неділя, 24 травня 2026 р.

Глобалізм це — смерть націй і національних держав. Розплата за міграційну політику!!!

 Урок для українців! 

 Народ, який добровільно відмовляється від себе в ім’я «податків і політичної нації», приречений втратити й державу, і ідентичність, і врешті-решт, землю своїх пращурів та своїх нащадків. Лояльність формується культурною асиміляцією навколо титульної нації, а не навпаки.

Ісламізація Великобританії.

Це не Сирія і не Катар. Це Британія, Бірмінгем - друге місто після Лондона. Тут вперше обрали мера-мусульманина. Новим лорд-мером Бірмінгема став уродженець Пакистану Закір Чаудхрі. Під час церемонії він із труднощами зачитав присягу англійською мовою. Інавгурацію розпочали з читання Корану. Імам виголосив молитву та благословив нового очільника міста.

Слідом за Лондоном друге найбільше місто Великої Британії очолив мусульманський мер

За останнє десятиліття кількість християн в Англії та Уельсі скоротилася з 71,7 до 59,3%, водночас число мусульман зросло з 3 до 4,8%, що становить 2,7 мільйона людей.

При цьому понад половину мусульман - молодше 25 років, а чверть християн вже розміняла восьмий десяток. Через 20 років число прихожан мечетей перевищить число прихожан християнських церков.

У березні 2025 року було зафіксовано перший випадок, коли головою Управління освіти став муфтій,

Олег Синякевич (ФБ, травень 2026 р.): «1968 рік в історії Європи відзначився марксистською революцією у Франції і вторгненням радянської армії у Чехословаччину. На фоні цих подій промова британського консервативного політика Енока Пауелла 20 квітня 1968 року у Бірмінгемі залишилася непомітною; але не для британців. В історії Британії промова отримала назву «Ріки крові».

Пауелл критикував нестримне зростання міграції в Британію, а також Закон про расові відносини 1968 року, який після отримання королівської санкції криміналізував відмову в житлі чи працевлаштуванні на підставі кольору шкіри, раси, етнічного чи національного походження.

Епоха «Нового лейборизму» припала на кінець 1990-х, під час урядів Тоні Блера та Ґордона Брауна. Багато хто відмітив, що за Блера мультикультуралізм попер особливо агресивно. На той момент в середовищі фабіанців відбувалося «переосмислення британськості»: вони активно просували тезу, що британська ідентичність є динамічною і не зводиться до етнічного походження, а Велика Британія – то є «нація націй».

Станом на 1968 рік, коли Енок Пауелл оголошував свою промову:

Лондон:

біле населення – 92-94%

По конфесіях:

християнство – 85-90%

юдаїзм – 2-3%

іслам – 1-2%

індуїзм+сикхізм – 1-2%

Бірмінгем, де Пауелл проголошував свою промову:

Біле населення – 90-93%

По конфесіях:

Християнство – 90%

Іслам – 2-3%

Індуїзм+сикхізм – 2-3%

Сьогодні в Лондоні

Європеоїдів близько 52%, (-40%), з них корінних британців 37%. Мер – пакистанець Садік Хан.

Християнство – 41% (-45%)

Іслам – 15% (+13%)

Індуїзм – 5,1%

Щодо Бірмінгему, у якому Пауелл і зачитував свою промову, то білого населення там сьогодні — 49% (-44%)

По конфесіях:

Християнство – 34% (-56%)

Іслам – 30% (+27%)

Сикхизм – 3%».

Новим лорд-мером Бірмінгема став уродженець Пакистану Закір Чаудхрі.

Немає коментарів:

Дописати коментар