Пиріжки-«тошнотики» родом з дитинства. Львів 1950-ті - 1980-ті роки.

Пиріжки-«тошнотики» — це легендарні смажені пиріжки з лівером (субпродуктами), які масово продавалися в кулінаріях, їдальнях та з лотків у часи СРСР. Вони мали характерний смак і часто залишали важкість у шлунку, проте були доступним і популярним перекусом.

Знаменитий кіоск по продажу пиріжків був колись біля Преображенської церкви. Позаду Преображенки був транспортний хаб-зупинка, кіоск з тошнотиками й газетний кіоск. На куті вул. Краківської-Вірменської  було віконечко в стіні (в районі кафе «Краківчанка») звідки старший дядько-єврей продавав пиріжки. 

У Львові їх продавали по цілому місту: в центрі (площа Ринок, вул. Краківська, біля Правображенської церкви, на проспекті Леніна (Свободи), на вул. Академічній (проспект Шевченка), у «Кривій липі» (Жовтневий проїзд), біля ЦУМу), біля всіх базарів, вокзалів, автостанцій, великих заводів і фабрик і т. д.

Ціна за пиріжки була спочатку 3 копійки, пізніше 4 копійки, а потім подорожчали до 7 копійок. Завжди гарячі, по часах бідності системи громадського харчування це було щось, дешево і смачно.

До однієї гальби пива зазвичай ми (студенти) брали 4-5 тошнотиків, а коли випивали по дві гальби — тошнотиків з'їдали 6-7, інколи значно більше. 

У радянські часи проїзд Крива Липа (Жовтневий) слугував звичайним прохідним двором, тоді там торгували пивом і пиріжками («тошнотиками»). Навколо самої липи був павільйон де продавали пиво на розлив. За Горбачова в період «сухого закону» (1986-1990 рр.) тут інколи треба було простояти в черзі й годину. До однієї гальби пива зазвичай ми (студенти) брали 2-3 тошнотики, а коли випивали по дві гальби — тошнотиків з'їдали 4-5, інколи значно більше.

Черги стояли великі, ціна за пиріжки була спочатку 3 копійки, пізніше 4 копійки, а потім подорожчали до 7 копійок. Завжди гарячі, по часах бідності системи громадського харчування це було щось, дешево і смачно.

Направо в тупику був прийом склотари. Там постійно стояла черга. Здаєш пляшку за 12 коп., маєш три гарячих пиріжки, обернених касовою стрічкою.

Тут біля липи навстоячки зависали цілі натовпи любителів пива і пиріжків. Часто тут можна було зустріти студентів з «універу» й інфізу. «Публікала» була різноманітна — від «бомжів» до професорів. Інколи сюди навіть «забігала» творча інтелігенція: художники, артисти, письменники й т. д.

Пиво наливали в гальби. На поч. 90-х з бокалами якийсь дефіцит стався, то пиво почали наливали прямо у півлітрові банки.

1978 р., збіг вул. Краківської й пл. Ринок.

1980-ті рр. Ощадбанк на куті тодішньої Маяковського і Франка 

1970-ті -1980-ті роки. "Крива липа"