); окремо виділено Покуття (Pokutie).
1752 р. Дідьє Робер де Вугонді. Карта – «PARTIE MERIDIONALE DE LA RUSSIE EUROPÉENNE OU SONT DISTINGUÉES EXACTEMENT TOUTES LES PROVINCES, D’APRÈS LE DÉTAIL DE L’ATLAS RUSSIEN. PAR LES. ROBERT DE VAUGONDY FILS» (Південна частина Європейської Росії з детальним зображенням всіх країв згідно з Російським атласом, створена паном Робером де Воґонді сином). Південь України – землі Козаків Запорозьких (Cosaques Zaporiski); Мала Татарія (Petite Tatarie), що позначена на північному узбережжі Чорного та Азовського морів; включає землі очаківських татар (Tatares d'Oczacow), землі ногайських татар (Tatares Nogayes) та Кримський півострів (Сrіmее). На карті позначена Кубань.
1754 р. Жіль Робер де Вугонді та Дідьє Робер де Вугонді доповнили карту “Partie méridionale de la Russie européenne où sont distinguées exactement toutes les provinces, d'après le détail de l'Atlas Russien” картою-вставкою “Developpement de la Nouvelle Servie” (Адміністративні кордони Нової Сербії). Мапа видана в Парижі. Франсуа Сантіні в 1776 р. перевидав її в “Atlas Universel dressée sur les meuilleures cartes modernes 1776”, а пізніше у Венеції 1784 р.
На карті з’явився напис UКRAINE. Середня Наддніпрянщина (Правобережна та Лівобережна) позначена як UКRAINE. На півдні Київська (Gouvernem.t de Kiowie) та Білгородська губернії межують з землями Запорозьких Козаків (Cosaques Сzaporowski) та Ногайців (Tartares Nogayes).
На основній карті землі Запорозьких козаків (Cosagues Czaporowski) та Кримського ханства (Petite Tatarie) замальовані одним кольором і в одних кордонах. Таким чином, французькі картографи показали землі Запорозьких козаків у складі Кримського ханства, яке в цей час знаходилося (до 1774 р.) в складі Османської імперії. На карті добре видно, що Zaporozskaia Sjecza (Запорізька Січ) і Kudak (тепер м. Дніпро) позначені як міста з невеликими фортецями. Elisabethgorod (Кропивницький), Ingulgorod (?) показані містами без фортець.
На спеціальній вставці “Developpement de la Nouvelle Servie” (Адміністративні кордони Нової Сербії) розташування Нової Сербії відповідає північній частині Кіровоградської області нинішньої України. Територія Нової Сербії з адміністративним поділом на полки показана у складі Російської імперії. Таким чином, підтверджувалася належність земель до Росії. А ось територію Запорозьких козаків показано як нейтральну (Neutre). У нижній (південній) частині вставки вказаний кордон з Туреччиною (Frontieres de la Turquie).
1762 р. Жіль Робер де Вугонді у Парижі видав карту “Partie Meridionale de la Russie Européenne, Tartarie Rusienne, Petite Tartarie..”. Формат карти 24 × 30 cм. Середня Наддніпрянщина (Правобережна та Лівобережна) позначена як UКRAINE, напис досягає Бахмута (на Донеччині). На території Кримського ханства (Petite Tartarie) показано Запорозьких Козаків (Cosaques Saporowi), на Дону – Донських козаків (Cosaques du Don).
Жіль Робер де Вугонді, відомий також як Le Sieure або Monsieur Robert, походив з родини Нікола Сансона (1600-1667) і є нащадок його онука П'єра Мулляра-Сансона (Pierre Moullart-Sanson). Він був племінником і спадкоємцем П’єра Мулляра-Сансона якому перейшла велика частина плит карт Н. Сансона. Від нього успадкував більшу частину картографічного матеріалу Нікола Сансона. Цей матеріал він разом з сином об'єднав з картами і пластинами, набутими після смерті Юбера Жайо 1712 р., щоб створити основу Всесвітнього Атласу. Після Абрагама Ортеліуса (Abraham Ortelius; 1527 —1598) і Герарда Меркатора (Gerhardus Mercator; 1512—1594) Вугонді спираючись на їх джерела значно просунули вперед картографію тієї епохи. Основні праці: “Géographie sacrèe et historique de l'Ancien et du Nouveau Testament” (1747), “Usage des globes céleste et terrestre” (1752), “Petit Atlas” (1748), “Atlas universel” (1757), “Atlas portatif” (1762). Робер Вугонді склав “Карту середньовічного світу” в кращих європейських традиціях. На ній він показав країни Середнього Сходу та Південного Кавказу. На мапі детально показано контури морів, кордони держав відтінені різнобарвною кантівкою. Основа історичної карти Робера Вугонді досить точна, автор використовував найдетальніші матеріали картографів-сучасників. Обидва (батько та син) отримали титули Королівських географів «Geograpne du Roi» від Аюдовіка XV та шляхетство.
Дідьє Робер де Вугонді спільно з батьком створив універсальний атлас (Atlas Universel) з 108 карт. Даний атлас вперше був опублікований в 1757 р. Для його створення були використані старі джерела, звірені з більш сучасними картами. На багатьох були виправлені широти і довготи згідно з астрономічними спостереженнями. Старий матеріал був змінений з додаванням безлічі нових топонімів. 1760 р. Дідьє Робер де Вугонді був призначений географом Людовика XV, був також Королівським географом польського короля Станіслава Лещинського, з 1756 р. членом Академії наук. Основні праці: “Essai sur l'histoire de la géographie” (1755), “Tablettes parisiennes” (1760), “Cosmographie” (1763), “Institutions géographiques” (1766), “Atlas de la France et de l'Europe” (1785). Після смерті батька Дідьє співпрацював з Шарлем-Франсуа Делямаршем (Charles-François Delamarche), який бл. 1784 р. перебрав майстерню Д. Робер де Вогонді і став його спадкоємцем.
1749 р. Гендрік де Лет (Hendrik de Leth; 1703-1766), голландський картограф, в Амстердамі видав карту “Lest estats de la Couronne de Pologne” (Володіння Польської корони). Середня Наддніпрянщина (Правобережна та Лівобережна) позначена як Ukrainе (Україна). Виділено на мапі українські історико-географічні землі: Russie Noire (Чорна Русь) – територія Західної України, Podolіе (Поділля), Volhyniе (Волинь), Polesiе (Полісся).
Українські землі на карті зображено цілісно (попри кордони між Річчю Посполитою та Московією).
1749 р. Томас Джефферіс (Thomas Jefferys; 1719–1771), англійський картограф та гравер, географ короля Георга III  та  Томас Сальмон (Thomas Salmon), історик.
Карта –POLAND, LITHUANIA and PRUSSIA”. Опублікована в Лондоні (1751), у першому виданні книги Томаса Сальмона (Thomas Salmon; 1679-1767) A New Geographical and Historical Grammar, with a set of twenty-two Maps. Середня Наддніпрянщина (Правобережна та Лівобережна) позначена як Ukrain (Україна). Західна Україна – Червона Русь (Red Russia). На карті позначені українські історико-географічні регіони: Podolіа (Поділля), Volhyniа (Волинь), Polesiа (Полісся).На півночі Україна межує з Росією (Russia).
Карта багато разів перевидавалася, зокрема 1751, 1754, 1764, 1771, 1772 рр. і т. д. (різні інтерпретації кольорів). Останнє видання мапи 1785 р. Співпрацював з Томасом Кітчіним.
1750 р. Джованні Баттіста Альбріззі (Giovanni Battista Albrizzi; 1698-1777),  італійський картограф. Карта – «Nuova Carta del Regno Di Polonia, Diviso nei suoi Palatinati, Secondo l'ultime offervazioni ed anotazioni, fata in Amsterdam, per Isak Tirion» (Нова карта Королівства Польщі). Видавець Ісаак Тіріон  (Isaac Tirion), Амстердам. Карта надрукована у 5 версіях. Середня Наддніпрянщина (Правобережна та Лівобережна) позначена як Ukranіа (Україна). Південніше м. Кодак напис Zaporopski Cosachi” (Запорозькі Козаки) та “Tartaria” (Тартарія). Волинь (Volhyniа) ототожнюється з Україною. Russiа Rossa (Русь Червона) – землі Західної України.
