середа, 21 серпня 2019 р.

Історія в світлинах урочища "Розлавка" та УСТ "Дніпро" у м. Винники (Львівщина)

Розлавка - історична назва частини Винник (теперішній кут вул. Стрілецької та вул. Кривої, з навколишньою територією).
На австрійських мапах кінця XVIII ст. зображені вже поодинокі будиночки на Розлавці.  М. Влох в історико-мемуарному збірнику «Винники, Звенигород, Унів та довкільні села» (Чикаго, 1970 р.) виводить назву «Розлавка» від слів розвал, або провал. Бо такий вигляд має там стрімкий, зволожений і зсувний схил.
Великою топонімічною неточністю є теперішня назва однієї із вулиць Винник (бічна вул. Соборності) – Розливка (замість літери «а» літера «и»). Виходячи з сучасної назви – колись там щось розливали, або розливають тепер. Таку «розумну» назву було дано на початку 1990-их років. 

Хрест на символічній могилі «Борцям за волю України» (1990 р.) (Розлавка, роздоріжжя вул. І. Франка — Стрілецька). Перший Хрест тут було встановлено у 1850-их рр. на честь скасування панщини.

Історична довідка. Починаючи з 1849 р. день 16 квітня (скасування панщини) щороку відзначався як всенародне свято. Люди намагалися увічнити пам’ять про кінець кріпацької неволі. Народні майстри споруджували пам’ятники з каменю, заліза або дуба на кошти, зібрані серед селян. Кам’яні пам’ятники завершувалися кам’яним або залізним хрестом. Ставили їх у річниці скасування кріпацтва. До кінця XIX ст. таких пам’ятників у Галичині було 1,5 тисячі.

В 1919 р. тут було поховано декілька українських вояків (вбитими поляками під час війни) і встановлено хрест. Газета «Свобода» (США) від 25 травня 1921 р. згадує про перепоховання (23 квітня, субота) 15 стрільців. Похоронна процесія виглядала так: з Розлавки, у військовому порядку вишикувалися шістнадцять підвід, аж до могили на цвинтарі вся дорога була заповнена людьми, між ними всі школярі у національному одязі йшли за домовинами під проводом своїх учителів. Похорон очолив о. прелат Леонтій Куницький з кільканадцятьма священниками з Винник та  околиць. Хрест на цьому місці (де зараз продають морозиво) залишився і простояв до 1950-их рр.. Хрест був з дуба  (розмір квадрата 20 х 20 см, висота приблизно 3,5 м). 2019 р. проведено капітальну реставрацію Братської могили

Газета «Діло» №192 від 31. 08. 1932 р. писала: «ВЕЛИКЕ СПОРТОВЕ СВЯТО У ВИННИКАХ. Дня 21. серпня ц. р. відбулося посвячення власної спортової площі Т-ва „Дніпро" у Винниках. Свято почалося полевою Службою Божою, яку відправив о. пралат Куницький в асисті о. Осташевського з Підберезсць і о. Новосада зі Львова. По Службі Божій і проповіди, яку виголосив о. пралат Куницький, відбулося посвячення площі. Спортова частина свята почалася пополудні в год. 16. дефілядою учасників змагань, яку відібрав голова У. С. С. д-р Б. Макарушка, о. пралат Куницький, о. Осташевський, о. Новосад та голова спортового т-ва „Дніпро" інж. Еліяшевський. У дефіляді взяли участь луговики й луговички з Підберезець, соколи з Пикулович, діти винницької захоронки та змагуни з Винник і Підберезець».
1932 р. — перший чемпіонат Українського спортового союзу (створений 1924 р.) з футболу  серед команд Львова і Винник.
1932 р. 1936 р. (осінь) участь футбольного клубу «Дніпро» у чемпіонаті Українського спортового союзу.
1932 р. футбольний матч «Дніпро» (Винники) – «Україна» (Львів). У складі ФК «Україна» свій перший матч зіграв Карло Мікльош (найвідоміший футбольний діяч Галичини).

