З історії транспортного сполучення Винники-Львів (з 1991 р.)

Економічна криза початку 1990-их рр. негативно вплинула на розвиток міського автобусного транспорту. Активно автобусний рух почав деградувати із середини 1990-их рр., коли було запроваджено безкоштовний пільговий проїзд для пенсіонерів. У середині 1990-их рр. всі три найбільших АТП Львова (№ 14606, № 14630 і № 14631) були приватизовані. Міська влада фактично втратила важелі впливу на ці підприємства.

Винники. Мікроавтобус «Peugeot J9 Karsan» фірми «Ференс і Ко». 1998 р.

Із середини 1990-их рр. бере свій початок сленгове слово «пижик», яке стало синонімом терміну «маршрутне таксі». В цей період маршрути Львів — Винники обслуговували ЛАЗи та мікроавтобуси моделей РАФ 2203 (Латвія) і «Peugeot J9 Karsan» турецького виробництва (14 пасажирських місць, загальна пасажиромісткість 20 пасажирів). На відміну від мікроавтобусів РАФ 2203 у салоні  «Peugeot» люди середнього зросту могли їхати стоячи, для цього було передбачено поручні.

З кінцевої зупинки «рафіки» відправлялися в міру заповнення сидячих місць, стоячих пасажирів не брали, всі розміщувалися в зручних кріслах і диванах і могли вийти на вимогу – всюди, де дозволяли Правила дорожнього руху. Також  і підсісти на борт можна було будь-де, «проголосувавши» прямо з узбіччя.

1998 р. на автобусних маршрутах з’являються мікроавтобуси ГАЗель  (вироблялися на Горьківському автомобільному заводі з липня 1994 р.) та італійські «Iveco Dailу» виробництва СП «Іveco-КрАЗ». «Iveco» лише умовно можна було назвати пасажирськими, адже пасажири, що стояли практично не могли бачити дороги – вікна були маленькі і низькі.

Наприкінці 1990-их — на початку 2000-их років розповсюдження набули машини, перероблені з вантажних мікроавтобусів «Mercedes-Benz T1», «Mercedes-Benz T2» та ін., які згодом витіснили «Peugeot» та «Іveco». Такі засоби громадського транспорту виявилися вкрай некомфортними. Вони мали малий салон, низьку стелю й одні двері без автоматичного відкривання, салон без вентиляції і обігріву, для пасажирів встановлювали сидіння від списаних ЛАЗів 695 та ЛіАЗів 677.

Починаючи із середини 2000-их років ситуація із громадським автотранспортом почала дещо покращуватися — мікроавтобуси-переробки замінили українські мікроавтобуси «Дельфін» (БАЗ 2215) та «Еталон» (А 079) Бориспільського і Чернігівського автозаводів, «Богдан» (А 091) та «Богдан» (А 092) Черкаського, а потім Луцького автозаводів. Ці автобуси, побудовані на шасі невеликих вантажівок, здатні вміщати біля 40 пасажирів. З 1 січня 2012 р. громадський транспорт Львова зазнав докорінних змін – було зменшено кількість міських автобусних маршрутів; заборонена експлуатація на них автобусів переобладнаних із вантажних машин.

Жоден автобусний маршрут до 1992 р. не перетинав центр і пасажирам доводилося робити декілька пересадок. Кінцеві автобусних маршрутів були, як правило, недалеко від трамвайних зупинок. Головними кінцевими пунктами були: пл. св. Теодора (тоді пл. Центральна), пл. Липнева, пл. Петрушевича, вул. Валова, Личаківська рогачка, вул. Куліша і т. д.

1991 р. відзначився ремонтом трамвайних колій по вул. Личаківській (від вул. Мечникова) та експериментом із деякими автобусними маршрутами. У 1992—1993 роках був проведений ремонт трамвайних колій від пл. Митної до Винниківського ринку. 1996 р. відбувається ремонт трамвайних колій по вул. Личаківській (від костелу св. Антонія до церкви Петра і Павла). Ремонти трамвайних колій вплинули на зміну руху маршруток, що курсували з Винник до Львова.

