середа, 25 вересня 2019 р.

Назва "Україна" на географічних картах (1750 р. -1799 р.)


Починаючи з карт Нікола Сансона (1641 р.) і аж до кінця XIX ст. Україна ототожнюється з козаками, як держава або країна козаків.
      На європейських картах  XVII-XIX ст. містяться написи: Ukraine Pays des Cosaques (Україна Країна Козаків), Ukraine pays des Cosaqyes (Україна земля (країна) Козаків), VKRAINE ou PAYS DES COSAQUES (Вкраїна, або Країна Козаків), D'Ukraine ou Pays Des Cosaques (Україна, або Країна Козаків), Ukrajna o Paese de Cosacchj (Україна,  або Країна Козаків), Vcriania o Paese de Cosacchj (Вкраїна, або Країна Козаків), Vkrania quæ et Terra Cosaccorum cum vicinis Walachiæ, Moldaviæ, Minoris, Tartariæ provinciis (Україна чи Козацька земля з прилеглими провінціями Валахії, Молдавії і Малої Татарії), UKRAYNE COSACKISCHE LANDER (Україна козацька земля), Ucrania Cosaccorum (Україна Козацька), Ukraine ou Cosaquie (Україна, або Козаки), Pays des Cosaqyes (Країна (земля) Козаків), Pays des Cosaqyes Ukraine (Країна (земля) Козаків Україна), Dzyke Pole ou Campagne De Cossaques Zeporoski (Дике Поле, або Земля Запорозьких Козаків), Terr. Cosaccorum zaporoviensium (Земля Козаків запорозьких), Territ Cosaccorum Zaporoviensium (Земля Козаків Запорозьких), Cosaques Zaporiski (Козаки Запорозькі), Cosaques Сzaporowski (Козаки Запорозькі), Cosakki Saporoski (Козаки Запорозькі), Cosaques Saporowi (Козаки Запорозькі), Zaporog Kosak (Запорозькі Козаки), Dniepri Kosak (Дніпровські Козаки), Kozaci Slobodsczy (Козаки Слобідські), Cosakes de Saporoski (Козаки Запорозькі), Kosaken Ukrainiichen (Козаки Українські), Kosaken Tshernomoricen (Козаки Чорноморські), Human Cosaks (Уманські Козаки), Kozaków Humańskich y Zaporohowskich  (Козаків Уманських та Запорозьких), Saporoskiaja Sieza (Запорозька Січ), Osady Zaporohowcow (території Запорозькі), Kosaks Zaporovien ou Haydamaks (Запорозькі козаки або Гайдамаки), Cosaci Bialagorodski (Козаки Бєлгородські) і т. д.

      У віднайденому в польських архівах перекладі турецького оригіналу Бучацького договору на польську мову у пункті 4 -му стверджується: "УКРАЇНСЬКУ ДЕРЖАВУ З ДАВНІМИ КОРДОНАМИ КОЗАКАМ ВІДДАТИ...". 20 жовтня 1672 року між Османською імперією і Річчю Посполитою у м. Бучач на Тернопільщині було укладено мирний договір. На боці турецької сторони взяли участь представники гетьмана Петра Дорошенка. Стосовно українських земель Брацлавщини та Правобережної Київщини, де існував козацький устрій, вперше на міжнародно-правовому рівні вживався термін "Українська держава" (Ukrainskie Panstwo). Козацька старшина під час польсько-турецької комісії вимагала включити до Бучацького договору пункт щодо встановлення західного кордону Української держави по річках Горинь (прит. Прип'яті, бас. Дніпра) і Лабунь [Тарас Чухліб, 2019 р.].
1750 р. Джованні Баттіста Альбріззі (Giovanni Battista Albrizzi; 1698-1777),  італійський картограф. Карта – «Nuova Carta del Regno Di Polonia, Diviso nei suoi Palatinati, Secondo l'ultime offervazioni ed anotazioni, fata in Amsterdam, per Isak Tirion» (Нова карта Королівства Польщі). Видавець Ісаак Тіріон  (Isaac Tirion), Амстердам. Карта надрукована у 5 версіях. Середня Наддніпрянщина (Правобережна та Лівобережна) позначена як Ukranіа (Україна). Південніше м. Кодак напис Zaporopski Cosachi” (Запорозькі Козаки) та “Tartaria” (Тартарія). Волинь (Volhyniа) ототожнюється з Україною. Russiа Rossa (Русь Червона) – землі Західної України.
1750 р. Тобіас Йоганн Майер (Tobias Mayer; 1723 —1762), німецький астроном та картограф. Карта – «Mappa Geographica Regni Poloniae». Карта публікувалася в різних атласах (вісім версій). Напис UКRAINА (Україна) зображено великими літерами й охоплює територію від Покуття до Дніпра. Це одна із перших карт де до України належить Галичина. UКRAIN (Україна) ототожнюється з Червоною Руссю (RED RUSSIA). Червона Русь – територія від м. Ярослава та м. Перемишля (тепер Польща) до Бєлгорода (тепер Росія). Позначено українські історико-географічні землі: Podolіа (Поділля), Volhyniа (Волинь), Pokutia (Покуття), Polesia  (Полісся), Podlahia (Підляшшя).
1765 р. Карта – “Map of the Kingdom of Poland and the Grand Dutchy of Lithuania, from Tob. Mayer of the Cosmographical Society of  Nuremberg,. Видавництво Лондон, формат мапи  45.5 x 53.5 cм. Напис UКRAIN (Україна) зображено великими літерами й охоплює територію від м. Ярослава та м. Перемишля (тепер Польща) до Дніпра. UКRAIN (Україна) ототожнюється з Червоною Руссю (RED RUSSIA). Позначено українські історико-географічні землі: Russiа (Русь) – територія Західної України, Podolіа (Поділля), Volhyniа (Волинь), Pokutia (Покуття). Полісся позначене на карті як Podolіа (Поділля).
1750 р. Рігобер Бонн (Rigobert Bonne; 17271795) – один з найвидатніших французьких картографів XVIII ст.. 1773 р. змінив Жака-Ніколаса Белліна  на посаді Королівського картографа у відділі гідрографії картографічного бюро французького флоту. На цій посаді Р. Бонн створив найбільш детальні і точні карти свого часу.
Карта – «ROYAUME DE POLOGNE, ET DUCHE DE LITHUANIE». Київське воєводство на карті – Ukrainе (Україна). На карті позначені українські історико-географічні регіони: Podolіе (Поділля), Volhyniе (Волинь), Polesiе (Полісся).
1770 р. Карта «CARTE DU ROYAUME DE POLOGNE ET SES FRONTIERES. PAR M. B... INGENIEUR DE LA MARINNE ET DU DÉ POST DES CARTES ET PLANS. 1770» (Карта Королівства Польща та його кордонів, створена інженером Картографічного бюро морського флоту паном Б[онном]. 1770). Видавництво Париж.
Південна частина Київського та центральна Брацлавського воєводств названі Україною (Ukraine). На схід від Брацлавщини, в межиріччі Південного Бугу та Дніпра, позначено межу Нової Сербії (Nouvle Servie). Південніше простягається Дике Поле (Plaine Deserte), на землях якого не позначені поселення, показані лише річки, назви яких не підписані.
Українські землі у складі Малої Польщі представлені Руським воєводством (Pal. de Russie), що включає Львівську (T. Leopol), Жидачівську
(Т. Zydaczew), Галицьку (Г. Halicz) землі; Белзьким (P. Belz) воєводством; Холмською землею (T. Chelm, Pals de Chelm); Волинським (Palatinat de Wolhinie), Подільським (Palat. de Podolié), Брацлавським (Pal. de Braclawie) воєводствами.
Карта інженера-картографа Р. Бонна та його учня Ю. Ерісона є першим варіантом карти Польщі, на основі якої у 1786 р. вони створили карту Carte du Royaume de Pologne et du Grand Duché de Lithuanie... для показу першого поділу Польщі 1772 р. [Вавричин, 2009].
1780 р. Карта – “L'Asie” (Азія). Карта поміщена в атласіAtlas de toutes les parties connues du Globe Terrestre (Атлас всіх відомих частин земної кулі. Женева) відомого французького історика Гійома Рейналя (Guillaume-Thomas; 1713-1796). Вся Правобережна Україна (включаючи і Західну Україну) позначена як UКRAЇNE (Україна).
В цьому атласі поміщено карту території Східної частини Римської імперії теж авторства Рігобера Бонні. На мапі напис – UСRAЇNE (Україна). Напис міститься північніше Києва і охоплює Правобережжя та Лівобережжя. Серед українських історико-географічних регіонів – Поділля та Волинь, між Бугом та Дніпром – древляни. Показано присутність хазар в Криму і прибережних регіонах. Каспійське море позначене, як було заведено в цей час, як Хазарське море.
1750 р. Тобіас Конрад Лоттер (Tobias Conrad Lotter; 1717-1777), німецький картограф, гравер та видавець карт. Родинний картографічний бізнес він успадкував у 1756 р. від свого тестя Матеуса Зойттера.
Карта – «MAPPA GEOGRAPHICA, EX NOVISSIMIS OBSERVATIONIBUS REPRÆSENTANS REGNUM POLONIÆ ET MAGNUM DUCATUM LITHUAN1Æ. CURA ET SUMPTIBUS TOBIÆ CONRADI LOTTER. GEOGR. AUG. VINDEL» (Географічна карта Королівства Польщі й Великого князівства Литовського). Червона Русь (Russia Rubra) охоплює території Холмського, Белзького та Руського воєводств; цей підпис подано ще раз і він займає землі Волинського та Київського воєводств, охоплюючи Лівобережжя та південь Чернігівщини. Брацлавське воєводство, а також центральна частина Київського по обидва береги Дніпра, названі Україною (Ucrania). Кількома хребтами зображені Карпати (Montes Carpathici, Сгараск). В межиріччі Південного Бугу та Дніпра позначене Дике поле (Сатрі Deferti alias Dzike Polie) та  Нова Січ (Isles ou se retirent les Cosaques). На Дніпрі, нижче Кодака, лініями, що перетинають русло річки, зображені 13 Дніпровських порогів (Les 13 Porovys du Borysthene).
1755 р. Томас Кітчін (Thomas Kitchin; 1718–1784), англійський картограф, гравер та гідрограф опублікував мапу A Correct Map of Europe Divided into its Empires Kingdoms & c.” (Правильна карта Європи...). Мапа видана у Лондоні в Postlethwayt's Universal Dictionary of Commerce”. Формат карти 72,39 × 81,28 cм. Середня Наддніпрянщина (Правобережна та Лівобережна) позначена як Ukrain (Україна), Полтавщина – Little Russia (Мала Русь), південь України – Кosaks (Козаки) та “Little Tartaria” (Мала Тартарія).
1765 р. Карта – Poland, Lithuania and Prussia Drawn from the latest Authorities (Польща...). Видавництво Лондон, формат – 9 × 7,5 дюймів. Кольорове тонування. Правобережна Наддніпрянщина позначена як Ukrain (Україна). Виділено українські історико-географічні землі: Russiа (Русь) – територія Західної України, Podolіа (Поділля), Volhyniа (Волинь), Polesia (Полісся).
1780, 1782 рр. мапу видавали в чорно-білому забарвлені.
1782 р. Карта – “POLAND, LITHUANIA and PRUSSIA” (Польща...). Опублікована в A New Geographical and Historical Grammar.... Формат мапи: 7 × 8,5 дюймів. Кольорове тонування. Середня Наддніпрянщина (Правобережна та Лівобережна) позначена як Ukrain (Україна). Позначено українські історико-географічні землі: Russiа (Русь) – територія Західної України, Podolіа (Поділля), Volhyniа (Волинь), Polesia (Полісся). Карта багато разів перевидавалася (різні інтерпретації кольорів). На деяких картах “POLAND, LITHUANIA and PRUSSIA” назва «Україна» не позначена.
1787 р. Карта – Europe divided into its empires, kingdoms, states, republics, &c. Southern States”. Видавництво Лондон. Південна Україна позначена як Новосербія (New Servia), Zaporiski Cosaks” (Запорозькі Козаки) та “Little Tartaria” (Мала Тартарія).
1787 р. Карта – Asia and its Іslands.... Видавництво Лондон. Південна Україна – “Cosaque Zaporiski ” (Козаки Запорозькі) та “Little Tartarу” (Мала Тартарія). На карті “Asia and its Several Islands and Regions according to their most approved Divisions with Captain Cook's New Discoveries . . .” (Дублін, 1793 р.) ці назви відсутні.
1787 р. Карта – A new map of the Kingdom of Poland with its dismembered provinces”. Видавництво Лондон. Середня Наддніпрянщина (Правобережна та Лівобережна) позначена як Ukrain (Україна). Південна Україна – Новосербія (New Servia), “Zaporiski Cosaks” (Запорозькі Козаки). Карта неодноразово перевидавалася.
1790 р. Карта – The European part of the Russian Empire. The Asiatic Part of the Russian Empire”. Видавництво Лондон. Лівобережна Наддніпрянщина позначена як Ukrain (Україна), Південна Україна – Новосербія (New Servia), “Zaporiski Cosaks” (Запорозькі Козаки). Карта неодноразово перевидавалася.
1804 р. Карта – A New Map of the Kingdom of Poland... (Нова карта Королівства Польщі). Видавець – Laurie & Whittle (Лондон); формат карти  48 х 66 см. Опублікована в “Anew Universal Atlas...” (Новому Універсальному атласі ... ". Напис UKRAIN охоплює центральну Правобережну та Лівобережну Україну. Західна Україна – Galicia (Галичина), Lodomeria (Лодомерія)  або RED RUSSIA  (Червона Русь).
У період з 1747 р. по 1783 р. Томас Кітчін видав близько 170 карт для лондонського журналу, а також Великий англійський атлас (The Large English Atlas; 1767 р.) у співпраці з Емануелем Боуеном (Emanuel Bowen) та Малий англійський атлас (The Small English Atlas; 1749 р.) з Томасом Джефферсом (Thomas Jefferys).
1760 р. Жан Батист Бургиньон де Анвіль (Jean Baptiste Bourguignon d’Anville; 1697-1782), французький географ і картограф, Почесний член Петербурзької академії наук. Його карти з давньої географії характеризується детальністю і базуються головним чином на власних оригінальних дослідженнях і тому є особливо цінними. На карті «Troisieme partie de la carte dEurope, contenant le midi de la Russie, la Pologne, et la Hongrie, la Turquie y compris celle dAsie presqu"entiere» (Карта Європи) міститься напис KRAYN ou UКRAINE (Країна або Україна). Напис охоплює Київське воєводство (Річ Посполита) та Київську і Бєлгородську губернії (Росія).
Анвіль був особистим секретарем герцога Орлеанського і з 1775 р. - ад'юнкт-академіком Паризької академії наук. Він створив понад двісті карт, серед яких «Atlas général» (Париж, 1737-80 рр., 46 карт на 66 аркушах), «Nouvel atlas de Chine» (Гаага, 1737 р., 42 карти) і «Atlas antiquus major» (12 аркушів); текстом для останнього служить «Géographie anciènne abrégée» (3 томи, Париж, 1768 р.).
1760 р. Август Відель (August Videl), французький картограф, видав мапу «Europe…» (Європа...). Напис UКRANIA (Україна) зображено великими літерами, як позначені держави. Напис охоплює територію від Південного Бугу (тодішня Польща) до Бєлгородщини (тодішня і теперішня Росія).
1766 р. Луї Бріон де ля Тур (Louis Brion de la Tour; 1743–1803), французький географ та демограф у своєму атласі «Atlas Generale, Civil et Ecclesiastique, Methodique et Elementaire pour l'etude de la geographie et de l'historie» помістив карту «ETATS DE POLOGNE ET DE LITHUANIE...AVEC ROYAUME DE PRUSSE, ET LE DUCHE DE CURLANDE…» (Країни Польщі і Литви з Королівством Пруссії та Курляндським князівством…). Напис на карті UКRANЕ (Україна) міститься північніше Києва і охоплює Правобережжя та Лівобережжя. Правобережна Україна яка на цей період була в складі Польщі позначена як Русь Польська (RUSSIE POLONOISE).
В цьому ж атласі поміщена карта «Turquie Européenne avec les états qui en sont tributaires...» (Туреччина Європейська) де українські землі позначено як Ukraine Рais des Cosaques (Україна земля (країна) Козаків).
1775 р. Карта – «Carte curieuse des nouvelles limites de la Pologne, de l'empire Ottoman et des états voisins». Українські землі позначені як UКRANЕ (Україна) – Центральна Правобережна Україна, Kosaks (напис на карті біля Умані), Kosaks Zaporovien ou Haydamaks (Запорозькі Козаки або Гайдамаки) – Південна Україна. На карті позначено Запорозьку Січ (Нова Січ; N. Sicza). Українські землі на Лівобережжі – Мала Русь (PETITE RUSSIE) простягається аж до Волги.
Історична довідка.
Гайдамаки — (від тур. hajdamak — бродник, кочівник, розбійник) — самоназва народних повстанців на Правобережній Україні, що залишалася до кінця XVIII ст. під владою Речі Посполитої. Гайдамацький рух — це національно-визвольний і суспільно-політичний рух проти народного поневолення на Правобережній Україні наприкінці XVIII — на початку XIX ст., який поширився на Київщині, Брацлавщині і Волині. Гайдамацькі загони складалися із селян, козаків, наймитів, міщан-ремісників і навіть збіднілих шляхтичів. У 1768 р. під керівництвом запорожця М. Залізняка та сотника надвірного козацтва І. Гонти розпочалося одне з найбільших тогочасних повстань нижчих станів у Східній Європі, яке в історіографії отримало назву Коліївщини. Воно продовжило традиції попередніх визвольних змагань українців.
Нова Січ (Підпільненська Січ) — адміністративний і військовий центр запорозького козацтва в 1734–1775 роках, створений після повернення Війська Запорозького низового під російський протекторат у наслідку підписання Лубенського договору. Остання Запорозька Січ розташовувалася на великому півострові, що омивався р. Підпільною (притока Дніпра). Наприкінці травня 1775 р. командуючий 1-ю російською армією, яка поверталася з турецького фронту, генерал П. Текелій вступив зі своїми військами на Запорожжя, зайняв усі паланки і слободи. 4 червня один із загонів підійшов до Н. С., блокував її, заволодів укріпленнями. Наступного дня гарнізон Н. С. капітулював перед царськими військами. Козацька артилерія, боєзапаси, військові регалії, січовий архів та матеріальні цінності були вивезені. У січі і паланкових укріпленнях розмістилися царські гарнізони. Катерина II розправилася із заарештованою запорозькою старшиною. Уся територія Вольностей Війська Запорозького низового була поділена між Новоросійською губернією та Азовською губернією. Частина запорожців переселилася на підвладну Османській імперії територію, де утворила Задунайську Січ. Козаки, які залишалися на запорозьких землях, започаткували нове об'єднання – Чорноморське козацьке військо. 1791 р. чорноморців переселено на Тамань, а згодом – на р. Кубань, де 1860 р. шляхом об'єднання Чорноморського козацького війська і Лінійного козацького війська було утворене Кубанське козацьке військо.
1769 р. Жорж Луї Ле Руж (Georges Louis Le Rouge; 1722-1779), французький картограф, географ, видавець. Після 1740 р. отримав титул Королівського інженера-географа.
Карта – THÉАTRE DE LA GUERRE ENTRE LES RUSSES, LES TURCS, ET LES POLONOIS (Театр воєнних дій між росіянами, турками та поляками). Масштаб бл. 1:1 350 000. Мова: французька. Карта опублікована в період російсько-турецької війни 1768— 1774 pp., фактично ілюструє воєнні дії російсько-турецької війни 1735-1739 pp. Землі Київського воєводства на Правобережжі та Київської губернії на Лівобережжі аж до Гадяча названі Україною (Ukraine). На території Нової Сербії позначено полковий устрій, зокрема землі полків сербських гусарів (Regiment des Houssards), пандурів (Reg. des Pandours) українського (Reg. des Ukrainiens) та слобідського (Reg. des Slobodiens), a також місце Нової Січі (Setscha ou Retraite des Cosaques Zaporowski). 
На карті детально позначені оборонні лінії з редутами та фортецями, місця розташування турецьких та татарських гарнізонів та місця битв. На лівому березі Дніпра від гирла Орілі на схід до Ізюма  позначена Українська оборонна лінія (Ligne de 1738), яка існувала у 1730-1760 pp. для оборони від нападів кримських та ногайських татарів. Вздовж течії р. Самари позначена існуюча російська оборонна лінія (Lignes actuelles des Rufses), a південніше, від гирла річки Кінської верхів’ями річок басейну Азовського моря до Таганрога зображений проект Нової лінії (Projet des Nouvelles Portyfications des Russes depuis VEmbouchere de la Saliwa Konskich Wodi jusqu’à l'Embouchere du Pleuve Minz ou Krinska au dessus de Taganrog), спорудження якої розпочалось y зв’язку з просуванням російської армії на південь [Вавричин, 2009].
1769 р. Йоган Готліб Фаціус (Johann Gottlieb Facius; 1750 – після 1813) та Георг Зігмунд Фаціус (Georg Siegmund Facius; 1750 – після 1813), брати-близнюки, гравери, картографи та художники німецького походження у Бонні опублікували мапу “Carte exacte d’une partie de l’empire de Russie et de la Pologne meridionale renferment l’Ukraine, la Podolie, la Volhynie, la Russie, la Petite Pologne, la Mazovie, et une partie de la Lithuanie avec la Petite Tartarie, la Moldavie, la Valaquie et la Transylvanie” (Детальна карта частини Російської імперії та Південної Польщі, що включає Україну, Поділля, Волинь, Русь, Малу Польщу, Мазовію та частину Литви з [сусідніми] Малою Татарією, Молдавією, Валахією і Трансільванією). Мова французька. Карта на одному аркуші. 1769 р. – друге видання карти (Франкфурт-на-Майні). 1770 р. – третє видання карти (Бонн).
На карті міститься напис Ukraine, який охоплює Правобережну та Лівобережну Україну. Позначено українські історико-географічні землі: Russie (Русь) – територія Західної України з Холмом та Підляшшям, Podolіe (Поділля), Volhynie (Волинь) та ін. Від місця, де р. Оріль  впадає у Дніпро, на схід, вздовж річки Берестової, зображено фрагмент Української оборонної лінії (La Ligne de l'Ukraine). На Дніпрі, нижче Кодака (Kudak), поперечними лініями зображені 13 Дніпровських порогів (Les treize Cataractes du Boristhenes), a в межиріччі Інгулу та Дніпра – землі Запорозької Січі (Saporoskaja Sicza Cosakes de Saporos).
Брати Фаціус народилися в Регенсбурзі (Німеччина) та пройшли навчання граверної майстерності в Брюсселі. До 1776 р. їх роботи були вже добре відомими й вони переїхали до Лондона на запрошення Джона Бойддела (John Boydell) з яким працювали протягом багатьох років.
1771 р. Філіп де Прето (Philippe de Prétot; 1710-1787), французький географ у Парижі опублікував карту “Carte de l'Ancien et du Nouveau Monde, Suivant une Projection Nouvelle, pour les Premieres Etudes; Dirigee par Mr. Philippe...” в атласі “Atlas Universel”. Гравер мапи Жан-Еммануель Джером Валле (Jean Emmanuel JeromeVallet), формат – 41,4 × 27,7 cм. В межах Московії показана Україна (UКRAINE). На півдні України – Мала Тартарія (P. Tartarіee). Кордон між Україною та Кримським ханством не проведено (Кримське ханство ввійшло в склад Росії лише в 1783 р.). На даній карті Кримське ханство показано як складова частина Росії.
Дуже рідкісна карта світу, оформлена в цікавому стилі. Карта побудована в проекції Меркатора. Карта дуже детальна, особливо в океанах. Позначена вже Гренландія, Канада, південна частина Тихого океану та північна частина Тихого океану. Відсутній будь-який натяк на півострів Аляска. Австралія з’єднана з островами Тасманія та Нова Гвінея. Показано тільки частину узбережжя Нової Зеландії. Композиція красиво прикрашена складним, у французькому стилі,  картушем (з глобусом) та компасом.
1787 р. видано чорно-білий варіант карти. Автори мапи – Філіп де Прето та Муріль Муаті (Maurille Antoine Moithey), гравер – Жан-Еммануель Джером Валле. Формат карти 26,4 × 37,6 см. Карта поміщена в атласі “Atlas universel pour l'étude de la géographie et de l'histoire ancienne et moderne”.
1772 р. Джованні Антоніо Рицци Занноні (Giovanni Antonio Bartolomeo Rizzi Zannoni; 1736–1814) відомий італійський картограф та астроном у співавторстві видав атлас “Carte de la Pologne: Divisée par provinces et palatinats et subdivisée par districts, construite d'après quantité d arpentages d observations, et de mesures prises sur les lieux” (Карта Польщі, поділена на краї та воєводства, а також на округи, відтворена за численними розмежуваннями, спостереженнями і вимірами, здійсненими на місцевості). Масштаб – приблизно 1:673 000. Мова: французька, польська, німецька, турецька. Це перший детальний великомасштабний атлас Польщі до її поділів у 1772, 1793 і 1795 рр. Карти гравійовані  та ілюміновані від руки. Атлас складався з 24 карт (однієї генеральної карти «Wizerunek powszechny Polski y Litwy» та її окремих частин). Українські землі зображені на дев’яти аркушах (№№ 14, 15, 16, 18, 19, 20, 22, 23, 24).
Аркуш 14. Woiewodztwa Lubelskie y Rawskie. Mazowsze y Podlasie Południowe. Część Pułnocna Woiewodztw Bełzkiego, Ruskiego y Sendomirskiego Część Zachodnia Woiewodztwo  Wolyńskiego y Brzeskiego- Litewskiego (Воєводство Любельське і Равське, Мазовія і Південне Підляшшя. Північна частина воєводства Белзького, Руського і Сандомирського. Західна частина воєводств Волинського і Берестейського). Зображені землі Холмської землі (Ziemia Chelmska).  
Аркуш 15. Część Pułnocna Woiewodztw Wołinskiego y Kiiowskiego. Powiat Piński, w Litwie Południowey (Північна частина воєводств Волинського і Київського. Пінський повіт у Південній Литві).
Аркуш 16. Karta granic Polski y Russyi, zawieraiąca część Północną Ukrainy, bieg Dniepru od Chełmicza aż do Kiiowa, Deszny, Semu y inszych Rzek mniey znacznych (Карта кордонів Польщі і Росії, яка охоплює частину Північної України, русло Дніпра від Холмєча аж до Києва, Десни, Сейму та інших, менше важливих річок). Напис на мапі – Ukraina Moskiewska (Україна Московська) – землі, що лежать в межиріччі Дніпра.
Аркуш 18. Woiewodztwo Ruskie, część Krakowskiego, Sędomirskiego y Bełzkiego z Granicami Węgier, y Polski, ktore Gory Karpackie, Nakształt łańcucha Wyciągnione, od Gory Wolska, aż do Talabry, wyznaczaią (Воєводство Руське, частина Краківського, Сандомирського і Белзького з кордоном Угорщини і Польщі, вздовж якого, як витягнутий ланцюг, простягаються гори Карпати від гори Вольська до гори Талябри). На карті зображені Львівська (Ziemia Lwowska), Перемишльська (Ziemia Przemyslska), Сяноцька (Ziemia Sanоска), Жидачівська (Ziemia Zydaczewska), Галицька (Ziemia Halicka) землі.
Аркуш 19. Karta Podola, znaczney Części Wołynia, płynienie Dniestru od Uścia, aż do Chocima y Ładowa, Bogu od swego zrzodła, aż do Ładyczyna, Pogranicze Mołdawy, Woiewodztw Bełzkiego, Ruskiego, Kiiowskiego y Bracławskiego (Карта Поділля, великої частини Волині, русло Дністра від Устя аж до Хотина і Лядової, Південного Бугу від витоків аж до Ладижина, пограниччя Молдавії, воєводств Бєльського, Руського, Київського і Брацлавського).  Написи на мапі – Ukraina Moskiewska (Україна Московська) та Ukraina Polska (Україна Польська).
Аркуш 20. Karta Granic Polski, y Russyi, Zawieraiąca Część Południową Ukrainy, y Przeciąg Dniepru, Zacząwszy od Kiiowa, aż do Samary (Карта кордонів Польщі і Росії, що включає частину Південної України і русло Дніпра від Києва аж до Самари). Київське воєводство назване також Україною Польською (Ukraina Polska albo Woiewodztwo Kiiowskie). На Лівобережжі зображена Україна Московська або частина Київщини (Ukraina Moskiewska albo Czçsé Kiiowszczyzny).
На карті позначені межі Нової Сербії на той час уже в складі Новоросійської губернії (Nowa Serbia teras Nowa Rus’) з позначенням військово-територіального поділу на полки та сотні. Зокрема, позначені землі полків сербських гусарів полковника І. Хорвата (Regiment Usarow Horbackich), пандурів (Regiment Pandurow) та слобідського полку (Regiment Slobodow), територія Генеральної (Нової) Січі (Sicz. General.). Вище Нового Кодака – місце розташування Старої Січі (St. Kozac. Sicz).
 Аркуш №22. Karta Granic Polski, y Siedmiogrodu, Zawieraiąca Część Południową Ziemi Halickiey, y Dalszy Przeciąg Gór Karpackich, Zacząwszy Od Gory Talabri, Aż do Zrzodła Maruzyi (Карта кордонів Польщі і Семигороддя, що включає південну частину землі Галицької і частину Карпат від гори Талябри аж до витоків Марузії).
Аркуш №23. Karta Granic Polski, Zacząwszy od Końca Gór Karpackich w Siedmiogrodzie, aż do Osady Tatarow Bessarabskich, Zawieraiąca Moldawią Pułnocną, Stepy Tatarow Lipkow, y Wyciągnienie Dniestru od Chocima, aż do Benderu (Карта кордонів Польщі від закінчення Карпат в Семигородді аж до поселень татарів в Бессарабії; включає Північну Молдавію, степи липківських татарів і течію Дністра від Хотина аж до Бендерів).
Аркуш №24. Karta granic Polski, zacząwszy od Bałty, aż do rzeki Sina-Woda, zawieraiąca Słobody Kozaków, Humańskich, y Zaporohowskich, Stépy Tatarow, Oczakowskich, Bessarabskich y Nogayskich, z ich ordami, tak ie w roku MDCCLXVII Han-Krymski poosadzał. Znayduie się tu ieszcze, dalsze wyciągnienie Bógu, y Dniestru (Карта кордонів Польщі від Балти аж до річки Синя Вода, включає слободи козаків уманських і запорозьких; степи татарів очаківських, бессарабських і ногайських з їхніми ордами, так як їх року 1767 поосаджував кримський хан. Далі зображена течія Бугу і Дністра; також Дніпра від порогів аж до впадіння у Чорне море).
На карті зображена південна частина Новоросії (Noaw Rus) із землями Українського (Regiment Ukraincow) та Слобідського (Kozacy Slobocy) полків; землі Вольностей Війська Запорозького (Osady Zaporoiowcow), а також місце розташування Нової або Підпільненської Січі (Nowa Sicza Zaporowska, Podpolna) та Старої Січі (Dawna Sicza), нижче Старого Кодака (Kudek Stary) позначені 13 порогів.
Написи на карті – Kozaków Humańskich y Zaporohowskich  (Козаків Уманських та Запорозьких), Kozaczyzna Humańska (Козаччина Уманська).
Показано Чумацький шлях. Турецькою мовою він названий Kerman-Joli – «караванний шлях», а польською мовою написано «droga niedojrzana», а далі на північний захід «zły krok».
1774 р. Карта “Carte De La Partie Septentrionale De L Empire Otoman Contentant la Crimee, la Moldavie, la Valakie, la Bulgarie, avec la Nouvelle Russie, les Gouvernement d'Astracan, et de Voronez, les Tartares, Cosques &c. Par le Sr. Rizzi Zannoni . . . 1774” (Карта Північної частини Османської імперії...). Видавництво Париж, формат – 22 × 17 дюймів. Перевидана у Венеції 1784 р. на 6 аркушахРемондіні (Remondini). Поміщена в атласі “SANTINI, P. / REMONDINI, M. - Atlas Universel dressé sur les meilleures cartes modernes”.
Між Пд.Бугом та Дніпром напис на мапі Territoire des Zaporoviens (Територія (земля) Запорожців). Північніше території запорожців на карті позначено кордон між Російською державою та Османською імперією, який був до Бєлградського мирного договору 1739 р. (тобто кордон станом на 22 жовтня 1705 р.). Над лінією кордону на карті напис Kozaci Slobodsczy (Козаки Слобідські). Між  лінією кордону та полком Гусарів Хорватських напис – Regimеnt Ukraincow (Полк Українців).
1781 р. Карта “LI PALATINATI DI BRACLAW, E KIOWIА. TRATTA DALL’ ATLANTE POLACCO DEL SIGR. RIZZI ZANONI” (БРАЦЛАВСЬКЕ ТА КИЇВСЬКЕ ВОЄВОДСТВА З ПОЛЬСЬКОГО АТЛАСУ РІЧЧІ ЗАННОНІ). Видавництво Венеція (Venezia). Папір, мідерит, багатоколірне ручне тонування аквареллю. Кольоровий художній картуш. Масштаб –  1:1 460 000 (8 звичайн. італійських миль в 1 см), мова –  італійська. На карті позначено Київське та Брацлавське воєводства, визначені межами річок Дніпро та Дністер. Територія за межами воєводств позначена як Ukrania Russa (Україна Російська). Ці українські землі в цей час належали Російській імперії.
Джованні Антоніо Річчі Занноніуніверсальний астроном, геодезист та математик. Був географом Венеціанської республіки та гідрографом торгового флоту в Парижі. Під час Семирічної війни (1756–1763) потрапив у французький полон, після чого оселився у Парижі, де працював картографом. Карти в його різних атласах були декоративно вигравіювані та оздоблені картушами. Його найбільше досягненням – атлас Польщі “Carte Generale de la Pologne...” (1772 р.). На замовлення правителів Речі Посполитої та Османської імперії розробив карти для встановлення точних кордонів володінь у пониззі Дніпра. Автор багатьох атласів та великомасштабних карт. З 1781 р. жив і працював при дворі Бурбонів у Неаполі.
1772 р. Йозеф Антон Лідл (Joseph Anton Lidl), австрійський гравер і картограф, жив і працював у Відні.  Карта – «MAPPA GEOGRAPHICA REGNORUM POLONIÆ & PRUSSIÆ MAGNIQUE DUCATUS LITHUANIÆ UNACUM PROVINCIA RUSSIA RUBRA JUXTA NONNULLAS OB/ERVATIONES TOBIÆ MAYER, & SAMUELIS MIKOVINI CONCINNATA, & IN ÆRE INCISA VIENNAE Â JOSEPNO ANTONIO LIDL A°: MDCCLXXII» (Географічна карта королівств Польщі та Пруссії, Великого Литовського князівства, а також провінції Червона Русь за певними спостереженнями Тобіаса Майєра спільно з Самуелем Міковіні, видана у світ у Відні Йозефом Антоном Лідлем 1772 року).
Червона Русь (Russia Rvbra) на карті займає територію Белзького, Волинського та Київського воєводств, а також частину Лівобережної України на схід від Києва. Землі від Покуття на схід, аж до русла Дніпра, названі Україною (Ukranіа).
Ця карта Й. А. Лідла є переопрацюванням карти Т. Майєра (Т. Mayer) «Mappa Geographica Regni Poloniae...» (Амстердамі, 1750), яка в другій половині XVIII ст. набула великої популярності.
1776 р. Паоло Сантіні (Paolo Santini; 1729-1793), італійський картограф опублікував карту “Сarte des Environs de la Mer-Noire ou se trouvent L'Ukrayne, La Petite Tartarie, et les Confins de la Russe Européene, et de la Turkie”. Видавництво Венеція. Середня Наддніпрянщина (Правобережна та Лівобережна) позначена як Ukrayne (Україна), Південна Україна – Novel le Servie (Новосербія). На схід від Novel le Servie містяться напис Cosaques Zaporisk (Козаки Запорозькі), на південь напис – Dzike Pole (Дике Поле).
1776 р. Карта – ”CARTE DE LA  LITHUANIE RUSSIENNE  qui comprend les PALATINATS  de LIVONIE, de WITEPSK, de MISCISLAW,  et une partie de ceux de  POLOCK et de MINSK  cédés par la POLOGNE à la  RUSSIE. Dressée sur l'Exemplaire des Héritiers HOMANN 1775.  à VENISE,  Par P. Santini  1776  Chez M. Remondini”. Формат мапи 54.61 × 44.45 cм, масштаб 1 : 400 000. Видавець Джузеппе Антоніо Ремондіні (Giuseppe Remondini II; 1745-1811), після смерті батька видавництво очолив його син Франческо Ремондіні (Francesco Remondini; 1777-1820). Видавництво Венеція. Північніше Києва напис – Ukraine (Україна).
1776 р. Якоб Фрідріх Шмідт (Jacob-Friedrich Schmidt; 1723-1786), німецький та російський картограф. Карта – «Генеральная карта Кіевской Губерніи. Разделенная на 10 полковъ». Гравер – М. Зубков. На схід і південь від р. Самари (Правобережжя та Лівобережжя) напис – Часть степи Запорожскихъ Казаковъ. Карта складена після ліквідації у 1774 р. Запорозької Січі.
1779 р. Іван Ісленьєв (Иван Иванович Исленьев; 1738-1784), російський астроном та геодезист, ад'юнкт Географічного департаменту Санкт-Петербузької Академії Наук, видав “Генеральная карта Новороссийской губернии, разделенной на уезды. Сочинённая в 1779 г. Иваном Исленьевым”. Карта складена через 4 р. після зруйнування московитами Запорозької Січі (1775 р.). Мапа була виконана на замовлення імператриці Катерини II у зв'язку з адміністративно-територіальними перетвореннями 1775-1776 рр., які були зумовлені ліквідацією Запорозької Січі і приєднанням до Новоросійської губернії частини земель Війська Запорозького, а також загарбаних у Османської імперії земель. Правобережна Україна позначена, як «Часть Польской Украины». На підросійській Україні міститься напис – «Часть Слободской Украинской губернии».
На картуші карти зображені ангели та гостроверха піраміда з написом «Кинбурнъ * Славенская * Херсонъ».
Історична довідка. Підсумком російсько-турецької війни 1768—1774 рр. було підписання Кючук-Кайнарджійського договору 1774 р., за яким до Росії були приєднані землі між Південним Бугом та Дніпром, фортеця Кінбурн на березі Дніпровського лиману, Керч, Єнікале. Російські кораблі отримали права вільного проходу через протоки. Крим оголошувався незалежним від Османської імперії.
На початку червня 1775 р. за наказом Катерини II Нова Січ була зруйнована, а Вольності Війська Запорозького анульовані. Після закінчення російсько-турецької війни (1768—1774), в якій запорозькі козаки брали активну та дієву участь, генерал-поручик Петро Текелій повів до Січі 10 піхотних, 13 російських козацьких, 8 кінних регулярних полків, 20 гусарських і 17 пікінерських ескадронів. Попри малочисельність, запорожці звернулись до кошового отамана Петра Калнишевського за дозволом боронитися до загину. Проте заможні старшини радили кошовому піддатися без жодних умов; до того ж, священик січової церкви Покрови Володимир Сокальський став прохати не йти “брат на брата”. Врешті кошовий отаман здав Січ без бою. 4 червня 1775 р. Нової (Підпільненської) Січі не стало.На місці Січі виникло с. Покровське, яке в 1950-ті рр. опинилося під водами штучного Каховського моря.
1781 р. Антоніо Затта (італ. Antonio Zatta; 1757—1797) — італійський картограф та видавець. Працював у Венеції. Дві його найвідоміших роботи Atlante Novissimo, опублікованій в 1779 році, і Nuovo Atlante, видано в 1799 році, вже після його смерті. Atlante Novissimo містив 5 томів, 216 карт-гравюр (4 світу, 25 з Північної і Південної Америки, 2 з Австралії, і 5 космографічні таблиці). Мапа Затта Нової Зеландії була першою картою в атласі, що показувала відкриття Кука. Також відомі його карти англійських графств.
Карта «Li Palatinati di Braclaw, e Kiowia» (Брацлавське та Київське воєводства). Видавництво Венеція. Українські землі в складі Росії – Україна Російська(UKRANIA RUSSA). 
1785 р. Чарльз Діллі (Charles Dilly; 1739–1807) та G. Robinson, британські картографи. Карта – POLAND, Shewing the Claims of RUSSIA, PRUSSIA & AUSTRIA from the beft Authorities,”. Видавництво Лондон, формат карти 14 x 12 дюйми. Виділено на карті українські історико-географічні землі: UКRAIN (Україна), RED RUSSIA (Червона Русь) – Галичина, Podolіа (Поділля), Volhyniа (Волинь).
1787 р. Моріль Муаті (Maurille Antoine Moithey; 1732-1810), французький картограф видав карту  “Carte Nouvelle de la Pologne Avant son demenbrement dirigee par Mr. Philippe…”​ (Карта Польщі). Карта опублікована в “Cosmographie universelle, physique et astronomique” (Париж). Лівобережна Наддніпрянщина позначена як Ukraine (Україна); Галичина – Русь Польська (Russie Polonoise).
1788 р. Карта – “Carte générale de l'Empire de Russie Comprise en Europe, pour l'intelligence de la Guerre présente entre l'Impératrice de toutes les Russies et les Turcs / d'Après les meilleurs Auteurs, par le Sr. Moithey Ingenieur Gеographe du Roy. Publicе en 1788. A PARIS. Chez Crepy rue St. Jacques’a St. Pierre pres la rue de la parcheminerie” (Карта Європейської частини Російської імперії для розуміння сучасної війни між Імператрицею усіх росіян та Турками, створена королівським інженером географом Муаті згідно кращих авторів. Надрукована в Парижі в 1788 Крепі, вул. Св. Жака і Св. Петра неподалік вулиці пергаментщиків). Власне картографічне зображення було скопійоване з карти Гійома Деліля 1706 р. Середня Наддніпрянщина (Правобережна та Лівобережна) позначена як Ukraine pays des Cosaqyes (Україна земля (країна) Козаків). Напис сягає м. Білгорода (тепер місто в Росії). Південна Україна показана як Dzyke Pole ou Campagne De Cossaques Zeporoski (Дике Поле або Земля Запорозьких Козаків).
Опис карти подано за Мариною Оксенич (“ЗАГАЛЬНА КАРТА ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЧАСТИНИ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ” 1788 р. із зібрання Національного музею історії України як зразок компілятивної картографії).
Мапа одностороння, прямокутна. Складається з двох аркушів –  перший має розмір 620 × 420 мм, другий – 620 × 425 мм. Вона багатокольорова, з використанням окрім чорного і білого, світло-жовтого, жовтого, рожевого, червоного, світло-зеленого, зеленого та блакитного кольорів. Зображення вміщене в рамку. Внутрішня рамка поділена на градуси і мінути (ціна поділки 15’). Географічна протяжність карти становить
30°30’ – 87°  довготи і 46°20’ – 68°10’ широти. Карта містить градусну сітку в 1°. Для позначення географічних об’єктів та назв використана французька
мова,  хоча іноді трапляються деякі назви,  подані польською мовою. Знизу
другого аркуша карти подано масштаб – в 140 з половиною російських верстах міститься 20 польських миль.
1788 р. Філіп Буаш (Philippe Buache; 1700-1773), французький королівський географ та картограф склав карту “Carte de la mer Noire comprenant la plus grande partie de l'Empire Ottoman, partie des etats de l'empereur, de la Russie...” (Карта Чорного моря і частини Оттоманської імперії). Видавець карти – Жан-Клод Дезош, гравер – П’єр-Антуан-Франсуа  Тард’є (1757-1822). Середня Наддніпрянщина (Правобережна та Лівобережна) позначена як Ukrayne (Україна), Південна Україна – Novel le Servie (Новосербія).
Навчався на архітектора. Займався географією та етнографією під керівництвом Деліля, одружився з його донькою. 1729 р. обійняв посаду першого королівського географа; в 1730 р. став членом Французької академії наук. Створив нову фізико-географічну систему, в якій дав розподіл земної поверхні по річкових басейнах. Іменував найбільший океан, що по площі перевищує всю сушу земної кулі, Великим океаном (фр. La Grande Mer; 1752); такий термін був одним з двох уживаних назв і визнавався більшістю географами і океанографами, особливо російськими та німецькими, проте назва Тихий океан, дана мандрівником Магелланом (1520) і вживалася виключно англійцями і французами, стала повсякденною.
1789 р. Йоганн Франц Йозеф фон Райлі (Franz Johann Joseph von Reilly; 1766—1820), австрійський видавець, картограф та письменник видав у Відні атлас, в якому помістив карти в яких міститься напис Польська Україна: 1) «Der königlichen Republik Polen Woiwodschaft Podolien und die untere Polnische Ukraine nähmlich die Woiwodschaft Braclaw oder Klein Polens südlicher Theil. Nro. 45» (Королівська Республіка Польська воєводства Подільського і Польської України і Брацлавське воєводство) та 2) «Der königlichen Republik Polen Woiwodschaft Kiow das ist die obere Рolnische Ukraine oder Klein Polens östlicher Theil. Nro. 46» (Королівська Республіка Польська воєводства Київського і Польської України і Малої Польщі).
В цьому атласі поміщена карта «Des Russischen Reiches Statthalterschaften Woronesch, Belgorod, Kiow o. Kleinrussland und Charkow od. d. Russische Ukraine. Nro. 63" (Намісництва Російської імперії Воронеж, Бєлгород, Київ або Малоросія і Харків або Російська Україна). Намі́сництво — адміністративно-територіальна одиниця в Російській імперії 1776-1796 рр. Створені за указами імператриці Катерини II. На карті написи – Kleinrussland (Малоросія) та Russische Ukraine (Російська Україна). Напис Russische Ukraine простягається аж до р. Дон.
1799 р. Карта – “Repraesentatio Cursuum Veredarioruum Per Imperium Russicum Meridionale”. Це одна із перших німецькомовних карт, на якій зустрічається напис Нова Росія (Новоросія). Видавництво Відень, формат карти – 19,5 × 13,5 дюймів. Мапа поміщена в “Генеральному поштовому атласі світу” (Allgemeine Post Atlas von der ganzen Welt), що складався із 40 карт. На карті показано губернії та їхні межі.
1796 р. був виданий указ російського імператора “Про новий поділ держави на губернії”, за яким в Україні замість намісництв створювалися губернії.
Губернії України станом на 1796 р.:
*Волинська губернія (Новоград-Волинський);
*Київська губернія (Київ);
*Новоросійська губернія (Новоросійськ (Дніпро);
*Подільська губернія (Кам'янець-Подільський);
*Слобідсько-Українська губернія (Харків);
*Малоросійська губернія (Чернігів);
*Курська губернія (Курськ) — частково;
*Мінська губернія (Мінськ) — частково.
На мапі – напис Slobodskiische Ukraine (Слобідська Україна).  Губернія  була створена на місці ліквідованих 1765 р. московським урядом слобідських козацьких полків  та  існувала у 1765–1780 та 1796–1835 роках.
На мапі – напис Neu Russland (Нова Росія).
Йоганн Франц Йозеф фон Райлі спочатку працював на державній службі, але пізніше присвятив себе виключно географії. З 1789 по 1806 рр. видавав “Атлас п'яти частин світу” (Schauplatz der fünf Theile der Welt), з яких тільки Європа займала 830 аркушів (серед яких були листи і з українськими землями). Пізніше видав шкільний атлас (1791-1792) та атлас загальної географії. З 1794 р. по 1796 р. видав перший повний австрійський атлас світу під назвою “Великий німецький атлас” (Grosser deutscher Atlas), у 1799 р. — “Генеральний поштовий атлас світу” (Allgemeine Post Atlas von der ganzen Welt) — перший атлас у світі такого плану.
1795 р. Роберт Лорі (Robert Laurie; 1755-1836) та Джеймс Уітл (James Whittle; 1757-1818), англійські видавці та картографи, у Лондоні (фірма «Laurie and Whittle») опублікували атлас в якому міститься карта “Europe, divided into it’s empires, kingdoms, states, republics etc. by Kitchin, Hydrographer to THE KING, with many Additions and Improvements… of Mr.D’Anville. London”. Мапа створена на основі карт англійського картографа Томаса Кітчіна (Thomas Kitchin; 1718–1784) та французького картографа і географа Жана Батиста Бургіньона де Анвиіля (Jean-Baptiste Bourguignon d' Anville; 1697-1782). З обох сторін карти є таблиці стосовно відстані, статистики та населення. В нижній частині карти є серія мініатюрних прапорів багатьох країн і міст світу, починаючи від Німеччини до Японії та Ефіопії. Прапор молодих Сполучених Штатів з тринадцятьма зірками, що міститься в нижньому правому куті, явно виглядає як додаток. Карта поділена на дві частини, одна з яких зветься “Eastern part of Mediterranean sea, with the coasts of Turky Anatolia, Syria, Egypt and Barbary” (Східна частина Середземного моря з берегами турецької Анатолії, Сирії, Єгипту та Берберії) і на якій міститься напис  New Russia.
Це одна із перших англомовних карт, на якій міститься напис “Новоросія” (New Russia). Ці українські етнічні землі до 1775 р. називалася “Вольності Війська Запорозького Низового”. Термін вперше згадується у 1764 р., як Новоросійська губернія. На південь і на схід від New Russia містяться написи “Zaporiski Cosaks” (Запорозькі Козаки). Причорномор’я та Приазов’я позначені як “Little Tartaria” (Мала Тартарія).
На карті Томаса Кітчіна «Europe divided into its empires, kingdoms, states, republics, &c. Southern States» (1787 р., Лондон) ще немає Новоросії, а на цій території знаходиться Новосербія (New Servia). Але на мапі є “Zaporiski Cosaks” (Запорозькі Козаки) та “Little Tartaria” (Мала Тартарія).
Перша Новоросійська губернія – 1764—1783 рр. 1796 р. на території Катеринославського і Вознесенського намісництв була знов утворена Новоросійська губернія (до 1802 р.).
1799 р. Вільям Фаден (William Faden; 1749-1836), англійський картограф та видавець, був придворним географом короля Георга III та власником видавничого дому “ФАДЕН” видав мапу “A map of the Kingdom of Poland and Grand Dutchy of Lithuania including Samogitia and Curland, divided according to their dismemberments, with the Kingdom of Prussia” (Карта Королівства Польського і Великого Князівства Литовського, в тому числі Самоготіі та Курляндії, що розділені відповідно до їх розчленуванням, з Королівством Пруссії). Видавництво Лондон, формат мапи 54 × 59 см, масштаб – 1: 2 300 000. На мапі показано розділи Речі Посполитої 1772, 1792, 1795 рр. Карта була створена на замовлення англійського королівського двору: “Від географа Вільяма Фадена Королю і принцу Уельському”. Ця карта є зменшеною версією карти відомого італійського картографа Джованні Антоніо Річчі Занноні (1736-1814), що була видана в Парижі (1772) на 24 аркушах на замовлення короля Польщі. Карта є дуже детальною, на ній показані всі великі та малі міста та містечка, а також – різними кольорами межі держав (Австрії, Прусії, Росії). 1811 р. карта була опублікована в Генеральному атласі.
На мапі – написи: Russian Ukrain (Російська Україна), Polish Ukrain (Польська Україна), Galicia (Галичина), Human Cosaks (Уманські Козаки), «Palat of Russia» (Руське воєводство) та ін. Напис Russian Ukrain охоплює всю Правобережну Україну, починаючи від Стародубщини, а напис Polish Ukrain – Південну Київщину. На південь від м. Умань позначені Уманські Козаки (мабуть, як пам’ять про Коліївщину 1768-1769 рр. козацько-селянське національно-визвольне повстання в Правобережній Україні, яке було спровоковане національним і релігійним гнітом правобережного українського населення в Речі Посполитій).
Батько – Вільям Фаден старший (Willam Faden senior; 1711-1783). Вільям Фаден автор “Північноамериканського Атласу” (North American Atlas, 1777 р.). Атлас складався з 29 карт, де було показано хід бойових дій (карти зроблені очевидцями). Вільям Фаден був також видавцем журналу “The Public Ledger" або "The Daily Register” в Лондоні.

1750 р. Джованні Баттіста Альбріззі 

 1750 р. Тобіас Йоганн Майер

  1765 р. Тобіас Йоганн Майер 
   1770 р. Тобіас Йоганн Майер 

 1750 р. Рігобер Бонн 

1770 р. Рігобер Бонн 
1780 р. Рігобер Бонн
 
1781 р. Антоніо Затта
1789 р. Йоганн Франц Йозеф фон Райлі

1799 р. Йоганн Франц Йозеф фон Райлі  

1795 р. Роберт Лорі (Robert Laurie; 1755-1836) та Джеймс Уітл (James Whittle)

Немає коментарів:

Дописати коментар