Андрій Байцар: Історія в світлинах м. Винники (Львівщина).1980-і рр. Хронологія подій

пʼятницю, 30 серпня 2019 р.

Історія в світлинах м. Винники (Львівщина).1980-і рр. Хронологія подій

1980 р. — Державний випробувальний центр побутової радіоелектричної апаратури.

1982 р. — 1990 р.— міський голова Петро Лісний.

1982 р. — директор СШ № 29 Оксана Демцюх. 1996 р. — школі присвоєно статус школи естетичного профілю.

20 грудня 1982 р. — у CШ №47 (у кількох класах та у коридорі) невідомі зробили написи «Слава соборній Україні!», «Смерть москалям!», «Слава СС Галичина!», «Москалі гірше фашистів», намалювали тризуб (в ці дні у кінотеатрі «Карпати» транслювався фільм про УПА «Високий перевал»).

1984 р. — 1996 р. — директор тютюнової фабрики Євген Хомик.

1984 р. — ансамбль народного танцю «Прикарпаття»; 1989 р. присвоєно звання «Народний художний колектив» (засновник Марк Гарц).

1984 р. — 2002 р. (лютий) — дитячий садочок №162 на вул. Горького,4 (тепер вул.Олени Теліги).

1984 р. — відкриття обрядового салону по вул. Галицька (тепер приміщення музею). Голова ВМР Петро Лісний, секретарі Олександра Мануйлик та Галина Булич. Обряд одруження молодих пар супроводжував вокальний гурт: Любов Кузик, Анатолій Шепель, Олександра Мануйлик, Любов Антонів-Демиденко,Тетяна Патер.

9 жовтня 1984 р. — лісовий заказник «Винниківський». Площа — 848 га (збереження цінних дубових насаджень).

9 жовтня 1984 р. — Львівський заказник. Площа — 523 га. (збереження цінних букових лісів з мальовничими ландшафтами).

9 жовтня 1984 р. — лісовий заказник «Чортова Скеля». Площа — 353 га (збереження цінних букових і буково-соснових лісів з мальовничими ландшафтами).

9 жовтня 1984 р. — ботанічна пам'ятка природи «Винники». Площа — 2,7га (збереження дендропарку закладеного професором Соколовським у 1898 р.).

1985 р. — Ольга Соколик очолила Будинок дитячої та юнацької творчості. 1985 р. (весна) — о. Михайло Романишин парох церкви Воскресіння ГНІХ.

24 червня 1986 р. — помер о. Петро Баран (парох церкви Воскресіння ГНІХ з 1959 р.).

30 грудня 1987 р. — помер Кияк Григорій Степанович (український вчений і педагог, член-кореспондент Академії наук УРСР).

1988 р. — початок будівництва підприємства з виробництва лікарських препаратів «Львівлікпрепарати» на вул. Танкістів (тепер вул. Івасюка).

1988 р. — встановлення і освячення Хреста у церкві Воскресіння ГНІХ на честь 1000-ліття хрещення України-Руси (весною 1992 р. Хрест перенесли на цвинтар).

21 січня 1988 р. — проведена реорганізація госпіталю і перебазування його зі Львова у м. Винники в новозбудовані приміщення на вул. Івасюка.
1 листопада 1988 р. — вперше за кілька десятиліть, винниківчани легально поклали квіти і відправили панахиду біля могили стрільців УГА на Винниківському цвинтарі, відзначивши 70-ту річницю проголошення ЗУНР. Панахиду відправив о. Михайло Романишин.

4 грудня 1988 р. — культурно-просвітнє молодіжне товариство «Спадщина» (Г. Скремета, М. Пивовар, О. Голіян та ін.).

1989 р. — перепис населення: українців – 10 957осіб (91,2%), росіян – 823 (6,8%), євреїв – 12 (0,1%), поляків – 127 (1,1%), білорусів – 67 (0,5%), інші – 31(0,3%). Разом – 12 017 осіб.