Ціни на проїзд у винниківських маршрутках змінювалися таким чином: 

 Із 1960-х до кінця 1980-х років вартість проїзду в міському транспорті була такою: найдешевшим був трамвай – 3 копійки, далі йшов тролейбуси – 4 копійки. Вартість квитка в міському автобусі становила 5 копійок. У автобусах, що працювали в режимі «експрес» проїзд вартував 10 копійок, а у «маршрутках» – 15 копійок. Автобусні маршрути до Винник, Рудного та Брюхович мали по дві тарифні зони – на проїзд у межах першої зони потрібно було заплатити 5 копійок, а якщо їхати до кінця маршруту – 10 копійок.

Вартість проїзду в трамваях, тролейбусах, автобусах розміром 3, 4 і 5 копійок протрималася до 1 квітня 1987 року. Тоді "на прохання трудящих" був запроваджений єдиний тариф 5 коп. на проїзд в трамваях, тролейбусах, автобусах.

     З 2 квітня 1991 р. вартість проїзду в міському електротранспорті та міських автобусах - 15 коп. Щодо винниківських автобусів. Двоставковий тариф був у маршрутах № 46, 137 і 179 (5 і 10 коп. до 1.04.1991 р.). У 119-му автобусі був трьохставковий тариф. 5 коп. від Куліша до Личаківської, 10 коп. від Куліша до озера і 15 коп до кінцевої (госпіталя). 

*весна 1991 р. — 20 коп.; 

*зима 1992 р. — 30 коп.;

*весна  1992 р. — 50 коп.;

*грудень 1992 р. — 5 купонів;

*літо 1993 р. — 10 купонів;

*осінь  1993 р. — 20 купонів;

*грудень 1993 р.— 100 купонів;

*осінь 1994 р. — 1 000 купонів;

*зима 1995 р. — 5 000 купонів;

*осінь 1995 р. — 10 000 купонів;

*весна 1996 р. — 20 000 купонів.

10 січня 1992 р. Національний банк України ввів в обіг купони багаторазового використання. 12 листопада 1992 р. обмінний курс купона до долара становив 403 куп. за долар, 3 лютого 1995 р. — 116 900 куп. за долар. В червні 1993 р. мінімальна зарплата — 6 900 куп. 1995 р. увійшли до обігу мільйонні купюри.

2 вересня 1996 р. купони обміняно на гривні і копійки за курсом 100 000 купонів = 1 гривня = 100 копійок.

Вартість проїзду (1996—1999 рр.) в маршрутних автобусах була досить високою — 20–80 коп. (курс долара — 2 грн за долар США, а мінімальна зарплата з 2. 09. 1996 р. по 01. 01. 1998 р. – 15 грн). У 1999 р. курс долара — біля 4 грн, до грудня 2008 р. він зріс до 7 грн.

Вартість проїзду у винниківських маршрутках з 1996 р. : 

*з 1996 р.— 20 коп.;

*з 1999 р.— 80 коп.;

*з 1 липня 2004 р.– 1 грн;

*з 11 грудня 2007 р.– 1,25 грн;

*з серпня 2009 р.– 1,75 грн;

*з 1 лютого 2011 р.– 2 грн;

*з 1 травня 2014 р. – 3 грн;

*з 15 травня 2015 р. – 4 грн;

*з грудня 2017 р. – 5 грн;

*з 1 лютого 2019 р. – 7 грн;

*з травня 2021 р. – 10 грн;

*з 2 червня 2022 р. – 15 грн.

Наводимо перелік основних автобусних маршрутів з Винник від 1928 р:

Площа Маріїнська (теперішня площа Міцкевича) — Винники (автостанція біля теперішньої міської ради; біля старих воріт на тютюнову фабрику). 1928-1931 рр.

Личаківська рогатка — Винники (автостанція біля теперішньої міської ради; біля старих воріт на тютюнову фабрику). 1931-1941 рр.; автобуси «URSUS».

