НАЙЛЮТІШІ ЗИМИ в ІСТОРІЇ УКРАЇНИ у XX ст. й XXI ст.
Зміст.
«Зима століття» 1929 р.
Зима 1941/42 рр. — зима Другої світової війни.
Зима 1953/54 рр. — час екстремальних природних випробувань та великих політичних змін.
Зима 1962/63 рр. — «Велике обледеніння».
Зима 1969/70 рр. — зима крижаного панцира.
Зима 1978/79 рр. — «новорічний апокаліпсис».
Зима 1986/87 рр. — остання «справжня» зима УРСР.
Зима 1995/96 рр. — остання «справжня» зима ХХ ст.
Зима 2006 р. — Алчевська трагедія.
Зима 2009/10 рр. - екстремальні морози та снігові колапси.
Зима 2012 р. — сучасна «Арктика».
Зима 2013 р. — березневий сніговий апокаліпсис.
Зима 2025/26 рр. — звук ракет, шахедів, генераторів й темрява.
«Зима століття» 1929 р.
Львівщина.
Зими 1920-1930-х років були доволі сніжними. За спогадами очевидців, в ті зими на деяких вулицях снігові замети сягали дахів високих машин.
«Зимою століття» вважалася зима на рубежі 1928 та 1929 років. Тоді рекордно низькі температури показували термометри по всій Європі, не оминула ця зима й Винниківщину.
Пeршi снiгoпaди трaпилися вжe в пeршiй пoлoвинi жовтня 1928 р. Морози теж почалися ще в жовтні 1928 р. і тривали до квітня 1929 р. Пoстiйний снiгoвий пoкрив тривaв бeзпeрeрвнo з пoчaткy грyдня дo сeрeдини квiтня, a йoгo тoвщинa в пeрioд з сiчня пo бeрeзeнь стaнoвилa вiд 20-60 см в низинi дo 100 см i бiльшe в пeрeдгiрських рaйoнaх.
Потужні снігопади призвели до утворення багатометрових заметів, які повністю заблокували залізничні колії на напрямках Львів – Тернопіль та Тернопіль – Ланівці. Через постійні снігові замети у Львівській дирекції залізниць дорожній рух майже на всіх місцевих залізницях довелося припинити на якийсь час, а коли відновили, то потяги до Львова все рівно запізнювались: швидкий поїзд із Варшави – 15 хвилин, із Кракова – 45 хвилин, пасажирський із Бродів – 120 хвилин, з Варшави – 140 хвилин, із Самбора – 35 хвилин, з Тернополя – 14 хвилин.
Львiвськi вyлицi взимкy 1929 рoкy рoзчищaв вiд снiгy гyсeничний тaнк. Гaзeти пoвiдoмляли тaкe: «Вжe кiлькa днiв прaцює y Львoвi – гyсeничний тaнк, oблaднaний мoтoрoм пoтyжнiстю 1000 кiнських сил, який викoристoвyється для видaлeння бiльших шaрiв снiгy. Koли тaнк їхaв пo вyлицях, тo викликaв нeaбиякe зaхoплeння тa вeликий iнтeрeс y пeрeхoжих».
У ту зиму у Львові доклали великих зусиль для підтримання основних вулиць та трамвайних рейок у такому стані, який би дозволяв б підтримувати комунікацію. У січні 1929 р. сміття зі Львова вивозили на конях, а всі вантажівки використовували для перевезення снігу з міста.
УРСР.
Морози сягали -35...-40° C, а на Лівобережній Україні фіксували −40 - −42 °C. Через такі морози масово вимерзали сади та озимина, а річки промерзли до самого дна.
Саме в цьому році в Києві двічі була зафіксована аномально низька температура −32,2 °C, це сталося 7 і 9 лютого 1929 року. Навіть на південному березі Криму температура падала до -25° C, а сніговий покрив сягав висоти людського зросту.
У портах скувало льодом навіть Азовське та Чорне моря. Крига в Одесі була настільки міцною, що витримувала вантажівки.
Транспорт зупинявся, гинула худоба, люди грілися всім, що горіло. Через масивні снігові замети та обледеніння залізничне сполучення між великими містами переривалося на тижні. Навіть потужні на той час паровози не могли пробити замерзлі пласти снігу.
Цікаво, що саме після цієї зими в УРСР почали активно переглядати норми будівництва та теплоізоляції будівель, оскільки стара інфраструктура виявилася абсолютно безпорадною перед таким екстремумом.
Зима 1941/42 рр. — зима Другої світової війни.
