вівторок, 26 грудня 2017 р.

До дискусії про календарі (фото старих календарів різних років видання)

      Кілька років напередодні Різдва все частіше і гучніше лунали заклики святкувати Різдво «з усім світом», мовляв, 25 грудня – це «європейське» Різдво, а 7 січня – «радянське» або «москальське». На подібні ідеологічні спекуляції, які здебільшого роздмухували люди, котрі насправді не ходили і не ходять до церкви ні 25 грудня, ні 7 січня, клюнули чимало патріотично налаштованих Українців. Утім, як не дивно, саме російські комуністи в 1924-1929 рр. силоміць намагалися примусити церкву перейти на Новий стиль і святкувати Різдво 25 грудня, замість «старорежимного» 7 січня.

Українські (руські церкви) в Речі Посполитій та Австро-Угорщині користувалися завжди старим стилем, тобто Юліанським календарем, адже стояло питання збереження етнічної самоідентифікації українців, їх розрізнення із поляками-римокатоликами, через полонізацію метою якої була культурна асиміляція.

У XX і ХХI ст. день Різдва 25 грудня за Юліанським календарем припадав і припадає за світським (григоріанським) на 7 січня, у XIX ст. - на 6 січня, у XVIII  - на 5 січня,  у XVII  та XVI ст.ст. - на 4 січня. Тобто, і православні українці, і греко-католики відзначали Різдво на 10-13 днів пізніше за римо-католиків та протестантів. Це було і за поляків, і за австрійців, і в УПА, і в підпіллі за СРСР.

Що цікаво то майже в кожної релігії є свій календар і практично всюди він відрізняється від світського державного. Календарів дуже багато насправді й новоюліанський і григоріанський не самі точні з точки зору науки. Найцікавіший факт, це те, що в Індії є один світський календар, але через те, що там багато гілок індуїзму, в різних регіонах різні групи використовують власні календарі, які використовували попередні покоління. Бог поза часом, але в книзі Левіт, глава 23, Бог дає Мойсеєві настанови стосовно свят. Далі в книзі пророка Єзекіїля глава 44 вірш 24. Далі книга пророка Даниїла глава 7 вірш 25. Ці вірші стосуються свят, уважно перечитаймо і їх. З Біблії зрозуміло, що є Божі свята, а є людські. І мабуть, не варто так легко ними двигати.

Отже, Українські церкви у 20 і 21 ст. святкували Різдво до «реформи» завжди 7 січня. За цією датою Різдво святкували в Організації Українських Націоналістів та в Українській Повстанській Армії. Чи в когось повернеться язик назвати ці організації прислужниками московської церкви? Степан Бандера - син греко-католицького священника, і Різдво, як і оунівці та упівці, відзначав 7 січня.

У всіх православних виданнях Київської митрополії XVI – XVIІІ ст., як православних та і більшості греко-католицьких, ми не знайдемо «подвійній» подачі дат церковних свят, яке ми маємо сьогодні, а тільки згідно одного календаря. Згідно Юліанського календаря датувалися і практично всі документи, що виходили з православного середовища. Останні факт легко доводиться, коли таки акти мають вказівку дня тижня, дати та місяцю. З іншого боку, католики та певні державні інституції Речі Посполитої користалися виключно Григоріанським календарем. Результатом такого паралельного існування двох календарів було те, що тогочасні описання деяких подій мають різне датування, яке залежать виключно від їх конфесійного походження.

Також останнім часом в соцмережах появилася інформація, що українці й московити до 1918 р. святкували Різдво 25 грудня. Наводяться для прикладу різноманітні календарі та коментарі до них. Так, Росія (РПЦ) та Українські церкви святкували Різдво до 1918 р. і святкують зараз 25 грудня, але не за Григоріанським, а Юліанським календарем, тобто 7 січня за Григоріанським.

Росія та РПЦ до 1918 р. жили за старим стилем, тому цивільний і релігійний календарі збігалися. Це аксіома, яка не потребує доказів. Питання в іншому. У той день, коли в дореволюційній Росії було 25 грудня і святкували Різдво, на Заході вже було 7 січня. Однак в щорічних російсько-радянських календарях аж до 1929 року (включно) церковні дати, включаючи Різдво, були помічені в різні роки або як свята, або як дні відпочинку. Різдвяні дні в календарях 1919-1923 років відзначені 7 і 8 січня, а 1924–1929 років – 25 і 26 грудня. З 1929 р. в радянській Росії було заборонено відзначати Різдво Христове.

