В історії європейської картографії кінця XVII ст. – початку XVIII ст. постать Йоганна Баптиста Гоманна (Johann Baptist Homann; 1663–1724) є без перебільшення визначною. З його іменем пов'язане перш за все відродження картографічного видавництва в Німеччині в кінці XVII ст., виділення картографії в окрему наукову дисципліну. Заслуги та працелюбство Й. Б. Гоманна були оцінені: після публікації 1707 р. свого першого атласу (Atlas Novus) став членом Берлінської Академії Наук; 1715 р. імператор Карл VI Габсбург призначив Гоманна Імператорським географом Священної Римської імперії (Sacrae Caesareae Maiestatis Geographus).
На тих картах, що були видані пізніше, на картушах зазначено його посаду – “Rхm. Kays. Maj. 168 Geogr.” чи “Sac. Cіs. Mai. Geographo” (головний географ кайзера Священної Римської імперії) або ж є посилання на привілей (cum privilegio) [Оксенич М. Карти роботи Йоганна Баптиста Гоманна в збірці Національного музею історії України // Історико-географічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. 2006. Число 9. С. 163–178].
Й. Б. Гоманн отримав освіту в єзуїтській школі в Міндельгаймі, декілька років перебував у монастирі домініканського ордену, пізніше прийняв лютеранство і переїхав до Нюрнберґу, де в 1687 р. відкрив нотаріальну контору. Тут він навчався мистецтву гравіювання спочатку у Давіда Функа, а потім і у відомого нюрнберзького гравера, картографа, художника і видавця Якоба фон Зандрарта (Jakob Sandrart; 1630–1708).
1692 р. Й. Б. Гоманн відкрив у Нюрнберзі власну картографічну майстерню «Ioh. Baptisto Homanno», близько 1702 р. до неї була долучена і типографія, яка в основному видавала книги географічного спрямування. Майстерня через кілька років стала найвідомішою видавничою фірмою XVIIІ ст. у Німеччині (проіснувала понад 100 років (до 1813 р.). Розквіту видавництва Гоманна сприяли старі традиції книгодрукування у Нюрнберзі, близькість Альтдорфського університету та розумний підбір співробітників.
Робота видавництва відзначалась великою працездатністю: лише в період 1702–1716 рр. було виготовлено понад 100 мідних таблиць з розробками мап. Всього у видавництві вийшло понад 600 карт (понад 200 вийшло лише за життя Йогана Баптиста Гоманна), в основі яких були французькі чи голландські зразки. Проте Гоманн і його наступники майже не випускали власноруч зіставлених карт, а збирали, перевидавали або ж перероблювали оригінальні карти, досить часто замовчуючи ім’я авторів чи першоджерела, а також створювали різноманітні компіляції з найкращих тогочасних карт [Оксенич М. Карти роботи Йоганна Баптиста Гоманна в збірці Національного музею історії України // Історико-географічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. 2006. Число 9. С. 163–178] .
Найвизначнішими картографічними творами є:
· перший німецький атлас з 40 карт «Neuer Atlas» (1707);
· відомий «Atlas von hundert Charten» (Атлас 100 карт) (1712);
· «Atlas Novus» (Новий атлас) (1714 р.; складався зі 103 карт), в якому вперше з’явилась велика кількість географічних карт, які потім передруковувались в інших виданнях Гоманна. ; Атлас створено у співпраці з Йоганом Габріелем Доппельмайєром , що спеціально для цього атласу написав «Введення в географію».Дві важливі компіляції праць Доппельмайєра були видані пізніше «Спадкоємцями Гомана» – «Atlas Coelestis in quo Mundus Spectabilis et in Eodem Stellarum Omnium Phoenomena Notabilia», що складався з 30 карт (1742) і виправлене видання цієї праці «Atlas Novus Coelestis, in quo Mundus Spectabilis, et in Eodem tam Errantium quam Inerrantium Stellarum Phoenomena Notabilia» (1748) із додатковою картою з зображенням сонячного затемнення 1748 р. [Оксенич М. Карти роботи Йоганна Баптиста Гоманна в збірці Національного музею історії України // Історико-географічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. 2006. Число 9. С. 163–178].;
· «Великий атлас всього світу» (Grosser Atlas über die ganze Welt), який виріс з 40 карт (1707 р.) до 126 карт (1716 р.). Його неодноразово перевидавали – 1719, 1725, 1731, 1735, 1737, 1743, 1746, 1748, 1759 рр.
· «Atlas Methodicus» (1720) тощо.
Українські землі детально зображені на картах Польщі та Литви і Російської імперії в навчальних атласах «Kleiner Atlas von 50 Auserlesenen Homanns Land-Charten...»] та «Kleiner Atlas Scholasticus von sechs und zwantzig Charten» (1720 р.). Більшість карт Й. Б. Гоманна випускались без зазначення року видання, тому вони перевидавались його нащадками практично без змін.
Карти Гоманна цінувались за географічну вірогідність, витонченість гравіювання та оформлення картушів і нерідко служили зразками для інших видавців.
В основі виданих закладом Гоманна карт лежали французькі та голландські зразки, але деякі карти були складені за російськими джерелами.
В першу чергу необхідно відзначити створений у 1716 р. шедевр «Grosser Atlas uber die ganze Welt... = Atlas Novus Terrarum Orbis Imperia, Regna et Status...» (Великий атлас всього світу), який містить карти різних частин та країн світу, старовинні плани і панорами великих європейських міст: Риму, Відня, Гамбурґа, Нюрнберґа тощо. В кінці атласу вміщені детальні описи моделей суден та навігаційних приладів, прапори усіх великих морських країн світу, а останньою розташована таблиця, присвячена фортифікаційним спорудам і різноманітним видам зброї для захисту та нападу на суші і на морі.
Атлас вміщує найбільш відому карту України Й. Б. Гоманна «Ukrania quae et Terra Cosaccorum cum vicinis Walachiae, Moldaviae, Minorisq, Tartariae provinciis» (Україна або Козацька земля з прилеглими провінціями Валахії, Молдавії і Малої Татарії). Коли. спадкоємці Й. Б. Гоманна отримали імператорський привілей на картографічні видання тоді на карі з’явилась (1729) примітка Cum Privilegio Sac. Caes.Majest.
Атлас неодноразово перевидавали – 1719, 1725, 1731, 1735, 1737, 1743, 1746, 1748, 1759 рр.
Цікавим є той факт, що Й. Б. Гоманн був агентом Петра І, з ним листувався Я. Брюс (Jacov Bruce, 1670–1735), російський генерал-фельдмаршал, державний діяч і вчений, один з найбільш освічених людей петрівських часів, який з 1706 р. завідував російським книгодрукуванням. Прихильність російського монарха до Гоманна створювала взаємовигідні умови для обох сторін: Петро І друкував потрібні йому карти за кордоном, а Гоманн, отримавши в 1722 р. патент російського агента комерції в Нюрнберзі і постійно поновлюючи карти території Росії за новими зразками, забезпечував своїм виданням високий попит як в Росії, так і в усьому світі.
Першою європейською картою, на якій за порадою Я. Брюса назву Московської імперії Гоманн змінив на Російську імперію, була карта «Generalis totius Imperii Russorum: novissima tabula...» (Генеральна карта Російської імперії на великому глобусі Землі від Арктичного полюса до Японського моря і північних кордонів Китаю) (1720).
Спадкоємцями Й. Б. Гоманна були: його син Йоганн Хрістоф Гоманн (Johann Christoph Homann, 1703–1730), а після його смерті Йоганн Ґеорґ Еберсберґер (Johann Georg Ebersberger, 1695–1760) та Йоганн Міхаель Франц (Johann Michael Franz, 1700–1761).
У 1759 р. Йоганн Міхаель Франц продав свою частку у «Homännische Erben» своєму молодшому братові Якобу Генріху Францу (Jacob Heinrich Franz; 1713-1769).