Вул. Пильникарська, 2 (пл. Старий Ринок)  — автостанція по теперішній вул. Галицькій, 40 (навпроти теперішнього ресторану «Гетьман»). 1946-1950-і рр. До Винник курсували т. зв. "полуторки", з простим вантажним дерев'яним кузовом поперек якого були дощаті лави без спинок, на задньому борту висіла драбинка з арматури. Означений цей транспортний засіб був як "МАРШРУТНОЕ ТАКСИ" великим білим написом на бортах. Пізніше автобуси моделі ЗШС-16, ЗІС 154 та ЗІС 155.

№ 6. Вул. Валова — Винники (поч.1960-их рр.; автобуси ЛАЗ 695).

№ 6. Площа Радянська (тепер пл. Митна) — Винники (1960-ті рр. — поч. 1970-их рр.; автобуси ЛАЗ 695).

 № 6. Вул. Валова — Винники (поч.1970-их рр.; автобуси ЛАЗ 695).

№46. Вул. Мечнікова — Винники (1970-ті рр.; автобуси ЛіАЗ 677).

№46. Вул. Леніна (Завод №28) — Винники (1980-ті рр. — до 1991 р.; автобуси ЛіАЗ 677).

№ 137 Львів (вул. Личаківська) – Винники (тютюнова фабрика), через Лисиничі (друга пол. 1980-х рр. - поч. 1990-х рр.). 

№119. Вул. Куліша (через Кривчиці) – Винники (шпиталь ІВВВ) (1991—1997 рр.; автобуси ЛАЗ 695).

№179. Площа Галана (тепер пл. Петрушевича) — Винники (1991—1993 рр., автобуси ЛіАЗ).

№179. Вул. Личаківська (Завод №28) — Винники (1990-ті рр.; автобуси ЛАЗ).

№179. Порохова вежа — пл. Митна — Медінститут — вул. Мечникова — Завод №28 — вул. Бівакова — Дріжджзавод — Будинок дорожника «Садівник» — Озеро — вул. Забава — Лікарня — Тютюнова ф-ка — Винники АП — розворот (початок 1990-их рр.; автобуси ЛАЗ). Графік роботи: 6. 40 год — 22. 20 год — роб. дні; 7. 20 год — 22. 20 год — вихідні.

№179. Краківський ринок — вул. Городоцька — пр. Свободи — вул. Князя Романа — пл. Галицька — вул. Івана Франка — пл. Митна — вул. Личаківська — Винники (кінець1990-их рр.). Обслуговувало маршрут ВАТ «ЛЬВІВСЬКЕ АТП 14631». Транспорт – «пижики» білого кольору.

№12. Порохова вежа — вул. Личаківська — АС-6 — Винники (тютюнова ф-ка) — вул. Забава — вул. Личаківська — вул. Заньковецької — вул. Лисенка — Порохова вежа (початок 1990-их рр.; автобуси ПАЗ). Обслуговувало маршрут ВАТ «ЛЬВІВСЬКЕ АТП 14630». Графік роботи: 6. 10 год — 19. 45 год — роб. дні; 6. 55 год — 19. 00 год — вихідні.

№39. Вул. Валова — пл. Митна — вул. Личаківська —Дріжджзавод —Тютюнова фабрика — Винники (початок 1990-их рр.; автобуси ЛАЗ, мікроавтобуси РАФ). Обслуговувало маршрут ВАТ «ЛЬВІВСЬКЕ АТП 14631». Графік роботи: 7. 10 год — 18. 10 год — всі дні.

№ 68. Головний залізничний вокзал — вул. Городоцька — вул. Любінська — вул. Виговського — вул. В. Великого — вул. Стрийська — вул. Хуторівка — просп. Червоної Калини — вул. Сихівська — вул. Зелена — вул. Вашингтона — вул. Пасічна — вул. Личаківська — Винники (1998 р. — 2004 р.; мікроавтобуси «Peugeot J9 Karsan» синього кольору, з початку 2000-их рр. автобуси ПАЗ 3205). Обслуговувало маршрут ТК «Ференс і Ко».

