Андрій Байцар: ЛЬВІВ. Площі Галицька та Бернардинська (Соборна) в світлинах. 1900-і рр.

Зібрано 50 давніх світлин!

Бернардинська (Соборна) площа

Уперше згадується у 1650 році як Бернардинська площа — найімовірніше через Бернардинський монастир. Якщо врахувати, що костел та монастир було закладено біля південно-східного наріжника міських фортифікацій ще у 1460 році львівським старостою Анджеєм Одровонжем, то назва з'являється лише після відкриття нового кам'яного костелу (1600—1630). Згодом монастир був укріплений мурами та вежами й став складовою частиною оборонної системи Львова. Після того Глинянська дорога, що до того проходила від Галицької брами вздовж південного краю міських укріплень, змушена була обходити Бернардинський монастир, перед яким виник великий майдан, від якого, крім Глинянського тракту, відгалужувався ще й Волоський шлях, що прямував нинішніми вулицями Франка та Зеленою до Волощини. На початку XIX століття великий майдан, що виник на місці розібраних австрійцями південних укріплень Бернардинського монастиря почав забудовуватися.

Галицька площа.

Назва площі походить від Галицьких воріт, які знаходились на перехресті нинішніх вулиць Галицької та Братів Рогатинців. Ще в середні віки місце, яке нині займає площа, входило до складу Галицького передмістя. Тут було поселення «Під сторожею» – назва пов’язана з тим, що його мешканці сплачували особливий податок – «велику сторожу» (несли зовнішню охорону міста), який надходив до королівської каси. Це поселення мало статус вулиці.

У сучасному вигляді площа утворилася наприкінці XVIII століття, коли стали розбирати міські фортифікації. На площі розташовувався Галицький базар, який в 1892 році перенесли на територію саду за палацом Бесядецьких.

У 1893 році проєктант львівських парків Арнольд Рерінг заклав на місці ринку сквер.

Вже 1880 року через Галицьку площу пролягла лінія кінного трамвая до площі Митної і далі по вулиці Личаківській. У 1894 р. площею курсував електричний трамвай, по вул. Баторія ( нині вул. Князя Романа ) до Галицької крайової виставки у Стрийському парку. 1909 року електричний трамвай пустили через Бернардинську площу (нині – Соборну).

Поворотне кільце між площами Соборною та Галицькою, де трамвай повертав на вул. Ватутіна (тепер вул. Князя Романа), з'явилося у 1951 році. Тут була кінцева зупинка маршруту №10 - вул. Ватутіна - Вул. І.Франка (він курсував до 1970 р.); від 1952 р. додався маршрут №3 - вул. Мєчнікова-Зелена - Ватутіна (Князя Романа) - пл. Галицька (він курсував до середини 1960-х років).

Саме на маршруті №3 у 1960 р. з'явилися перші вагони без кондукторів, з квитковими касами самообслуговування. В середині 1960-х рр. поворотним кільцем користувалися трамваї маршрутів №4 - вул.Калініна (тепер Замарстинівська)-пл. Галицька-вул. Інститутська. та №10. Від 1990 р. на пл. Галицькій існувала кінцева зупинка маршруту №3 - вул. Боженка-пл. Галицька. Від близько 2003- 2004 рр. цієї трамвайної розв'язки не існує, а колію на вул. Князя Романа розібрано.

Фонтан на площі Галицькій.

З 1880 р. площу прикрасила криниця з фонтаном та скульптурою героїні однойменної балади поета Адама Міцкевича – Світезянки. Триметрова білокам’яна німфа одразу стала окрасою площі й улюбленицею львів’ян, а особливо художників і фотографів. Автором алегоричної фігури був відомий польський скульптор, випускник Віденської Академії Тадеуш Блотницький (1858-1928). Скульптуру він створив на замовлення львівського магістрату, а у 1879 році на конкурсі отримав за неї нагороду Академії – “Preisstipendium”.

Скульптура безслідно зникла у 1950 році. Замість німфи криницю прикрасили скульптурою хлопчика. Орієнтовно у 1970 році цю скульптуру демонтували, а за кілька років встановили абстрактну композицію "Кульбаба" роботи львівського художника Олега Микити. Пізніше цей фонтан досить довго не працював, а потім – теж довго – тривали археологічні і будівельні роботи на огородженому майданчику.

У 2019 році під час реконструкції фонтану “Кульбаба” виявили давні мури. Пізніше львів’яни почали збирати підписи за їх збереження. У міській раді вирішили, що на площі облаштують новий громадський простір, а виявлені фундаменти костелу законсервують.

Нарешті у 2023 році огорожу було знято і виявилось, що фонтан зник, а на його місці залишилось тільки коло, позначене відмінним від бруківки камінням.

21 квітня 2023 р. там відкрили фонтан, який присвятили Герою України Дмитру "Да Вінчі" Коцюбайлу та усім добровольцям російсько-української війни.