1750 р. Тобіас Йоганн Майер (Tobias Mayer; 1723 —1762), німецький астроном та картограф. Карта – «Mappa Geographica Regni Poloniae». Карта публікувалася в різних атласах (вісім версій). Напис UКRAINА (Україна) зображено великими літерами й охоплює територію від Покуття до Дніпра. Це одна із перших карт де до України належить Галичина. UКRAIN (Україна) ототожнюється з Червоною Руссю (RED RUSSIA). Червона Русь – територія від м. Ярослава та м. Перемишля (тепер Польща) до Бєлгорода (тепер Росія). Позначено українські історико-географічні землі: Podolіа (Поділля), Volhyniа (Волинь), Pokutia (Покуття), Polesia  (Полісся), Podlahia (Підляшшя).
1765 р. Карта – “Map of the Kingdom of Poland and the Grand Dutchy of Lithuania, from Tob. Mayer of the Cosmographical Society of  Nuremberg,. Видавництво Лондон, формат мапи  45.5 x 53.5 cм. Напис UКRAIN (Україна) зображено великими літерами й охоплює територію від м. Ярослава та м. Перемишля (тепер Польща) до Дніпра. UКRAIN (Україна) ототожнюється з Червоною Руссю (RED RUSSIA). Позначено українські історико-географічні землі: Russiа (Русь) – територія Західної України, Podolіа (Поділля), Volhyniа (Волинь), Pokutia (Покуття). Полісся позначене на карті як Podolіа (Поділля).
1750 р. Рігобер Бонн (Rigobert Bonne; 17271795) – один з найвидатніших французьких картографів XVIII ст.. 1773 р. змінив Жака-Ніколаса Белліна  на посаді Королівського картографа у відділі гідрографії картографічного бюро французького флоту. На цій посаді Р. Бонн створив найбільш детальні і точні карти свого часу.
Карта – «ROYAUME DE POLOGNE, ET DUCHE DE LITHUANIE». Київське воєводство на карті – Ukrainе (Україна). На карті позначені українські історико-географічні регіони: Podolіе (Поділля), Volhyniе (Волинь), Polesiе (Полісся).
1770 р. Карта «CARTE DU ROYAUME DE POLOGNE ET SES FRONTIERES. PAR M. B... INGENIEUR DE LA MARINNE ET DU DÉ POST DES CARTES ET PLANS. 1770» (Карта Королівства Польща та його кордонів, створена інженером Картографічного бюро морського флоту паном Б[онном]. 1770). Видавництво Париж.
Південна частина Київського та центральна Брацлавського воєводств названі Україною (Ukraine). На схід від Брацлавщини, в межиріччі Південного Бугу та Дніпра, позначено межу Нової Сербії (Nouvle Servie). Південніше простягається Дике Поле (Plaine Deserte), на землях якого не позначені поселення, показані лише річки, назви яких не підписані.
Українські землі у складі Малої Польщі представлені Руським воєводством (Pal. de Russie), що включає Львівську (T. Leopol), Жидачівську
(Т. Zydaczew), Галицьку (Г. Halicz) землі; Белзьким (P. Belz) воєводством; Холмською землею (T. Chelm, Pals de Chelm); Волинським (Palatinat de Wolhinie), Подільським (Palat. de Podolié), Брацлавським (Pal. de Braclawie) воєводствами.
Карта інженера-картографа Р. Бонна та його учня Ю. Ерісона є першим варіантом карти Польщі, на основі якої у 1786 р. вони створили карту Carte du Royaume de Pologne et du Grand Duché de Lithuanie... для показу першого поділу Польщі 1772 р. [Вавричин, 2009].
1780 р. Карта – “L'Asie” (Азія). Карта поміщена в атласіAtlas de toutes les parties connues du Globe Terrestre (Атлас всіх відомих частин земної кулі. Женева) відомого французького історика Гійома Рейналя (Guillaume-Thomas; 1713-1796). Вся Правобережна Україна (включаючи і Західну Україну) позначена як UКRAЇNE (Україна).
В цьому атласі поміщено карту території Східної частини Римської імперії теж авторства Рігобера Бонні. На мапі напис – UСRAЇNE (Україна). Напис міститься північніше Києва і охоплює Правобережжя та Лівобережжя. Серед українських історико-географічних регіонів – Поділля та Волинь, між Бугом та Дніпром – древляни. Показано присутність хазар в Криму і прибережних регіонах. Каспійське море позначене, як було заведено в цей час, як Хазарське море.


