середа, 27 травня 2026 р.

Знаменита львівська "стометрівка" ("клумба") у старих фотографіях. 1880-ті - 1990-ті роки

Зібрано 56 давніх свтлини!

Знаменита львівська «стометрівка» — це центральна пішохідна алея вздовж проспекту Свободи із лавочками по боках і всередині пам’ятником Тарасові Шевченкові, що тягнеться від Львівської опери до площі Міцкевича. Попри народну назву, реальна довжина цієї широкої центральної алеї становить понад 300 метрів. Вона є одним із найпопулярніших місць для прогулянок, зустрічей та культурних подій у Львові. На алеї десятиліттями збираються львівські аматори та гросмейстери для гри в шахи просто неба.

Назва «стометрівка» причепилась до проспекту за Польщі, бо в ті роки тут проводились численні легкоатлетичні змагання. Друга назва «клумба» цього місця виникла по тому, як з приходом совєтів, до Польщі успішно відбув пам'ятник королю Яну ІІІ Собеському. На його місці утворився клумба. Наявність декількох стендів зі свіжими номерами радянських газет, сатиричний стенд, вабив на це місце мешканців, тому звичка збиратись на «клумбі» пережила усі часи й вплинула на хід історичних подій не тільки нашого міста (ФБ, Гриць Совків).

Головна вулиця Львова за свою історію мала 10 назв. Вони змінювалися у залежності від політичної ситуації у місті. Зокрема, з кінця XVIII століття проспект мав назву Нижні Вали, із 1855 року непарна сторона проспекту - Карла Людвіга нижня, парна називалася Карла Людвіга верхня. Через 16 років знову відбулися зміни назви, тоді непарна сторона стала Карла Людвіга, а парна - Гетманська.

У 1919 році непарну сторону польська влада перейменувала на вулицю Легіонів. Однак до того часу у міській говірці вулицю звикли називали Гетманські Вали. Через 20 років радянська влада вирішила перейменувати бульвар на вулицю 1-го Травня. Тоді знову розділили проспект на дві сторони, парна сторона стала називатися Опернштрассе, непарна — Музеумштрассе. Згодом їх об'єднали і вони отримали назву Адольф Гітлер плац. Після цього на короткий час знову повернули назви обидвох частин бульвару — вулиці Легіонів і Гетьманська, а з 1945 року - знову 1-го Травня.

Із 1959 року - це був проспект Леніна. Із 1990 року та до нашого часу - проспект Свободи.

У 1772 році розпочали розбирати львівські оборонні мури. У результаті утворилися сучасні площі Міцкевича і Підкови, а також парна сторона проспекту Свободи. Непарна сторона ж проспекту утворилася з лівого берегу Полтви.

У XVII - XVIII століттях на території, де зараз розташований пам'ятник Шевченкові, будували тимчасові театри. Зокрема, у 1787 році відкрили перший стаціонарний львівський театр на місці нинішнього Національного музею.

У 1780 році розпочали формувати проспект Свободи. До 1800 року перепланували вальні укріплення, завдяки цьому сформувався бульвар - Нижні Вали із деревами та пішохідною алеєю вздовж Полтви. Згодом там встановлювали кіоски та ця територія стала популярною для прогулянок.

Накрили Полтву бетонними склепіннями у районі бульвару у 1887 - 1888 роках. Це зробив інженер Вацлав Ібіанський. Нові насадження розробив проєктувальник Стрийського парку Арнольд Рерінґ. Уздовж непарної сторони бульвару проклали лінії кінного трамваю, згодом з'явилася лінії електротрамваю (1893 рік).

У той період бульвар значно розширився. Навпроти пам'ятника у будівлі нинішнього Музею етнографії був телеграф. Це місце у 1990 роках жителі вважали локацією зустрічей пенсіонерів, люмпенів і маргіналів.

Із кінця XIX століття на бульварі будували готелі, банки, будинки, а також різні магазини. У 1900 році звели одну із ключових споруд у місті - Оперний театр. Через рік облаштували електричне освітлення бульвару, розпочали проводити різні масові акції, концерти.

У 1941 році міське будівельне управління вирішило перепланувати бульвар в Адольф Гітлер ринг із пам'ятником фюреру. У 1951 році припинили трамвайний рух по проспекту. У той час люди продовжували неформально збиратися на бульварі.

На проспекті Свободи постійно можна було побачити пам'ятники.. Серед них - «Дружби народів», на п'єдесталі були написи українською, польською та єврейською мовами. Цей монумент зруйнували у 1941 році. Пам'ятник Володимиру Леніну встановили біля Оперного театру у 1952 році. Його демонтували за рішенням місцевої влади у 1990 році.

З 1898 року по 1950 рік тут стояв пам'ятник Яну ІІІ Собєському.

У Львові всього було три пам'ятники королю. Перший, у формі мармурового бюста, виконаний 1883 року розміщувався у Національному музеї. Другий — бюст у подвір'ї польського Куркового товариства (Стрілецького) на теперішній вулиці Лисенка, 23 а з'явився 1891 року. Пам'ятник з кінною фігурою на Гетьманських валах (тепер проспект Свободи) відкрили 20 листопада 1898 року. Автором всіх трьох монументів був відомий львівський скульптор Тадеуш Баронч (Tadeusz Barącz).

