1960-ті
рр. — 1980-ті рр. підприємства та установи: тютюнова фабрика, дріжджовий завод, швейна фабрика (три цехи виробничого об'єднання «Юність»), ливарний
й інструментальний цехи Львівського виробничого об'єднання «Полонина», цех
львівського виробничого об’єднання «Галантерея», два цехи Львівського заводу пластмасових
виробів, консервний цех заводу «Харчопродукт», молокозавод (маслозавод), ковбасний цех (біля теперішньої школи «Берегиня»), ветеринарна
станція по вул. Леніна (навпроти СШ №47), ательє по пошиттю одягу, МТС, пошта та телеграф (вул. Леніна, 30;
тепер житловий будинок біля музею; керівник - п. Манзевич), Львівський
лісгосп, цегельний завод (1959—1961 рр. переобладнано та механізовано;
працювало 58 робітників, випускали 9 млн штук цегли на рік), млин, друкарня, Винниківський
цех №3 Львівської меблевої фабрики де працювало 116 робітників на в-ві кімнатних
буфетів та столиків під радіо, банк по вул. Галицькій (тепер
історико-краєзнавчий музей), електровня (на Розлавці), фотоательє (Василь
Висоцький, п. Бочковський; навпроти теперішньої пошти по вул. Галицькій, діяло
ще в 1960-их рр.), бойня (на Загородді), пожежна станція, бляхаря по вул. І.
Франка (в сусідньому приміщенні приймали шкірки з кролів і знаходився коминяр),
кінотеатр «Карпати» та ін.
1960-ті
рр. — 1970 р. (жовтень) — п. Наконечний директор тютюнової фабрики.
1960
р. — помер Микола Полєк (професор-філолог).
1960
р. — ФК «Авангард» (Винники) чемпіон Львівської області, чемпіон м. Львова,
володар Кубка Львова (Богдан Маркевич).
1960
р. — матчі «Авангард» (Винники) — «Нафтовик» (Дрогобич) за «путівку» до класу Б
«Україна» (винниківчани програли з рахунками 2:0 і 3:0).
1960
р. (квітень) — дитячий садок на 100 місць.
1961
р. — 1986 р. — о. Петро Баран парох Святовоскресенської церкви.
1962
р. — санаторна школа-інтернат (тепер вул.Галицька, 88а; директори:
Д.
Т. Гайворонюк, В. І. Закальницький, С. М. Совяк, Ю. М. Чайківський,
В.
Й. Корч, Л. Є. Свистович). 2015 р. — 44 вчителі, 264 учні.
1962
р. — Винниківське відділення Львівської швейної фірми «Маяк».
1962
р. — цех №1 пластмасових виробів (127 робітників); виготовляли – гудзики,
посуд, фари для Львівського заводу автонавантажувачів, світлофільтри для
радіоапаратури, поліметилмед акрилового порошку.
17
травня 1962 р. — помер Микола Федюк (український маляр-реаліст).
1963
р. — реставрація пам’ятника Т. Шевченкові.
1963
р. — ФК «Авангард» (Винники) чемпіон Львівської області (Богдан Маркевич).
1964
р. — мототраса «Майорівка» у Винниківському лісі (тут проходили етапи чемпіонату
СРСР, України, ранги кубка Європи).
8
березня 1964 р. — урочистості з нагоди 150-річчя від дня народження Т. Шевченка
(багатолюдне віче біля пам’ятника Т.
Шевченку; виступи Володимира Грабовецького, Григорія Нудьги, Михайла
Керницького).
19
вересня 1964 р. — помер Володимир Лиско (священик УГКЦ, релігійний і
громадський діяч).
21
вересня 1964 р. — багатолюдний похорон о. Володимира Лиско. Похорон
відправляли: о. Василь Богонюк, о. Василь Галій, о. Ігнатій Цегельський і о.
Артемій Цегельський.
1964
р. — юнацька ФК «Авангард» (Винники) чемпіон Львівської області серед юніорів.
1960-ті
рр. (середина) — Анна Михайлівна Сенчишин директор Народного дому м. Винники.
1960-ті
рр. (середина) — закладено новий сад на лівому березі Комсомольського
(Винниківського) озера. Шефство над садом взяв сільськогосподарський інститут в
Дублянах (ректор академік Михайло Тимофійович Гончар).
1965
р. — ФК «Авангард» (Винники) чемпіон Львівської області (Богдан Маркевич).
1965
р. — помер Василь Богонюк (священик, доктор).
1967
р. — база відпочинку «Електрон» (площа 8 га, висаджено 116 видів дерев і
чагарників).
1968
р. — відкриття залізниці Львів (залізничний вокзал) — Комсомольське
(Винниківське) озеро.
1968
р. — передача Винниківської філії фірми «Маяк» фабриці текстильно-художніх
виробів (1970 р. її перейменовано на Львівське текстильно-галантерейне
об’єднання «Юність»), а Винниківська філія відтепер отримала назву — «Швейний
цех №3».
1968
р. — Галич Г., Наконечний Д. «Львівська тютюнова фабрика» (історичний нарис).
7
квітня 1968 р. — народився Боровик Олександр Валерійович (Саша Боровик) —
український політик, юрист, економіст.
1969
р. — перший випуск десятикласників у СШ №47 (директор школи Аркадій Дорман).
1969
р. — 1984 р. — директор Будинку піонерів Любов Іванівна Демиденко (Антонів).
1969
р. — розбудова молокоцеху (збільшення довжини у 3 рази, ширини вдвічі,
пробурення 70-ти метрової свердловини) на вул. Крива, 2.
