Інкерманські висоти -
найзахідніша ділянка Внутрішньої гряди Кримських гір (частина Мекензієвих гір),
оточують Інкерман зі сходу. На цих висотах побудовані маяки (Передній і
Задній). Ці високі обривисті скелі видніються поблизу гирла р. Чорної, на її
правому березі. Інкерманські висоти, як і значна частина південного заходу
куести, складені світлими мохуватковими вапняками верхньокрейдового віку. У
тутешніх каменоломнях 1913 р. знайшли череп викопного крокодила. За будівельними та архітектурними властивостям
інкерманський камінь міцний, м’який,
однорідний, монолітний, має теплоізоляційні властивості. Він довговічний, добре зберігає крайку в обтесаних
виробах. З часів Херсонеса Таврійського і до наших днів інкерманський камінь
широко використовують при зведенні будинків і для виготовлення химерних
архітектурних споруд. Багатовікова систематична розробка інкерманського каменю
залишила в тутешніх скелях величезні “рани” відкриті кар’єри і підземні
каменоломні. Адже обсяги видобутку були надто величезними, причому значну їхню
частку відправляли на експорт. З кримського інкерманського каменю вибудували,
наприклад, значну частину Константинополя. Не дивно, що гірські виробітки
практично «з’їли» весь південно-західний схил масиву.
ЛІТЕРАТУРА
•
Байцар
Андрій. Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії:
навч. посіб. / А. Л. Байцар; Львів. нац. ун-т імені І. Франка. — Львів. :
Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. — 224 с.
•
Байцар
Андрій. Географія Криму : навч.-метод. посібник / А. Л. Байцар.
- Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2017. - 358 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар