Легендарні "хрущовки". Львів 1950-их - 1960-их рр.

Легендарні «хрущовки».

Хрущовки — зазвичай п'ятиповерхові панельні та цегляні будинки без технічного поверху, ліфта й сміттєпроводу, що почали масово споруджуватися в СРСР під час правління Микити Хрущова, за що й отримали в народі його ім'я. Тоді припинялось будівництво помпезних «сталінок» і на заміну їм починалось масове будівництво простого житла.

«Хрущовки» почали з'являтися після відомої ухвали «Про усунення надмірностей в проєктуванні і будівництві», підписаної Хрущовим у 1955 році. З чуток, ідея будівництва в СРСР «дешевого житла для однієї сім'ї» сподобалася Микиті Сергійовичу під час візиту до однієї з «дружніх країн», де він побачив подібні будинки.

У той час будівництво такого житла було виправдане урбанізацією: багато колгоспників, нарешті отримавши паспорти, приїхали працювати до великих міст. Перед владою постало важливе питання: де людей селити?

Крім того, масове будівництво «дешевого житла» могло допомогти у вирішенні ще однієї соціальної проблеми, надзвичайно актуальної для великих міст того часу — розселення комуналок та бараків.

Передбачалося, що «хрущовки» будуть житлом з короткостроковим терміном використання, але, як відомо, немає нічого більш вічного, ніж тимчасове. Так що знамениті «хрущовки» і нині стрункими рядами стоять на вулицях Львова й інших українських міст.

Гриць Совків (ФБ): «Виявляється, що над проєктуванням типових «хрущовок» працювали цілі наукові відділи! Питання планувань і внутрішньої ергономіки будівель вивчалось дуже і дуже скрупульозно. Так, шляхом надточних математичних розрахунків було встановлено, що на одного пересічного радянського громадянина передбачалась шафа шириною в 50 см. Цей розмір був вирахуваний шляхом інвентаризації всього одягу, яким могла володіти радянська людина (аж до кількості спідньої білизни). Так, сім’я з трьох осіб мала в квартирі місце під шафу довжиною всього 1,5 метра

Згідно з тією ж ергономікою, щоб надіти пальто, потрібен передпокій шириною всього 95 см. А що б витертися рушником у ванні досить ширини 110 см.

Окрема тема – відсутність ліфтів. Медики «світлої доби комунізмо-соціалізму» видали висновок, що на здоров’я людини ніяк не впливає підйом по сходах до четвертого поверху. Бюрократи накинули зверху 25 відсотків (радянська людина – найбільш витривала), тому будівлі до п’яти поверхів не облаштовувались ліфтом.

Окрім того, собівартість будівництва намагалися максимально знизити. Тому, окрім зменшення загальної площі квартири, зрізали «все зайве». Наприклад, прибираючи ліфти, можна було заощадити цілих 10% від загальної ціни об’єкта.

Для більшості «хрущовок» було багато спільних «фішок». Це сумісний санвузол (якщо на поверсі 4 квартири), скриня для продуктів під вікном в кухні (народна назва «хрущовський холодильник»), знамените вікно між санвузлом і кухнею - його наявність дозволяла вдень сонячному промінню потрапляти із кухні у санвузол, що давало змогу не так економити електрику, як зупиняти розвиток грибка, вогкості й мікробів у ванній».

 

Львів 1960-х вул. Терешкової (сучасна Виговського)