Зима видалася аномально холодною (у грудні-січні температура в Східній Європі опускалася до −30...−40 °C). Це стало критичним фактором для німецького Вермахту, який не був підготовлений до затяжної зимової кампанії (брак зимової форми, замерзання мастила в техніці).
Зима 1941/42 рр. стала першою і однією з найтяжчих воєнних зим, вирізняючись екстремально низькими температурами, що спричинило гуманітарну катастрофу в окупованих містах. Поєднання голоду, відсутності опалення та палива призвело до величезних жертв серед цивільного населення та колосальних втрат Вермахту, що змусило німецьке командування заснувати спеціальну медаль за цю кампанію. Зима 1941–1942 рр. стала часом масового вимирання військовополонених у німецьких таборах через голод, відсутність опалення та епідемії.
Зима була дуже суворою, морози почалися рано (температури почали стрімко падати ще в листопаді). Глибокий сніговий покрив значно ускладнював пересування та ведення бойових дій. Техніка не витримувала таких температур — мастило замерзало, метал ставав крихким, а завести двигуни без багаття під ними було неможливо.
За даними метеостатистики, грудень 1941 року був холоднішим за кліматичну норму зі стійким сніговим покривом, який ліг уже наприкінці листопада й практично не сходив до весни. У грудні та січні стовпчики термометрів стабільно трималися на позначках близько - −30° C, а в окремі ночі було ще холодніше. Січень 1942 року запам’ятався як один із найморозніших місяців тієї зими. Стійкі холоди трималися від початку січня до кінця березня 1942 року.
Загалом для Львова абсолютний мінімум за історію становить -33,6° C. У зиму 1941-42 рр. морози на Львівщині часто трималися на позначках -20...-25° С. У грудні 1940 року у Львові було зафіксовано - - 23,9° C, в січні 1941 р. - - 22,1° C, у лютому - -16,6° C.
Місто було засипане величезними кучугурами. Фотохроніки того часу фіксують засніжені вулиці, де через високі замети рух транспорту був практично паралізований. Львів на той час уже перебував у складі Дистрикту Галичина. Через війну відчувався гострий дефіцит вугілля та дров для опалення, а також продуктів харчування.
Брак пального, одягу й їжі зробив холод не менш небезпечним, ніж бойові дії. Величезна кількість людей, особливо в окупованих містах (Харків, Київ), гинула не від куль, а від холоду та голоду. Міста в УРСР занурилися в темряву через відсутність електроенергії та тепла. Люди опалювали житла саморобними буржуйками, розбираючи паркани та меблі, спалювали книги. Саме в цю зиму Харків пережив один із найстрашніших періодів голоду та холоду, коли населення міста скоротилося в рази.
Цю зиму українці згадують як одну з найтрагічніших.
Зима 1953/54 рр. — час екстремальних природних випробувань та великих політичних змін.
Історичний контекст.
Це була перша зима після смерті Сталіна (березень 1953), яка пройшла під знаком боротьби за владу в СРСР. Саме в цей період, 19 лютого 1954 року, Президія Верховної Ради СРСР видала указ про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР.
Початок «відлиги». Відбувалося поступове реформування системи ГУЛАГу після масштабних повстань (наприклад, Норильського повстання влітку 1953 року).
Зима 1953/54 рр.
Температури в окремі періоди сягали критичних позначок, що робить цю зиму однією з найсуворіших у XX столітті поруч із 1929 та 1942 роками.
У 1953-1954 рр. на великій території від Атлантики до Уралу з листопада по квітень лютувала холоднеча, замерзла північна частина Чорного і вся акваторія Азовського морів. Замерзли канали Венеції та Данська протока.
Зима 1953-1954 років була досить холодною в Україні. Лід на Азовському морі був настільки міцним, що через Керченську протоку вдалося відкрити регулярний автомобільний рух.
Характерними рисами були надзвичайно низькі температури, зокрема, абсолютний мінімум -32,5° C було зафіксовано в січні в Берегові, а також сильні снігопади, та значні снігові замети, які сягали дахів будинків. Число днів з температурою повітря -10° С і нижче в кримському передгір'ї досягло 46.
В Україні та на півдні тогочасного СРСР спостерігалися надзвичайно низькі температури. Навіть у Криму морози сягали – 25 °C.
Зима 1953–1954 років запам'яталася українцям неймовірною тривалістю, як час надзвичайних снігопадів, які паралізували звичний хід життя та встановили численні рекорди по висоті снігового покриву.
