Видатні винниківчани: Володимир Врецьона — лікар, український політичний діяч

Врецьона Володимир (11 червня 1907 р., м. Винники, вул. Піддіброва, 5 — 4 вересня 1967 р., Бей-Шор, США) — лікар, український політичний діяч, учасник українського національно-визвольного руху, активний член ОУН, керівник санітарної служби Повстанського штабу ОУН у Кракові від березня 1940 р. Член куреня Лісові Чорти від 1928 р. до 1960 р., комендант пластової округи Львів-місто 1928—1930 рр. Вихованець «Пласту», де дійшов до рангу головного пластуна, протягом певного часу займав становище кошового Великого львівського коша.

Закінчив філію Академічної гімназії у Львові (1926 р.). За освітою — медик. Почавши однорічну лікарську практику, працював у жіночій клініці Львова. З 1936 р. і до Другої світової війни мав практику в Сколе. Очолював провід підпільного Пласту 1931—1932 рр., причетний до утворення Тимчасового Правління Ярослава Стецька у 1941 р. Воєнні дії примусили його покинути місце своєї лікарської праці у Сколе та переїхати на Захід. У Кракові працював в жіночій клініці, щоб продовжувати розпочату ще у Львові спеціалізацію в гінекології.

У вільний від лікарської праці час, д-р В. Врецьона був дуже активний у революційних колах ОУН, що готувалися  до повернення в Україну. Провід доручив йому керувати  медично-санітарною роботою. Він організовував для членів ОУН курси організаційно-санітарної справи та курси першої допомоги під час воєнних дій для української громади в Кракові. І справді, коли влітку 1941 р. постала можливість, д-р В. Врецьона був одним з перших, кого вислала організація через чинні ще тоді кордони до Львова, для створення  медично-санітарної служби. Увесь вільний час (1941—1942 рp.) присвячував Українському Червоному Хресту. З дружиною д-ром Біленькою, д-ром T. Воробцем та д-ром M. Григорчуком організував при організації мережі станиць і санітарних пунктів по всій Західній Україні.

Головна і найважча праця в УЧХ припала д-рові В. Врецьоні, коли ранньою зимою німці звільнили полонених українців, колишніх військових радянської армії. Без жодного санітарного огляду випущено на волю сотні тисяч полонених, багато з яких або вже були хворі або щойно заразилися плямистим тифом. Пророблена тоді Українським Червоним Хрестом робота залишиться на сторінках нашої історії, а д-р В. Врецьона був один з головних працівників УЧХ, що несли допомогу нашим полоненим.

Після ліквідації німцями УЧХ, д-р В. Врецьона став керівником Лікарської Палати у Львові, залишаючись на посаді аж до приходу комуністів у 1944 р. Така установа в медично-санітарній системі Західної Європи відіграє роль посередника між лікарськими організаціями і державним міністерством здоров'я та займається реєстрацією лікарів, їх фаховою освітою, влаштуванням на роботу. Повних три роки д-р Врецьона був українським керівником Львівської Лікарської Палати.

Внаслідок військових дій у 1944 р. виїжджає до Австрії, де працює як лікар  в Сан-Пальтен, а опісля — при ІРО в Зальцбурзі. У вересні 1949 р. прибув до США і, склавши лікарські іспити в штаті Нью-Йорк, почав працювати в шпиталі в Бей-Шор на Лонг-Айленді. Останніх шість років працював там же, як приватний лікар. Член-засновник Українського Лікарського Товариства в США та Українського Інституту Америки. Виступав  з доповідями для Відділу Нью-Йорк у 1952—1953 рр., був головою Наукового з'їзду УЛТПА в Чикаго в І966 р. Несподівано помер 4 вересня 1967 р.

Рідний брат - Євген Врецьона (псевдо: «Беран», «Волянський», «Ґанді», «Ґенко (1)», «Турчин» та інші[1], 1 жовтня 1905, у Винниках поблизу Львова — 4 лютого 1975 в Базелі, Швейцарія) — провідний діяч Української військової організації і Організації українських націоналістів, член Української головної визвольної ради.

ЛІТЕРАТУРА

Байцар Андрій. Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники : Друксервіс, 2016. — 312 с.

Байцар Андрій. Історія Винник в особах: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники; Львів: ЗУКЦ, 2017. — 180 с.