У 1923 р. на вимогу радянсько-російського уряду московський патріарх Тихон видав розпорядження про перехід на новий стиль і святкування Різдва 25 грудня, але це розпорядження викликало шалений опір на парафіях, зокрема в Україні.

5 травня 1923 р. на Другому Помісному Всеросійському Соборі (Першому оновленому), що проходив у Москві з 29 квітня по 9 травня в храмі Христа Спасителя було розглянуто питання «Про Реформу календаря». 15 жовтня 1923 р. Новоюліанський календар, святкування Різдва 25 грудня, указом патріарха Тихона був введений для РПЦ. Проіснувало це нововведення лише 24 дні, і вже 8 листопада все той же патріарх Тихон розпорядився «повсеместное и обязательное введение нового стиля в церковное употребление временно отложить», що триває й досі. 

Отже, РПЦ відмовилася від переходу на Новий календар, і Різдво в 1924 р. і по сьогоднішній день відзначає 7 січня. Але в грудні 1923 р. Наркомат праці СРСР затвердив новий порядок «особливих днів відпочинку» (так називалися пов'язані з релігією та традиціями вихідні, які в межах СРСР не були тотожними). Отже, з 1924 р. і до 1929 р. усі календарні свята відзначалися за Новим стилем, зокрема й Різдво. Втім, офіційний вихідний 25 грудня не скасував відзначення Різдва «на місцях» саме 7 січня.

В соцмережах «гуляє» також інформація, що українці греко-католики до 1946 р. (Львівський собор) святкували Різдво 25 грудня за Григоріанським календарем. Наводяться для прикладу різноманітні календарі та коментарі до них. Так, Українці завжди святкували Різдво до 1946 р. і частина святкують зараз 25 грудня, але не за Григоріанським, а Юліанським календарем, тобто 7 січня за Григоріанським. Всі церковні календарі за Австро-Угорщини друкувалися переважно за Юліанським стилем, в кінці XIX ст. – на поч.  XX ст. за двома, тому в календарях і позначене 25 грудня – Різдво (за Юліанським календарем!!!); з 1920-х рр. і до 1990-х років - теж за двома стилями.

  З ІСТОРІЇ. ЮЛІАНСЬКИЙ КАЛЕНДАР

Юліанський календар виник перед Боговтіленням. За 45 років до Боговтілення, за ледь не півтори тисячі років до появи того прища на тілі Землі, що стало Московією, а пізніше Росією.

Богослужіння в абсолютно особливі доби у році, на яких стоїть Юліанський, стримували і стримують диявольські сили. Та давали світові духовний кисень з озоном, зміцнюючи, даючи наснагу, підживлюючи батарейки та оздоровлюючи навіть  тих, хто до церкви не ходив. Так незбагненно це працює.

У 325 році Юліанський календар ПЕРШИМ НІКЕЙСЬКИМ СОБОРОМ, де засідали СВЯТИЙ МИКОЛАЙ, СВЯТИЙ СПИРИДОН, ВАСИЛІЙ ТА АФАНАСІЙ ВЕЛИКІ й численні інші святі, затверджено як ОБОВ'ЯЗКОВИЙ ДЛЯ ХРИСТИЯНСЬКИХ КРАЇН.

Святі Дні в календарі то не кубик-рубик, яким можна крутити. Це фундамент будинку в якому живемо. Без фундаменту просто завалимось (FB; Аня Венжівська).

Потім Юліанський календар наповнився СВЯТИМИ торжествами. Особливі дні стали Богослужбовими. Бо СВЯТИМ поступово відкрилася їхня непересічність. Що дають людям Богослужіння в ці дні такого, що не дають дні звичайні, на які зараз так намагаються антихристські сили попхати українців.

В 988 році Юліанський календар прийшов в Київ разом із прийняттям православної віри та охрещенням наших предків, ані Москвою, ні Росією ще не штиняє. Немає їх, не існує в природі. Вони потім вкрали календар разом з Церквою в України. Але нав'язати його НЕ МОГЛИ!!!

Благодать Божа, що виробляється на Богослужіннях у особливі дні, на яких стоїть Юліанський календар, стримувала антихристську силу, яка зараз розгулялася у ядерно-вірусно-роботно-україногеноцидному шалі й намагається знищити людство й Планету загалом.

