1367 р. Портолан братів Піццигані — середньовічна морська навігаційна карта-портолан, створена братами Франциском і Домініком Піццигано (італ. Pizzigano/Pizzigani) в 1367 р. у Венеції. Карта розміром 138 на 92 см призначалася для торговців і мореплавців і містила докладні коментарі маршрутів, географічних об'єктів та історичних місць. Зберігається в Палатинській бібліотеці міста Парма, Італія.
Франциском і Домініком Піццигані відомі переважно завдяки їх знаменитому портолану 1367 р. Попри широку популярність карти, про її укладачів відомо дуже мало. Невідомо певно навіть те, чи були вони братами, чи батьком і сином.
Підпис на портолані 1367 р. говорить: «MCCCLXVII. Hoc opus compoxuid franciscus pizigano veneciar et domnus pizigano In Venexia meffecit marcus die XII decembris».
Братам Піццигані приписується ще декілька портоланів, що зберігаються в Паризькій національній бібліотеці, Амброзіанській бібліотеці та бібліотеці музею Коррер.
Карта братів Піццигані відноситься до карт-портоланів, виготовлених італійською картографічною школою. Проте деякі її ознаки – увага до внутрішніх «наземних» деталей, позначене червоний коліром Червоне море тощо є характерними для майорканської картографічної школи.
Карта братів Піццигані відома передусім обсягом зображеної на ній інформації. На відміну від інших типових портоланів того часу, вона детально зображує не тільки регіони Середземного і Чорного морів, але також атлантичне узбережжя Європи, північну Скандинавію і Балтійське море. Також на карті відображено велику частину Азії з Червоним і Каспійським морями (що для італійських карт XIV ст. було рідкістю).
На мапі 1367 р. братів Франциска та Домініка Піццигані зустрічаються написи: “Rossia”, “Rutenia qu Rossia” і, двічі, “Rutenia q Rossia”, де “qu” і “q” є скороченням від “quasi”. Це можна перевести як “Рутенія можливо Русь”, тобто, укладачі карти чомусь не були впевнені в правильності такого порівнювання назв однієї території. Можливо, через звичку до чисто латинського “Rutenia”.
Річка Дон на цій карті показана протягом усієї своєї течії, і бере початок в озері (суч. Іванівське озеро), яке в даний час практично зникло.
На карті братів Піццигані 1367 р. особливу увагу приділено улусу Джучі, про міста якого, судячи з топонімічного навантаження, були непогано поінформовані її автори. Цікаво, що з близько 40 зображених золотоординських міст, багато яких з них уже не існували на момент виготовлення карти. Це відставання графічної ситуації від реальної політичної, соціально-економічної тощо на західноєвропейських картах щодо регіонів Східної Європи оцінюється, як правило, у 30—50 років. Таким чином, верхня грань топонімічного навантаження карти (міста та поселення), поміщеної на річці Ітіль, відповідає першій третині XIV ст., а нижня губиться в X столітті.
Поблизу великої мініатюри фортеці Дербент, увінчаної прапором зі стилізованою тамгою, є коротка легенда: «Ось град Дербент, який є прикордонною фортецею (хана) Узбека». На південь від Дербента, теж розташована фортеця, трохи менше в розмірах і без донжона; поряд текст: «Фортеця Кайоб є прикордонним пунктом Бумси». Ільхан Бумса, Хулагуїд Абу-Саїд, правив Персією з 1316 по 1335 рр. [Фоменко И. К. Первое упоминание «Самары» в западноевропейских средневековых источниках // Среднее Поволжье в контексте средневековой российской истории: на перекрестке культур (конец XIII-XVI в.) : Материалы научно-практической конференции. — Самара: «Офорт». 2012. С. 9—23].
Особливості карти (за І. К. Фоменко). Венеціанські картографи, за рідкісними винятками, не поміщали на своїх картах генуезькі прапори, а генуезці — прапори Венеціанської Республіки. Наприклад, на венеціанській морській карті 1367 братів Піццигані Кафа і Пера відсутні. Ймовірно, це пов'язано з конкурентною боротьбою морських республік у Причорномор'ї .
Демонстрацію значної ролі Венеції в Константинополі в минулому знаходимо у ностальгійному відображенні на карті у вигляді прапора з крилатим левом, який Піццигані помістили на одному держаку з прапором Палеологівської символіки, увінчаний короною, ідентичною тій, яка поміщена над Венецією. При цьому символічний значок Венеції на карті найбільший (генуезький портолан другої половини XVI ст. Джакопо Маджоло де Генуя значно більше Венеції і т. д.).
Реалістичні види міст та окремих будівель з'являються вперше на італійських морських картах в епоху Ренесансу. На карті неважко впізнати знамениту Кампанілу собору Св. Марка, а на карті 1373 Франческо Піццигано на календарах-діаграмах зображені класичні види Венеції (площа Собору Св. Марка з дзвіницею) і Генуї (генуезька бухта, кафедральний собор і знамениті маяки).
Немає коментарів:
Дописати коментар