Андрій Байцар: НАЙЛЮТІШІ ЗИМИ В ІСТОРІЇ УКРАЇНИ. Зима 1941/42 рр.

Поміщено 21 давніх світлин 1940-х рр.

Винниківщина. У ХХ столітті винниківчани запамʼятали декілька суворих зим – у 1901, 1912, 1917, 1921/22, 1924, 1927/28, 1928/29, 1935, 1937, 1939/40, 1940/41, 1941/42, 1943, 1946/47, 1949/50, 1952/53, 1953/54, 1955, 1956, 1962/63, 1969/70, 1978/79, 1980, 1984/85, 1986/87, 1995/96, 1996/97 роках; у ХХI столітті – 2006, 2009/10, 2012, 2017, 2026 роках.

Сніжними були зими 1908/1909, 1912, 1929, 1932, 1935, 1939, 1941/42, 1942/43, 1953/1954, 1958, 1960, 1961, 1962, 1963/64, 1967/68, 1969/70, 1973, 1974, 1975/76, 1986/87, 1995/96, 1999, 2009/2010, 2012, 2013 (березень), 2018/19, 2021, 2026 років і т. п.

Зима 1941/42 рр. — зима Другої світової війни.

Потужний антициклон над Скандинавією та Росією блокував теплі атлантичні циклони, спрямовуючи арктичне повітря глибоко в Європу. Зима видалася аномально холодною (у грудні-січні температура в Східній Європі опускалася до −30...−40 °C). Це стало критичним фактором для німецького Вермахту, який не був підготовлений до затяжної зимової кампанії (брак зимової форми, замерзання мастила в техніці).

Україна. Зима 1941/42 рр. стала першою і однією з найтяжчих воєнних зим, вирізняючись екстремально низькими температурами, що спричинило гуманітарну катастрофу в окупованих містах. Поєднання голоду, відсутності опалення та палива призвело до величезних жертв серед цивільного населення та колосальних втрат Вермахту, що змусило німецьке командування заснувати спеціальну медаль за цю кампанію. Зима 1941–1942 рр. стала часом масового вимирання військовополонених у німецьких таборах через голод, відсутність опалення та епідемії.

Зима була дуже суворою, морози почалися рано (температури почали стрімко падати ще в листопаді). Глибокий сніговий покрив значно ускладнював пересування та ведення бойових дій. Техніка не витримувала таких температур — мастило замерзало, метал ставав крихким, а завести двигуни без багаття під ними було неможливо.

За даними метеостатистики, грудень 1941 року був холоднішим за кліматичну норму зі стійким сніговим покривом, який ліг уже наприкінці листопада й практично не сходив до весни. У грудні та січні стовпчики термометрів стабільно трималися на позначках близько - −30° C, а в окремі ночі було ще холодніше. Січень 1942 року запам’ятався як один із найморозніших місяців тієї зими. Стійкі холоди трималися від початку січня до кінця березня 1942 року.

Брак пального, одягу і їжі зробив холод не менш небезпечним, ніж бойові дії. Величезна кількість людей, особливо в окупованих містах (Харків, Київ), гинула не від куль, а від холоду та голоду. Міста в УРСР занурилися в темряву через відсутність електроенергії та тепла. Люди опалювали житла саморобними буржуйками, розбираючи паркани та меблі, спалювали книги. Саме в цю зиму Харків пережив один із найстрашніших періодів голоду та холоду, коли населення міста скоротилося в рази.

Львів. Загалом для Львова абсолютний мінімум за історію становить -33,6° C. У зиму 1941-42 рр. морози на Львівщині часто трималися на позначках -20...-25° С. У грудні 1940 року у Львові було зафіксовано - - 23,9° C, в січні 1941 р. - -22,1° C, у лютому - -16,6° C.

Місто було засипане величезними кучугурами. Фотохроніки того часу фіксують засніжені вулиці, де через високі замети рух транспорту був практично паралізований. Львів на той час уже перебував у складі Дистрикту Галичина. Через війну відчувався гострий дефіцит вугілля та дров для опалення, а також харчові продукти.

Цю зиму українці згадують як одну з найтрагічніших.

Європа. У грудні під Москвою температура опускалася до −28.8° C, а в січні 1942 року на центральному фронті фіксували морози до −40° C і навіть нижче. Деякі метеостанції поблизу Москви (наприклад, у Рязані) 21 січня 1942 року зафіксували −37.4° C. Деякі військові щоденники згадують локальні екстремуми до -50° C.

Німецькі війська, які розраховували на швидку перемогу, було зупинено за 30 км від Москви. З 5 грудня 1941 р. почався масштабний контрнаступ Радянської Армії, який тривав до травня 1942 р.

Німецька армія не була забезпечена зимовим спорядженням та технікою, що призвело до величезних втрат (до 1 грудня 1941 р. – близько 200 000 вбитих та зниклих, майже 500 000 поранених). Для солдатів Вермахту було запроваджено спеціальну медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42».

У Данії та Німеччині січень і лютий були на 6°C холоднішими за звичайні показники. У Данії зафіксували рекордні -31,0° C. У Східній Пруссії (Кенігсберг) 25 січня температура опустилася до -34°C, що стало мінімумом з 1813 року.

Балтійське море замерзло дуже рано, що практично припинило рух морських суден.

1941 р. Львів. Зима 40/41 років. Фото Сергія Шиманського