Андрій Байцар: Зима у 1970-х роках. Львів. Фотоальбом

Поміщено 11 давніх світлин!

У 1970-их рр. львів'яни запамʼятали суворі зими – у 1969/70, 1978/79 роках.

Сніжними були зими 1969/70, 1973, 1974, 1975/76 років.

Зими у Львові 1970-х років запам'яталися як період справжньої кліматичної класики з тривалими морозами та великою кількістю снігу. За спогадами мешканців, зими того часу могли тривати майже пів року. Снігові замети нерідко сягали рівня колін, а хуртовини були звичним явищем.

У 1970-х роках спостерігалася стабільна морозна погода з частими нічними температурами нижче -15...-20°C.

Від появи снігового покриву до стійкого його утворення існує період передзимів’я, який в середньому триває 30 днів. Іноді він триває більше двох місяців. Так, взимку 1971-1972 передзим’я відмічалось з 16 листопада до 6 січня (82 дні). Були зими 1969-1970, 1975-1976, коли сніговий покрив відразу ставав стійким.

Сніговий покрив до 30 см спостерігався у листопаді 1973 року. 30-31 жовтня 1974 року висота снігового покриву була від 16 до 19 см. 1976 р. січень – 50 см. При вторгненні арктичних мас повітря снігопади були в другій декаді квітня у 1976 р.

Зима 1969/70 рр. — зима крижаного панцира. Ця зима була морозною та надзвичайно сніжною та вологою. Постійні перепади температур від відлиги до різкого морозу створили товстий шар ожеледі.

У грудні 1969 року у Львові було зафіксовано - - 20,8° C, в січні 1970 р. - - 19,3° C, у лютому - -15,9° C, у березні - - 9,1° C. Дерева та лінії електропередач не витримували ваги льоду й масово обривалися. Цілі області залишалися без світла на тижні. На дорогах утворився «скляний» лід, що фактично зупинило рух транспорту на тривалий час.

Ця зима продемонструвала вразливість радянської моделі міської інфраструктури й змусила владу переглянути стандарти теплоізоляції будинків.

Зима 1978/79 рр. — «новорічний апокаліпсис». Ця зима стала однією з найсуворіших у другій половині XX століття по всій Україні, принісши аномальні морози на зламі років.

Грудень 1978 року видався теплим та майже без опадів. Різка зміна погоди настала в ніч з 29 на 30 грудня, коли з півночі на країну насунув холодний атмосферний фронт, який приніс з собою мороз та великі опади снігу. У передноворічні дні температура в Україні впала з +3…+5 °C до −30 °C всього за добу. 1 січня вже майже вся Україна була засипана снігом та паралізована.

Зустріч 1979 року у Львові пройшла в умовах очікування потепління, а не святкування. Влада рекомендувала не випускати дітей на вулицю.

Львів. У грудні 1978 року у Львові було зафіксовано - - 12,6° C, в січні 1979 р. - - 21,6° C, у лютому - -15,7° C, у березні - - 11,0° C.

Ці морози мали значний негативний вплив на сільське господарство (вимерзання плодових дерев), призвели до труднощів із доставленням продуктів. У Львові через промерзання ґрунту лопалися магістральні труби, а жителі багатоповерхівок були змушені грітися біля газових плит або збиратися в одну кімнату всією родиною. Системи опалення не були розраховані на такі навантаження.

Офіційно святкувався лише Новий рік із “радянськими” атрибутами (Дід Мороз), проте у Галичині зберігалися традиції відзначення Різдва в колі родини та друзів, що дивувало гостей з інших регіонів.

У вертепі 1972 року взяли участь близько 50 колядників. Заколядовані гроші витратили на адвокатів для заарештованих друзів. Вертеп за участі близько 50 людей та гучна коляда під вікнами. Саме так виглядали новорічно-різдвяні свята у Львові у 1972 році Це було викликом владі, емоційною відповіддю на арешти дисидентів 1965 року та порушення прав людини в Україні в 1965-1970-х роках. Усі зібрані кошти тримав у себе Ігор Калинець. Саме у 1972 році заколядоване він розділив між родинами, яких пізніше, 12 січня, ув’язнили за «виготовлення, розповсюдження, зберіганнія літератури наклепницького характеру, участі у вертепах, ворожому ставленні до радянської соціалістичної системи».

Анна Ілечко. Яким був зимовий Львів у минулому столітті: добірка світлин. 7 січня 2026 р.:

«Від 1950 р. в центрі міста, там, де з 1898 р. височів на постаменті кінний пам'ятник королю Яну ІІІ Собеському роботи львівського скульптора Тадеуша Баронча, почали ставити міську ялинку. Незадовго до того пам'ятник демонтували та передали польській владі.

Місце, яке звільнилося в центрі великої круглої клумби, упродовж довгих років використовували для головної міської ялинки. Ялину прикрашали іграшками, навколо неї на круглому подіумі розставлялися фігури казкових героїв-звіряток, виготовлені з пап'є-маше.

Центральною та найбільшою фігурою завжди була фігура Діда Мороза з повним мішком подарунків для дітей. Ялинку електрифікували, до фігури Діда Мороза не припинялася черга охочих сфотографуватися на пам'ять.

На проспекті Свободи, де зараз є пам'ятник Шевченку, після війни протягом двадцяти п'яти років встановлювали велику ялинку, під якою артисти у костюмах Діда Мороза й Снігуроньки виступали перед дітьми, а на весь час зимових шкільних канікул встановлювали велику ляльку Діда Мороза, біля якої не бракувало охочих зробити світлину. Від 1970-х років, коли під ялинкою почали збиратися колядники, ідеологи її почали демонтувати перед Різдвом, а потім ялинку з центра перенесли в сквер перед Парком культури при вул. Дзержинського (тепер Вітовського), де поруч було КДБ».

1972 р. На фото: перший ряд, стоять, зліва направо: 1 - вчителька німецької мови Любов Попадюк; 3 - лікарка Олена Антонів; 5 - художниця Ірина Вінницька. Справа: 5 - Художниця Марія Савка.Сидять навприсядки, зліва направо: 2 - в капелюсі та наклеєних вусах художниця Стефанія Шабатура; 3 - художниця Марія Тарнавська; 5 - актор Іван Гаврилюк

1972 р. На фото зліва направо: 1 - вчителька німецької мови, активна розповсюджувачка самвидаву Любов Попадюк; 2 - невідома; 3 - поет Василь Стус; 4 - лікарка Олена Антонів; 4 - психолог Михайло Горинь

1972 р. На фото: Ігор та Ірина Калинці, художниці Стефанія Шабатура та Марія Савка, психолог Михайло Горинь та його дружина педагог Ольга Горинь, педагог і літературний критик Володимир Іванишин, лікарка Олена Антонів, Марія Ковальська, художник Ярослав Мацелюх, учителька Любомира Попадюк, художник Богдан Сорока із дружиною Любою, Роман та Леся Лещухи, Марія Гель, Мар'ян Гатала, Ярослав Лемик, Степан Бедрило, Любомир Криса, Раїса Мороз, Микола Білоус, Ярослав Кендзьор, актор Іван Гарилюк..