Тому, оббріхувачі Юліанського календаря, воюючии з 7 січня, ви підіграли антихристським силам. Хто намірено, хтось бездумно, хтось волів так вчинити, а хтось проти волі. Шансів на порятунок в українців та людства взагалі небагато. Ситуація ж зі швидкістю розігнаного потяга наближається до точки неповернення.

Священники - це ті, хто завинили в цій історії ще більше архієреїв. Бо ближчі до людей. І ті, хто брехали про Юліанський, скористалися довірою. Посприяли перетворенню людей на бездумне стадо, котре саме вже не знає, що сповідує (FB; Юля Когут).

Господь завжди дає право обирати. Ми вільні у своїх діях. Та незнання закону не звільняє від відповідальності. Ми як на рентгені, нас видно кожного. І не те як ми одягнені, а чим наповнені.

Без чіткого опертя, на ногах не встоїш. І вміст швидко вивітрюється, якщо нами постійно теліпає (FB; Аня Венжівська).

7 січня за Юліанським календарем Різдво Христове святкують (стан на 7. 01. 2023 р.):

*шість з п'ятнадцяти автокефальних Східних православних церков (Єрусалимський патріархат, Сербська православна церква, Грузинська апостольська автокефальна православна церква, Польська автокефальна православна церква, Православна церква України (24 травня 2023 року Православна церква України прийняла рішення щодо використання новоюліанського календаря для святкування неперехідних свят, частково у зв'язку із вторгненням Росії до України), Російська православна церква). У православній церкві у Польщі є два календарі. Зараз офіційним календарем є Юліанський календар, проте частина парафіян використовує також Новоюліанський календар;

*Українська автокефальна православна церква в діаспорі;

*Православний український вікаріат у Румунії (Румунська православна церква). Станом на 2009 рік вікаріат налічував 32 парафії та 3 монастирі, чисельність вірян близько 52 тис.;

*деякі православні монастирі та парафії в країнах Європи та Америки, монастирі та інші установи Афону (Вселенський патріархат Константинополя), окремі єпархії Румунської православної церкви (Бессарабська митрополія), Македонська православна церква — Охридська архієпископія;

*три східно-католицькі церкви (Українська греко-католицька церква, Російська греко-католицька церква, Русинська греко-католицька церква);

1–2 лютого 2023 року у Львові-Брюховичах Архиєрейський синод УГКЦ вирішив, що з 1 вересня 2023 року Українська греко-католицька церква в Україні переходить на новий стиль (новоюліанський календар) для нерухомих свят із збереженням юліанської Пасхалії, про що повідомив верховний архиєпископ Святослав 6 лютого 2023 року. Слідом за УГКЦ в Україні рішення про перехід на новий стиль ухвалили УГКЦ в Польщі — 6 лютого, УГКЦ в Австралії й Океанії — 22 березня, УГКЦ в Німеччині та Скандивії — 22 квітня, УГКЦ в Сполученому Королівстві — 9 червня, й окремо 7 лютого 2023 року — Апостольська адміністратура для католиків візантійського обряду в Казахстані та Центральній Азії.

*деякі Орієнтальні церкви: Коптська православна церква Александрії (приблизно 10 мільйонів членів у всьому світі), Еритрейська православна церква Тевехедо (понад 3 млн. вірян), Еритрейська католицька церква (168 тис. вірян), Етіопська православна церква Тевахедо (36 млн. вірян) й Етіопська католицька церква (71 тис. вірян). Це понад 52 млн. вірян;

*Єрусалимський вірменський патріархат (Єрусалимський вірменський патріархат використовує юліанський календар, тоді як решта Вірменської апостольської церкви григоріанський календар. Обидві відзначають Різдво Христове як частину свята Богоявлення за своїм календарем: Єрусалимський вірменський патріархат відзначає Різдво Христове 19 січня відповідно до григоріанського календаря (тобто 6 січня за юліанським календарем), а власне Вірменська апостольська церква відзначає Різдво Христове 6 січня за григоріанським календарем).

