5 червня 1848 р. м. Винники. Церква ГНІХ. Священник оголосив про скасування панщини і про створення у Львові «Головної Руської Ради».

Революція 1848 р. створила умови для скасування всіх пережитків кріпосництва. Імператор Фердинанд I 17 квітня 1848 р. видав Закон про скасування феодальних повинностей селян Галичини. У Законі вказувалось: 1) панщинні й інші повинності скасовуються з 15 травня 1848 р.; 2) чинні сервітути (громадські володіння) — ліси, пасовища, луки, водоймища тощо, якими селяни користувалися спільно з паном, залишаються недоторканими; 3) селяни, які забажають користуватись сервітутними правами, мають давати за це відповідну плату, що буде визначатись добровільною угодою між ними й поміщиками; 4) за втрату повинностей поміщики звільняються від «опікунських обов'язків.

5 червня 1848 р. — богослужіння в церкві, під гомін дзвонів священник оголосив про скасування панщини і про створення у Львові «Головної Руської Ради».
 7 вересня 1848 р. Фердинанд І підписав Указ, яким заборонялась панщина у всіх частинах імперії. Цей Указ розширював Закон від 17 квітня деякими пунктами про права селян і їхні стосунки з поміщиками. Йшлося про те, що поміщики втрачали верховну владу над селянами, котрі переставали бути їхніми підданими й оголошувалися громадянами держави. Скасовувалася відмінність між домінікальними і рестикальними землями, оскільки і ті, й інші ставали вільною власністю. Це призвело до того, що селяни ставали власниками земельних наділів.

Звільнення кріпаків у Габсбурзькій імперії в 1848 р., піднісши їхній юридичний статус та політичні права, не полегшило економічного становища. В сутності проблема крилась у підвищенні вартості життя й зменшенні прибутків. Основним тягарем, що висів на селянах, був борг за отримані в 1848 р. землі. Спочатку віденський уряд обіцяв власними грішми покрити кошти, пов'язані з передачею землі, але в 1853 р., після відновлення порядку, він переклав на селян більшу частину цих витрат. На додаток селяни підлягали прямому й непрямому оподаткуванню, включаючи утримання шкіл, шляхів тощо. На пам’ять про скасування панщини  у Винниках був встановлений хрест, де сьогодні знаходиться Братська могила воїнів УГА (кут вул. І. Франка та Стрілецької).

 Фердинанд I (1793—1875 рр., правління 1835—1848 рр.). Імператор, що страждав на різноманітні захворювання, державних талантів не мав й добровільно відмовився від влади.

ЛІТЕРАТУРА

Байцар Андрій. Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники : Друксервіс, 2016. — 312 с.

Байцар Андрій. Історія Винник в особах: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017. — 180 с.