Північне Причорномор'я потерпало від сильних хуртовин; за переказами, через величезні замети мешканцям іноді доводилося вибиратися з домівок через дахи. Перед Новим роком на сході та півдні України протягом 10 днів дули потужні східні вітри при мінусовій температурі.
Сніговий покрив тримався понад 100 днів, а товщина криги на Дніпрі дозволяла пересуватися навіть важкій техніці.
Замети висотою в кілька метрів повністю блокували транспортне сполучення. Подекуди люди були змушені викопувати тунелі, щоб вийти зі своїх домівок. Залізничний та автомобільний рух було зупинено на тижні. Для розчищення колій залучали військову техніку та сотні людей.
Рекордні сніги супроводжувалися сильними морозами до −30 °C, що ускладнювало роботи з відновлення інфраструктури та створювало загрозу для здоров'я людей.
На Закарпатті на початку лютого випало до 2,5 метрів снігу всього за три доби. Села опинилися у повній ізоляції; мешканці прокопували тунелі від будинків до господарських будівель.
Багато віддалених населених пунктів залишалися відрізаними від світу протягом тривалого часу, що вимагало організації спеціальних операцій з доставлення продуктів та медикаментів.
Львів.
Середньосезонна температура у Львові становила - -8,1° C. Мінімальна температура у Львові в січні й лютому — -23,6° C (5 січня) та -24,9° C.
Ця зима стала яскравим прикладом того, як природа може випробовувати на міцність інфраструктуру та згуртованість суспільства.
Анна Ілечко. Яким був зимовий Львів у минулому столітті: добірка світлин. 7 січня 2026 р.;
«Від 1950 р. в центрі міста, там, де з 1898 р. височів на постаменті кінний пам'ятник королю Яну ІІІ Собеському роботи львівського скульптора Тадеуша Баронча, почали ставити міську ялинку. Незадовго до того пам'ятник демонтували та передали польській владі.
Місце, яке звільнилося в центрі великої круглої клумби, упродовж довгих років використовували для головної міської ялинки. Ялину прикрашали іграшками, навколо неї на круглому подіумі розставлялися фігури казкових героїв-звіряток, виготовлені з пап'є-маше.
Центральною та найбільшою фігурою завжди була фігура Діда Мороза з повним мішком подарунків для дітей. Ялинку електрифікували, до фігури Діда Мороза не припинялася черга охочих сфотографуватися на пам'ять.
На проспекті Свободи, де зараз є пам'ятник Шевченку, після війни протягом двадцяти п'яти років встановлювали велику ялинку, під якою артисти у костюмах Діда Мороза й Снігуроньки виступали перед дітьми, а на весь час зимових шкільних канікул встановлювали велику ляльку Діда Мороза, біля якої не бракувало охочих зробити світлину. Від 1970-х років, коли під ялинкою почали збиратися колядники, ідеологи її почали демонтувати перед Різдвом, а потім ялинку з центра перенесли в сквер перед Парком культури при вул. Дзержинського (тепер Вітовського), де поруч було КДБ».
Зима 1962/63 рр. — «Велике обледеніння».
Досить холодною була зима 1962-63 років.
В Україні січень та лютий 1963 року відзначилися екстремальними морозами. Холодні повітряні маси з Арктики спричинили тривале падіння температури, яке в окремі ночі сягало нижче -30°C.
Стабільні морози тривали майже три місяці без значних відлиг, що призвело до глибокого промерзання ґрунту та замерзання водойм. Зима супроводжувалася потужними завірюхами. Сніговий покрив був стабільним і високим, що ускладнювало транспортне сполучення.
Через аномальний холод спостерігалися значні перебої в роботі залізниці та енергосистеми. У сільському господарстві такі морози часто призводили до пошкодження озимих культур.
Середньосезонна температура у Львові становила - - 8,1°C. Вона почалася раптово перед католицьким Різдвом у 1962 році. Стовпчик термометра сягав у грудні — -20,7° C, а вже у січні-березні 1963 р. мінімальні температури – відповідно: -31,5 °C, -26° C, - 24,5 °C.
Взимку 1962-63 років середня місячна температура повітря зимових місяців у Любешові (Волинь) становила 9,6 градуса морозу. Норма — 3,7 градуса. А в другій декаді найбільші морози сягали 32,6 градуса.
Зимою 1962-63 рр. замерзли річки Франції, канали Венеції. Приносячи хуртовини, снігові замети, брили льоду та температури нижче -20 °C, вона була холоднішою, ніж зима 1947 року, і найхолоднішою з 1740 року у Великобританії. Річка Темза (Великобританія) була настільки холодною, що деякі частини моря замерзли.
