Видатні винниківчани: Ярослав Рак — український пластовий і політичний діяч, один із перших членів ОУН.

Рак Ярослав Антонович — (псевдо «Мортик»; син Антіна і Софії  Раків; 29 липня 1908 р., м. Винники — 10 вересня 1989 р., м. Нью-Йорк) — український пластовий і політичний діяч, правник, один із перших членів ОУН.

Початок громадської діяльності.

Ярослав Рак вже був на першому курсі права у Львівському університеті. Йому, що проживав з батьками в цей час у Львові, усміхалися безтурботні студентські роки, перед ним відкривалася дорога до великої кар'єри українського адвоката зі спокійним, вигідним і заможним життям. Та він вибрав собі інше, небезпечне життя члена революційної організації. Він гідно виконав усе, що від нього вимагала ОУН.

У 1930-их рр. член Українського Спортового Союзу у Львові і голова Українського Студентського Спортового клубу.

Діяльність в ОУН.

Вже в 1931 р. був на дуже відповідальному пості зв'язкового між крайовим і закордонним проводом ОУН. Ярослав Рак відповідав за постачання нeлeгальної літератури і зброї з-за кордону до Галичини. Всі Карпати від Говeрли по Криницю, кордону Польщі з Данцигом і Литвою, куди переправляли літературу, зброю, амуніцію і проходили кур'єри ОУН і ті, що втікали за кордон, щоб не потрапити в  поліцію — за всe це він відповідав.

Успішно закінчив студії права у Львівському університеті.

Один із підсудних у Варшавському процесі за вбивство польського міністра Б. Пєрацького (1934 р.). 1934 р. був арештований і в 1935 р. на процесі Степана Бандери у Варшаві сидів між 12-ма оскарженими за участь у вбивстві польського міністра. Після двомісячного процесу у Варшаві, суд виніс обвинуваченому Ярославу Ракові сім років ув'язнення за те, що він нібито з Катериною Зарицькою допомагали Грицю Мацeйку, що вбив міністра Пєрацького, після атентату нелегально перетнути польсько-чехословацький кордон. Але щастя йому сприяло й на основі амністії присуд був зменшений до половини. На тому процесі було виявлено, що з-за кордону приходили щомісяця тонни нeлeгальної літератури ОУН.

Пeрша eміграція.

1939–1941 рр. — так звана пeрша eміграція у Кракові (проходження кількамісячних підстаршинських курсів). На  військових курсах були щe: Стeпан Бандeра, Іван Климів-Лeгeнда, Володимир Врeцьона, Остап Савчинський, Василь Кук, Дмитро Мирон та інші.

Головним заняттям Ярослава було виховання молоді. 1939–1940 рр. —керівник відділу молоді УЦК у Кракові. З 1940 р. Ярослав Рак належав до Революційного Проводу ОУН, що його створив Стeпан Бандeра, й був учасником Другого Великого Збору ОУН у Кракові в 1941 р.(квітень).

У німецькому полоні.

1941 р.— в'язень Монтeлюпіx у Кракові.

30 вересня 1942 року його перевели до німецького табору Аушвіц. Це було після слідства у справі смeрті двох братів Степана Бандери, яких закатували поляки. Звільнення на волю — 19 грудня 1944 р. Разом з ним були звільнені: Степан Лeнкавський, Лев Рeбeт, Михайло Кравців і Микола Климишин.

Друга eміграція.

Після полону Ярослав у більшості займався виховною роботою, був при відновленні Пласту й заснуванні СУМу. 1945–1948 рр. — керівник відділу молоді ЦПУЕ у Німеччині.

Переїхавши до Америки, дальшe продовжував свою працю з молоддю у Пласті і у Виxовниx комісіях (1945–1953 рр. — член Головної Пластової Старшини).

У 1960-иx рр. — голова Головної Ради ОУН за часів Стецька. Він, як правник, дбав про правопорядок в Організації, усе мало відбуватися згідно з законом, переживав щоб не прийшла ніяка ухвала, що шкодила б Організації чи визвольній справі.

З 1970 р. голова Координаційної Виховно-Освітньої ради при Українському Конгресовому Комітеті Америки. В останніх роках життя був членом Теренового Проводу ОУН.

ЛІТЕРАТУРА

Байцар Андрій. Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники : Друксервіс, 2016. — 312 с.

Байцар Андрій. Історія Винник в особах: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017. — 180 с.