1989 р. — реставрація пам’ятника Т. Шевченкові.

1989 р. — відновлення УГКЦ (о. Петро Паньків).

1989 р. — 1996 р. — Стефан Сус дяк-регент парафії Воскресіння ГНІХ.

1989 р (березень) — відновлення «Просвіти», спочатку як Товариство «Просвіта» ім. Т. Шевченка, а з 2005 р. як громадську організацію Винниківське міське т-во «Просвіта» ім. Т. Шевченка. Голови «Просвіти»: Стасюк М. (1989 р.), Сапеляк Я. (1990—1992 рр.), (2000—2002 рр.), Козак Я. (1993—1997 рр.), Йосифів П. (1997—1998 рр.), Пивовар Ю. (1999 р.), Бульба Є. (2002—2005 рр.), Швед Л. (2005—2010 рр.), Оленчин М. ( 2010—2012 рр), Білоус Л. (з 2012 р.).

1989 р. (березень) — вокальний ансамбль «Винниківчани» (Володимир Верходай, Степан Ступень, Стефанія Богуш, Олексій Доліник, Степан Гинда, Анастасія Гинда, Галина Мішталь, Богдан Догляд, Ганна Куришко, Стефанія Гілета, Євгенія Бульба, Ганна Демкович, Борис Захара, Ігор Дерій, Ярослав Ониськів. Катерина Гій, Марія Довган, Марія Богоніс, Романна Березовська, Марія Сидурко). Керівники — Сенчишин Анна Михайлівна, Завербний Володимир Семенович.

26 березня 1989 р. — активна участь винниківчан у виборах народних депутатів СРСР. Вперше голосування відбулося на основі нового законодавства про вибори народних депутатів на альтернативній основі. На Львівщині було обрано професора-фізика Івана Вакарчука та письменника Романа Федоріва.

18 червня 1989 р. — перша за післявоєнний час національно-патріотична демонстрація з синьо-жовтими знаменами у Винниках (на Зелені свята). Похід від пам’ятника Т. Шевченка до могили воїнів УГА (на цвинтарі). Виступи українських правозахисників Івана Геля та Ірини Калинець. Українські прапори підняли молоді патріоти: Роман Данилець, Богдан Йона, Олег Партика, Володимир Комендяк та ін.

1989 р. (вересень) — «Народний Рух України за перебудову». Голова — Стасюк М.

24 вересня 1989 р. — перше екологічне віче з національними українськими прапорами.

1989 р. (жовтень) — перенесення Хреста з обійстя Опалевичів на узбіччя дороги (роздоріжжя вул. Ломоносова — Шевченка).

1 листопада 1989 р. — мітинг-реквієм на могилі січових стрільців з національними українськими прапорами.

1989 р. — створення УАПЦ (митрофорний протоірей о. Михайло Романишин).

18 грудня 1989 р. — помер Зубрицький Гнат Антонович (учасник національно-визвольних змагань 1918—1921 рр.).

1990 р. — символічна могила «Борцям за волю України» (на Розлавці). Автор проекту – Тарас Левків.

1990 р. — започатковано проведення міжнародного юнацького турніру з футболу на приз Карла Мікльоша.

7 січня 1990 р. — перша святкова літургія в храмі Воскресіння ГНІХ (о. Петро Паньків).

22 січня 1990 р. — День Злуки (тисячі винниківчан з українськими національними знаменами вийшли на центральну вулицю міста).

4 березня 1990 р. — вибори до Верховної ради УРСР, одночасно – перші демократичні вибори до місцевих рад. Депутати від Винник — Львівська обласна рада – Тарас Левків, Львівська міська рада – Ірина Мисько, Мирон Калатин, В’ячеслава Кирилюк. В цей день, Роман Данилець, вивісив національний (синьо-жовтий) український прапор на виборчій дільниці у Будинку школяра.

