Андрій Байцар: Вулична торгівля Старого Львова. "Газ-Вода", "Морозиво", "Пиріжки" та ін. Фотоальбом

пʼятниця, 13 лютого 2026 р.

Вулична торгівля Старого Львова. "Газ-Вода", "Морозиво", "Пиріжки" та ін. Фотоальбом

Подано 16 давніх світлин!

*"Коли ще восени 1939 року львівські маґазини почали порожніти, а місцеві мешканці не мали з чого жити й мусіли випродуватись, місцем купівлі для совєтських людей став "Париж". То була загальна назва торгових майданів від пл. Збожової (Зернової), через площу Різні й Кракідали й задвірками до площі св. Теодора, де під голим небом квітла торгівля між "бувшими" й новими панами. Большевики, що приїздили до Львова до 1941 р., просто з залізничного двірця їхали на "Париж", купували там зношені європейські одяги, перебирались десь у коридорі найближчої кам’яниці й щойно тоді появлялись в місті.
Радянська окупація змінилась німецькою, потім знову радянською , але торгівля з рук, з ляд, зі страґанів і просто з землі тривала і допомагала містянам виживати. Тривало це до кінця 1940-х" (ФБ. Гриць Совків, 2024 р.).

1960-і - 1970-і рр.

*У 1960-их - 1970-их роках люди мали спеціальні сифони й були спецмагазини, де ті сифони заправляли.

* "Газ - вода" з сиропом крюшон по 4 копійки, а з крем-содою лиш 3 копійки за склянку.

* "Газ-булька" з автомата, з подвійним сиропом за 6 коп.

* Квас. Гальба - 6 коп., склянка - 3 коп.

* МОРОЗИВО. Не можна сказати, що до приходу совєтів у Львові не їли морозива. Але воно не було таким популярним. А в 1939-41 році у місті вже було десяток спеціальних кіосків де його продавали. Після 1944 року німецькі окупанти залишили наступним цілий холодокомбінат на Левандівці. Збудований за останніми технологіями, німці на ньому обробляли, заморожували й зберігали великі кількості продуктів (сир, м'ясо, риба, овочі) для військових. При відступі з міста вивезли заледве половину запасів (ФБ. Гриць Совків, 2025 р.).

Найдешевше морозиво у Львові коштувало 7 копійок (як три поїздки на трамваї). Морозиво за 7 копійок – це ціна найдешевшого фруктового морозива у паперовому стаканчику в радянські часи; пізніше ціни зросли до 9 копійок.

Це було фруктово-ягідне морозиво у картонному стаканчику з дерев’яною паличкою. Вважалося, що воно виробляється з натуральних фруктів та ягід, хоча скоріше це був лід із цукром, барвником та різними концентратами. Цинічні домогосподарки казали про таке морозиво: «Помили банки від варення, а воду не вилили, а заморозили».

За 9 копійок продавали молочне морозиво у стаканчиках. Але воно було досить водянистим на смак.

Більш смачне вершкове коштувало 13 копійок. Його випускали і в брикетах, і на паличці, і у вафельних стаканчиках.

Найбільшою популярністю в Союзі користувався звичайний пломбір у звичайному вафельному стаканчику (особливим везінням вважалося, коли вафельний стаканчик хрустів). До 80-х він коштував 19 коп., І здача в одну копійку, звичайно, діставалася продавчині. Потім до влади дійшло, що це неправильно і пломбір став коштувати рівно 20 коп.

Відомі - шоколадний пломбір – 22 коп., і розкішне шоколадне морозиво з горіхами «Каштан» – 28 коп.

Морозиво «Каштан» - еліта серед всіх цих стаканчиків та брикетів. Немалі гроші, за які можна було купити пів літра вершків у скляній пляшці. «Каштан» випускався двох видів — білий або шоколадний пломбір у глазурі. Останнього чомусь випускали небагато і за тої самої ціни шоколадний «Каштан» завжди був бажанішим.

* Пиріжки (ТОШНОТИКИ). 1970-і - 1980-і рр. Позаду Преображенки був транспортний хаб-зупинка, кіоск з тошнотиками й газетний кіоск.

На куті Краківської-Вірменської було віконечко в стіні (в районі кафе "Краківчанка") звідки старший дядько-єврей продавав пиріжки.

Львів 1910-ті рр., пл. Ринок.

1943 р. Вулична торгівля десь на задвірках Кракідалів

1956 р., площа Івана Підкови. Світлини польського журналіста , що відвідав наше місто на завдання редакції часопису. Ці світлини не увійшли у фоторепортаж та збереглись в архівах.