Проспект Шевченка — один з центральних проспектів Львова, розташований між вулицею Саксаганського та площею Міцкевича

Назви:

* Гарбарська (пол. Garbarska) — назва, під якою вперше згадується вулиця 1414 року. Протрималась до початку XIX століття;

* від початку XIX століття до 1871 року — Святого Яна;

* у 1871—1955 роках — Академічна;

* від 1955 року — сучасна назва — проспект Тараса Шевченка.

1989-1990 роки. Магазин "Сквозняк"

Львів 1920-х, вул. Академічна, 16.
У 1920-х роках тут відкрився фірмовий магазин першої польської кондитерської фабрики E.WEDEL. Фабрика заснована у Варшаві (1851) і була найбільшою у Польщі на той час. У Львові на Академічній магазину доводилось конкурувати з місцевими кондитерськими фабриками BRANKA, HAZET, HöFLINGER, FORTUNA NOWA, продукція яких була наявна у магазинах з солодащами, а також з цукернями Ієроніма Вельза (Академічна, 5), Людвіка Залевського Академічна, 22) та його сина Владислава Залевського (Академічна 10), та ще декількома.
Взагалі утримувати свій бізнес на Академічній вважалось справою престижною, це була вулиця з дорогими елітними магазинами (ФБ, Гриць Совків, 2026).

1933 р. Кондитерська Ludwika Zalewskiego на Академічній. Станіслав Лем у своїй книзі "Високий замок" дуже тепло описує львівські цукерні часів його дитинства, в тому числі й Залевського.

Липень 1941 р. Проспект Шевченка, 20. Черга за хлібом. На розі Академічної та Зіморовича.

1963 р. Проспект Шевченка, 20. Це перетин вулиць Академічний і Лермонтова (тепер Дудаєва). Черга за хлібом. Кількість продажу "в одні руки" була регламентована (2 буханки). Черги як правило, формувалися біля хлібних крамниць від 5-6 години ранку, упродовж дня полиці були пустими.

В кінці 50-их - початку 60 року хліб у їдальнях та кафе вільно лежав на столах і був БЕЗПЛАТНИМ. Але вже від 1961 р. почалися проблеми із хлібом в який стали домішувати горох та кукурудзу. В 1961 р. ВПЕРШЕ СРСР закупив близько 300 тис. тонн пшениці, щоб згодом імпорт довести до 50 млн тонн. З 1964 р., коли зняли Хрущова хліб появився всюди та вільно, говорили, що спеціально робили для звільнення Хрущова. В 1970-их роках життя налагоджувалося. Але вже із 1985 р. пішли проблеми із дефіцитом всіх повсякденних потреб, шкарпетки та горілка як і всі інші товари стали за талонами у містах або списками у сільрадах.

1960-і рр. "Кондвироби". У 60-х роках продавці у вишиванках віталися з покупцем, запрошували заходити ще і дякували за покупку. Пізніше у підвалі магазина відкрили дуже популярний "Шоколадний бар". Пускали туди сеансами. Фірмовий напій - "Гарячий шоколад". Справжній, правдивий.

1960-і рр.. "Будинок одягу", моторолер "Тула" Т-200, мотоцикл JAWA-350. Тут була кінцева зупинка тролейбуса N1.

1967 р. В книгарні "Дружба" декада чехословацької книги.

Немає опису світлини.

1970-і рр. Адресу просп. Шевченка, № 4 за Польщі мав Акціонерний союзний банк, ательє дамських капелюхів Томашевської і редакція “Газети банкової”, від часів СРСР тут найпопулярніший у Львові гастроном, який у народі мав назву “Сквозняк”. У міжвоєнний період в партері цього будинку також були магазини, але наскрізного проходу не було. Кожен магазин мав свій окремий вхід.