Андрій Байцар: На яких автобусах їздили ВИННИКІВЧАНИ у 1920-х

На яких автобусах їздили ВИННИКІВЧАНИ у 1920-х - 1930-х роках.

Отже, у 1920–1930-х роках у Львові курсували переважно приватні автобуси (мікроавтобуси) відомих марок, таких як «Lancia Omicron», «Saurer» (Зауер), «Ursus» (польського виробництва). Вони мали літерні позначення маршрутів (А, В, С, D, Е) і з'єднували центр міста з околицями: Скниловом, Брюховичами, Винниками, Клепаровом.

Це були невеликі автобуси капотного типу, часто переобладнані вантажівки, що вміщували мало пасажирів, а згодом — комфортніші автобуси «Зауер» (починаючи з 1931 р.).

Всі автобусні маршрути Львова обслуговувалися «Міськими закладами електричними», яким також належали трамваї і трамвайна інфраструктура. На початку на автобусних маршрутах працювало лише по одному автобусу. Восени 1931 року були закуплені автобуси марки «Saurer», виготовлені в Польщі. Відповідно на маршрутах «А», «В», «С» та «Е» інтервал руху скоротився до 20 – 30 хв.Окрім міських автобусних маршрутів, в 1920-30-х роках курсували і приміські автобусні маршрути.

Приміські автобусні маршрути до Винник і Брюхович у 1928 році мали кінцеву на Мар’яцькій площі (нині – площа А. Міцкевича). Між Львовом і Брюховичами щоденно виконувалося 5 рейсів, по неділям і святам виконувалося іще 5 додаткових рейсів. Вся поїздка зі Львова до Брюхович займала 29 хвилин. Автобус робив зупинки на Краківській площі, Замарстинівській рогачці, Голоско, і дві зупинки в Брюховичах. Його кінцева була біля станції.

Автобусами також можна було доїхати до Винник, звичайно, якщо у вас був 1 злотий на білет. Подорож на дальшу відстань виливалася у більшу суму. Наприклад, білет до Городка коштував 2 злотих, до Перемишлян і Великих Мостів по 4 злотих 50 грош, а подорож до Борислава, виносила із кишені цілих 8 злотих 50 грош. Автобусні маршрути того часу були доволі впорядковані. Існувала практика додаткових рейсів у вихідні дні та свята. Зупинки здійснювалися лише у визначених місцях.

Між Львовом і Винниками виконувалося 6 шоденних рейсів і 4 додаткових по неділям і святам.

Автобус до Винник відправлявся з Маріїнської площі (теперішня площа Міцкевича) о 7. 30 год ранку. По дорозі на Винники автобус мав кілька зупинок:

* 7 год 34 хв – вул. Св. Антонія (біля теперішнього Винниківського ринку);

* 7 год 40 хв – Личаківська рогатка;

* 7 год 44 хв – Кривчиці;

* 7 год 49 хв – Маріївка (біля теперішнього Винниківського озера);

* 7 год 55 хв – Винники (автостанція біля теперішньої міської ради; біля старих воріт на тютюнову фабрику).

Автобуси курсували на Винники часто. Другий рейс на Винники був у 9 год 30 хв, а наступні: 11. 30, 13. 30, 15. 30, 18. 30 (16. 30, 17. 30, 19. 30 і 20 год 30 хв – у неділю та у свята). З Винник на Львів перший автобус відправлявся у 8 год 30 хв, останній – 19 год (в неділю та у свята – 21 год).

З приватних операторів, які обслуговували приміські автобусні маршрути на Львівщині в 1930-х роках, потрібно загадати компанію «PAP», яка у 1931 році обслуговувала маршрут Львів (вул. Личаківська, кінцева трамвая № 1) – м. Винники. На маршруті тоді курсував автобус «URSUS», який щодня виконував по п’ять рейсів. Пізніше цей же маршрут обслуговувала компанія «ZAW» із Винник. Перший автобус із Львова до Винник відправлявся о 05:50, а останній о 21:00 у будні та у 21:45 по неділях. Загалом виконувався 21 рейс в будні й 22 – в неділю. Інтервал руху на цьому маршруті становив близько 1 години в позапікові години, а у ранішній та вечірній «пік» інтервал становив 15 – 40 хв. Перший рейс автобуса із Винник відправлявся о 06:30, а останній – о 22:10 в будні та о 23:15 в неділю.

1928 р. - 1941 р. — автостанція по теперішній вул. Галицькій (біля будинку Винниківської міської ради; біля фабричних воріт).

За спогадами корінної винниківчани Любов Назарук: «З розповідей моєї мами (1919 р. н.): автобус - це було дороге задоволення. Працюючі у Львові добирались поїздом. Купляли пільговий квиток на тиждень (тижнівка), а бідні - ходили пішки».

«Lancia». «Lancia Automobiles SpA — італійська автомобілебудівна компанія. Основне виробництво розташоване в Турині (Італія). Заснована в 1906 році. Засновником став Вінченцо Лянча (Vincenzo Lancia).

Автобус «Lancia» почав працювати на першому регулярному автобусному маршруті у Львові у квітні 1928 року і курсував з пл. Бачевських (нині – пл. Кропивницького) до міського аеродромому на Скнилові. Він міг перевозити загалом 34 пасажирів, в тому числі в салоні було 19 крісел. Точна модифікація цього автобусу невідома, але найпевніше це був автобус моделі «Lancia Omicron», який виготовлявся із 1927 року.

«Saurer». Автобуси під брендом «Saurer» виготовляла однойменна швейцарська фірма, створена у 1853 році Францом Заурером у місті Сент-Гален. Початково це було ливарне підприємство, яке згодом переросло у машинобудівне в Арбоні над Боденським озером. Виготовленням автомобілів компанія «Saurer» почала займатися із 1903 року. У 1908 році на замовлення компанії «Saurer» видатний німецький інженер і винахідник Рудольф Дизель розробив двигун внутрішнього згоряння, який працював на мазуті. У 1930 році складання автомобілів та автобусів «Saurer» розпочалося у Польщі. У Львові курсували автобуси «Saurer 2 BOD». Це була дуже невелика машина – у салоні було 14 пасажирських сидінь, іще 12 пасажирів могли їхати стоячи. Двигун потужністю 67 кінських сил міг розганяти автобус до швидкості 55 км/год. На жаль, автобуси «Saurer», які курсували у Львові, не збереглися. Побачити такий автобус можна в Цюрихському трамвайному музеї у Швейцарії – там такий автобус є діючим експонатом.

«Ursus» (польське виробництво). Виробництво автобусів Ursus почалося ще у 1920-х роках на базі модифікованих вантажівок:

*Ursus AW (1928–1933) — 22-місний автобус на подовженій рамі вантажівки Ursus A.

*Ursus AW33 (1933–1936) — модернізований варіант з потужнішим двигуном.

Автобус «Lancia Omicron» – саме такі автобуси італійського виробництва почали працювати на регулярних маршрутах Львова в 1928 р.