Зима 1969/70 рр. — зима крижаного панцира.
Ця зима була морозною та надзвичайно сніжною та вологою. Постійні перепади температур від відлиги до різкого морозу створили товстий шар ожеледі.
У грудні 1969 року в деяких регіонах (наприклад, у Варшаві) фіксували найнижчі температури за всю історію спостережень. В Україні, зокрема на Запоріжжі, зиму прозвали «чорною» через поєднання морозів до -30°C та сильних пилових бурь.
У грудні 1969 року у Львові було зафіксовано - - 20,8° C, в січні 1970 р. - - 19,3° C, у лютому - -15,9° C, у березні - - 9,1° C.
Зима 1969–1970 років увійшла в історію як одна з найсуворіших та найекстремальніших для системи централізованого опалення СРСР. Вона стала серйозним іспитом для радянської моделі теплопостачання через поєднання аномальних морозів та масштабних снігопадів.
Газета «Вечірній Харків»: «Дуже сильним снігопадом і хуртовиною відзначився 1970 рік, коли для розчищення вулиць міста довелося виводити військову техніку. Тоді випало понад дві місячні норми опадів. Завірюха тривала три доби — з 17 по 20 січня. Висота снігового покриву досягала 70 см.».
Дерева та лінії електропередач не витримували ваги льоду й масово обривалися. Цілі області залишалися без світла на тижні. На дорогах утворився «скляний» лід, що фактично зупинило рух транспорту на тривалий час.
«Чорні бурі» на півдні. У Запорізькій та Херсонській областях сильні вітри підіймали верхній шар сухого ґрунту, створюючи пилові бурі, які засипали дороги та населені пункти, ускладнюючи підвіз палива до котелень.
Саме після важких зим 1960-х років у СРСР почали активніше впроваджувати газ із Сибіру для опалення міст, щоб замінити менш ефективне вугілля. Сучасна вразливість українських міст багато в чому зумовлена цією радянською структурою: великі котельні легко стають цілями, а пошкодження однієї магістралі може залишити без тепла тисячі людей.
Ця зима продемонструвала вразливість радянської моделі міської інфраструктури і змусила владу переглянути стандарти теплоізоляції будинків.
Зима 1978/79 рр. — «новорічний апокаліпсис».
Грудень 1978 року видався теплим та майже без опадів. Різка зміна погоди настала в ніч з 29 на 30 грудня, коли з півночі на країну насунув холодний атмосферний фронт, який приніс з собою мороз та великі опади снігу. У передноворічні дні температура в Україні впала з +3…+5 °C до −30 °C всього за добу. 1 січня вже майже вся Україна була засипана снігом та паралізована.
На Уралі температура досягла -50° C, а в Комі був встановлений абсолютний рекорд цієї аномалії — - 58° C Ці показники, звичні для вічної мерзлоти Якутії, стали шоком для густонаселених західних регіонів.
Метеорологи пізніше пояснили це явище рідкісним вторгненням потужної хвилі арктичного повітря, що закріпилася над СРСР завдяки стійкому антициклону. За їхніми оцінками, подібна інтенсивність трапляється не частіше, ніж раз на століття.
Зустріч 1979 року в Україні пройшла в умовах очікування потепління, а не святкування. Влада рекомендувала не випускати дітей на вулицю.
Зима 1978/79 року була морозною, триваю і сніжною. Вона була суворою, з сильними морозами, які сягали -32°C і нижче у західних областях. В Івано-Франківську було зафіксовано -32,4°C, в Рівному — -31,4°C, у Львові - -21,6°C. 1979 рік у Львові не відзначився рекордними морозами.
У грудні 1978 року у Львові було зафіксовано - - 12,6° C, в січні 1979 р. - - 21,6° C, у лютому - -15,7° C, у березні - - 11,0° C.
Ця зима, яку часто називають «новорічним апокаліпсисом», стала одним із найбільш екстремальних кліматичних випробувань для інфраструктури радянської України та всього СРСР.
На півночі та сході країни фіксували рекорди до −35…−38° C.
Через миттєве замерзання вологого снігу дороги та залізничні колії вкрилися надміцним льодом, який не могли пробити звичайні снігоочисники. Для розчищення магістралей залучали армійську важку техніку та танки.
Однією з найбільш постраждалих сфер стало залізничне сполучення. Потяги затримувалися на багато годин, а іноді й на добу. Тисячі пасажирів були змушені зустрічати Новий рік у холодних вагонах, ділячись залишками провізії та теплим одягом. Доставлення продовольства в магазини також сповільнилося, а на складах пляшки з напоями та молоком лопалися від морозу, спричиняючи значні втрати.