«Районове ювилейне свято „Просвіти" у Винниках» (газета «Діло» 157 від 21.07.1938):
«В неділю 17 липня вшанував район Винники к. Львова ювилей „Просвіти”. Ранком попри витанні делегатів хлібом-сіллю та квітами перед місцевою читальнею вислухали учасники богослужби під церквою. Богослуження в наміренні „Просвіти” відправив о. крил. Гірняк в асисті о. Іванця з Миклашева й о. Оляновича з Лисинич. Прекрасну проповідь виголосив о. Осташевський з Підберізців. Проповідник підкреслив співпрацю рідної Церкви і духовенства з „Просвітою”, яка від самого початку своєї діяльности так само тісно співпрацювала з Церквою і ствердив, що тільки тісна співпраця Церкви і „Просвіти” дає запоруку кращої майбутности українського народу.
Після богослуження рушив процесійний похід при участи згаданих оо. духовних та ще о. Романчукевича, о. д-ра Богонюка, о. Стасишина й о. Скульського на площу УСК. „Дніпро”. Тут відправлено панахиду за покійних членів читальні. По панахиді відбулося торжественне піднесення національного прапору, причому відіграно національний гимн. Потім хори й орхестри  та зорганізовані учасники передефілювали перед делегатами: секр. М. Дужим, членами Виділу ред. М. Тараньком і дир. Миговичем, дир. С. Маґалясом  і нач. П. Петриком.
Святочну промову виголосив з питомим собі хистом секр. Дужий, вказуючи на подвійний ювилей: хрещення України і 70-ліття „Просвіти”, на звязок великої події над Дніпром тому 950 літ і заснування „Просвіти” тому 70 років та на міць духа народу, що випливає з тих двох епохальних подій. „Просвіта” організує ту духову міць з такою силою, що притягає і скріпляє всіх нас, колиж до тої сили додамо ще віру, то хоч би які супротивні сили стали проти нас, ми встоїмося, бо духа і сили його ніхто знищити не зможе. Переривану рясними оплесками промову закінчив промовець виголошенням за всіх присяги на вірну службу народові з „Просвітою”. Слідували дальші точки програми, на яку зложилися продукції хорів, рецитації, декламації і продукції орхестр. У виконанні програми взяли участь хори з Винник, Германова, Глухович, Грибович Вел., Гаїв, Миклашева, Лисинич, Підберізець і Підборець, разом 208 співаків. Орхестри з Лисинич, Миклашева, Підберізець і Підбірець, разом 56 інструментів. Участь у збірних рецитаціях взяла молодь з Гаїв, Глухович, Миклашева і Підберізець, разом 61.
На закінчення відспівали злучені хори в супроводі оркестри національний гимн. При прекрасній погоді свято закінчилося в год. 18. Годиться висловити признання учасникам свята, зокрема членам хорів, оркестр та рецитауорам з подальших сіл, що не жалували труду взяти участь у програмі. Признання належиться теж декляматоркам за гарно виголошені декламації (А. Курдидика „Просвіта” і Ю. Шкрумеляка: „Казка про Велитня”). Одно трохи прикро вражало: не на всіх українських домах видко було ювилейні наліпки „Просвіти”, а це ж у день свята в місцевости для всіх українців обовязкове».  

23 серпня 2018 р. на Розлавці відбулося святкування Дня міста (загальноміський концерт). На святі було присутньо декілька тисяч людей. На свято прибули гості з Польщі (Гміна Грудзьондз), Сербії (Ситнеши) «Мотајички Вук» («Гірський вовк») і м.Маріуполя (с.Урзуф). Концертну програму розпочали колективи Винник, а саме: вокальний ансамбль «Винниківчани», вокальний ансамбль «Стожари», ансамбль естрадно-спортивного танцю «Сунички», вихованці Культурного центру «Дозвілля» і Будинку дитячої та юнацької творчості, театральної студії ЗМВ. Вечір продовжили виступами відомих артистів: Ярини та Юліанни Опалевич, гурту «Наші», музичного гурту «ROCKONS», Dizex band, Андрія Заліска, гурту «PTASHKIN», JULIK (ex.DZIDZIO). Також на святковій сцені виступив сербський танцювальний колектив «Мотајички Вук», що подарував винниківчанам два національні танці та світлове шоу від Театру танцю «Тріада».
 
ЛІТЕРАТУРА
  * Байцар Андрій. Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники : Друксервіс, 2016. — 312 с.   
Байцар Андрій. Історія Винник в особах: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017. — 180 с.


1900 р. Вид на Розлавку та тютюнову фабрику.
1914 р. Вид з Розлавки на тютюнову фабрику

1930-ті рр. УСТ "Дніпро" (з сімейного архіву Чика Е. Е.)
1931-1932 рр. УСТ "Дніпро" (з сімейного архіву Чика Е. Е.)

Задній ряд - футболісти «Тризуба» (Богданівка, Львів). Перший справа коло тренера (судді) Олександр Скоцень, найнижчий посередині Еміліян Чик. Два нижні ряди очевидно футболісти «Дніпра».
1936 р. УСТ "Дніпро" (з сімейного архіву Чика Е. Е.)
1930-ті рр. УСТ "Дніпро" (з книги Михайла Влоха)
1950-ті рр. Легені з Розлавки

1950-ті рр. (з сімейного архіву Люсі Литви)
 1960-ті рр. Вид на Розлавку  (Олександр Комендяк)
1970-ті рр. (перша світлина). КОЛЯДАКолишня вул. Ульянова (тепер вул. Соборності). Зліва направо: Фірман Дмитро, Байцар Марія, Березка Степан, Фірман Параскевія, Березка Марія, Голод Євгенія, Голод Володимир (з різдвяною зіркою). Фото: Байцар Любомир. 

1974 р.  Колишня вул. Ульянова (тепер вул. Соборності)
2017 р. грудень

2019 р. 17 червня. Потоп. Вул. Соборності
 2019 р. 21 серпня
 


Немає коментарів:

Дописати коментар