Суворі зими у 1950-х роках на Винниківщині

Винниківщина. У 1950-х рр. винниківчани запамʼятали декілька суворих зим – 1949/50, 1952/53, 1953/54, 1955, 1956.

Сніжними були зими 1953/1954, 1957, 1958.

Зими на Винниківщині в 1950-их роках були сніжними, морозними та тривалими, суттєво холоднішими за сучасні.

Зими 1950-х часто характеризувалися температурою значно нижче -20° С, холодні періоди були регулярними.

У січні 1950 року спостерігалися значні перепади: від плюсової температури (+ 3,5 ° С) на початку січня до суворих морозів (-33,7° С).

Абсолютний мінімум температури повітря зафіксований у січні: між 8-ою а 9-ою годиною ранку 12 січня 1950 року термометр показував -33,7° С. 10 лютого 1956 року було зафіксовано -29,5° С. Цікаво, що найхолодніші дні у січні в ті часи часто припадали на середину місяця (Йордан).

Характерними були глибокі снігові замети, замерзання глибоких водойм та тривалий сніговий покрив. З 1957 року, на Винниківщині були такі періоди, коли сніг лежав з жовтня по квітень.

Особливо лютою була зима 1953/54 рр. Температури в окремі періоди сягали критичних позначок, що робить цю зиму однією з найсуворіших у XX столітті поруч із 1929 та 1942 роками.

У 1953-1954 рр. на великій території від Атлантики до Уралу з листопада по квітень лютувала холоднеча, замерзла північна частина Чорного і вся акваторія Азовського морів. Замерзли канали Венеції та Данська протока.

Середньосезонна температура у Львові становила - -8,1° C. Мінімальна температура у Львові в січні й лютому — -23,6° C (5 січня) та -24,9° C. Морози супроводжувалися сильними хуртовинами. Замети висотою в кілька метрів повністю блокували транспортне сполучення. Подекуди люди були змушені викопувати тунелі, щоб вийти зі своїх домівок.

Ця зима стала яскравим прикладом того, як природа може випробовувати на міцність інфраструктуру та згуртованість суспільства.

1950-і рр. Винники. Дітвора з "Кута". З архіву Юрія Домазара

1950-і рр. Друкарня на вул. Танкістів (В. Івасюка) 

1958 р. 21 січня