Ці морози мали значний негативний вплив на сільське господарство (вимерзання плодових дерев), призвели до труднощів із доставленням продуктів. У багатьох містах через промерзання ґрунту лопалися магістральні труби, а жителі багатоповерхівок були змушені грітися біля газових плит або збиратися в одну кімнату всією родиною. Системи опалення не були розраховані на такі навантаження.
Зима 1978-1979 років завдала колосальної шкоди сільському господарству. Морози в Україні до -40° C призвели до масштабного вимерзання плодових дерев, ягідних чагарників та багатьох інших багаторічних культур. Це означало, що урожай наступного року був втрачений ще до настання весни, створюючи довгострокові продовольчі проблеми.
Зима 1986/87 рр. — остання «справжня» зима УРСР.
Зима 1986/87 рр. в Україні запам'яталася аномальними морозами та нестабільною погодою: подекуди спостерігалися значні снігопади, а також переходи від дощу до морозу, що спричиняло ожеледицю та перебої в роботі транспорту, зокрема у східних регіонах, таких як Донецьк, де фіксували сильний гололід.
Морози тривали безперервно з грудня до березня. Спостерігалося до −34 °C у багатьох регіонах. У січні 1987 року в Києві температура падала до −32 °C.
У грудні 1986 року у Львові було зафіксовано - - 17,8° C, в січні 1987 р. - - 29,6° C, у лютому - -15,5° C, у березні - - 23,3° C.
8 січня у Володимирі-Волинському було мінус 35,6 градуса, у Луцьку -32,5, у Любешові -30,9. А 14 січня у Світязі було зареєстровано абсолютний мінімум для цього населеного пункту – 33,2 градуса морозу.
Висота снігового покриву була рекордною для другої половини ХХ століття. Школярі раділи скасуванню занять через морози, але для комунальних служб це був справжній іспит.
Промерзали водогони, масово виходили з ладу системи опалення — зима показала вразливість інфраструктури.
Зима 1995/96 рр. — остання «справжня» зима ХХ ст.
Починаючи із 1991 року кожне наступне десятиріччя було теплішим попереднього: 1991-2000 – на 0,5° С, 2001-2010 – на 1,2° С, 2011-2019 – на 1,7° С.
Зима 1995/96 років увійшла в історію України як одна з найтриваліших та найбільш сніжних.
Зима тривала майже пів року — з початку листопада 1995 р. до середини квітня 1996 року. Сніг і холоди у багатьох регіонах трималися до кінця березня. У багатьох регіонах фіксувалися морози до -25...-30 °C, а в окремих північних та східних областях — навіть нижче.
Вважається найбільш сніжною зимою 1990-х років. У спогадах киян вона зафіксована як «найщасливіша та найбільш сніжна зима дитинства». У Львові снігу випадало «по коліна».
Січень та лютий 1996 року належать до найхолодніших місяців 1990–х років. Проте лютий 1995 року (попередня зима) був, навпаки, аномально теплим. .
У грудні 1995 року у Львові було зафіксовано - - 26,8° C, в січні 1996 р. - - 21,3° C, у лютому - -13,6° C, у березні - - 5,8° C, у квітні - - 8,3° C.
Сніг випав 4 листопада 1995 р. і протримався аж до початку квітня 1996 р. (Винниківщина). В деяких регіонах України сніг лежав ще у середені квітня. Нормальних відлиг не було, ґрунт промерзав глибоко, а сніговий покрив накопичувався - подекуди по коліна, а в заметах і вище.
У 1996 р. сніжило цілий лютий. 1996 р. у лютому був досить високий сніговий покрив. Він тривалий час зберігався з грудня по початок квітня. Так, 25-28 лютого 1996 року висота снігового покриву становила 52 см.
У квітні 1996 року випав знову сніг, і в багатьох регіонах України було дуже холодно. Тоді на Великдень (14 квітня) теж був сніг.
Вночі 13 квітня, у Великодню суботу, знову випав сніг, який ішов до обіду. Сніг пролежав три дні. Товщина його сягала 10-15 сантиметрів.
В 1997 році 6 квітня, ввечері, перед Благовіщенням (7 квітня) почав падати сніг, а наступні 2 дні сніжило як зимою і кучугури були, хоч перед тим було вже +17 ° C.
Зима 2006 р. — Алчевська трагедія.
Ця зима увійшла в історію як приклад того, наскільки небезпечним може бути мороз для застарілих комунікацій.
