Андрій Байцар: Квіткові портрети, квіткові годинники та квіткові календарі Старого Львова. Львів, якого уже не має

Справжнім дивом, викладеним із живих квітів, були великий портрет Кобзаря (на місці пам’ятника Александру Фредру) на проспекті Шевченка (у 1994 році тут встановили пам’ятник Михайлу Грушевському) і величезний годинник під мурами Бернардинського собору. Їх встановили в середині 1950-их років і щороку оновлювали. До того ж стрілки годинника завжди показували точний час. Схожий квітковий годинник 2010 р. відновили трохи північніше.

У Парку культури та відпочинку викладали із живих квітів великий портрет В. Леніна.

Квітковий календар на площі М. Шашкевича.

У радянський період (1950-і — 1960-і рр.) на площі М. Шашкевича у Львові (неподалік від пам'ятника М. Шашкевичу та Музею русалки Дністрової) функціонувала унікальна ландшафтна споруда — квітковий календар. Це був декоративний об'єкт, створений з живих квітів та декоративних рослин, який щодня оновлювався.

Садівники щоранку змінювали цифри та назви місяців, викладені з рослин у спеціальних вазонах або на самій клумбі, щоб календар показував актуальну дату.

Календар був частиною комплексного озеленення площі, яке в радянські часи вирізнялося строгими геометричними формами та використанням яскравих однорічників.

Об'єкт вважався однією з візитівок радянського Львова.

Варто зазначити, що подібні “живі календарі” були популярним елементом міського дизайну в СРСР, але львівський, завдяки своєму розташуванню неподалік історичного центру, мав особливий статус серед містян. На сьогодні ця традиція в первісному вигляді на площі Шашкевича не збереглася, оскільки сучасне озеленення міста більше тяжіє до багаторічних рослин та вільних ландшафтних форм.

Квітковий календар пам'ятних дат у парку І. Франка.

Протягом радянського періоду клумба із фігурами із квітів та стрижених кущів займала місце колишнього пам'ятника Аґенору Ромуальду Ґолуховському (1812-1875). Кілька разів на рік на клумбі квітами змінювали знаменні дати в історії Львова та СРСР.

Пам'ятник польсько-австрійському політику, наміснику Галичини, відкрили 28 червня 1901 року. Спроєктував його Ципріян Ґодебський, відомий польський скульптор, що працював у Парижі. Після Другої світової війни пам'ятник зник за невідомих обставин, сьогодні на його місці встановлена декоративна ваза. Ця ваза стояла раніше перед будівлею Галицького сейму, пізніше головної будівлі університету імені Яна-Казимира (тепер ЛНУ імені Івана Франка). Після переоблаштуванням площі та встановлення пам'ятника Франкові її перемістили.