 Григоріанський календар

У XVI ст. Папа римський Григорій XIII запропонував реформу календаря, яка мала на меті ліквідувати зсув весняного рівнодення. За період від початку запровадження юліанського календаря виникла різниця в 10 днів у порівнянні з фактичним днем рівнодення. А дата весняного рівнодення є важливою для визначення дати Великодня. Таким чином після 4 жовтня 1582 р. настало 15 жовтня. Новий календар одразу почав діяти в Італії, Франції, Іспанії, Португалії та Річі Посполитій. В період боротьби між церквами західного та східного обряду реформа календаря одразу стала політичним питанням. У 1583 р. на соборі в Константинополі православна церква відкинула пропозицію про зміну календаря.

Польський король Стефан Баторій своїм універсалом 5 (15) жовтня 1582 р. зобов’язав усіх підданих, у т. ч. православних русинів й вірмен використовувати у датуванні Григоріанський календар. У державних установах українських земель Речі Посполитої н. ст. був упроваджений досить оперативно – перші відомі документи гродських, земських і підкоморських судів та магістратів, датовані за Григоріанським календарем, відносяться до 1582–1583 рр. Виняток у цьому плані становило козацтво. Проте в той час ситуація між польською католицькою та українською православною церквою була дуже напруженою; спроби змусити православних прийняти Григоріанський календар лише ускладнили ситуацію. Відтак Українська православна (так само як і Українська греко-католицька) церква досі дотримується Юліанського календаря. 

За наполяганням угорської влади, 1916 р. Григоріанський календар прийняли до церковного вжитку українці Закарпаття (греко-католицькі дієцезії Мукачева, Пряшева і Гайду Дороґ). Упроваджуючи н. ст., уряд наказав священникам стежити, щоб у свята за новим календарем ніхто не працював. Одночасно у навчальний процес народних шкіл двох перших єпархій було введено латинську абетку замість кирилиці (рішення угорського Міністерства освіти від 1 вересня 1916 р. 25 березня 1916 р. частина українців греко-католиків перекинула свої церковні календарі на 13 днів уперед. Таке рішення ухвалив греко-католицький єпископ Станіславської єпархії, що охоплювала частину Галичини. Та ця календарна реформа зазнала невдачі. Далеко не всі віряни й духовенство сприйняли її з ентузіазмом, на адресу тодішнього Станіславського єпископа-реформатора лунали різноманітні звинувачення, зокрема у національній зраді. Тож у 1918 р. прикарпатці повернулися до старого, Юліанського календаря.

Бувають в нас час випадки, коли новокалендарні парафії переходять на Юліанський календар, як сталося з церквою Сергія і Вакха в Римі та святої Варвари у Відні, що перейшли на Григоріанський календар раніше і повернулися на Юліанський з приїздом нової хвилі мігрантів з України, які хотіли продовжували святкувати за українським звичаєм. У Чикаго (там велика українська діаспора), є два греко-католицьких храми, які стоять поруч. В одному служать за новим стилем, а в іншому – за старим.

В Україні Григоріанський календар був запроваджений 16 лютого 1918 р. — цей день стали вважати 1 березня 1918 р. Православна церква в Україні (як складова РПЦ) не перейшла на новий календар.

Григоріанський календар було запроваджено в радянській Росії згідно з декретом Раднаркому після 31 січня 1918 р. йшло 14 лютого 1918 р. Російська православна церква не прийняла Григоріанський календар, тож і далі послуговувалася Юліанським календарем.

У травні 1923 р. у Вселенському Патріархаті відбувся конгрес, який скликав патріарх Мелетій IV. Щоб не приймати Григоріанський «католицький» календар було вирішено ввести Новоюліанський календар серба Миланковича. Вже у 1924 р. Вселенський Патріархат, Кіпрський Патріархат, Елладська та Румунська православні церкви перейшли на новий календар. Перехід різних церков на Новоюліанський календар не був одночасним. Так, наприклад, Болгарська православна церква перейшла на нього лише у 1968 р.

 25 грудня за Григоріанським календарем Різдво Христове відзначають (стан на 7. 01. 2023 р.):

*Церкви Західного християнства: Латинська церква; Англіканська церква та інші протестанські церкви

*п'ятнадцять з двадцяти трьох східних-католицьких церков (Коптська католицька церква, Вірменська католицька церква, Албанська греко-католицька церква, Білоруська греко-католицька церква, Греко-католицька церква Хорватії та Сербії, Угорська греко-католицька церква, Італо-албанська католицька церква, Македонська греко-католицька церква, Мелькітська греко-католицька церква, Словацька греко-католицька церква, Халдейська католицька церква, Сиро-малабарська церква, Маронітська церква, Сирійська католицька церква та Сиро-Маланкарська католицька церква);

*три з шести орієнтальних православних церков (Вірменська апостольська церква, Маланкарська православна сирійська церква, Сирійська православна церква та Церкви Сходу (Ассирійська церква Сходу та Давня церква Сходу), які використовують григоріанський календар;

*Фінляндська православна церква.