У січні 2006 р. при морозах −30...−35 °C сталася сумнозвісна аварія на тепломережі в місті Алчевськ. Вся система опалення міста замерзла й лопнула. Понад 60 тисяч людей залишилися в промерзлих квартирах. Це стало уроком національного масштабу щодо важливості модернізації енергосистем.
Абсолютно всіх школярів тоді вивезли в Крим. Розселили по різним санаторіям та здравницям. Допомогти місту приїхали бригади з усієї України.
У грудні 2005 року у Львові було зафіксовано - - 20,1° C, в січні 2006 р. - - 27,1° C, у лютому - -19,1° C, у березні - - 14,8° C.
Зима 2009/10 рр. — екстремальні морози та снігові колапси.
Зима 2009/10 років була однією з найсуворіших та найсніжніших у Північній півкулі за багато років. В Україні вона запам'яталася екстремальними морозами та частими сніговими колапсами.
Наприкінці грудня 2009 року Україну накрив потужний циклон, що приніс до 50 см снігу. Це спричинило відключення електроенергії у понад 1500 населених пунктах та транспортний колапс. Тривалість: Сніговий покрив у багатьох регіонах Європи, включно з Україною, тримався значно довше за норму.
У січні 2010 року в Україні спостерігалися тривалі періоди сильних морозів.
Зимовий Львів 2010 року запам’ятався мешканцям як період сильних снігопадів, хуртовин та суттєвого зниження температури, що принесло атмосферу справжньої, засніженої казки. За даними синоптиків, лише за 7–8 січня 2010 року випало 42% від середньомісячної норми опадів, а сніг продовжував підсипати до 14 січня.
У грудні 2009 року у Львові було зафіксовано - - 17,9° C; в січні 2010 р. - - 24 січня -27,9 ° C, 25 січня -30,5 ° C; у лютому - -13,3° C,; у березні - - 11,5° C.
Ця зима увійшла в історію як приклад того, наскільки небезпечним може бути мороз для застарілих комунікацій.
Зима 2012 р. — сучасна «Арктика».
Україна й Львів.
Зима 2012 р. стала справжнім шоком для сучасної України, адже вона прийшла після серії досить м’яких зим і продемонструвала, що «арктичні» сценарії можливі навіть в епоху глобального потепління.
13 і 14 січня у Західній Україні почалися сильні снігопади. Кінець січня та лютий 2012 року стали аномально холодними.
Основний удар припав на першу половину лютого 2012 року.
1-5 лютого мінімальна температура повітря знизилася вночі у Східних, Центральних, Північних областях до мінус 29-33° C, досягаючи критерію стихійного гідрометеорологічного явища.
Температура повітря у Львові в лютому опускалася до -25°C...-28°C. 2 лютого температура у Львові — - 26° C, а 3 лютого - -28,6° С, 10 лютого - -22° С.
Цікаво, що влітку того ж року Львів ставив уже температурні рекорди спеки — 3 липня 2012 року температура піднялася до +32,4°C.
Через сильні морози в місті та області розгортали пункти обігріву для допомоги населенню.
Це була одна з найхолодніших зимових ночей у лютому за історію спостережень. Перша половина року відзначалася також значним сніговим покривом, зокрема у січні, що створювало типові зимові пейзажі на Львівщині.
У багатьох регіонах температура впала до −30...−33 °C. Навіть у Криму фіксували аномальні −25 °C.
У лютому 2012 р. Чорне море біля берегів Одеси та Криму вкрилося кригою. Це було рідкісне видовище: крижані тороси простягалися на сотні метрів від берега, а судноплавство було повністю зупинено.
Через сильні морози по всій країні було оголошено надзвичайні канікули для школярів, які тривали майже два тижні.
Навантаження на енергосистему досягло тогочасних історичних максимумів. Саме тоді почали активно обговорювати необхідність модернізації тепломереж, які масово виходили з ладу через промерзання ґрунту.
Аномальні холоди призвели до смерті та госпіталізації людей від обмороження від морозів в Україні та в Польщі, за перший тиждень лютого загинуло по 100 осіб.
Світ.
Аномальні морози у 2012 р. — зниження середньодобової температури нижче середньостатистичної, що відбулося на півночі Євразії на початку 2012 після порівняно теплого грудня 2011 року. Причиною холодів називають Сибірський антициклон, який поширився далеко на захід.