1969
р. — на Розлавці, на вул. Соборності (колишня вул. Ульянова) розпочато житлове
будівництво (1971 р. — перші будинки).
23 травня 1969 р. — Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про зміну підпорядкованості
міста Винники Львівської області» (передати місто Винники в підпорядкування Червоноармійській районній Раді депутатів
трудящих міста Львова).
ВИННИКИ
Винники — одне з найдавніших поселень біля Львова, ще у XXV тис.
до н. е. людина вперше заселила околиці Винник. Місто розташоване на шляху, що
споконвіку єднав два величні українські міста: Львів та Київ. Територія Винник
та околиць знаходиться на межі Грядового Побужжя і Давидівського пасма. За
чудову природу у XIX ст. Винники називали "маленькою Швейцарією",
перлиною Львівщини.
Винники було засновано у другій
половині XIII ст. руським (українським) королем Левом Даниловичем. Спочатку
місто мало назву Малі Винники. За часів Галицько-Волинської держави першим
відомим власником Винник був Бертольд Штехер (перший німецький війт Львова за
часів короля Лева Даниловича). За свою працю на благо міста він отримав у
винагороду від короля Лева млин Сільський Кут, озера та два невеликі маєтки в
Малих Винниках та Підберізцях. Матеус (Матвій) Штехер — син Бертольда — також
був війтом Львова і володарем Винник на поч. XIV ст.
Право на володіння Винниками, нащадкам
Бертольда, згодом підтвердив польський король Казимир III своїм привілеєм від
22 серпня 1352 р. Ця грамота містить першу письмову згадку про Винники.
17 травня 1666 р. польський король Ян
II Казимир дозволив Стефанові Замойському перетворити Винники на місто, надавши
йому Магдебурзьке право, створити тут купецьке братство і ремісничі цехи та
двічі на рік проводити у місті великі ярмарки - на Михайла та Зелені свята.
23 серпня 1992 р. — перше святкування
дня міста Винники.
Місто
ВИННИКИ ЦЕ:
Перший скульптурний пам’ятник на
Україні й у світі Т. Шевченку – 1913 р.
Перший пам’ятник на Україні воїнам УГА
– 1922 р.
Винники та Підберізці - перші населені
пункти Галичини де було скасовано панщину 1 лютого 1786 р.
1854-1867 р. — Винниківський повіт.
1867 р. — 1918 р. — Винниківський
судовий повіт.
Винниківський судовий повіт існував у
таких межах (на 1910 р.): Білка Королівська, Білка Шляхетська, Борщовичі,
Винники, Виннички, Вовків, Давидів, Дмитровичі, Гаї, Гончари, Глуховичі, Германів,
Кам’янопіль, Журавники, Кам'янопіль, Козельники, Кротошин, Лисиничі, Миклашів,
Милятичі, Підберізці, Підбірці, Селиська, Сухоріччя, Товщів, Черепин, Чишки,
Чарнушовичі, Чижиків, Weinbergen (Винники), Unterbergen (Підгірне).
ЗУНР. 1 листопада 1918 р. — 1919 р.
(друга пол. травня) — судовий округ (повіт) Винники.
1921 р. — 1924 р. — сільська ґміна
Винники.
1921 р. — 1933 р. — сільська ґміна
Вайнберґен.
1924 р. — 1934 р. — міська ґміна
Винники.
1924
р. — Польський Сойм приняв ухвалу про зачислення громади Винник до списку
містечок.
20
жовтня 1933 р. Винники повторно отримали статус міста.
10 січня 1940 р. — 26 вересня 1959 р.
(з перервою під час війни) — Винники центр Винниківського
р-ну. До Винниківського району, у різний період, належали села: Виннички,
Гончари, Давидів, Черепин, Товщів, Селиська, Великі Кривчиці, Малі Кривчиці, Лисиничі,
Підбірці, Ямпіль, Кам’янопіль, Верхня Білка, Нижня Білка, Гаї, Чижиків,
Підберізці, Чишки, Дмитровичі, Глуховичі, Козельники, Пасіки Зубрицькі,
Кротошин, Сихів, Зубра, Гори.
Світлини Олексія Комендяка
1960-і рр. (початок). Вул. Леніна (Галицька). З архіву Юрія Карманчука
1960 р. Отець Анатолій Козак з парафіянами
1960-і рр. Отець Анатолій Козак з парафіянами
1960
р. СШ № 29 (архів Марії Кривошлик)
1963
р. СШ № 29 (архів Марії Кривошлик)
1964 р. Вул. Леніна, 30. З архіву Володимира Брусняка
1966
р. Садочок
1961
р. Районний садочок (архів Леонід Демцюх)
1964 р.
1961 р. СШ №47
1961 р. «Районний» садок. З архіву Леоніда Демцюха
1960-1963 рр. «Районний» садок. З архіву Володимира Брусняка
1963 р. СШ №47. Директор Дорман Аркадій Григорович
1966 р. СШ №47. Перший клас
1967 р. СШ №47. Другий клас
1969 р. СШ №47.
1969 р. Винниківчанки. Парк (тепер ресторан "Святослав"). З архіву Юрія Карманчука 1969 р. Комсомольське озеро. З архіву Юрія Карманчука
1960-ті рр. На центральній зупинці (вул. Леніна).
1962 р. лютий (з архіву Юрія Домазара)1969 р. З архіву Юрія Карманчука
1969 р. МОЇ НАЙДОРОЖЧІ (мама, тато, дідо, баба, вуйко Микола, цьоця Геня)
СВІТЛИНИ:
Олександр Комендяк, Марія Кривошлик, Леонід Демцюх, Юрій Домазар, сайт "Винники Плюс" та ін.
Немає коментарів:
Дописати коментар