Андрій Байцар: "Я тобі дам колєги, я тобі дам ровери...". 1950-ті

середа, 20 травня 2026 р.

"Я тобі дам колєги, я тобі дам ровери...". 1950-ті - 1970-і рр.

В Галичині не кажуть: «Я обурена твоєю поведінкою». У нас кажуть: «Я тобі дам колєги, я тобі дам ровери!». Цей вислів бабусь і мам добре пам'ятають хлопчаки 50-их - 70-их років.

Ровер – є повсякденною назвою велосипеда на заході України, зокрема у Рівненській, Волинській, Тернопільській, Львівській та Івано-Франківській областях. Цікавою є історія походження слова. Британська фірма, яка першою в 1887 році розгорнула широке виробництво велосипедів з двома колесами однакового розміру, мала назву Rover. Англійське дієслово «rove» (роув) означає «блукати». А ровер – це мандрівник; той, хто мандрує, блукає. І саме велосипеди фірми «Ровер» першими з’явилися в Польщі й на заході України, тому за цим транспортним засобом закріпилася така територіальна назва.

1950-і рр. Діти Львова

1959 р.
Так виглядала тоді вул. Городецька в районі кінотеатру ім. Чкалова. Оскільки багатьом назва цього кінотеатру вже нічого не говорить, то ж треба уточнити - це біля будинку №285.
Цей двоповерховий будинок (він за кадром праворуч), що дещо вирізняється на районі, збудовано у 1930-х роках як Народний для міської дільниці Сигнівка. Одразу по війні з нього зробили кінотеатр "Метал", за пару років перейменували на ім. В. Чкалова. 220 глядачів у залі дивились фільми аж до 1990-х, коли його назвали "Арлекіно". Домашнє відео потроху вбивало львівські кінотеатри й на початку 2000-х кінотеатр закрили. Пізніше в частині будівлі відкрився паб "Арле-Кіно", пізніше його змінив інший клуб-паб "Rock Garage", ще був будинок побуту та інше, аж поки у 2016 році не запропонували зробити сучасний громадський простір, з коворкінгом і сучасною бібліотекою.
Забудова на протилежному боці вулиці пішла під знос у 1970-х і початку 1980-х, пізніше вулицю розширили і заасфальтували (ФБ, Гриць Совків).

У неділю в кінотеатрі були дитячі сеанси - по 10 копійок, всі 200 місць були зайняті галасливими хуліганистими школярами. За колишнім кінотеатром були та є зараз вулички приватних будинків. В той час тут не було каналізації, вода - з колонки або криниці. Каналізаційні стоки - в люк на вулицю Городоцьку (тоді - 1-го Травня). Тепер ці вулички каналізовані, є гарні приватні будинки. Пам'ятаю, коли зносили особняки (69- 70 рр.), хлопці знайшли гранату на горищі покинутого будинку, один хлопчик загинув (зараз тут будинок 218) (ФБ, Лариса Тимофієнко)