20 січня 2012 року над центральним Сибіром сформувався великий антициклон, названий Купером. Над Білим морем Купер розпався і утворив новий антициклон Дітер. До 30 січня центр Дітера (тиск до 1067 гПа) перевалив через Урал на північний схід від Європейської території Росії, де залишався протягом кількох днів. 8-9 лютого новий сильний антициклон сформувався над Скандинавією. На Центральну Європу рушило полярне холодне повітря, і до третього тижня лютого (особливо у Східній Європі та на Балканах) встановлено температурні рекорди. Паралельно 20 січня над Північним морем в Ісландській депресії утворився фронт Гізела, який рушив до Європи.
8 лютого над Південним Уралом утворився низький атмосферний фронт. Це призвело до ураганних вітрів та сильних снігопадів в Україні, на Чорноморському узбережжі, Кавказі та Анатолії. Така погода з 14 числа почала переміщатися на північ, у центральні регіони Росії.
Після 11/12 лютого об'єднані ісландсько-скандинавські фронти Ніколь/Олівія/Патриція/Квіана звалилися на Східну Європу у вигляді холодів, місцями крижаних дощів, сильних бур, снігу. У східній та південній Європі температура підвищилася.
Фронт Олівія, що утворився в Скандинавії, перемістився з Північного моря до Балканського півострова і до Анатолії, де 16-17 лютого йшов рясний снігопад з вітром і температурним рекордом на Балканах. 18 і 19 лютого настало затишшя, температура трималася рівно, а в Україні температурні зміни настали лише з 23 числа.
На Британських островах, де зазвичай Гольфстрім зігріває та зволожує повітря, відзначилася суха зима з невеликою кількістю опадів. Навпаки, в Альпах у ніч проти 15 лютого пронісся сніговий вихор. До кінця лютого тут зберігалася висока загроза лавинних сходів і повеней через талу воду, що зібралася.
В лютому холоди охопили весь простір Євразії. Надзвичайні холоди панували в Середній Азії, особливо в Узбекистані, Таджикистані, а також зафіксовано температурний рекорд у Пакистані (6 °C). У якутському селі Амга в ніч проти 14 лютого температура опустилася до -55,8 °C. На північному сході Китаю та в центральній Монголії температура опускалася до -30 / -40 ° C вперше за 28 років
На крайній півночі спостерігалася Арктична осциляція, що характеризується підвищенням температури в Арктиці на тлі значного похолодання в помірних широтах. Тому на Шпіцбергені встановлено найвищу температуру лютого за всю історію метеоспостережень +7 °C. Несподівано висока для цієї пори року температура також зафіксована у східній Канаді.
Фіксувалося сильне похолодання до -25 градусів і в Німеччині. Сильні снігопади спостерігалися в Італії, випав сніг і півночі Африки (Алжир і Туніс). В Азербайджані льодом покрилося Каспійське море. Вже на початку березня сильні снігопади охопили Єрусалим.
Зима 2013 р. — березневий сніговий апокаліпсис.
Хоча зима була помірною, вона завершилася подією 22–23 березня 2013 року. 22 березня 2013 року Київ накрив аномальний снігопад. Снігопад розпочався 22 березня близько 11:00 і тривав безперервно до вечора 23 березня. Негода паралізувала столицю: дороги вкрилися сніговими заметами, спричинивши величезні затори.
Кияни залишали маршрутки, тролейбуси і йшли пішки, а водії просто кидали свої авто на узбіччі та пересідали на метро. За добу в Києві випала місячна норма снігу. Через критичну ситуацію в Києві оголосили надзвичайний стан, а в’їзд вантажного транспорту тимчасово обмежили, що призвело до нестачі продуктів у магазинах.
У Львові в березні 2013 року було встановлено декілька погодних рекордів. Кількість опадів була аномальною. Лише 15 березня випала рекордна для березня добова кількість опадів – 40 мм, при тому, що місячна норма для міста у березні становить 45 мм. Трамваї у Львові стояли в заметах, деякі люди добиралися навіть на лижах, а на трасах утворилися затори в десятки кілометрів.
Годинні затори, авто та автобуси, що загрузли у снігових заметах, а пасажири помагають виштовхати із заметів, поодинокі молодики катались навіть на лижах та сноубордах, чіпляючись за автобус.
17 березня у Львові мінімальна температура повітря становила 20,3 градусів морозу, чого за всю історію спостережень в цей день ще не відбувалося. Подібні екстремуми у Львові були зафіксовані ще декілька днів протягом березня, зокрема й 25 березня.
Зима 2025/26 рр. — звук ракет, шахедів, генераторів й темрява.
Україна.
22 листопада Львів прокинувся під покровом справжньої зими. У місті випав перший значний сніг, який повністю вкрив вулиці, дахи та парки.
У середині та наприкінці січня 2026 року повітря в Україні неодноразово охолоджувалося до –17…–20 °C і нижче. 1–3 лютого в Україні відбулося різке похолодання. Уночі в окремих регіонах було -20…-25° С, місцями до -30° С, у Києві -20…-21 С°, у Львові - -17…-18 С°,
4–5 лютого морози почали слабшати із заходу.
Такі явища стали частиною ширшого арктичного вторгнення холодного повітря. За оцінками метеорологів, морози були в межах кліматичної норми, але їх тривалість та інтенсивність перевершували очікування.
Зиму 2025–2026 українці асоціюють зі звуками гудіння генераторів та шахедів. Головна ознака війни - смерть, гул та дим.
Метеорологічно зима 2025–26 років у Києві стала особливо помітною не лише для синоптиків, а й для кожного, хто живе в умовах війни й енергетичних обмежень.
Восени 2025 року в Києві фактично проживало близько 3,6–3,8 мільйона людей. Втім, після січневих москальських ударів по теплоелектроцентралях і енергосистемі місто почало порожніти. За словами міського голови Віталія Кличка, який закликав містян виїжджати, Київ тимчасово залишили від 400 до 500 тисяч людей.
Отже, на початку 2026 року в місті могло залишатися близько 3,1–3,3 мільйона мешканців, але й ця цифра є рухомою: частина людей виїжджає на кілька тижнів, частина – повертається, орієнтуючись на тепло, світло й безпеку.
Світ.
Ключовою причиною холодної хвилі, що накрила Європу на початку січня 2026 року, стала нестабільність полярного вихору – масштабної циркуляційної системи холодного повітря над Арктикою. За даними європейського науково-популярного ресурсу Severe Weather Europe, у грудні 2025 року – на початку січня 2026-го в стратосфері фіксували ознаки «раптового стратосферного потепління».
Хвиля арктичного холоду принесла в Європу морози та сильні снігопади, які призвели до відключень електроенергії в окремих регіонах. Північні вітри, сформовані зонами високого тиску над Атлантикою та Арктикою, спричинили різке зниження температур у північній і центральній частинах континенту.
За даними Метеорологічного бюро Великої Британії, у південно-східній Англії нічна температура опускалася до -12,5°C. У Франції та Німеччині синоптики фіксували морози до -22°C. Через похолодання зросло споживання електроенергії — у Франції попит досяг п’ятирічного максимуму, що змусило владу задіяти додаткові газові генератори.
Сильні снігопади призвели до закриття злітно-посадкових смуг і обмеження роботи аеропортів у Франції та Нідерландах. Сотні рейсів були скасовані або затримані, також зафіксовано значні перебої в роботі залізничного й автобусного сполучення. Обмежений режим роботи зберігався і в аеропорту Амстердама Схіпхол.
Французькі та бельгійські медіа писали про «retour du vrai hiver» – повернення справжньої зими – із кригою на дорогах і локальними відключеннями електроенергії. Помаранчевий рівень погодної небезпеки через сніг та ожеледицю було оголошено в 26 департаментах Франції, а в окремих районах на Атлантичному узбережжі випало до 30 сантиметрів снігу.
Порушення в роботі транспорту були зафіксовані й у Нідерландах, зокрема на міжнародних маршрутах. У Німеччині близько 27 тисяч будинків у Берліні були без електроенергії кілька днів, а мороз ускладнював відновлювальні роботи.
У країнах Балтії та Центральної Європи фіксували нічні мінімуми до −15°C, що вже виходило за межі «м’якої зими».
*Байцар Андрій. Винники туристичні. Науково-краєзнавче видання. Винники: Друксервіс, 2016. 312 с.
*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020. 640 с.
*Байцар Андрій. Природа та історія м. Винники й околиць. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020. 420 с.
1916 р. Львів.
1929 рік. Львівщина й Тернопільщина
1920-і рр. - 1930-і рр. Львів
Районна новорічна ялинка у збігу вулиць Личаківської та Солодової у Львові у 1960-1965 роках/Міський медіаархів
Сквер на площі св. Юра у Львові 1963-1964 року/Міський медіаархів 
Джерела. Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ. Перший день 1961 року в об’єктиві Юліана Дороша.
Анастасія СОРОКА. «Зима тривала пів року, а снігу було по коліна…»: Спогади львів’ян про те, якою колись була найхолодніша пора року.
ФБ. Львів'яни всього світу
Немає коментарів:
Дописати коментар