четвер, 21 грудня 2017 р.

Тимко Падура - польсько-український поет, композитор, автор пісні "Гей соколи" (Hej, sokoły).



Тимко Падура (пол. Tomasz Padurra, також Тиміш Падура, Томаш Падура, Tymko Padura; 21 грудня 1801 — 8 (20) вересня 1871).
  • Свої твори українською мовою Падура писав латинкою. Першу окрему публікацію — «Pienia Tomasza Padury» — було здійснено без дозволу автора у Львові 1842 року. Її не можна вважати автентичною, бо до її складу ввійшли не тільки неавторизовані, перекручені тексти, а й низка творів, що взагалі належали іншим авторам.
  • За власною авторською редакцією вийшла збірка «Ukrainky Tymka Padury» (Варшава, 1844, містила 13 поезій та музичних партитур). Уже після смерті автора у Львові вийшли «Pyśma Tymka Padurry. Wydanie posmertne z awtohrafiw» (1874) — повне зібрання його поетичних та прозових творів, у якому поруч з усіма текстами українською мовою (теж у латинській транскрипції) подавалися їхні переклади польською.
  • У своїх піснях та думах Падура висловлював захоплення козацькою старовиною, при цьому нарівні з козакофільськими тенденціями відчутна слов'яно- та полонофільска концепція історії України («Від Балтика до Горбат / Якесь желізне плем'я / З леміша кує булат / І носить слов'ян ім'я» — з вірша «Лейстровий»).
  • До деяких своїх текстів Падура сам складав мелодії, завдяки чому вони ставали народними піснями (їхній популяризації сприяв і сам автор, мандруючи по селах переодягненим «дідом»). Професійні композитори, як польські (Кароль Ліпінський), так і українські, також звертали увагу на твори Падури: так, «Лірника» поклав на музику Микола Лисенко. Пісні Падури виконував торбаніст Григорій Відорт (теж приятель Вацлава Жевуського).
Писав також польською мовою, що дає підстави зарахувати його до так званої «української школи» польської літератури. Його найпопулярніший твір польською мовою — пісня «Hej, sokoły» (її мелодію, зокрема, використано в фільмі Єжи Гофмана «Вогнем і мечем»). 

Українська версія
Гей, десь там, де чорні води, Сів на коня козак молодий.
Плаче молода дівчина, Їде козак з України.

Приспів:

Гей! Гей! Гей, соколи!
Оминайте гори, ліси, доли.
Дзвін, дзвін, дзвін, дзвіночку, Степовий жайвороночку

Гей! Гей! Гей, соколи!
Оминайте гори, ліси, доли.
Дзвін, дзвін, дзвін, дзвіночку, Мій степовий дзвін, дзвін, дзвін

(Приспів)

Жаль, жаль за милою, За рідною стороною.
Жаль, жаль серце плаче, Більше її не побачу.

(Приспів)

Меду, вина наливайте
Як загину поховайте
На далекій Україні
Коло милої дівчини.

(Приспів)

Гей, десь там, де чорні води
Сів на коня козак молодий
Плаче молода дівчина
Їде козак з України

(Приспів)
Польська версія

Hej, tam gdzieś z nad czarnej wody
Wsiada na koń kozak młody.
Czule żegna się z dziewczyną,
Jeszcze czulej z Ukrainą.

Refren:
Hej, hej, hej sokoły
Omijajcie góry, lasy, doły.
Dzwoń, dzwoń, dzwoń dzwoneczku, Mój stepowy skowroneczku.

Wiele dziewcząt jest na świecie, Lecz najwięcej w Ukrainie.
Tam me serce pozostało, Przy kochanej mej dziewczynie.

(Refren)

Ona biedna tam została, Przepióreczka moja mała, A ja tutaj w obcej stronie
Dniem i nocą tęsknię do niej.

(Refren)

Żal, żal za dziewczyną,
Za zieloną Ukrainą,
Żal, żal serce płacze, Już jej więcej nie zobaczę.

(Refren)

Wina, wina, wina dajcie, A jak umrę pochowajcie
Na zielonej Ukrainie
Przy kochanej mej dziewczynie.

(Refren)

Немає коментарів:

Дописати коментар