№36. Вул. Валова (пізніше – Під Дубом) – вул.Личаківська – Винники (вул. Сахароза) (середина 1990-их рр. — до кінця 2011 р.).

№36-А. Ринок «Галицьке перехрестя» — вул. Мазепи — просп. Чорновола  — просп. Свободи — вул. Личаківська — Винники (вул. Забава) (середина 1990-их рр. — до кінця 2011 р.).

№36-Б. Вул. Валова – вул. Личаківська – м. Винники (шпиталь ІВВВ) (2000-ні рр. (короткий період часу) — до кінця 2011 р.).

№7-А. Автовокзал (пізніше – ТЦ «King Kross Leopolis») – вул. Стрийська – вул. Хуторівка – вул. Сихівська – вул. Зелена – вул. Дж. Вашингтона – вул. Пасічна – вул. Личаківська – Винники (2004 р. — кінець 2011 р.).

№ 117. Рясне-2 – Сихів – Винники (2004 р. —  2008 р.). Обслуговувало маршрут ТзОВ «Атто».

№ 117. Вул. Виговського (поліклініка №5) — вул. Кульпарківська — вул. Наукова — вул. Хуторівка — просп. Червоної Калини — вул. Сихівська — вул. Зелена — вул. Джорджа Вашингтона — вул. Пасічна — вул. Личаківська — Тракт Глинянський — с. Лисиничі — м. Винники (вул. Івасюка). Деякий період маршрут було продовжено до вул. Галицької. (2008 р. — 2013 р.). Обслуговувало маршрут ТзОВ «Атто».

№75. Білогорща – вул. Широка – вул. Сяйво – вул. Городоцька – вул. С. Бандери – вул. Коперника – вул. Дорошенка – просп. Свободи – вул. Личаківська – Винники (вул. Шевченка – вул. Ломоносова) (кінець 1990-их  рр. — 2012 р.; мікроавтобуси «Peugeot J9 Karsan» білого і жовтого кольору. Обслуговувало маршрут ТзОВ «Радар».

№ 5-А. Пл. Різні — просп. Свободи — пл. Галицька — пл. Митна — вул. Личаківська — м. Винники (з 1 січня 2012 р.). З січня 2016 р. схема маршруту № 5А: м. Винники (вул. Кільцева) – м. Винники (вул. Галицька) – м. Винники (вул. Івасюка) – вул. Тракт Глинянський – вул. Личаківська – пл. Митна – вул. Підвальна – пл. Данила Галицького – вул. І. Ґонти – пл. князя Ярослава Осмомисла – пл. Різні – просп. В. Чорновола – вул. гетьмана І. Мазепи – вул. І. Миколайчука (міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги). З 8 лютого 2017 р. маршрут: м. Винники (вул. Кільцева) – с. Лисиничі – пл. Різні. Обслуговує маршрут АТП №1.

З 27 травня 2021 р. відновили маршрут Винники (вул. Забава) - Львів (площа Різні). З 2 червня 2022 р. змінено схему руху.  Маршрут №5А продовжений від площі Різні по просп. Чорновола, вул. Липинського до вул. Варшавської (в зворотному напрямку вул. Варшавська, просп. Чорновола і далі за звичним маршрутом).

4 грудня 2017 р., на маршруті 5А почало курсувати 6 великих автобусів. У зв’язку з тим, що машини великогабаритні, було змінено схему руху маршруту. 5А курсував за таким маршрутом: м. Винники – с. Лисиничі – вул. Тракт Глинянський – вул. Богданівська – вул. Пластова – вул. Кукурудзяна (Автовокзал Північний) – вул. Б.Хмельницького – вул. Замарстинівська – пл. 700-річчя Львова – пр. Чорновола – пл. Різні.

№36. Пл. Кропивницького — вул. Городоцька —  вул. Гонти — вул. Підвальна — вул. Личаківська — Винники (вул. Забава) (з 1 січня 2012 р.). Обслуговує маршрут АТП-14630.