 Новоюліанський календар

 25 грудня за Новоюліанським календарем Різдво Христове відзначають (стан на 7. 01. 2023 р.) :

*більшість Східних православних церков (Константинопольська, Александрійська, Антіохійська, Румунська православна церква, Болгарська православна церква, Церква Кіпру, Церква Греції, Автокефальна православна церква Албанії та Православна церква Чеських земель і Словаччини;

*три східних католицьких церкви (Болгарська греко-католицька церква, Греко-візантійська католицька церква та Румунська греко-католицька церква);

*Православна церква Америки (cамоврядна автонома помісна православна церква Московського патріархату в Північній Америці).

 Небезпека «перенесення» Різдва на 25 грудня, про яку усі мовчать.

 Результатом так званої реформи календаря буде черговий розкол, послаблення християнства та повне знищення церковних та національних традицій в Україні.  Найбільша небезпека  «перенесення» Різдва в тому, що зникнуть гурти дітей-колядників і щедрувальників, які завжди співали колядок і щедрівок у січні. Тобто це буде ще один удар по українській культурі.

Нових календарів є два – Григоріанський, яким користується католицька і протестантські церкви, і Новоюліанський, яким користуються більшість православних церков. В чому різниця? А в тому, що найважливіше свято – Воскресіння Христове – вони святкують по-різному. Тобто, православні спільно з католиками святкують Різдво (25 грудня), Михаїла (8 листопада), Миколая (6 грудня), Водохреща (6 січня), Покрови (1 жовтня) і всі інші нерухомі свята. Але Пасху і всі рухомі свята, як-от Вербна неділя, Вознесіння, Зелені свята, Великий Піст, вони обчислюють за старим календарем. 

Щодо переходу на Новий календар то в УКРАЇНЦІВ-грекокатоликів має спрацювати інстинкт самозбереження (небажання латинізації, небажання розчинитися у Католицькій церкві, а бажання зберегти свою українську візантійську традицію).

 АБСУРДНІ АРГУМЕНТИ

Абсурдний аргумент – «Російська православна церква насадила Україні Юліанський календар».

Чому Юліанський календар ніяк не може бути «російським»? Він виник тоді, коли на росію не було ще й натяку. В Україні Юліанський з'явився разом із Хрещенням Русі князем Володимиром (988 р.). Інакше і бути не могло. Князь Володимир вирішив прийняти святу віру  зі Сходу, у візантійському обряді. В цей час у Візантії запровадили новий-старий календар. Візантійський календар — календар Східної Римської імперії, що був офіційно затверджений імператором Василем II в 988 р. та використовувався аж до падіння імперії в 1453 р. Він збігався з Юліанським календарем, відрізняючись лише назвами місяців, переведеними з латині на грецьку мову.

Чому так звана «російська церква» аж ніяк не могла насадити Україні Юліанський календар? БО РОСІЙСЬКОЇ ЦЕРКВИ ТОДІ В ПРИРОДІ НЕ ІСНУВАЛО. І це треба знати. Це самочинне утворення виникло лише в XIII ст. в результаті явного підкупу тодішнього очільника в Києві. Митрополит Максим у 1299 р. переніс митрополичу столицю з Києва до Владимира-на-Клязьмі. З того часу, й до 1461 р. митрополити, що жили у Володимирі, носили титул «Київські та всієї Русі». З 1325 р. кафедра митрополита переводиться в Москву, а з 1461 року титул змінюється на «Московський та всієї Русі».

 Абсурдний аргумент – «Ми ведемо літочислення «від Різдва Христового», тому Новий рік має бути після свята Різдва Христового».