Площа довкола пам'ятника нерідко ставала місцем польських маніфестацій.

У перші роки радянської адміністрації у Львові цей пам'ятник порівнювали із пам'ятником Богданові Хмельницькому у Києві з огляду на їхню схожість. У 1950 році монумент перевезли до Польщі, де він близько п'ятнадцяти років стояв у парку Вілановського палацу у Варшаві, одній із резиденцій монарха. Згодом його передали до Ґданська, з яким Собєський також мав низку зв'язків. У 1965 році пам'ятник встановили на Дерев'яному ринку (Targ Drzewny), де до 1946 року стояв німецький монумент-обеліск полеглим пруським солдатам у війнах з Данією, Австрією і Францією.

Це історичне місце у 70-их рр. було улюбленим місцем збору вболівальників ФК «Карпати».

З кінця 1980-х років проспект став місцем зібрань стихійних політклубів, так званої «клумби» (збиралися біля клумби навпроти Музею етнографії), мітингів і демонстрацій.

З 1991 року на проспекті Свободі, на площі перед Оперним театром та пам'ятником Тарасові Шевченку, проводяться також концерти й інші святкові акції.

Використано матеріали: Від Леніна та Гітлера до Свободи: яскрава історія центральної вулиці Львова, - ФОТО. 2021 р.

1899 р., вул. Кароля Людвіга (нині пр. Свободи). І дерево так просто росте, просто посеред променаду
Кінець 19 ст. - поч. 20 ст.

1920-і рр.
1920-і рр.
1925 р.
1930-і рр.
1930-і рр.
1940-і рр.
 

1941-1944 рр. Adolf Hitler Ring , сучасний проспект Свободи. Вже тоді на фіякрах були безшумні колеса. Руіни Дирекції Скарбів простояли до 1947 року .

1942 р.  
1940-і рр. З архіву Андрій Книш

 

1950-і рр. Вул.  1 травня (з 1959 р. - проспект Леніна)

1950-і рр. Пр. 1 травня (пр. Свободи) (до 1959 проспект 1-го Травня, потім - Леніна) 


1950-і рр. Пр. 1 травня (пр. Свободи) (
до 1959 проспект 1-го Травня, потім - Леніна)

. 

1950-і рр.  Вул.  1 травня (з 1959 р. - проспект Леніна). Площа І. Підкови. 

1950-і рр. Вулиця 1-го Травня (сучасний пр. Свободи).. 

 1950-і рр. Вул.  1 травня (з 1959 р. - проспект Леніна)


.

1952 р.  Відкриття пам'ятника Леніну на вул. 1-го Травня (проспект Свободи) 
 25 травня 1953 р. Вулиця 1-го Травня (сучасний пр. Свободи).

1953 р. Вул 1-го Травня  (тепер проспект Свободи) 


1955 р. 
Травень. Вул 1-го Травня  (тепер проспект Свободи)   

. 

1956 р. Вул. 1-го Травня;  народна назва "стометрівка", "клумба".


Кінець 1950-их років. З архіву Андрій Книш. 
Кінець 1950-их років. З архіву Андрій Книш. 


Львів на межі 1950-60-х років.  Проспект Леніна, площа І. Підкови. 

Львів на межі 1950-60-х років.  Проспект Леніна. 

1960-ті рр., проспект Лєніна. Футбольна біржа "гудить". Світлина Леонід Западенко.

.

1969 р.  

1969 р..

1974 р..
1976 р., пр. Леніна (тепер Свободи)
1976 р., пр. Леніна (тепер Свободи)
 

1990 рік. Знаменита львівська "клумба". 

1990 р. 

Пам'ятник Яну ІІІ Собєському. 

1939 р.
1939 р.
1940-50 рр.
1945-50 рр.
1945-50 рр.
1945-50 рр.
1945-50 рр.
1945-50 рр.

1946 р.

Ялинка й Дід Мороз 

. 

1950-і рр.  Вул.  1 травня (з 1959 р. - проспект Леніна)
1950-і рр.  Вул.  1 травня (з 1959 р. - проспект Леніна)

 
1955 р.   Вул.  1 травня (з 1959 р. - проспект Леніна)

1955 р. 
Вул.  1 травня (з 1959 р. - проспект Леніна)

 
1956 р.   Вул.  1 травня (з 1959 р. - проспект Леніна)


1956 р.   Вул.  1 травня (з 1959 р. - проспект Леніна)

1950-1955 рр.  Вул.  1 травня (з 1959 р. - проспект Леніна)

1957 р.  Вул.  1 травня (з 1959 р. - проспект Леніна)

1959 р.  Вул.  1 травня (з 1959 р. - проспект Леніна)

Джерела 

* Фотографії Старого Львова 

*FB    Гриць Совків (The Gryć) 

*FB   Музей історії фотографії у Львові

*FB  Львів стародавній - фото, відео та історії

*FB  Ретро-Львів

*FB  Igor Plotko


Немає коментарів:

Дописати коментар