4 березня 1990 р. — Мирон Калатин — міський голова, Василь Дутка — голова виконкому міської ради. Депутати: Зеновій Слота, Тарас Левків, Роман Партика, Юрій Литвин, Ігор Денега, Олег Голіян, Олег Калитовський, Стефанія Гілета, Богдан Москаль, Галина Скремета, Ігор Герман, Орест Банах, Андрій Безрук, Ярослав Сапеляк, Богдан Бурий, Остап Лепак, Остап Дудар, Євген Хомик та ін.

9 березня 1990 р. — віче та панахида біля пам’ятника Т. Шевченку (з національними синьо-жовтими прапорами).

1990 р. — 1994 р. — міський голова Василь Дутка.

15 квітня 1990 р. — на Великдень, винниківчани масово вивісили національні українські прапори на свої будинки.

1990 р. (літо) — два референдуми (перший провели греко-католики в церкві Воскресіння ГНІХ; другий — православні в клубі швейної фабрики), щодо конфесійної приналежності жителів Винник (участь взяло понад 5 000 віруючих). Перевагу отримали греко-католики, які й стали господарями Святовоскресенської церкви.

14 вересня 1990 р. — демонтаж пам’ятника Володимиру Леніну (біля тютюнової фабрики). У місті було 6 пам’ятників В. Леніну (на території дитсадка, школи-інтернату, цегельного заводу, біля тютюнової фабрики і у військових частинах).

1991 р. — Винниківський осередок Союзу Українок. Перша голова осередку – Романія Ушак, з 1997 р. – Стефанія Гілета.

1991 р. — 1996 р. — о. Володимир Мороз (багаторічний в’язень радянських концтаборів) сотрудник парафії Воскресіння ГНІХ.

1991 р. — нове приміщення СШ №29 на вул. Сухомлинського, 6 (директор — Оксана Демцюх). Приміщення: 3 корпуси, 58 класних приміщень та навчальних кабінетів на 1 600 місць, басейн.

3 січня 1991 р. — газета «Винниківський вісник». Видання очолювали: Р. Ратушний, К. Нестеренко, Н. Савіцька, В. Гавирилів, Гр. Мриглод, М. Паранчак, О. Кравчик, Г. Некрасова, Б. Бачинський, О. Дацій, Ю. Кухар, М. Вайда, Х. Мамчур, Б. Йона.

7 лютого 1991 р. — перейменування вулиць (III сесія ВМР): Леніна – Галицька, Ульянова – Соборності, К. Маркса – Винниченка, Калініна – Жупан, Жовтневої революції – Керницького, Будьонного – Любич-Парахоняк, Чкалова – Бандери, Тітова – Грушевського, Терешкової – Вишнева, Гайдара – Гайдамацька. Перейменування старих та утворення нових вулиць міста (рішення сесій ВМР від 17 лютого 1992 р., 16 квітня 1993 р., 28 вересня 1993 р., 29 вересня 2005 р., 14 серпня 2006 р.).

21 липня 1991 р. — громадою УАПЦ (о. Михайло Романишин; голова церковного комітету (1990—1995 рр.) Ігор Маркевич) встановлено хрест та освячено місце під будівництво церкви свв. Володимира і Ольги.

19 серпня 1991 р. — о. Роман Кияк відвідав Винники і вперше в рідному храмі відправив Святу Літургію.

ЛІТЕРАТУРА

*Байцар Андрій. Видатні винниківчани: Науково-краєзнавче видання. Львів-Винники, 2012. — 88 с.

*Байцар Андрій. Винники: Науково-популярне краєзнавче видання. Львів-Винники: ТзОВ ВТФ «Друксервіс», 2015. — 100 с.

*Байцар Андрій. Винники туристичні. Науково-краєзнавче видання. Винники: Друксервіс, 2016. 312 с.

*Байцар Андрій. Історія Винник в особах. Науково-краєзнавче видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017. 180 с.

*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020. 640 с.

*Байцар Андрій. Природа та історія м. Винники й околиць. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020. 420 с.