Сергій Гаврилович Шиманський (1898–1972) - легендарний фотограф, відомий своїми роботами середини XX століття. Народився в Царстві Польському.
З 1914 по 1920 р. жив у Володимирі, де закінчив реальне училище. Учасник громадянської війни. 1922 року вступив до Харківського Державного інституту народного господарства. Після закінчення інституту працював у дитячій комуні у Макаренка, навчаючи безпритульних дітей мистецтву фотографії, догляду та ремонту за фототехнікою. На базі цієї комуни було створено знаменитий Харківський завод фотоапаратів ФЕД.
Його творчість охоплює:
*Історичні кадри Києва, Львова, Донецька: В архівах збереглися його унікальні світлини Києва 1930-1950-х років, Донецька 1930-х років, засніженого Львова 1941 року.
*Експедиції та альпінізм: У 1924–1925 роках він брав участь у наукових експедиціях на Центральний Тянь-Шань не лише як фотограф, а і як учасник сходжень на вершини.
*Етнографія та побут: Шиманський залишив по собі серії фотографій українських сіл (наприклад, Трипілля та Редути) 1930-х років, що демонструють побут, жнива та народні традиції.
*Його роботи зберігаються у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського та експонуються в міжнародних галереях, таких як International Center of Photography.
У 1924-1925 рр. був фотокореспондентом «УКРФОТОТРЕСТУ». Брав участь в Українській науковій експедиції у Центральний Тянь-Шань, де провів кілька експедиційних років, фіксуючи на плівку незайману природу та героїчну працю її дослідників. Учасник першого сходження на пік Хан-Тенгрі й був за 600 м. від вершини, але не мав права піднятися вище, оскільки на ньому лежав обов'язок лише організувати табори для штурмової групи Погребецького, до якої він не входив. Верхній табір було організовано на висоті 6400 метрів. Через кілька днів їх слідами пройшла штурмова група і взяла пік. Тут на високогір'ї Сергій Шиманський проводить випробування нового фотоапарата ФЕД.
1929 року на виставці у Харкові були представлені його фотографії, присвячені Тянь-Шаню. Власне фотографії цієї експедиції й принесли йому популярність.
1935 року Шиманський працював у видавництві «Мистецтво» над фотоальбомом «Київ». Був позаштатним фотокором у журналі «СРСР на будівництві», а також у низці спортивних видань. Він випустив книгу "Фото в подорожі", М. Мистецтво, 1937 р., яка представляла посібник з фотографії для туристів та викладала специфічні прийоми зйомки та обробки знімків у подорожах.
З 1940 року Сергій Шиманський працює в Москві на запрошення виставкового комітету з підготовки Нью-Йоркської художньо-фотографічної виставки. Брав участь у Фінській та німецько-радянських війнах. Його матеріали публікувалися в газеті Північного флоту "Червонофлотець", в центральній газеті "Червоний флот", Фотохроніці ТАРС.
У березні 1943 р. Шиманський стає спеціальним фотокореспондентом Міністерства Військово-Морського Флоту СРСР. З відряджень до блокадного Ленінграда, на Чудське озеро, до Таллінна, Риги, району Будапешта привозить сотні негативів.
З 1947 року Шиманський працює у Головному Управлінні охорони пам'яток архітектури. Знімає Ленінград, Середню Азію, Прибалтику. Його роботи публікувалися у серії «Архітектурні пам'ятки у художній фотографії», видавалися набори видових листівок із його фотографіями.
Зима 1940/41 року
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.webp)
.jpg)
.webp)
.jpg)
Немає коментарів:
Дописати коментар