Кожному, хто хоч трохи обізнаний в темі, відомо, що до V ст., Вселенська Церква святкувала Різдво і Хрещення Христа в один день як свято Богоявлення – і робили це 6 січня. Вірменська Церква яка відноситься до православної традиці залишається досі вірна цій традиції. Зрештою, як і інші церкви старосхідної традиції.  І до останньої, власне, належать такі церкви як вірменська, сирійська, коптська, ефіопська та індійська малабарська. Усі вони мають між собою зв’язок та є автокефальними. Вірменська Церква сповідує Нікейський символ віри, який був прийнятий ще у 325 р. на однойменному соборі. І, відповідно, ще з того часу до сьогодні у Вірменській Церкві нічого не було змінено. Натомість Католицька Церква або Православна візантійського обряду визнає Нікейсько-Константинопольський символ віри, який був прийнятий пізніше.

Різдво і Хрещення – це народження Ісуса Христа, перше – фізичне, або тілесне, а друге – духовне. І Хрещення теж можна назвати Богоявленням, або теофанією. У Римі, у перші століття нашої ери, було багато язичників, які з 24 на 25 грудня мали День Юпітера, час перемоги світла над темрявою, або так званий Natalis In Для того, щоб викорінити язичництво, Церква вирішила перенести Різдво на 25 грудня.

Ця дата є умовною і не зафіксована ані у Євангелії, ані у Переданні. Літочислення «від Різдва Христового» набуло поширення з VІ-VIII століть. При чому доведено на підставі порівняння історичних подій (наприклад, життя царя Ірода), що Спаситель найбільш ймовірно народився за кілька років «до Різдва Христового».

 Абсурдний аргумент – «Ми не повинні «святкувати разом з московитами».

Багато чого і ми, і москалі робимо подібно, бо це походить від загальних речей, а не від того, що є виключним надбанням москалів. Якщо ми принципово почнемо все робити «не так, як у них» - дуже швидко зайдемо в абсурд. І такий спосіб рефлексій - означає ментальну прив’язку до ворога, а не реальне дистанціювання. Щоби її розірвати значно ефективніше ставитися байдуже до того, що і як там роблять. Як ставимося до «дня расіі» або «дня народнава єдінства».  

Видатний український вчений і патріот, віце-президент Української академії наук Сергій Єфремов, який загинув за свої переконання в сталінських концтаборах, про радянські календарні експерименти з Різдвом так писав у 1925 р.: «Різдво за старим стилем, «справжнє» Різдво, як тепер кажуть. Антирелігійна пропаганда зробила тільки те, що ніхто не святкує за новим стилем, а тільки по-старому, хоча офіційно це є будні. Пускаються навіть на хитрощі. На деяких підприємствах заявили робочі, що на Різдво (за новим стилем) хочуть працювати, щоб потім вибрати для святкування інші два дні – і вибрали Різдво за старим стилем».

1924 р. Єфремов писав: «Сьогодні Різдвяні свята за старим календарем. Визначено працювати, але й праці немає, і не святкують. Службовці пішли на службу, щоб, покрутившись трохи, втекти, а робочі, здається, і зовсім до роботи не стали. Ще одна з тих тихих поразок влади, в яких вона не зізнається, але на які вперто лізе...».

Так само щодо Різдва за Старим стилем вчиняло й окупаційне нацистське командування в 1941 р. Але вже в наступному році відмовилася від переходу на Новий календар, і Різдво в 1943 р. відзначали вже 7 січня. Такі самі більшовики, тільки зовнішня форма інша.

Відтак, можемо бачити, що саме 7 січня для українців стало датою справжнього Різдва. 



1887 р.


1947 р.

1951 р.

1975 р.
 


1
1911 р. Різдво святкували три дні (25, 26, 27 грудня - вихідні)







Німецька окупація

4 коментарі:

  1. Календарі, календарики... Дуже цікава та актуальна тема!..

    ВідповістиВидалити
  2. З рядом думок та аргументів наведеними тут не погоджуюся. Буде час наведу більш аргументовано свої зауваження.

    ВідповістиВидалити
  3. Більше цікавих фото та думок про дискусійне питання, коли відмічати 25 чи 7 переглядайте на сайті "Сімейна газета" 👉 та у фейсбуці https://bit.ly/41xBT04

    ВідповістиВидалити
  4. Хороше пояснення чому змінили та продовжують змінювати календар, можна подивитися у відео. Там ще є багато коментарів на цю не просту тему 25 чи 7?
    https://www.facebook.com/watch/?v=729368935318290

    ВідповістиВидалити