понеділок, 18 грудня 2017 р.

о. Микола Антохій. Різдвяні листівки.



Мода на вітальні святкові листівки прийшла в Україну на межі ХІХ та ХХ століть. Цей період у світі називають “золотою ерою” для листівок, які було заведено надсилати своїм рідним та близьким на найбільші свята у році.
В Україні на початку ХХ ст. над створенням листівок до свят працювало чимало художників, подаючи цікаві ідеї щодо їхнього художнього вирішення. Серед класиків згадаємо імена Олени Кульчицької, Святослава Гординського, Ярослава Пстрака, Антіна Манастирського, Осипа Куриласа, Теодора Гриневича. Відомі листівки й таких авторів як Катерина Антонович, Микола Буович, Юрій Вовк, Оксана Глинська (Кічура), Іван Їжакевич, Володимир Кадулін, Василь Касіян, Гнат Колцуняк, Фотій Красицький, Мирон Левицький, Осип Бокшай, Василь Дядинюк. Серед художників, які працювали в еміграції, відомі імена творців різдвяних листівок таких як Галина Мазепа, Едвард Козак, Яків Гніздовський, Петро Андрусів та ін.
Українські видавництва довоєнного часу із поліграфічною продукцією у Львові: “Видавництво артистичних карток Григорія Гануляка”, книгарня «Рідна школа», громадська організація «Комітет допомоги вдовам і сиротам священників у Львові», “Союзний базар”, “Русалка”, “Українська преса”, "Українське мистецтво", "Зоря", "Відродження",“Тема”, "Нова хата"; у Перемишлі: «Народний базар»; у Коломиї: "Галицька накладня"; у Кракові: “Українське видавництво”; у Празі: “Видавництво Ю. Тищенка”. Окрему групу складають художні листівки, що вийшли накладом українських громадських організацій – Пласту, Основи, Українського педагогічного товариства та ін. 
о. Микола Антохій, буковинський маляр-іконописець - автор розписів кількох десятків церков. В час війни переїздив з Холмщини до Німеччини, врешті опинився в Мінеаполісі, де отримав парафію. Видав цілу серію Різдвяних і Великодніх листівок, які стали відомі в українських поселеннях та продаж яких давав допомогу православним церквам. Серед них: «Бандурист з хлопчиком», «Гагілки», «Мати з дитиною», «Великодня листівка» і т. д.
АНТОХІЙ Микола Васильович (20. 11. 1905, за ін. даними 03. 12. 1906, с. Іспас, Буковина, нині Вижниц. р-ну Чернів. обл. – 09. 11. 1983, м. Міннеаполіс, США) – живописець, іконописець. Брат Осипа Антохія. Навч. мист-ва в Є. Липецького (до 1927), в АМ у Бухаресті, вивчав теологію в Чернів. ун-ті. Від 1952 – у США. Настоятель церкви в таборі Бергтесґаден (Німеччина) та церкви св. Михайла (Міннеаполіс; 1961 здійснив її розпис). Намалював іконостаси для церков у селах Іспасі, Майдані, Мушениці, Сереті на Буковині (1936–39), у Комареві (Польща, 1942), ікони для церкви св. Покрови в Рочестері (1961). Серед живопис. творів – «Волинь горить» (1947), «Засніжені Альпи» (1949), «Гуцульська церковиця» (1959), «Колядники» (1963), «Натюрморт» (1975).





Всі 55 листівок з використанням малюнків о. Антохія, інформація про які зібрана у «Електронному Каталозі Української Діаспорної Листівки», є релігійної тематики (33 листівки присвячені темі Різдва та 22 – Великодній тематиці). З
архіву Ігоря Павлишина.


                             о. Микола Антохій. 1958 р. (видавництво не вказано)
о. Микола Антохій. 1962 р. ( єдина позначка, що надруковано в США)

ДЖЕРЕЛА
* Устина Стефанчук. П'ятдесят років діаспорної листівки   http://uamoderna.com/blogy/ustina-stefanchuk/postcards

Немає коментарів:

Дописати коментар