№ 40. ТЦ «King Kross Leopolis» — вул. Стрийська – вул. Хуторівка – вул. Сихівська – вул.Зелена – вул. Дж. Вашингтона – вул. Пасічна – вул. Личаківська – Винники (вул. Сахарова) (з 1 січня 2012 р.). Обслуговує маршрут «Міра і К».

№29. Головний залізничний вокзал – вул. Чернівецька – вул. Городоцька – вул. І. Гонти – вул. Підвальна – вул. Личаківська – вул. Глинянський тракт – с. Лисиничі – м. Винники (Шпиталь ветеранів). – м. Винники (вул. Івасюка) (з березня  2015 р.). Маршрут поступово продовжували. Кінцевими пунктами були: с. Лисиничі, Шпиталь ветеранів, вул. Івасюка. Обслуговує маршрут АТП №1.

Приміські маршрути (які з'єднують населені пункти і протяжність яких не перевищує 50 км) через Винники з площі Митної (з 1 січня 2012 р.):

№102. Пл. Митна — вул. Личаківська — м. Винники — Кільцева дорога — с. Соснівка — с. Дмитровичі.

№105. Пл. Митна — вул. Личаківська — м. Винники — с. Підгірне — с. Підберізці.

№110. Пл. Митна — вул. Личаківська — м. Винники — Кільцева дорога — с. Чишки.

№147. Пл. Митна — м. Винники — Кільцева дорога — с. Миклашів (деякий період початок маршруту був біля Винниківського базару).

У 2016 р. на короткий період маршрути з Площі митної припинилися (кінцевий пункт приміських маршрутів – вул. Личаківська (колишній 28 завод), але невдовзі були відновлені.

Внутрішні маршрути. На початку 1970-их років у Винниках почали курсувати автобуси внутрішнього сполучення. Першим було введено маршрут №13: Тютюнова фабрика – Радгосп (зупинка в кінці вул. І. Франка). Через деякий час — другий маршрут №12: Тютюнова фабрика – вул. Забава – вул. Ломоносова. На лінії їздили автобуси марки «ПАЗ». Внутрішні автобусні маршрути проіснували до початку 1990-их рр.

Згідно із рішенням виконавчого комітету Винниківської міської ради від 20. 03. 2012 р. №90 «Про відкриття міського автобусного маршруту загального користування в м. Винники», у червні 2012 р. було відкрито маршрут №1В, що здійснював перевезення пасажирів за схемою: вул. В. Івасюка – вул. Галицька – вул. Т. Шевченка – вул. М. Ломоносова – вул. Забава – вул. І. Франка – вул. Галицька – вул. В. Івасюка. З часом маршрут було скорочено (вул. В. Івасюка – вул. Галицька). Маршрут проіснував до літа 2015 р.

1 квітня 2016 р. — поч. літа 2016 р. — експериментальний внутрішній маршрут по Винниках (вул. Шевченка (площа Степана Бандери) — новий цвинтар).

З 25 березня 2017 р. і до липня 2017 р. було перекрито рух для транспортних засобів на перехресті вул. Личаківська – вул. Мечникова, у зв’язку з капітальним ремонтом дороги. Під час закриття вул. Личаківської громадський транспорт здійснював об’їзд по вул. Некрасова у два боки і приватний транспорт по вул. Репіна – вул. Сагайдачного – вул. Круп’ярська теж у два боки.

З 15 листопада 2017 р., у Львові закрили на ремонт ще одну ділянку вул. Личаківської – від вул. Котика до вул. Черемшини. У зв’язку з перекриттям проїзду, зазнала змін схема руху громадського транспорту, який курсує по вул. Личаківській. Згідно з наказом департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР, ділянка вул. Личаківської від Круп’ярської до Черемшини буде перекрита з 15 листопада 2017 р. до  21 січня 2018 р.

ЛІТЕРАТУРА

Байцар Андрій. Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники : Друксервіс, 2016. — 312 с.