Винниківщина. У ХХ столітті винниківчани запамʼятали декілька суворих зим – у 1901, 1912, 1917, 1921/22, 1924, 1927/28, 1928/29, 1935, 1937, 1939/40, 1940/41, 1941/42, 1943, 1946/47, 1949/50, 1952/53, 1953/54, 1955, 1956, 1962/63, 1969/70, 1978/79, 1980, 1984/85, 1986/87, 1995/96, 1996/97 роках; у ХХI столітті – 2006, 2009/10, 2012, 2017, 2026 роках.
Сніжними були зими 1908/1909, 1912, 1929, 1932, 1935, 1939, 1941/42, 1942/43, 1953/1954, 1958, 1960, 1961, 1962, 1963/64, 1967/68, 1969/70, 1973, 1974, 1975/76, 1986/87, 1995/96, 1999, 2009/2010, 2012, 2013 (березень), 2018/19, 2021, 2026 років і т. п.
Зима 1969/70 рр. — зима крижаного панцира.
Ця зима була морозною та надзвичайно сніжною та вологою. Постійні перепади температур від відлиги до різкого морозу створили товстий шар ожеледі.
У грудні 1969 року в деяких регіонах (наприклад, у Варшаві) фіксували найнижчі температури за всю історію спостережень. В Україні, зокрема на Запоріжжі, зиму прозвали «чорною» через поєднання морозів до -30°C та сильних пилових бурь.
У грудні 1969 року у Львові було зафіксовано - - 20,8° C, в січні 1970 р. - - 19,3° C, у лютому - -15,9° C, у березні - - 9,1° C.
Зима 1969–1970 років увійшла в історію як одна з найсуворіших та найекстремальніших для системи централізованого опалення СРСР. Вона стала серйозним іспитом для радянської моделі теплопостачання через поєднання аномальних морозів та масштабних снігопадів.
Газета «Вечірній Харків»: «Дуже сильним снігопадом і хуртовиною відзначився 1970 рік, коли для розчищення вулиць міста довелося виводити військову техніку. Тоді випало понад дві місячні норми опадів. Завірюха тривала три доби — з 17 по 20 січня. Висота снігового покриву досягала 70 см.».
Дерева та лінії електропередач не витримували ваги льоду й масово обривалися. Цілі області залишалися без світла на тижні. На дорогах утворився «скляний» лід, що фактично зупинило рух транспорту на тривалий час.
«Чорні бурі» на півдні. У Запорізькій та Херсонській областях сильні вітри підіймали верхній шар сухого ґрунту, створюючи пилові бурі, які засипали дороги та населені пункти, ускладнюючи підвіз палива до котелень.
Саме після важких зим 1960-х років у СРСР почали активніше впроваджувати газ із Сибіру для опалення міст, щоб замінити менш ефективне вугілля. Сучасна вразливість українських міст багато в чому зумовлена цією радянською структурою: великі котельні легко стають цілями, а пошкодження однієї магістралі може залишити без тепла тисячі людей.
Ця зима продемонструвала вразливість радянської моделі міської інфраструктури і змусила владу переглянути стандарти теплоізоляції будинків.
Немає коментарів:
Дописати коментар