Спадкоємці Гоманна розширили діяльність товариства. За ініціативи Йогана Міхаеля Франца у 1740 р. було створено наукове «Космографічне товариство в Нюрнберзі» (Cosmographische Gesellschaft). Це було перше товариство географічного спрямування.
Нащадки Й. Б. Гоманна до 1848 р. продавали карти під торговими марками “Homann Erben”, “Homannianos Heredes”, “Heritiers de Homann”.
Географічні карти Гоманна часто перевидавали в атласах протягом усього XVIII ст. («Atlas Geographicus Maior» (близько 1780 р.), «Atlas Homannianus» (Амстердам, 1731–1796 рр.).
1742 р. – «Atlas Coelestis in quo Mundus Spectabilis et in Eodem Stellarum Omnium Phoenomena Notabilia».
До складу фірми входили різні картографи, зокрема – Йоган Міхаель Франц (Franz) (1700–1761), Йоган Матіас Хейс (Hase) (1684–1742), Йоган Георг Еберсбергер (Ebersberger) (1695–1760).
Найбільш відомими картографічними творами, виданими цією установою, були «Atlas Auserlesen Land-Charten» (1743), «Atlas Novus Terrarum Orbis Imperia, Regna et Status exactis Tabulis Geographice demonstrans» (1746), «Hommanisher Atlas» (1747 р., перевиданий 1780 р.), Атлас Німеччини» (1750), «Атлас Сілезії» (1750), відомий грандіозний фоліант «Atlas Methodicus explorandis juvenum profectibus in Studio Geographico Ad Methodum Hübnerianam accommodatus» (1750), «Порівняльний атлас» (1752 р., перевидання 1790 р.), «Ручний атлас Беквемера» (1754), «Географічний атлас» (1759 р., перевидання 1784 р.), «Atlas mapparum geographicarum...» (1762), Новий атлас республіки Гельветики (1769), Великий атлас (1780) та ін.
1706 р. Карта «Europa Christiani Orbis Domina in Sua Imperia Regna …» (Європа християнська …) де міститься напис «Ukraina» (Україна). «Ukraina» розміщена південніше Києва, охоплює Правобережжя і Лівобережжя. Цей напис зображено великими літерами, як Польща, Литва та ін. держави. Південна Україна – напис «Dzikе Pole» (Дике поле). Карта складена в 1706 р. і неодноразово перевидавалася. Зокрема – в 1706 р., 1707 р., 1715 р. (Нюрнберг; в атласі “Grosser Atlas ueber die ganze Welt” (Великий Атлас усього світу), 1716 р. (Нюрнберг), 1720 р. (Нюрнберг) і т. д.
На карті показано українські історико-географічні землі: Червона Русь (Russia Rubra), Поділля (Podolia), Волинь (Volhynia), Полісся (Polesia), Покуття (Pokutia).
*Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020. 640 с.
*Байцар Андрій. УКРАЇНА ТА УКРАЇНЦІ НА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЕТНОГРАФІЧНИХ КАРТАХ. Монографія. Львів: ЗУКЦ, 2022. 328 с.
*Байцар Андрій. НАЗВИ УКРАЇНИ АБО ЇЇ ЧАСТИН НА ГЕОГРАФІЧНИХ КАРТАХ (XII–XIX ст.) / Сучасні напрямки розвитку географії України: монографія / [за заг. редакцією проф. Лозинського Р. М. Львів, 2022. С. 29-91.
*Байцар Андрій. ГЕОГРАФІЯ ТА КАРТОГРАФІЯ УКРАЇНСЬКИХ ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНИХ ЗЕМЕЛЬ (XII ст. – поч. XX ст.). Монографія. Львів-Винники, 2023. 295 с.
*Байцар Андрій. ІСТОРИЧНА КАРТОГРАФІЯ. УКРАЇНА НА КАРТАХ МОСКОВІЇ (XV–XVII ст.) ТА ТАРТАРІЇ (XIII–XIX ст.). Монографія. Львів-Винники, 2025. – 290 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар