пʼятниця, 20 вересня 2019 р.

Українські землі на картах Івана Ісленьєва (друга пол. XVIII ст.)


1779 р. Іван Ісленьєв (Иван Иванович Исленьев; 1738-1784), російський астроном та геодезист, ад'юнкт Географічного департаменту Санкт-Петербузької Академії Наук, видав “Генеральная карта Новороссийской губернии, разделенной на уезды. Сочинённая в 1779 г. Иваном Исленьевым”. Карта складена через 4 р. після зруйнування московитами Запорозької Січі (1775 р.). Мапа була виконана на замовлення імператриці Катерини II у зв'язку з адміністративно-територіальними перетвореннями 1775-1776 рр., які були зумовлені ліквідацією Запорозької Січі і приєднанням до Новоросійської губернії частини земель Війська Запорозького, а також загарбаних у Османської імперії земель. Правобережна Україна позначена, як «Часть Польской Украины». На підросійській Україні міститься напис – «Часть Слободской Украинской губернии».
На картуші карти зображені ангели та гостроверха піраміда з написом «Кинбурнъ * Славенская * Херсонъ».
Історична довідка. Підсумком російсько-турецької війни 1768—1774 рр. було підписання Кючук-Кайнарджійського договору 1774 р., за яким до Росії були приєднані землі між Південним Бугом та Дніпром, фортеця Кінбурн на березі Дніпровського лиману, Керч, Єнікале. Російські кораблі отримали права вільного проходу через протоки. Крим оголошувався незалежним від Османської імперії.
На початку червня 1775 р. за наказом Катерини II Нова Січ була зруйнована, а Вольності Війська Запорозького анульовані. Після закінчення російсько-турецької війни (1768—1774), в якій запорозькі козаки брали активну та дієву участь, генерал-поручик Петро Текелій повів до Січі 10 піхотних, 13 російських козацьких, 8 кінних регулярних полків, 20 гусарських і 17 пікінерських ескадронів. Попри малочисельність, запорожці звернулись до кошового отамана Петра Калнишевського за дозволом боронитися до загину. Проте заможні старшини радили кошовому піддатися без жодних умов; до того ж, священик січової церкви Покрови Володимир Сокальський став прохати не йти “брат на брата”. Врешті кошовий отаман здав Січ без бою. 4 червня 1775 р. Нової (Підпільненської) Січі не стало.На місці Січі виникло с. Покровське, яке в 1950-ті рр. опинилося під водами штучного Каховського моря.

1779 р.

Немає коментарів:

Дописати коментар