1700 р. Карта Європи.


1705 р.
1707 р.

De Landschappen der Percoptize en Nogaize Tartares, Circassen, P Van der Aa (Leiden, 1707)


1709 р. Жан-Батист Нулен (Jean-Baptiste Nolin). "Carte de la Russie en Europe".

1710 р.
 1710 р. Абрахам Аллард. "Sades Belli in POLONIA et in Moscovia (include Lithuania, Russia\Ukraine, Curlandia, Livonia, Tartaria Minor, Walachia, Volhynia)" (Карта Польщі та Московії (включаючи Литву, Україну, Русь, Волинь, Курляндію, Крим, Валахію, Лівонію).
1710 р.?
1710 (?) р.П'єр ван дер АА. " Ukraine grand pays de la Russie Rouge avec une partie de la Pologne, Moscovie..." ( Велика країна - Україна та Червона Русь, щр межують з Польщею, Московією, Болгарією, Валахією...).
1711 р.
1711 р. Гілерме. "Ukraine..." (Україна. Київський Регіон).
1712 р.


Йоганн Баптист Гоманн (Johann Baptist Homann). «Ukrania quæ et Terra Cosaccorum cum vicinis Walachiæ, Moldaviæ, Minoris, Tartariæ provinciis» («Україна чи Козацька земля з прилеглими провінціями Валахії, Молдавії і Малої Татарії»).
1716 р.
 Йоганн Баптист Гоманн (Johann Baptist Homann). «Ukrania quæ et Terra Cosaccorum cum vicinis Walachiæ, Moldaviæ, Minoris, Tartariæ provinciis» («Україна чи Козацька земля з прилеглими провінціями Валахії, Молдавії і Малої Татарії»).

1720 р.
Йоганн Баптист Гоманн (Johann Baptist Homann).  Tabula Geographica Qua Pars Russiae Magnae Pontus Euxinus seu Mare Nigrum et Tartaria Minor cum finitimus Bulgariae, Romaniae et Natoliae Provinciis exhibetur («Географічна мапа частини Великої Росії, Понта Евксінського, або Чорного моря, та Малої Татарії, разом з прикордонними провінціями Болгарії, Романії та Натолії»).
1720 р.
1720 р.
Йоганн-Баптист Гоманн. "Ukrania quae et Terra Cosaccorum cum vicinis Walachiae, Moldoviae, Johann Baptiste Homann (Nuremberg, 1720)" («Україна або козацька земля з прилеглими провінціями Валахії, Молдавії і Малої Татарії, зображена Йоганом-Баптистом Гоманном»).
1723 р. Фрагмент Європейської частини карти "Carte d'Asie, dressée pour l'Usage du Roy.". Гійом Деліль (Guillaume Delisle).

1730 р. Матеус Зойтер. "Nova Mappa Maris Nigri..." (Нова мапа Причорномор'я).

1730 р. Матеус Зойтер.
Фрагмент Європейської частини карти "Asia cum omnibus Imperiis, Provinciis, Statibus et Insulis iuxta observationes recentissimas et accuratissimas correcta et adornata". 
1730 р.
 1730 р. Матеус Зойтер. "Imperii Moscovitici pars Australis..." Augsburg, circa 1730
1740 р.

Матеус Зойтер. "Nova et Accurata Tartariae Europae seu Minoris et in specie Crimeae, Matthaus Seutter (Augsburg, 1740)" ("Мала Татарія та Україна - держава козаків").
1740 р.

1740 р. Theatre de la Guerre Dans La Petite Tartarie La Crimee La Mer Noire &c. Dressee, Jean Covens & Corneille Mortier (Amsterdam, 1740-45)

1740 р.
Матеус Зойтер. "Nova et Accurata Tartariae Europae seu Minoris et in specie Crimeae, Matthaus Seutter (Augsburg, 1740)" ("Мала Татарія та Україна - держава козаків").
1742 р.
Гійом Деліль (Guillaume Delisle). "La Pologne...,"
1742 р.
John Cowley.  "A Map of POLAND, Prufia and Courland," 
1742 р. Jean Baptiste Renou de Chauvigne- Jaillot: "LA  POLONIA."
 
1742 р.
Матеус Зойтер. "Amplissima Ucraniae Regio Palatinatus Kioviensem et Braclaviensem, Matthaus Seutter (Augsburg, 1742)" («Карта найобширнішого українського королівства з Київським і Брацлавським воєводствами та прилеглими провінціями за найдосконалішими вимірами, мистецьки вигравіювана на міді та видана коштом Матеуса Зойтера»).

1744 р.
 Емануель Боуен (Emanuel Bowen). "A new and ACCURATE MAP OF POLAND, LITHUANIA &c. Divided into its Palatinats, drawn from the best authorities, assisted by the most approv'd modern maps. The whole being regulated by astronomical observations".
1745 р.

  George Louis le Rouge. "Le Royaume  De Pologne Le Grande Duche De Lithuanie Suivant les Nouvelles Observations..." 
Париж., формат 24.5 x 19.5 дюймів.
1749 р.
Thomas Jeffreys:  "POLAND, LITHUANIA and PRUSSIA."


1750 р. Матеус Зойтер.
1750 р. Матеус Зойтер.


1 коментар: